Untitled Page

ѕ≤ƒ ќѕ“»„Ќ»ћ ѕ–»÷≤Ћќћ

јвтор:

Ћ≥д≥¤ —”–∆» "ƒзеркало “ижн¤"

Ч “ату, наш техн≥кум хочуть закрити...
Ч як? Ч одразу не збагнув, про що йдетьс¤, батько. Ч ’то це тоб≥ таке сказав?
Ч ’лопц≥ з нашоњ групи. “а й не т≥льки вони Ч весь техн≥кум про це говорить. ажуть, що все вже вир≥шено...
≥льк≥сть переходить уЕ меншу к≥льк≥сть

„утки про те, що ињвський оптико-механ≥чний техн≥кум ( ќћ“) планують закрити, а його прим≥щенн¤ передати комерц≥йн≥й структур≥, виникли не сьогодн≥ ≥ не вчора. ¬они збурюють колектив навчального закладу вже майже дес¤ть рок≥в, то спалахуючи, то пригасаючи на певний час. «в≥сно, диму без вогню не буваЇ. ≤ чутки про л≥кв≥дац≥ю техн≥куму зТ¤вилис¤ не на голому м≥сц≥, ≥ спричинен≥ ¤к обТЇктивними, так ≥ субТЇктивними чинниками.

“ак, ще в 1995Ч96 роках кер≥вництво аб≥нету м≥н≥стр≥в вир≥шило закрити частину техн≥кум≥в, що втратили звТ¤зки з виробництвом. ¬ласне, до таких тод≥ можна було в≥днести майже вс≥ навчальн≥ заклади системи профес≥йно-техн≥чноњ осв≥ти. ≈коном≥ка перебувала в глибокому занепад≥, заводи та ≥нш≥ виробництва сто¤ли. рањн≥ з донедавна потужним промисловим ≥ науковим потенц≥алом, ¤ку недолуг≥ правител≥ п≥д балачки про формуванн¤ ринкових в≥дносин швидко перетворили на величезний базар ширпотребу, стали не потр≥бн≥ квал≥ф≥кован≥ кадри багатьох виробничих профес≥й. ” той же час профтехучилища ≥ техн≥куми продовжували продукувати фах≥вц≥в, ¤ким не св≥тила перспектива працевлаштуватис¤ за одержаним фахом, ≥ вони, ¤к ≥ багато ≥нших дипломованих спец≥ал≥ст≥в, вливалис¤ в р¤ди Ђчовник≥вї. —пец≥ал≥зац≥¤ Ђкупи-продайї стала наймасов≥шою в т. зв. перех≥дний пер≥од.

ќтож в один ринковий, чи то пак базарний, день високому кер≥вництву спало на думку позбавити державний бюджет непотр≥бного т¤гар¤ у вигл¤д≥ техн≥чних навчальних заклад≥в. ому вони потр≥бн≥, фах≥вц≥ з середньою спец≥альною осв≥тою, коли он ск≥льки доктор≥в ≥ кандидат≥в наук шукають роботу по св≥тах та сто¤ть на базарах?.. ћовл¤в, ѕ“”, техн≥куми Ч це рудименти рад¤нськоњ системи, що з тр≥ском розвалилас¤, придушивши уламками породжений нею могутн≥й колись профтех. ” той же час прим≥щенн¤ цих навчальних заклад≥в добре збереглис¤ ≥ знаход¤тьс¤, особливо в столиц≥ та великих м≥стах, у престижних районах.
ћожна лише здогадуватис¤, до чого б врешт≥-решт призвела така Ђреформаї профтехосв≥ти, ¤кби техн≥чно грамотне кер≥вництво ћ≥н≥стерства осв≥ти не п≥шло тод≥ на приЇднанн¤ частини техн≥кум≥в до ун≥верситет≥в. «авд¤ки цьому тактичному маневру вдалос¤ зберегти чимало навчальних заклад≥в.
Ќайпом≥тн≥ш≥ к≥льк≥сн≥ зм≥ни у мереж≥ колишньоњ середньоњ спец≥альноњ осв≥ти (тепер це перша ступ≥нь вищоњ осв≥ти, у свою чергу, техн≥куми, коледж≥ ≥ техн≥чн≥ училища стали називатис¤ вищими навчальними закладами (¬Ќ«) ≤ Ч ≤≤ р≥вн¤ акредитац≥њ) припадають на 1997 р≥к, коли в≥дпов≥дно до постанови ћ ”крањни частину малочисельних техн≥кум≥в та училищ було обТЇднано, а де¤к≥ включено до структури ун≥верситет≥в, академ≥й. ” результат≥ число техн≥кум≥в (у пор≥вн¤нн≥ з 95/96 роками) скоротилос¤ з 427 до 301, з 257 училищ залишилос¤ 196. ўоправда, поб≥льшало коледж≥в (було 99, стало 173). —уттЇвих зм≥н зазнала також структура спец≥альностей. якщо ран≥ше дом≥нуюча роль в≥дводилас¤ галуз≥ знань з ≥нженер≥њ, то в останн≥ роки очевидну перевагу здобули економ≥ка, комерц≥¤ та п≥дприЇмництво. ¬ектор фахового спр¤муванн¤ навчальних заклад≥в ц≥Їњ групи зм≥стивс¤ з техн≥чних дисципл≥н на гуман≥тарн≥ та економ≥чн≥.

