3. «ароб≥тна плата: суть, форми ≥ системи

” ринкових економ≥чних системах основним доходом населенн¤ Ї зарплата. ” св≥тов≥й економ≥чн≥й науц≥ Ї чимало вар≥ант≥в визначенн¤ пон¤тт¤ зароб≥тноњ плати.

«а концепц≥Їю ¬.ѕетт≥, ƒ.–≥кардо, зарплата Ї грошовим виразом "м≥н≥муму засоб≥в ≥снуванн¤". «а ј.—м≥том, зароб≥тна плата включаЇ в себе варт≥сть життЇвих засоб≥в людини, щоб вона могла "працювати". ј.ћаршал в "життЇво необх≥дн≥ засоби" включаЇ вже засоби "щоб працювати" ≥ "щоб жити". ¬.ѕетт≥ в XVII ст. вважав, що зарплата - це ц≥на прац≥.

 .ћаркс розробив теор≥ю зароб≥тноњ плати ¤к грошового виразу вартост≥ ≥ ц≥ни, робочоњ сили, тобто роб≥тник продаЇ не працю, а робочу силу (здатн≥сть до прац≥). Ќа початку XIX стол≥тт¤ була поширена теор≥¤ зароб≥тноњ плати, що ірунтуЇтьс¤ на теор≥њ "трьох фактор≥в" ∆.Ѕ.—е¤.

ћ.“уган-Ѕарановський вважав зароб≥тну плату часткою роб≥тничого класу в сусп≥льному продукт≥, ¤ка залежить в≥д продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥ ≥ соц≥альноњ сили роб≥тничого класу. ≈.Ѕем-Ѕаверк звертав увагу на можлив≥сть поступок п≥дприЇмц≥в у частин≥ п≥двищенн¤ розм≥ру зароб≥тноњ плати п≥д загрозою страйк≥в, орган≥зованих профсп≥лками, але в≥дзначав наступний в≥дт≥к кап≥талу з галузей з п≥двищеною зарплатою, зам≥ну живоњ прац≥ машинною, що в к≥нцевому п≥дсумку неминуче призведе до зниженн¤ зарплати.

Ќеобх≥дн≥сть пр¤мого втручанн¤ в регулюванн¤ величини ≥ динам≥ки зароб≥тноњ плати обірунтував ƒж.ћ. ейнс. ўоб уникнути соц≥альних потр¤с≥нь, в≥н запропонував зам≥сть зниженн¤ зарплати шл¤хом перегл¤ду колективних угод використати поступове або автоматичне зниженн¤ реальноњ зарплати в результат≥ зростанн¤ ц≥н.  ейнс обірунтував необх≥дн≥сть пол≥тики жорсткоњ грошовоњ зароб≥тноњ плати.

…ого ≥дењ розвинут≥ в прац¤х ≈.’ансена , Ћ. лейна, ƒ.–об≥нсон та ≥н., ¤к≥ запропонували р≥зн≥ методи регулюванн¤ зароб≥тноњ плати ≥ доход≥в населенн¤, виход¤чи з визнанн¤ активноњ рол≥ держави у розпод≥льчих процесах.

” сучасн≥й економ≥чн≥й теор≥њ прац¤ однозначно вважаЇтьс¤ фактором виробництва, а зароб≥тна плата - ц≥ною використанн¤ прац≥ роб≥тника. ѕрихильниками ц≥Їњ концепц≥њ Ї в≥дом≥ американськ≥ економ≥сти ѕ.—амуельсон, ¬.Ќордгауз.

« точки зору в≥дносин розпод≥лу зароб≥тна плата - це грошове вираженн¤ частини необх≥дного продукту, ¤ка надходить в ≥ндив≥дуальне споживанн¤ роб≥тникам ф≥рми у в≥дпов≥дност≥ з к≥льк≥стю ≥ ¤к≥стю затраченоњ ними прац≥ у виробництв≥.

