“≈ћј 21. –≈ƒ»“Ќј —»—“≈ћј “ј ѓѓ ќ–√јЌ≤«ј÷≤я
≤снуЇ три великих винаходи з початку ≥стор≥њ: вогонь, колесо ≥ ценральний банк..
¬≥л –оджерс
1. —уть, форми ≥ функц≥њ кредиту
редит (в≥д лат. "creditum" - позика, борг, "credere" - в≥рю) - ¤к економ≥чна категор≥¤ виражаЇ в≥дносини м≥ж людьми з приводу позики грошей на умовах обов'¤зкового поверненн¤ њх у певний строк з оплатою у вигл¤д≥ в≥дсотка. ёридична або ф≥зична особа, ¤ка видала грош≥ в борг, Ї кредитором, а котра отримала - позичальником. ” процес≥ руху позики м≥ж кредитором ≥ позичальником складаютьс¤ певн≥ економ≥чн≥ в≥дносини.
Ќеобх≥дн≥сть кредитних в≥дносин у ринковому господарств≥ загальнов≥дома. ¬иникають дв≥ протилежн≥ ситуац≥њ. ѕерша - в окремих п≥дприЇмств, ф≥рм, приватних ос≥б та ≥нших учасник≥в ринкових в≥дносин утворюютьс¤ тимчасово в≥льн≥ грош≥ (надлишки кошт≥в у вигл¤д≥ амортизац≥йних в≥драхувань, тимчасово "зайв≥" кошти через незб≥г у час≥ реал≥зац≥њ товар≥в та послуг ≥ придбанн¤ нових парт≥й сировини, матер≥ал≥в тощо, а також у зв'¤зку з сезонним виробництвом; кошти заощадженн≥, але не використан≥ дл¤ нового буд≥вництва, реновац≥њ основних фонд≥в, виплати зароб≥тноњ плати, грошов≥ доходи й заощадженн¤ населенн¤). ƒруга ситуац≥¤ - в учасник≥в ринкових в≥дносин виникаЇ потреба в додаткових грошових ресурсах понад т≥, ¤к≥ вони мають на даний момент. ÷¤ суперечн≥сть вир≥шуЇтьс¤ з допомогою кредиту.
Ќайкраще суть кредиту про¤вл¤Їтьс¤ у принципах кредитуванн¤, ¤ких Ї п'¤ть.