”чених багато, а працювати н≥кому

ќдин ≥з насл≥дк≥в економ≥чноњ кризи донедавна мав прихований характер: йдетьс¤ про р≥зке зниженн¤ профес≥йного р≥вн¤ прац≥вник≥в, особливо роб≥тничих кадр≥в. «розум≥ло, роб≥тники низькоњ квал≥ф≥кац≥њ не можуть випускати високо¤к≥сну, конкурентоспроможну продукц≥ю. ≤ це в першу чергу в≥дчули на соб≥ т≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ ор≥Їнтуютьс¤ на заруб≥жний ринок. —ьогодн≥ на р≥зних р≥вн¤х ≥з занепокоЇнн¤м говор¤ть про те, що ситуац≥¤ з профес≥йною п≥дготовкою працюючих Ї серйозним гальмом дл¤ п≥днесенн¤ виробництва та економ≥ки ”крањни.
ќтож законом≥рно, що проблеми профтехосв≥ти потрапили останн≥м часом у фокус уваги громадськост≥. ¬они обговорювалис¤ у ¬ерховн≥й –ад≥ ≥ аб≥нет≥ м≥н≥стр≥в, на сп≥льн≥й колег≥њ ћ≥н≥стерства науки ≥ осв≥ти та презид≥њ јѕЌ ”крањни, на загальних зборах јѕЌ”. ¬ грудн≥ 2003-го в≥дбулас¤ всеукрањнська нарада кер≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в ≤ Ч ≤≤ р≥вн¤ акредитац≥њ, де з ус≥Їю гостротою були поставлен≥ питанн¤ модерн≥зац≥њ профес≥йноњ осв≥ти, пошуку нових форм взаЇмов≥дносин ≥з виробниками. Ќа жаль, на нарад≥ майже не було чути голосу роботодавц≥в. Ќе зац≥кавила вона, ¤к це не дивно, ≥ кер≥вництво ”крањнськоњ сп≥лки промисловц≥в ≥ п≥дприЇмц≥в (”—ѕѕ). Ќевже ус≥м ћѕ Ч а њх в крањн≥ 200 тис¤ч Ч вистачаЇ квал≥ф≥кованих кадр≥в? ј завтра?..