ќрган≥зац≥њ ≥ ф≥рми виплачують зароб≥тну плату в грошов≥й форм≥, це обумовлено на¤вн≥стю товарно-грошових в≥дносин ≥ ринку. ¬ цив≥л≥зован≥й економ≥ц≥ виплата зарплати не може проходити в натуральн≥й форм≥. √рошова зароб≥тна плата - найб≥льш гнучкий зас≥б обл≥ку затрат ≥ результат≥в прац≥.

–егулюванн¤ зароб≥тноњ плати зд≥йснюЇтьс¤ ф≥рмою ≥ державою. ѕерш за все встановлюЇтьс¤ м≥ра прац≥. ¬она в≥дбиваЇ к≥льк≥сть прац≥ (величина затраченоњ мускульноњ ≥ нервовоњ енерг≥њ), ≥нтенсивн≥сть прац≥ ≥ ¤к≥сть прац≥ (ступ≥нь складност≥ ≥ значенн¤ роботи). ¬ результат≥ з'¤вл¤ютьс¤ норми вироб≥тку, норми часу, норми обслуговуванн¤ на тих чи ≥нших роботах. ѕ≥дприЇмства ≥ держава провод¤ть нормуванн¤ прац≥. ¬иконана норма - це перш за все к≥льк≥сть прац≥ певноњ ¤кост≥, ¤ку в≥ддав роб≥тник ф≥рм≥ чи держав≥ прот¤гом певного часу. «а це в≥н отримуЇ грошову винагороду в форм≥ зароб≥тноњ плати.

ƒержава ≥ п≥дприЇмство встановлюють так≥ принципи диференц≥ац≥њ зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в:

--- величина зароб≥тноњ плати залежить в≥д складност≥ прац≥, профес≥йних навичок ≥ квал≥ф≥кац≥њ роб≥тника;
--- величина зароб≥тноњ плати залежить в≥д умов роботи, в≥д њњ важкост≥, шк≥дливост≥ дл¤ здоров'¤. ѕрац¤ у важких ≥ шк≥дливих умовах оплачуЇтьс¤ вище;
--- величина зароб≥тноњ плати залежить в≥д результат≥в виробничоњ д≥¤льност≥ ф≥рми в ц≥лому.

–озр≥зн¤ють дв≥ основн≥ форми зароб≥тноњ плати: погодинну та в≥др¤дну. ѕогодинна зарплата нараховуЇтьс¤ роб≥тникам залежно в≥д квал≥ф≥кац≥њ ≥ фактично в≥дпрацьованого часу. ¬она застосовуЇтьс¤ дл¤ оплати прац≥ тих роб≥тник≥в:

1) вироб≥ток ¤ких неможливо ч≥тко нормувати;
2) в робот≥ ¤ких головним Ї не зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, а п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ;
3) вироб≥ток ¤ких в основному залежить не в≥д њх ≥ндив≥дуальних трудових зусиль, а визначаЇтьс¤ технолог≥чним процесом.

‘ункц≥њ ж роб≥тника звод¤тьс¤ т≥льки до налагоджуванн¤, спостереженн¤ ≥ контролю за роботою обладнанн¤. ѕри погодинн≥й форм≥ величина зароб≥тноњ плати обчислюЇтьс¤ ¤к добуток погодинноњ ставки ≥ к≥лькост≥ прац≥. ѕогодинна оплата передбачаЇ просту погодинну систему, що обумовлюЇ оплату за фактично в≥дпрацьований час та погодинно-прем≥альну, ¤ка враховуЇ ще й ≥нш≥ моменти: виконанн¤ норми, р≥ст продуктивност≥ прац≥, ¤к≥сть роб≥т ≥ продукц≥њ, економ≥ю ресурс≥в.

