“≈ћј 6. —”“№ ≤ √≈Ќ≈«»— “ќ¬ј–Ќќ√ќ ¬»–ќЅЌ»÷“¬ј

ќсновне завданн¤ економ≥ки - виробництво товар≥в ≥ послуг дл¤ подальшого споживанн¤ тепер чи в майбутньому.
     ƒжеймс “об≥н

1. ‘орми сусп≥льного господарства. “оварне виробництво: умови виникненн¤ та характерн≥ риси

¬иробництво матер≥альних благ Ї основою житт¤ будь-¤кого сусп≥льства. —усп≥льство знаЇ два основних типи орган≥зац≥њ економ≥ки: натуральне господарство ≥ товарне господарство. ѓм в≥дпов≥дають дв≥ основн≥ форми господарюванн¤: натуральна ≥ товарна.

≤сторично первинною формою виробництва було натуральне господарство, в ¤кому продукти прац≥ спр¤мовувалис¤ на задоволенн¤ власних потреб виробник≥в. ≈коном≥чною основою натурального господарства служить с≥льське господарство (перш за все землеволод≥нн¤). Ќатуральне виробництво ≥снувало у перв≥сному сусп≥льств≥, на ньому також ірунтувалис¤ патр≥архальне сел¤нське господарство та феодальне пом≥ст¤. ” вс≥х цих випадках члени общини або сел¤нськ≥ с≥м'њ споживали в основному т≥льки т≥ продукти, ¤к≥ виробл¤ли сам≥. ”с≥ зв'¤зки натурального господарства обумовлен≥ лише особливост¤ми процесу прац≥ та виконанн¤ тих чи ≥нших операц≥й у межах окремих господарських одиниць. ѕри цьому робоча сила позбавлена моб≥льност≥, вона виробничо та територ≥ально закр≥плена.

” натуральному господарств≥ виробнич≥ в≥дносини ви¤вл¤ютьс¤ в нематер≥ал≥зованому вигл¤д≥, ¤к пр¤м≥ в≥дносини м≥ж учасниками створенн¤ благ. ћатер≥альн≥ блага переважно не передавалис¤ на сторону ≥ не купувалис¤, тобто вони не обм≥нювалис¤. —усп≥льство, в ¤кому панувало натуральне господарство, складалос¤ ≥з великоњ к≥лькост≥ роздр≥бнених, розр≥знених та однор≥дних господарських одиниць: патр≥архальних сел¤нських с≥мей, прим≥тивних с≥льських общин, феодальних пом≥сть.  ожна така одиниц¤ виробл¤ла вс≥ види роб≥т, починаючи в≥д добуванн¤ р≥зних вид≥в сировини ≥ зак≥нчуючи п≥дготовкою њх до споживанн¤.

’оча при натуральному господарств≥ ≥снувала р≥вн≥сть окремих ≥ндив≥д≥в, проте таке господарство було основою б≥дност≥, а не багатства. ÷е пов'¤зано з наступними характерними рисами натурального господарства: нерозвинен≥стю сусп≥льного под≥лу прац≥, в≥дсутн≥стю спец≥ал≥зац≥њ, замкнен≥стю орган≥зац≥йно-економ≥чних зв'¤зк≥в, обмежен≥стю виробництва та кап≥талу, роз'Їднан≥стю, в≥д≥рван≥стю господарюючих суб'Їкт≥в один в≥д одного, прим≥тивною техн≥кою та технолог≥Їю виробництва, малопродуктивною ручною працею. “аке виробництво було малоефективним, а р≥вень житт¤ його прац≥вник≥в - низьким. “ому ≥ прогрес у розвитку продуктивних сил та сусп≥льства був дуже пов≥льним.

“аким чином, натуральне виробництво - це така форма господарюванн¤, за ¤коњ продукти прац≥ призначаютьс¤ дл¤ задоволенн¤ власних потреб безпосередн≥х виробник≥в життЇвих благ, тобто дл¤ внутр≥господарського споживанн¤.

