3. ≤нфраструктура ринку
ѕ≥д ≥нфраструктурою ринку розум≥ють систему державних,
приватних ≥ громадських ≥нститут≥в (орган≥зац≥й ≥ установ) ≥ техн≥чних засоб≥в,
що обслуговують ≥нтереси суб'Їкт≥в ринкових в≥дносин, забезпечують њхню ефективну
взаЇмод≥ю та регулюють рух товарно-грошових поток≥в. –озр≥зн¤ють орган≥зац≥йно-техн≥чну,
ф≥нансово-кредитну та науково-досл≥дну ≥нфраструктуру ринку.
ƒо орган≥зац≥йно-техн≥чноњ ≥нфраструктури ринку належать товарн≥ б≥рж≥
й аукц≥они, торгов≥ доми ≥ торгов≥ палати, холдингов≥ й брокерськ≥ компан≥њ,
≥нформац≥йн≥ центри та ¤рмарки, серв≥сн≥ центри, р≥зного роду асоц≥ац≥њ п≥дприЇмц≥в
≥ споживач≥в, транспортн≥ комун≥кац≥њ ≥ засоби оперативного зв'¤зку.
‘≥нансово-кредитну ≥нфраструктуру ринку утворюють банки, фондов≥ й валютн≥
б≥рж≥, страхов≥ та ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ, фонди профсп≥лок та ≥нших громадських
орган≥зац≥й. ÷е - вс≥ т≥, хто здатен зд≥йснювати ≥ зд≥йснюЇ моб≥л≥зац≥ю тимчасово
в≥льних грошових ресурс≥в, перетворюЇ њх у кредити, а пот≥м ≥ в кап≥таловкладенн¤.
Ќауково-досл≥дницька ≥нфраструктура ринку включаЇ в себе науков≥ ≥нститути
з вивченн¤ ринкових проблем, ≥нформац≥йно-консультативн≥ ф≥рми, аудиторськ≥
орган≥зац≥њ, спец≥альн≥ навчальн≥ заклади. “ут ми розгл¤немо лише де¤к≥ елементи
≥нфраструктури ринку. ќсобливе м≥сце серед елемент≥в ≥нфраструктури належить
б≥ржам.
Ѕ≥ржа (гол. "beurs", н≥м. "borse")
- це установа, де зд≥йснюЇтьс¤ куп≥вл¤-продаж масових товар≥в (товарна б≥ржа),
ц≥нних папер≥в (фондова б≥ржа), валюти (валютна б≥ржа), нерухомого майна (б≥ржа
нерухомого майна), робочоњ сили (б≥ржа прац≥). як правило, б≥ржа - це приватне,
акц≥онерне товариство, акц≥њ ¤кого за стандартом не принос¤ть див≥денд≥в, а
лише надають право зд≥йснювати торгов≥ операц≥њ.
¬ ”крањн≥ вже створено чимало б≥рж. —еред них: ”крањнська ун≥версальна б≥ржа,
”крањнська ун≥версальна агропромислова б≥ржа, ”крањнська фондова б≥ржа та ≥нш≥.
” зв'¤зку з переходом до ринку найб≥льшого поширенн¤ в ”крањн≥ набули товарн≥
б≥рж≥.
“оварна б≥ржа - це комерц≥йне п≥дприЇмство, р≥зновид товарного
ринку оптовоњ куп≥вл≥-продажу товар≥в масового виробництва, на ¤кому реал≥зац≥¤
зд≥йснюЇтьс¤ без попереднього огл¤ду за зразками ≥ стандартами при наперед встановлених
розм≥рах м≥н≥мальних парт≥й ≥ на ¤кому формуютьс¤ ринков≥ ц≥ни в залежност≥
в≥д фактичного сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ. ƒ≥¤льн≥сть товарних б≥рж
в ”крањн≥ регулюЇтьс¤ законом "ѕро товарну б≥ржу". ¬ св≥тов≥й практиц≥
до б≥ржових товар≥в належать 60-70 найменувань.
ƒл¤ товарноњ б≥рж≥ характерн≥ так≥ риси:
1) регул¤рн≥сть функц≥онуванн¤;
2) веденн¤ торг≥вл≥ однор≥дними товарами з певними характеристиками на основ≥ жорстких правил ≥ в спец≥альному м≥сц≥;
3) продаж б≥ржових товар≥в зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою представлених зразк≥в, або стандарт≥в, а сам≥ товари на б≥рж≥ в≥дсутн≥.