„и не найнагальн≥шою залишаЇтьс¤ проблема практичноњ п≥дготовки молодших спец≥ал≥ст≥в та роб≥тник≥в. јдже потужн≥ колись звТ¤зки з виробничими галуз¤ми в силу обТЇктивних причин втрачено. Ѕагато п≥дприЇмств зм≥нили форму власност≥ ≥ тепер не зац≥кавлен≥ у практикантах. ”часники вищезгаданоњ наради запропонували запровадити систему стимул≥в дл¤ власник≥в п≥дприЇмств. ќдним ≥з таких крок≥в могло б стати зменшенн¤ ставки податку на прибуток п≥дприЇмствам й орган≥зац≥¤м, ¤к≥ надають бази дл¤ проходженн¤ студентами та учн¤ми виробничоњ практики. “риваЇ пошук д≥Ївого механ≥зму ф≥нансово-економ≥чних в≥дносин м≥ж п≥дприЇмствами вс≥х форм власност≥ ≥ ¬Ќ« та студентами. «нов-таки, питанн¤ про участь роботодавц≥в у п≥дготовц≥ фах≥вц≥в ставл¤ть головним чином осв≥т¤ни. ƒос≥ багато хто не хоче розум≥ти, що державна (читай: безплатна) Ђкузн¤ кадр≥вї залишилас¤ у минулому. ¬ ринкових умовах заклади профтехосв≥ти перетворюютьс¤ в субТЇкти ринку, стаючи посередниками м≥ж кл≥Їнтами (учн¤ми та студентами) ≥ споживачами (роботодавц¤ми). «м≥нюютьс¤ ≥ функц≥њ держави по в≥дношенню до ц≥Їњ осв≥т¤нськоњ сфери Ч в≥д Ђд≥йноњ коровиї до Ђвсевид¤щого окаї, що зд≥йснюЇ контроль за њњ д≥¤льн≥стю.
Ђ«амкнен≥сть системи п≥дготовки кадр≥в ≥ ринку прац≥ т≥льки на себе, перекладанн¤ вир≥шенн¤ вс≥х проблем вищоњ профес≥йноњ школи на державу ≥ осв≥т¤н призведе у недалекому майбутньому до т¤жких втрат дл¤ п≥дприЇмств ≥ п≥дприЇмц≥в. Ќе буде кому квал≥ф≥ковано працювати над реал≥зац≥Їю ≥нвестиц≥йних, ≥нновац≥йних проект≥вї, Ч п≥дкреслювалос¤ на нарад≥. «рештою, насл≥дки такоњ недалекогл¤дност≥ вже про¤вилис¤ в певних галуз¤х промисловост≥, де не вистачаЇ верстатник≥в, фах≥вц≥в з металообробки, технолог≥в тощо.

ƒо реч≥, у сус≥дн≥й –ос≥њ проблема кадр≥в стоњть ще гостр≥ше. «а опубл≥кованими даними, на рос≥йському ринку прац≥ найб≥льше ваканс≥й саме роб≥тничих профес≥й Ч 80Ч85 %, на фах≥вц≥в середньоњ ланки попит значно нижчий Ч 10Ч12 %, на тих, хто маЇ повну вищу осв≥ту, Ч 7 %. ” той же час на 10 тис¤ч населенн¤ у ѕ“” ≥ профшколах навчаЇтьс¤ 114 ос≥б, в техн≥кумах Ч 164, у вищих навчальних закладах ≤≤≤ Ч ≤V р≥вн¤ акредитац≥њ Ч 401.
¬ ”крањн≥ приблизно таке ж сп≥вв≥дношенн¤: 98 ос≥б (на 10 тис.) навчаютьс¤ в закладах профтехосв≥ти, 122 Ч в техн≥кумах, 381 Ч в ун≥верситетах, академ≥¤х.
ўодо ваканс≥й, то тут немаЇ ¤сност≥ Ч в≥дсутн¤ в≥дпов≥дна статистика. —ьогодн≥ н≥хто достеменно не знаЇ, ск≥льки фах≥вц≥в ≥ ¤ких профес≥й потребуЇ в≥тчизн¤ний ринок прац≥.