I. ѕоворотн≥сть кредиту вит≥каЇ з самоњ сут≥ позичкового кап≥талу.
II. ѕлатн≥сть. «а отриманн¤ грошей у позику необх≥дно платити позичковий в≥дсоток.
III. ÷≥льовий характер кредиту. Ѕанк н≥коли не видаЇ кредит, ¤кщо не знаЇ на що будуть витрачен≥ грош≥.
IV. —троков≥сть. редити видаютьс¤ на конкретн≥ строки, п≥сл¤ зак≥нченн¤ ¤ких вони мають бути повернен≥.
V. ћатер≥альна забезпечен≥сть кредиту. —ума кредиту не може перевищувати варт≥сть майна позичальника.
редитн≥ в≥дносини у кожн≥й крањн≥ залежать в≥д розвинутост≥ кредитноњ системи. —труктура кредитноњ системи в р≥зних крањнах з ринковою економ≥кою хоч ≥ маЇ свою специф≥ку, однак њй властив≥ й загальн≥ риси. ¬она ¤вл¤Ї собою кредитно-ф≥нансов≥ установи, що акумулюють або надають у кредит грошов≥ засоби. ƒо нењ вход¤ть:
a) центральний (нац≥ональний) банк, ¤кий зд≥йснюЇ
кер≥вництво вс≥Їю кредитною системою крањни;
b) комерц≥йн≥ банки, ¤к≥ становл¤ть "арматуру" кредитноњ
системи й зд≥йснюють р≥зн≥ ф≥нансов≥ операц≥њ;
c) спец≥альн≥ кредитно-ф≥нансов≥ ≥нститути, до ¤ких належать:
* ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ, ф≥нансов≥ корпорац≥њ, буд≥вельн≥ об'Їднанн¤, фондов≥ б≥рж≥. ѓхн¤ д≥¤льн≥сть маЇ допом≥жний характер, доповнюючи операц≥њ комерц≥йних банк≥в;
* страхов≥ компан≥њ, ¤к≥ отримують внески в≥д тих, хто страхуЇ своЇ майно, житт¤, й виплачують страхов≥ в≥дшкодуванн¤ у випадках авар≥й, пожеж тощо;
* ощадн≥ установи: ощадн≥ банки; позичково-ощадн≥ асоц≥ац≥њ й кредитн≥ союзи, що використовують позичковий кап≥тал дл¤ кредитуванн¤ житлового буд≥вництва та ≥нших ц≥лей;
* пенс≥йн≥ фонди, ¤к≥ волод≥ють значним кап≥талом ≥ ф≥нансують велик≥ промислов≥ компан≥њ шл¤хом куп≥вл≥ акц≥й та обл≥гац≥й;
* особливе м≥сце в кредитн≥й систем≥ займають фондов≥ б≥рж≥, головною метою ¤ких Ї забезпеченн¤ ефективного ринку дл¤ продажу й куп≥вл≥ ц≥нних папер≥в, створенн¤ кап≥талу дл¤ промисловост≥.
р≥м нац≥ональних кредитно-ф≥нансових установ, ≥снують ≥ще м≥ждержавн≥ кредитн≥ ≥нститути: ћ≥жнародний валютний фонд (ћ¬‘), ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ та розвитку (ћЅ––), Ѕанк м≥жнародних розрахунк≥в (Ѕћ–), ™вропейський ≥нвестиц≥йний банк (™≤Ѕ), ™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку (™Ѕ––) та ≥нш≥.
редитн≥ в≥дносини Ї дуже р≥зноман≥тн≥. “ому вони про¤вл¤ютьс¤ в р≥зних конкретних формах. –озр≥зн¤ють так≥ форми кредиту.
I. омерц≥йний кредит надаЇтьс¤ одними ф≥рмами ≥ншим у
товарн≥й форм≥ з в≥дстрочкою платежу.
II. Ѕанк≥вський кредит надаЇтьс¤ банками й ≥ншими кредитними установами
п≥дприЇмц¤м у вигл¤д≥ грошових позик.
III. ƒержавний кредит надаЇтьс¤ населенн¤м крањни своЇму ур¤ду (держав≥)
шл¤хом куп≥вл≥ державних обл≥гац≥й внутр≥шньоњ позики.
IV. —поживчий кредит надаЇтьс¤ ф≥зичним особам на придбанн¤ товар≥в тривалого
використанн¤ (мебл≥, автомашини, побутова техн≥ка).
V. ћ≥жнародний кредит надаЇтьс¤ крањнами одна одн≥й в грошов≥й, товарн≥й,
валютн≥й формах на умовах поворотност≥, строковост≥ ≥ платност≥ та ц≥льового
характеру.
VI. ≤потечний кредит надаЇтьс¤ у вигл¤д≥ довгострокових позик банками
п≥д заставу нерухомост≥ дл¤ куп≥вл≥ або буд≥вництва житла, куп≥вл≥ земл≥, потреб
господарюванн¤ тощо.
VII. ћ≥жгосподарський кредит надаЇтьс¤ одним суб'Їктом господарюванн¤
≥ншому ≥ включаЇ комерц≥йний кредит, деб≥торсько-кредиторську заборгован≥сть
та ≥н.
ќтже, кредит Ї важливим економ≥чним важелем управл≥нн¤ економ≥кою
крањни. ¬≥н може спри¤ти њњ розвитку або ж стати фактором, що дестаб≥л≥зуЇ економ≥ку.
[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[Ќаступна]
—уть, форми ≥ функц≥њ кредиту
—тановленн¤ ≥ розвиток банк≥вськоњ системи. ƒ≥¤льн≥сть Ќац≥онального банку ”крањни
ќперац≥њ комерц≥йних банк≥в
редитно-ф≥нансов≥ ≥нститути
онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