¬с≥ операц≥њ на товарних б≥ржах под≥л¤ютьс¤ на два види: операц≥њ
з реальним товаром, ¤к≥ передбачають на¤вн≥сть товару на момент угоди, ≥ строков≥,
або ф'ючерсн≥ операц≥њ, тобто попередн≥й продаж товару, ¤кого ще не виробили.
Ѕ≥льш≥сть б≥ржових операц≥й (90 ≥ б≥льше в≥дсотк≥в) складають саме ф'ючерсн≥
угоди. ћетою ф'ючерсноњ угоди Ї не продаж чи придбанн¤ реального товару, а отриманн¤
р≥зниц≥ в ц≥нах, ¤ка виникаЇ до терм≥ну завершенн¤ угоди, тобто спекул¤ц≥¤,
а також страхуванн¤ (хеджуванн¤) в≥д втрат, пов'¤заних з≥ зм≥ною ц≥н на товари.
‘ондова б≥ржа - це орган≥зац≥йно оформлений, пост≥йно д≥ючий ринок,
на ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ торг≥вл¤ ц≥нними паперами (див. «акон ”крањни "ѕро
ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу"). ќсновними видами ц≥нних папер≥в Ї вексел≥,
акц≥њ, обл≥гац≥њ тощо. „ленами б≥рж≥ можуть бути ≥ндив≥дуальн≥ торговц≥ паперами
та кредитно-ф≥нансов≥ ≥нститути.
‘ондова б≥ржа виконуЇ так≥ функц≥њ: забезпечуЇ моб≥л≥зац≥ю тимчасово в≥льних
грошових засоб≥в; встановлюЇ ринкову ц≥ну (курс) ц≥нних папер≥в; зд≥йснюЇ перем≥щенн¤
кап≥талу м≥ж галуз¤ми. ќперац≥њ на фондов≥й б≥рж≥, в залежност≥ в≥д терм≥ну,
на ¤кий укладаЇтьс¤ угода, под≥л¤ють на касов≥ ≥ строков≥. асов≥ операц≥њ розрахован≥
на оплату угод безпосередньо п≥сл¤ њх укладенн¤ (в≥д 2-х до 14 дн≥в, в залежност≥
в≥д б≥рж≥). —троков≥ операц≥њ зд≥йснюютьс¤ у випадку, коли угода куп≥вл≥-продажу
акц≥й укладаЇтьс¤ в даний момент, а њњ оплата в≥дстрочена на заздалег≥дь встановлений
пер≥од. —троков≥ операц≥њ дозвол¤ють зд≥йснювати спекул¤тивн≥ операц≥њ ≥ одержувати
спекул¤тивний прибуток.
ќрган≥чною частиною сучасних м≥жнародних валютно-ф≥нансових в≥дносин, ¤к≥ забезпечують
концентрац≥ю валютних операц≥й, формуванн¤, взаЇмозв'¤зок ≥ динам≥ку валютних
курс≥в, Ї валютна б≥ржа. ¬алютна б≥ржа - це комерц≥йне п≥дприЇмство, ¤ке зд≥йснюЇ
куп≥влю-продаж ≥ноземноњ валюти за ринковими ц≥нами.
« по¤вою б≥рж в ”крањн≥ з'¤вл¤ютьс¤ ≥ нов≥ види профес≥йних зан¤ть та робочих
м≥сць дл¤ населенн¤. ќперац≥њ куп≥вл≥-продажу на б≥ржах зд≥йснюють брокери,
маклери ≥ дилери, оск≥льки приватн≥ особи на б≥рж≥ не допускаютьс¤.
Ѕрокер (англ. "broker" - посередник) - це посередник
при укладенн≥ угод м≥ж покупц¤ми ≥ продавц¤ми товар≥в. Ќими можуть бути брокерськ≥
ф≥рми, контори ≥ незалежн≥ брокери. Ѕрокери п≥дготовл¤ють, оформл¤ють ≥ реЇструють
договори куп≥вл≥-продажу, зд≥йснюють нагл¤д за правильн≥стю б≥ржового торгу.