ѕрокрустове ложе осв≥т¤нських стандарт≥в

√ром≥здка ≥ затратна система профтехосв≥ти, що д≥сталас¤ в спадок в≥д —–—–, в нових умовах зазнала ≥ продовжуЇ зазнавати зм≥н. ≤ не лише к≥льк≥сних. “ехн≥куми, коледж≥ в≥днесено до категор≥њ ¬Ќ« ≤ Ч ≤≤ р≥вн¤ акредитац≥њ, що займаютьс¤ п≥дготовкою молодших спец≥ал≥ст≥в. Ќа думку м≥н≥стра осв≥ти, висловлену на вищезгадан≥й нарад≥ директор≥в ¬Ќ« ≤ Ч ≤≤ р≥вн¤ акретидац≥њ, Ђна¤вн≥сть елемент≥в фундаментальних ≥ спец≥альних знань у поЇднанн≥ з ірунтовною практичною п≥дготовкою ставить молодшого спец≥ал≥ста на особливий сусп≥льний щабель, в≥двод¤чи йому роль практичного реал≥затора дос¤гнень сучасноњ науки, техн≥ки ≥ технолог≥й в ус≥х сферах економ≥чноњ д≥¤льност≥ї.
ќтож створенн¤ ун≥верситетських комплекс≥в ≥з входженн¤м у њх структуру ¬Ќ« ≤Ч≤≤ р≥вн¤ кер≥вництво осв≥т¤нськоњ галуз≥ вважаЇ справою прогресивною ≥ перспективною. ўоправда, цю думку под≥л¤ють далеко не вс≥. јдже в≥дом≥ випадки, коли таке злитт¤ приводило до Ђрозчиненн¤ї техн≥куму в ун≥верситет≥. Ќаск≥льки доц≥льн≥ так≥ комплекси, очевидно, покаже час. ј нараз≥ кер≥вництву ћќЌ не до дискус≥й на цю тему Ч ”крањна ¤к учасниц¤ Ѕолонського процесу прагне вв≥йти до Ївропейського осв≥тнього простору. ќтож зобовТ¤зана привести свою систему осв≥ти у в≥дпов≥дн≥сть до в≥домих св≥тових моделей. ўо таке система профтехосв≥ти Ч Ївропейськ≥ експерти второпати не можуть. ќт ≥ доводитьс¤ скоросп≥шно техн≥куми перейменовувати на коледж≥, приЇднувати њх силом≥ць до ун≥верситет≥в, а молодших спец≥ал≥ст≥в (це словосполученн¤ теж наш винах≥д) штучно п≥дт¤гувати до р≥вн¤ бакалавра. јле хто може толком по¤снити, що означаЇ бакалавр за спец≥альн≥стю Ђмехан≥зац≥¤ с≥льського господарстваї? ј де знайти м≥сце на автоп≥дприЇмств≥ дл¤ бакалавра-автомехан≥ка?.. ƒ≥йшло до того, що молодших спец≥ал≥ст≥в почали штампувати в ун≥верситетах. √ран≥ м≥ж вищою ≥ Ђнижчоюї осв≥тою стираютьс¤. ѕроте оф≥ц≥йно цей процес звучить гордо: Ђрозвиток ступеневоњ системи вищоњ осв≥тиї.
ћ≥н≥стерство давно непокоњть питанн¤ переп≥дпор¤дкуванн¤ в≥домчих ¬Ќ« ≤ Ч ≤≤ р≥вн¤ акредитац≥њ. Ќин≥ ц≥ заклади вход¤ть до сфери управл≥нн¤ 20 м≥н≥стерств ≥ в≥домств. Ќа думку кер≥вництва ћќЌ, в≥домча замкнут≥сть навчальних заклад≥в заважаЇ њх подальш≥й ≥нтеграц≥њ, а в≥дпов≥дно й подальшому розвитку. «вичайно, ув≥бравши в себе ¬Ќ« ћ≥нагропрому, ћ≥нтрансу, ћ≥нздоровТ¤ тощо, ћќЌ стане Ђважчимї. ќднак чи п≥де це на користь навчальним закладам? „и не доведетьс¤ директору коледжу витрачати три доби т≥льки на те, щоб у ћ≥н≥стерств≥ осв≥ти поставили п≥дпис на черговому зв≥т≥?
Ќезабаром у мереж≥ ¬Ќ« ≤ Ч ≤≤ р≥вн¤ маЇ в≥дбутис¤ серйозна пертурбац≥¤. «а дорученн¤м премТЇр-м≥н≥стра ¬.януковича розроблена державна програма поетапноњ оптим≥зац≥њ мереж≥ вищих навчальних заклад≥в на 2004 Ч 2006 роки. ѕередбачаЇтьс¤, що зд≥йснюватиметьс¤ цей процес двома шл¤хами. ѕерший Ч укрупненн¤ малочисельних навчальних заклад≥в ≥ тих, ¤к≥ в межах рег≥ону дублюють п≥дготовку фах≥вц≥в. ƒругий Ч включенн¤ техн≥кум≥в, училищ ≥ коледж≥в до структури проф≥льних ун≥верситет≥в, академ≥й. ѕри цьому, ¤к зауважив м≥н≥стр осв≥ти та науки на груднев≥й нарад≥, Ђ≥нтеграц≥¤ вищих навчальних заклад≥в не може бути спонтанною або зд≥йснюватис¤ дл¤ задоволенн¤ окремих корпоративних ≥нтерес≥вї.

—ьогодн≥ Ч техн≥кум, завтра...