« удосконаленн¤м знар¤дь виробництва окрем≥ матер≥альн≥ блага починають виробл¤ти з надлишком та обм≥нюють на блага, ¤ких не вистачаЇ. “обто поступово окрем≥ перв≥сн≥ общини, сел¤нськ≥ господарства починають виробл¤ти матер≥альн≥ ц≥нност≥ дл¤ обм≥ну. ¬насл≥док цього у сусп≥льному виробництв≥ в≥дбуваютьс¤ суттЇв≥ зм≥ни. ѕрац≥внику вже немаЇ необх≥дност≥ створювати вс≥ матер≥альн≥ блага, ¤к≥ йому потр≥бн≥, оск≥льки в≥н може обм≥н¤ти продукти своЇњ прац≥ на т≥, ¤ких у нього немаЇ. Ќатуральне господарство перестало бути пануючим типом сусп≥льного виробництва, в≥дбуваЇтьс¤ перех≥д до загального товарного господарства. ¬иникаЇ новий тип виробництва - товарне.

“оварне виробництво
- це така форма орган≥зац≥њ сусп≥льного господарства, за ¤коњ продукти виробл¤ютьс¤ економ≥чно в≥дособленими виробниками, котр≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на виготовленн≥ певного продукту, що потребуЇ обм≥ну у вигл¤д≥ куп≥вл≥-продажу на ринку. ѕри цьому продукти прац≥, ¤кими вони обм≥нюютьс¤, стають товарами.

“оварне виробництво складалос¤ прот¤гом тривалого часу та ≥снуЇ вже б≥л¤ 7 тис. рок≥в. …ого початок припадаЇ на пер≥од розпаду перв≥сного ладу та по¤ви рабства. ¬иникнувши м≥ж общинами, обм≥н товар≥в проник ≥ всередину њх. ƒальший розвиток товарного виробництва в≥дбувавс¤ у межах рабовласницького та феодального сусп≥льства, в ¤ких товарне виробництво сп≥в≥снувало з натуральним. ѕ≥зн≥ше товарне виробництво ¤к ефективн≥ша форма господарюванн¤ починаЇ переважати натуральне ≥, нарешт≥, стаЇ дом≥нуючим у кап≥тал≥стичному сусп≥льств≥. “ут товарн≥ в≥дносини поширюютьс¤ на вс≥ фактори виробництва - засоби виробництва та робочу силу.

ќднак це не означало повного зникненн¤ натурального господарства. ¬оно ще й сьогодн≥ збер≥гаЇтьс¤ у слаборозвинутих крањнах. ” середин≥ ’’ ст. в њх натуральному ≥ нап≥внатуральному виробництв≥ було зайн¤то 50-60 в≥дсотк≥в населенн¤. ƒе¤к≥ його про¤ви мають м≥сце ≥ в умовах розвинутоњ економ≥ки (наприклад, натуральне п≥дсобне господарство). ¬ неспри¤тливих дл¤ сусп≥льства умовах (криза, в≥йна) може з'¤витис¤ тенденц≥¤ до натурал≥зац≥њ виробництва.

«агальною умовою виникненн¤, розвитку ≥ функц≥онуванн¤ товарного виробництва Ї сусп≥льний под≥л прац≥ та спец≥ал≥зац≥¤, ¤к≥ призвод¤ть до спец≥ал≥зац≥њ виробник≥в на виготовленн≥ окремих вид≥в продукц≥њ або на певн≥й виробнич≥й д≥¤льност≥. ¬ ≥стор≥њ вид≥л¤ють три, так зван≥, велик≥ под≥ли прац≥: 1) в≥дд≥ленн¤ землеробства ≥ скотарства; 2) вид≥ленн¤ ремесел; 3) вид≥ленн¤ торг≥вл≥, ¤к спец≥альноњ форми д≥¤льност≥. ¬ подальшому под≥л прац≥ розвивавс¤ в напр¤мку вид≥ленн¤ окремих операц≥й (пооперац≥йний) та по¤ви часткового роб≥тника. «воротньою стороною цього процесу Ї кооперац≥¤ прац≥.