¬≥др¤дна форма зароб≥тноњ плати застосовуЇтьс¤ на роботах, де прац¤ п≥ддаЇтьс¤ точному ≥ повному обл≥ку, де широко використовуютьс¤ норми вироб≥тку. ¬еличина зароб≥тноњ плати при н≥й обчислюЇтьс¤ ¤к добуток розц≥нки одиниц≥ виробу ≥ к≥лькост≥ вироб≥в. ¬ид≥л¤ють так≥ системи в≥др¤дноњ зароб≥тноњ плати:

--- пр¤ма в≥др¤дна зароб≥тна плата. ¬она передбачаЇ пр¤мо пропорц≥йну залежн≥сть м≥ж зростанн¤м об'Їму виробки ≥ зб≥льшенн¤м зароб≥тноњ плати;
--- в≥др¤дно-прогресивна зароб≥тна плата. —уть њњ пол¤гаЇ в тому, що виготовлена продукц≥¤ в розм≥р≥ норми вироб≥тку оплачуЇтьс¤ по основних розц≥нках, а продукц≥¤ понад норму - по розц≥нках б≥льш високих ≥ зростаючих;
--- в≥др¤дно-регресивна зароб≥тна плата. ѕри н≥й кожному в≥дсотку зб≥льшенн¤ вироб≥тку понад норму в≥дпов≥даЇ прир≥ст зароб≥тку менше одного в≥дсотку. ¬она робить невиг≥дним перевиконанн¤ норми вироб≥тку.
--- в≥др¤дно-прем≥альна зароб≥тна плата. ѕри ц≥й систем≥ виготовлена продукц≥¤ в розм≥р≥ норми вироб≥тку оплачуЇтьс¤ по основних розц≥нках, а за продукц≥ю, виготовлену понад норму, за дотриманн¤ технолог≥чноњ дисципл≥ни, за безавар≥йну роботу передбачена прем≥¤;
--- акордна зароб≥тна плата. ” цьому випадку зароб≥тна плата встановлюЇтьс¤ не за кожний вир≥б або операц≥ю, а за весь об'Їм роб≥т по акордних розц≥нках;
--- колективна в≥др¤дна зароб≥тна плата. ѕри цьому зароб≥тна плата роб≥тника знаходитьс¤ в залежност≥ в≥д вироб≥тку бригади, л≥н≥њ, зм≥ни.  олективний зароб≥ток розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж членами бригади у в≥дпов≥дност≥ з присвоЇними њм розр¤дами, коеф≥ц≥Їнтами ≥ в≥дпрацьованим часом.

ќстанн≥ дес¤тир≥чч¤ характеризуютьс¤ все б≥льш широким застосуванн¤м погодинноњ зароб≥тноњ плати ≥ в≥дпов≥дним скороченн¤м в≥др¤дноњ внасл≥док зростанн¤ механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ виробництва. ” ¬еликобритан≥њ, —Ўј, Ќ≥меччин≥ ≥ ‘ранц≥њ 60-70% промислових роб≥тник≥в отримують погодинну зароб≥тну плату.

–озр≥зн¤ють ном≥нальну ≥ реальну зароб≥тну плату. Ќом≥нальна зароб≥тна плата ¤вл¤Ї собою суму грошей, ¤ку отримуЇ роб≥тник за виконану роботу. Ќа њњ величину впливають р≥зн≥ фактори: р≥вень квал≥ф≥кац≥њ, р≥зн≥ умови й ефективн≥сть прац≥ та к≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть прац≥. ѕ≥двищенн¤ середньом≥с¤чноњ зарплати на перший погл¤д св≥дчить про певне пол≥пшенн¤ добробуту населенн¤. јле точн≥шим показником тут Ї реальна зароб≥тна плата.

–еальна зароб≥тна плата - це сума матер≥альних ≥ духовних благ та послуг, ¤к≥ можна придбати за ном≥нальну зарплату. –еальна зарплата залежить в≥д р¤ду фактор≥в :

а) р≥вн¤ ном≥нальноњ зарплати;
в) ц≥н на товари ≥ послуги, ¤к≥ споживаЇ населенн¤;
с) величини податк≥в, ¤к≥ сплачуютьс¤ р≥зними верствами населенн¤ в бюджет.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

ƒоходи населенн¤ ≥ њх диференц≥ац≥¤
–≥вень житт¤ ≥ б≥дн≥сть
«ароб≥тна плата: суть, форми ≥ системи
—оц≥альна пол≥тика держави
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