ƒилери (англ. "dealer" - б≥ржовий маклер) - це,
¤к правило, представники ф≥рм, що хочуть продати чи купити б≥ржовий товар. Ќа
в≥дм≥ну в≥д брокерськоњ д≥¤льност≥, дилерська передбачаЇ на¤вн≥сть певного початкового
кап≥талу ≥ поЇднуЇтьс¤ в б≥льш≥й м≥р≥ з комерц≥йним ризиком.
ћаклер (н≥м. "makler" - посередник) - це теж
посередник б≥ржових торг≥в, ¤кий ф≥ксуЇ укладенн¤ угод м≥ж членами б≥рж≥ (брокерами,
дилерами).
Ќа в≥дм≥ну в≥д товарноњ, фондовоњ та валютноњ б≥рж≥, б≥ржа робочоњ сили (б≥ржа
прац≥) формуЇтьс¤ державою. ¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро зайн¤т≥сть
населенн¤" цей ≥нститут ≥нфраструктури ринку у нас називаЇтьс¤ державною
службою зайн¤тост≥.
” служб≥ зайн¤тост≥ не в≥дбуваютьс¤ процеси куп≥вл≥-продажу товару - робочоњ
сили. «г≥дно ≥з «аконом послуги, пов'¤зан≥ ≥з забезпеченн¤м зайн¤тост≥ населенн¤,
надаютьс¤ державною службою зайн¤тост≥ безплатно, при цьому вона не вир≥шуЇ
питань про ц≥ну робочоњ сили. ќсновними завданн¤ми служби зайн¤тост≥ Ї:
* анал≥з та прогнозуванн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ на робочу силу, ≥нформуванн¤ про стан ринку робочоњ сили;
* консультуванн¤ громад¤н та власник≥в п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й про можливост≥ одержанн¤ роботи та забезпеченн¤ робочою силою;
* обл≥к в≥льних робочих м≥сць ≥ громад¤н, ¤к≥ звертаютьс¤ з питань працевлаштуванн¤;
* допомога громад¤нам у добор≥ п≥дход¤щоњ роботи, а роботодавц¤м - у добор≥ потр≥бних прац≥вник≥в;
* орган≥зац≥¤ навчальноњ д≥¤льност≥, профес≥йноњ п≥дготовки та переп≥дготовки громад¤н;
* реЇстрац≥¤ безроб≥тних та наданн¤ њм у межах своЇњ компетенц≥њ допомоги, в тому числ≥ ≥ матер≥альноњ тощо.
ƒо ≥нфраструктури ринку входить розгалужена система приватних,
кооперативних, державних, зм≥шаних гуртових ≥ роздр≥бних торговельних структур,
¤к≥ визначають стан двох форм торг≥вл≥ в крањн≥: гуртову ≥ роздр≥бну.
–оздр≥бна торг≥вл¤ - це торг≥вл¤, ¤ка включаЇ всю п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть,
пов'¤зану з продажем товар≥в ≥ послуг безпосередньо к≥нцевим споживачам дл¤
њх особистого, с≥мейного чи домашнього використовуванн¤. ƒо роздр≥бноњ торг≥вл≥
належить величезна мережа магазин≥в, ¤ка включаЇ ун≥вермаги, ун≥версами, спец≥ал≥зован≥
магазини, супермаркети, магазини самообслуговуванн¤, склади, магазини тощо.
√уртова торг≥вл¤ - це частина внутр≥шньоњ торг≥вл≥, ¤ка охоплюЇ продаж
товар≥в ¤к великими, так ≥ малими парт≥¤ми з метою њх перепродажу або виробничого
споживанн¤. √уртова торг≥вл¤ зд≥йснюЇтьс¤ за ц≥нами, ¤к≥ нижч≥ в≥д роздр≥бних
ц≥н, але вони повинн≥ забезпечувати нормально працюючому промисловому та торговельному
п≥дприЇмству в≥дшкодуванн¤ витрат, внесенн¤ платеж≥в у бюджет ≥ створенн¤ фонд≥в
економ≥чного стимулюванн¤ та прибуток. √уртова торг≥вл¤ стимулюЇ збут товар≥в,
формуЇ њх асортимент, складаЇ ≥ транспортуЇ товари.