Ѕезпосередньою причиною виникненн¤ товарного виробництва Ї економ≥чна в≥докремлен≥сть товаровиробник≥в. “обто, це таке становище, за ¤кого товаровиробники самост≥йно вир≥шують питанн¤ господарськоњ д≥¤льност≥: що виробл¤ти, ¤кими засобами, ¤к≥ ресурси використовувати тощо. ¬она передбачаЇ самост≥йне розпор¤дженн¤ виробленою продукц≥Їю, волод≥нн¤ нею, њњ в≥дчуженн¤ ≥ використанн¤ в≥дпов≥дно до власних ≥нтерес≥в.

ƒо визначальних рис товарного господарства сл≥д в≥днести: сусп≥льний под≥л прац≥, економ≥чна в≥дособлен≥сть виробник≥в, екв≥валентн≥сть в≥дносин, ринковий зв'¤зок м≥ж виробниками ≥ споживачами, визнанн¤ сусп≥льного характеру прац≥ через ринок, зд≥йсненн¤ економ≥чних процес≥в у товарно-грошових формах шл¤хом куп≥вл≥-продажу, виробництво дл¤ обм≥ну ≥ в розрахунку на вигоду, на¤вн≥сть конкуренц≥њ, в≥льне ц≥ноутворенн¤.

—пециф≥ка товарного виробництва насамперед пов'¤зана з ≥снуванн¤м р≥зних його тип≥в. ѕо-перше, товарне виробництво под≥л¤Їтьс¤ на просте ≥ п≥дприЇмницьке.

ѕросте виробництво засноване на особист≥й прац≥ власника засоб≥в виробництва, др≥бне за своњми розм≥рами, йому властив≥ пр¤ме поЇднанн¤ виробника ≥з засобами виробництва, в≥дсутн≥сть куп≥вл≥-продажу робочоњ сили ¤к товару. ” форм≥ товару тут виступають лише речов≥ фактори виробництва та готовий продукт.

ѕросте й п≥дприЇмницьке товарне виробництво маЇ ¤к сп≥льн≥ риси, так ≥ суттЇв≥ в≥дм≥нност≥. —п≥льним Ї те, що вони ≥снують за умови пануванн¤ приватноњ власност≥ на засоби виробництва, ринковоњ форми зв'¤зку м≥ж виробниками ≥ споживачами, конкуренц≥њ м≥ж товаровиробниками тощо. ¬≥дм≥нност≥ пол¤гають у тому, що при простому товарному виробництв≥ виробник ≥ власник засоб≥в виробництва ≥ продукт≥в прац≥ - це одна особа, тод≥ ¤к при п≥дприЇмницькому виробництв≥ виробник в≥докремлений в≥д засоб≥в виробництва ≥ продукт≥в прац≥. ¬ умовах простого товарного виробництва процес виробництва зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ ≥ндив≥дуальноњ прац≥. ¬≥н спр¤мований на задоволенн¤ особистих потреб виробника та член≥в його с≥м'њ. ѕ≥дприЇмницьке виробництво передбачаЇ сп≥льну працю найманих роб≥тник≥в заради прибутку власника господарства. ѕросте товарне виробництво, ¤к правило, ірунтуЇтьс¤ на ручн≥й прац≥ та нескладн≥й техн≥ц≥, а п≥дприЇмницьке - на велик≥й машинн≥й ≥ндустр≥њ, автоматизованих системах тощо.

¬ид≥л¤ютьс¤ ще два типи товарного виробництва: перший - ≥з стаб≥льною (охоплюЇ пер≥од до другоњ половини ’’ ст.), другий - з безперервно поновлюваною номенклатурою товар≥в (розпочавс¤ у друг≥й половин≥ ’’ ст.).

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[Ќаступна]

‘орми сусп≥льного господарства. “оварне виробництво: умови виникненн¤ та характерн≥ риси
“овар ≥ його властивост≥
¬еличина вартост≥ товару
“еор≥њ вартост≥
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤

Сайт управляется системой uCoz