”се це даЇ п≥дставу де¤ким осв≥т¤нам говорити про продовженн¤ наступу на техн≥чн≥ навчальн≥ заклади. ѕричому робитьс¤ це нер≥дко в угоду чињмось приватним ≥нтересам чи посадовим амб≥ц≥¤м.
≥лька м≥с¤ц≥в тому ињвському геологорозв≥дувальному техн≥куму ледь не довелос¤ зм≥нити вив≥ску. Ќа його баз≥ планувалос¤ в≥дкрити ињвський еколог≥чний ун≥верситет. «вичайно, кращого м≥сц¤ дл¤ вищого навчального закладу такого проф≥лю год≥ й шукати Ч мальовничий печерський пагорб, з ¤кого в≥дкриваЇтьс¤ чудовий краЇвид, зручне розташуванн¤ об≥ч транспортних поток≥в, чисте пов≥тр¤. Ѕуло п≥дготовлено ≥ зав≥зовано в≥дпов≥дний проект постанови абм≥ну. ѕосаду ректора новостворюваного ун≥верситету (усього на ѕечерську 16 ун≥верситет≥в!) мав пос≥сти в≥дставний м≥н≥стр.
÷≥каво, ¤кби задуманий Ђнагор≥ї план вдалос¤ реал≥зувати, кого б випускав ун≥верситет Ч буровик≥в-маг≥стр≥в?.. (ƒо реч≥, спец≥альн≥сть буровика маЇ незм≥нний попит, тор≥к техн≥куму вдалос¤ задовольнити за¤вки на таких фах≥вц≥в лише наполовину). ўодо еколог≥в, то њх готують дес¤тки ун≥верситет≥в Ч сьогодн≥ н≥де д≥вати таких спец≥ал≥ст≥в.
’тозна, чим би зак≥нчилас¤ вс¤ та катавас≥¤ ≥з зм≥ною статусу техн≥куму, ¤кби його колектив не вдарив на сполох. ѕ≥сл¤ втручанн¤ народних депутат≥в та проф≥льного ком≥тету ¬ерховноњ –ади питанн¤ про створенн¤ вищого навчального закладу було закрите.
ќстанн≥м часом зросла напруга навколо ињвського оптико-механ≥чного техн≥куму. –озташований в≥н теж на ѕечерську, напроти заводу Ђјрсеналї. (ћабуть, ¤кби знаходивс¤ десь у —в¤тошин≥ чи на “роЇщин≥, то н≥кому б до нього д≥ла не було.) ”продовж останн≥х рок≥в робилос¤ багато Ђнањзд≥вї на цей навчальний заклад. олектив мордували безк≥нечними перев≥рками та ком≥с≥¤ми. Ѕула заведена нав≥ть судова справа про визнанн¤ техн≥куму (державного навчального закладу!) банкрутом. ≤ це тод≥, коли держава м≥с¤ц¤ми затримувала осв≥т¤нам зарплату.
” той же час ќћ“ Ч Їдиний навчальний заклад в ”крањн≥, ¤кий займаЇтьс¤ п≥дготовкою молодших спец≥ал≥ст≥в за фахом Ђ¬иробництво оптичних ≥ оптико-електронних прилад≥вї. ‘ах≥вц≥в Ђна в≥терї не випускаЇ Ч на них ≥снуЇ реальне замовленн¤.
Ч ƒл¤ бюджету наш навчальний заклад не обт¤жливий, Ч вважаЇ директор техн≥куму, заслужений учитель ”крањни ¬олодимир —лобод¤н. Ч ћ≥н≥стерство надаЇ на утриманн¤ техн≥куму 367 тис¤ч гривень. –ешту заробл¤Їмо сам≥, ще й повертаЇмо у вигл¤д≥ податк≥в близько двохсот тис¤ч. ќтож не можна сказати, що ми сидимо на шињ у держави. ≤ фах≥вц≥ наш≥ затребуван≥ на ринку прац≥. «араз вводимо нову спец≥ал≥зац≥ю Ч медична оптика. Ќа моЇ глибоке переконанн¤, закритт¤ техн≥куму завдасть лише шкоди держав≥. ѕостраждають д≥ти, викладач≥...
Ч Ќаш≥ студенти перемагають у м≥ських ол≥мп≥адах, Ч розпов≥даЇ “¤т¤на ƒорожко, заступник директора з навчально-виховноњ роботи. Ч Ћише тор≥к вони зайн¤ли перш≥ м≥сц¤ в конкурс≥ творчих роб≥т з техн≥чноњ механ≥ки, конкурс≥ Ђ—тудент-ерудитї, друге ≥ третЇ м≥сц¤ на ол≥мп≥ад≥ з ≥нженерноњ та компТютерноњ граф≥ки, третЇ Ч з електротехн≥ки. ’≥ба це не Ї св≥дченн¤м ¤кост≥ знань?