Ќайб≥льш впливовими гуртовими торговельними структурами Ї велик≥ торговельн≥
ф≥рми, торгов≥ доми, дистриб'юторськ≥ ф≥рми тощо.
“орговельн≥ ф≥рми - це ф≥рми, ¤к≥ займаютьс¤ зд≥йсненн¤м операц≥й в основному
по куп≥вл≥-продажу товар≥в. “орговельн≥ ф≥рми бувають або вузькоспец≥ал≥зованими
та ун≥версальними, ¤к≥ торгують широкою номенклатурою вироб≥в.
“орговий д≥м - це торговельна ф≥рма, ¤ка закуповуЇ товар у виробник≥в
або гуртовик≥в своЇњ крањни ≥ перепродуЇ њх за кордон, або закуповуЇ ≥ноземн≥
товари за кордоном та перепродуЇ њх м≥сцевим гуртовим ≥ роздр≥бним торговц¤м,
а також споживачам. ѓхн¤ д≥¤льн≥сть дуже широка: вони зд≥йснюють операц≥њ за
св≥й рахунок ≥ за дорученн¤м кл≥Їнт≥в, за внутр≥шньою, гуртовою ≥ роздр≥бною
торг≥влею, працюють за широкою номенклатурою товар≥в, беруть участь у виробництв≥
продукц≥њ. ƒл¤ виконанн¤ своњх функц≥й торгов≥ доми мають с≥тку магазин≥в, складськ≥
прим≥щенн¤, транспортн≥ засоби тощо.
ƒистриб'ютер (в≥д англ. "distributer" - розпод≥льник)
- окрема ф≥рма або агент промислового п≥дприЇмства, ¤к≥ зд≥йснюють реал≥зац≥ю
продукц≥њ ≥ виступають ¤к торг≥вц≥ за договором на основ≥ угоди про право на
продаж в окремому рег≥он≥. ”года ф≥рми передбачаЇ виконанн¤ дистриб'ютором р¤ду
функц≥й, пов'¤заних з реал≥зац≥Їю товару: орган≥зац≥ю реклами в даному рег≥он≥,
передпродажну п≥дготовку техн≥чно складних товар≥в, наданн¤м покупц¤м серв≥сних
послуг, анал≥з кон'юнктури ринку та в≥дгук≥в покупц≥в про придбан≥ ними вироби
ф≥рми тощо.
” практиц≥ ринкових зв'¤зк≥в широко використовуютьс¤ ≥ так≥ форми орган≥зац≥њ
оптовоњ торг≥вл≥ ¤к аукц≥он, ¤рмарок.
јукц≥он (в≥д лат. "auctio (auctionis)" - продаж
з публ≥чних торг≥в) - це спец≥ально орган≥зований ринок товар≥в з визначними
властивост¤ми, що д≥Ї пер≥одично у певному м≥сц≥ ≥ в наперед обумовлений час
на умовах змаганн¤ м≥ж покупц¤ми. ѕраво придбанн¤ товар≥в на аукц≥он≥ надаЇтьс¤
покупц¤м, ¤к≥ запропонували вищу ц≥ну. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших форм реал≥зац≥њ
(через магазини, ¤рмарки ≥ т. п.) аукц≥он передбачаЇ не одночасне, а почергове
пропонуванн¤ товар≥в: до реал≥зац≥њ пропонуЇтьс¤ один товар (лот), п≥сл¤ його
продажу (або зн¤тт¤ з аукц≥ону) - наступний ≥ т.д.
јукц≥они розр≥зн¤ють внутр≥шн≥ ≥ зовн≥шн≥, в≥дкрит≥ ≥ закрит≥
тощо. ” св≥тов≥й практиц≥ в≥дом≥ дек≥лька способ≥в веденн¤ акц≥онерних торг≥в:
1) з п≥двищенн¤м ц≥н; 2) з пост≥йним пониженн¤м ц≥н. ¬ умовах переходу ”крањни
до ринку аукц≥он розгл¤даЇтьс¤ ¤к один ≥з способ≥в приватизац≥њ державних та
мун≥ципальних п≥дприЇмств.