ќптим≥зац≥¤ чи л≥кв≥дац≥¤?

Ч я розум≥ю директор≥в техн≥кум≥в ≥ под≥л¤ю њхнЇ занепокоЇнн¤, Ч коментуЇ ситуац≥ю заступник м≥н≥стра осв≥ти ≥ науки ћихайло —тепко. Ч Ѕагато хто з них насторожено сприйн¤в орган≥зац≥ю наради щодо стану ≥ перспектив навчальних заклад≥в ≤ Ч ≤≤ р≥вн¤ акредитац≥њ, мовл¤в, будуть техн≥куми закривати. ќднак п≥сл¤ наради настроњ зм≥нилис¤.
ћи прагнемо зберегти цю систему осв≥ти дл¤ ”крањни, знайти њй продовженн¤ в нових умовах. јдже фах≥вц≥, ¤ких готують ц≥ навчальн≥ заклади, дл¤ працюючоњ економ≥ки (а вона в нас оживаЇ) незам≥нний кап≥тал. ” сус≥дн≥й –ос≥њ, де занедбали цю систему осв≥ти, вже з≥ткнулис¤ з тим, що не вистачаЇ фах≥вц≥в середньоњ ланки. ” нас теж Ї загроза того, що завтра виникне деф≥цит кадр≥в на виробництв≥. “ому ми прид≥л¤Їмо надзвичайно велику увагу цим навчальним закладам, але вони мають запрацювати на нових засадах, з новими програмами, спец≥альност¤ми ≥, що особливо важливо, з новими стосунками з виробниками.
«вичайно, ≥снують певн≥ проблеми. ¬ища школа ”крањни обт¤жена нечисленими закладами, ≥ це дуже в≥дчутно дл¤ бюджету в умовах, коли недостатн¤ увага з боку роботодавц≥в. ињвський оптико-механ≥чний техн≥кум Ч маленький навчальний заклад, ¤кий колись повн≥стю утримувавс¤ за рахунок заводу Ђјрсеналї. ќптика Ч це надзвичайно вузька спец≥альн≥сть, ≥ ми можемо розм≥стити њњ в ≥ншому техн≥кум≥.
ѕоки що н≥¤кого р≥шенн¤ щодо цього техн≥куму не прийн¤то. «араз розгл¤даЇмо вс≥ можлив≥ вар≥анти. «апевн¤ю: жоден ≥з студент≥в не втратить н≥ свого викладача, н≥ спец≥альн≥сть, н≥ можлив≥сть навчатис¤. ’от≥в би заспокоњти також тих, хто розгл¤даЇ питанн¤ оптико-механ≥чного техн≥куму ¤к системне, а не ¤к питанн¤ ≥нтерес≥в колективу чи кер≥вництва техн≥куму.

P. S. «г≥дно з «аконом ”крањни Ђѕро вищу осв≥туї (ст. 27) створенн¤, реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ ¬Ќ« ≤≤≤ або IV р≥вн¤ акредитац≥њ державноњ форми власност≥ Ї прерогативою аб≥нету м≥н≥стр≥в. ўо стосуЇтьс¤ ¬Ќ« ≤ Ч ≤≤ р≥вн≥в акредитац≥њ, то њх дол¤ ц≥лком ≥ повн≥стю знаходитьс¤ в руках тих, кому п≥дпор¤дкован≥ так≥ навчальн≥ заклади. („и не тому ћќЌ так напол¤гаЇ на переп≥дпор¤дкуванн≥ йому в≥домчих коледж≥в та училищ?) Ѕагато хто з осв≥т¤н пропонуЇ в≥дновити р≥вноправн≥сть, вн≥сши в≥дпов≥дну поправку до закону. “обто щоби мережа ¬Ќ« ≤ Ч ≤≤ р≥вн¤ також визначалас¤ аб≥нетом м≥н≥стр≥в, а не чиновником(ами) окремого м≥н≥стерства чи в≥домства.