ярмарок (в≥д н≥м. "jahrmakt" - щор≥чний ринок) - це
ринок оптовоњ торг≥вл≥, ¤кий орган≥зовуЇтьс¤ регул¤рно, пер≥одично ≥ функц≥онуЇ
в певному м≥сц≥, у встановлений час, а також сезонна розпродажа одного або багатьох
вид≥в товару. ÷¤ своЇр≥дна форма ринку маЇ можлив≥сть при пор≥вн¤но невеликих
витратах у короткий терм≥н на невеликих площах зд≥йснювати пл≥дн≥ контакти м≥ж
партнерами з метою укладенн¤ угод, обм≥ну ≥нформац≥Їю, реклами ф≥рми та њњ продукц≥њ.
ярмарки бувають ун≥версальн≥, багатогалузев≥, галузев≥ ≥ спец≥альн≥.
«а останн≥ роки в ”крањн≥ ¤рмарки набувають все б≥льшого розвитку.
–инок засоб≥в виробництва, предмет≥в споживанн¤ ≥ послуг, що стаЇ все б≥льш
ор≥Їнтованим на конкретний, часто ≥ндив≥дуальний попит, викликав до житт¤ по¤ву
≥ таких нових форм реал≥зац≥њ ¤к л≥зинг, ≥нжин≥ринг та ≥н.
Ћ≥зинг (в≥д англ. "leasing" - оренда, майновий найм) - угода
м≥ж орендарем, власником майна (машин, устаткуванн¤, транспортних засоб≥в ≥
т.д.) ≥ орендатором про передачу майна в оренду на визначений строк за певну
плату. «а своњм економ≥чним зм≥стом л≥зинг ¤вл¤Ї собою специф≥чну форму кредитуванн¤
продажу без передач≥ права власност≥ на товар орендарю.
≤нжин≥ринг (в≥д англ. "engineering" - ≥нженерно-консультац≥йн≥
послуги) - це вид≥лений у самост≥йну сферу д≥¤льност≥ комплекс ≥нженерно-консультац≥йних
послуг комерц≥йного характеру щодо п≥дготовки, забезпеченн¤ процесу виробництва
та реал≥зац≥њ продукц≥њ, щодо обслуговуванн¤ буд≥вництва та експлуатац≥њ промислових,
≥нфраструктурних с≥льськогосподарських та ≥нших об'Їкт≥в. ≤нжин≥рингов≥ послуги
д≥л¤тьс¤ на дв≥ групи: 1) послуги, пов'¤зан≥ з п≥дготовкою виробничого процесу;
2) послуги на забезпеченн¤ нормального ходу процесу виробництва ≥ реал≥зац≥њ
продукц≥њ.
јудиторська ф≥рма - це незалежна висококвал≥ф≥кована орган≥зац≥¤, ¤ка
на замовленн¤ кл≥Їнта та за його кошти зд≥йснюЇ рев≥з≥ю його господарськоњ д≥¤льност≥
з метою ви¤вленн¤ прорахунк≥в та резерв≥в вдосконаленн¤, контролюЇ й анал≥зуЇ
ф≥нансову д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й р≥зних форм власност≥, бухгалтерськ≥
зв≥ти та баланси.
’олдингова компан≥¤ - акц≥онерна компан≥¤, кап≥тал ¤коњ використовуЇтьс¤
переважно дл¤ придбанн¤ контрольних пакет≥в акц≥й ≥нших компан≥й з метою встановленн¤
контролю за њхньою д≥¤льн≥стю й отриманн¤ доход≥в. «а своЇю структурою ≥ характером
д≥¤льност≥ холдингова компан≥¤ виконуЇ, ¤к правило, лише ф≥нансов≥ операц≥њ.
¬она тримаЇ контрольн≥ пакети акц≥й ≥нших ф≥рм ≥ д≥Ї через своњ ф≥л≥њ.
‘ункц≥онуванн¤ ≥ д≥Їздатн≥сть ус≥х елемент≥в ринковоњ ≥нфраструктури Ї важливою
≥ необх≥дною умовою реальноњ ринковоњ трансформац≥њ економ≥ки ”крањни. –озвиток
ц≥Їњ ≥нфраструктури вимагаЇ в≥дпов≥дного законодавства, юридичних гарант≥й й
матер≥ально-ф≥нансового забезпеченн¤.
[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]
¬иникненн¤, суть та функц≥њ ринку
—труктура та види ринку
≤нфраструктура ринку
ќсобливост≥ становленн¤ ринкових в≥дносин в ”крањн≥
онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