3. –озвиток економ≥чноњ думки ”крањни
ѕерш≥ письмов≥ пам'¤тки економ≥чноњ думки ”крањни пов'¤зан≥ з
пер≥одом ињвськоњ –ус≥. ¬ "–уськ≥й правд≥" ярослава ћудрого (’≤ ст.),
"ѕовчанн≥ ¬олодимира ћономаха" (’≤ ст.), "—лов≥ о полку ≤горев≥м"(’≤≤
ст.), л≥тописах XI-XIV ст. велика увага прид≥л¤лась захисту феодальноњ власност≥,
питанн¤м державност≥, державноњ Їдност≥ ≥ зм≥цненню влади великого кн¤з¤, засуджувалась
надм≥рна експлуатац≥¤ п≥дданих.
"–уська правда" стала першим кодексом закон≥в ƒревньоруськоњ держави,
зм≥ст ¤кого не т≥льки в≥дображав ≥снуюч≥ тут економ≥чн≥, пол≥тичн≥ та сусп≥льн≥
в≥дносини, а й спри¤в њх формуванню, зм≥цненню пан≥вного становища кн¤з≥в. ”
н≥й м≥ститьс¤ багатий матер≥ал про орган≥зац≥ю господарства кн¤з≥в у форм≥ вотчини,
р¤д статей присв¤чено охорон≥ земельноњ власност≥, визначена в≥дпов≥дальн≥сть
за порушенн¤ польових меж, даЇтьс¤ точне у¤вленн¤ про грошову систему та позики,
передбачен≥ жорсток≥ заходи щодо приборканн¤ експлуатованих, придушенн¤ њхнього
протесту.
” XVII ст. економ≥чна теор≥¤ ще не вид≥л¤лась в окрему галузь науки. —усп≥льно-економ≥чна
думка в ”крањн≥ була проникнута антикр≥посницькими, демократичними ≥де¤ми. «окрема,
в≥домий просв≥титель як≥в озельський (1729-1795) у 60-70-х роках виступав проти
кр≥посницького гнобленн¤ ≥ безправност≥ народних мас, малював картину справедливого
сусп≥льства, де "вс≥ повинн≥ працювати", анал≥зував економ≥чн≥ категор≥њ
сучасного сусп≥льства: грош≥, варт≥сть, прибуток, кредит, кап≥тал, просте ≥
розширене в≥дтворенн¤ тощо.
« к≥нц¤ XVII≤ ст. в ”крањн≥ в≥дбуваЇтьс¤ процес формуванн¤ економ≥чноњ науки
¤к окремоњ галуз≥ знань. ” цей пер≥од ¬асиль араз≥н (1773-1842) - л≥беральний
економ≥ст пропонував повн≥стю л≥кв≥дувати панщину ≥ перейти до грошовоњ ренти,
прискорювати розвиток промисловост≥, зм≥цнити грошовий об≥г ≥ державн≥ ф≥нанси.
” перш≥й половин≥ ’≤’ ст. професор ’арк≥вського ун≥верситету “ихон —тепанов
(1795-1847) видав перший курс в наш≥й крањн≥ пол≥тичноњ економ≥њ "«аписки
про пол≥тичну економ≥ю" (1844 р.), в ¤ких виступав прихильником вченн¤
јдама —м≥та, р≥зко критикував погл¤ди ћальтуса, був прихильником в≥льноњ торг≥вл≥,
засуджував протекц≥он≥зм, розгл¤дав так≥ кардинальн≥ питанн¤, ¤к суть ≥ джерела
багатства, природа й прац¤, ц≥нн≥сть, сусп≥льний под≥л прац≥, машини, кап≥тал
≥ його нагромадженн¤, зароб≥тна плата, прибуток ≥ рента, нац≥ональний доход,
кредит, процент тощо. ќтже, в≥н торкнувс¤ майже вс≥х основних проблем пол≥тичноњ
економ≥њ ≥ заклав п≥двалини фундаментальноњ економ≥чноњ осв≥ти в ’арк≥вському
ун≥верситет≥, де згодом одержав осв≥ту "найв≥дом≥ший слов'¤нський економ≥ст"
(за ….Ўумпетером) ћ.≤.“уган-Ѕарановський.
¬идатним науковцем, пол≥текономом та господарським д≥¤чем ’≤’ ст. був ћикола
’ристофорович Ѕунге (1823-1895). ¬ихованець, а згодом професор ≥ ректор (1859-1862,
1871-1875, 1878-1880) ињвського ун≥верситету. “еоретичн≥ погл¤ди Ѕунге дещо
еклектичн≥, в б≥льш≥й м≥р≥ маржинал≥стськ≥. √оловна сфера наукового ≥нтересу
- грошовий об≥г, ф≥нанси, кредит, банк≥вська справа. ќсновн≥ прац≥: "“еор≥¤
кредиту"(1852), "ќснови пол≥тичноњ економ≥њ"(1870), "Ѕанк≥вськ≥
закони ≥ банк≥вська пол≥тика"(1874), "ѕро в≥дновленн¤ металевого об≥гу
в –ос≥њ"(1877), "ƒержавн≥ рахунки та ф≥нансова зв≥тн≥сть в јнгл≥њ"
(1890). ¬ останн≥й своњй прац≥ "Ќариси пол≥тико-економ≥чноњ л≥тератури"
(1895) в≥н виступаЇ з критикою .ћаркса та ≥дей соц≥ал≥зму.
Ќапевне, б≥льш пл≥дною н≥ж наукова, була державницька д≥¤льн≥сть ћ.’.Ѕунге.
” 1881-1886 рр. в≥н пос≥дав м≥сце м≥н≥стра ф≥нанс≥в, а з 1887-1895 рр. був головою
ом≥тету м≥н≥стр≥в. ¬ ≥нтересах розвитку нац≥ональноњ економ≥ки прот¤гом цього
часу в≥н проводив протекц≥он≥стську пол≥тику. «окрема, посилив державне зал≥зничне
буд≥вництво, викуповував приватн≥ зал≥зниц≥ дл¤ пол≥пшенн¤ њх використанн¤.
Ѕунге був фундатором ƒвор¤нського ≥ —ел¤нського поземельного банк≥в. –¤тував
в≥д банкрутства велик≥ п≥дприЇмства та банки. ƒл¤ пол≥пшенн¤ становища роб≥тник≥в
та сел¤нства заснував фабричну ≥нспекц≥ю та в≥дм≥нив подушну подать. ѕровадив
заходи по впор¤дкуванню бюджету та пол≥пшенню грошового об≥гу в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ.
—учасн≥ ≥сторики народного господарства говор¤ть, що ус≥ в≥дом≥ економ≥чн≥ реформи
—.ё.¬≥тте та ѕ.ј.—толип≥на п≥дготовлен≥ пл≥дною д≥¤льн≥стю ћ.’.Ѕунге.
–озвитку економ≥чноњ науки спри¤в професор ињвського ун≥верситету ≤ван ¬асильович
¬ернадський (1821-1884). ¬≥н був прихильником невтручанн¤ держави у приватну
≥н≥ц≥ативу, в≥льну конкуренц≥ю, намагавс¤ довести, що протекц≥он≥зм суперечить
"природним" економ≥чним законам. —воњ економ≥чн≥ погл¤ди ≤.¬ернадський
найповн≥ше викладав у журнал≥ "≈коном≥чний покажчик", ¤кий був на
той час ун≥кальним виданн¤м.
Ќеможливо не в≥дзначити ¬олодимира Ќавроцького (1847-1882), ¤кий походить з
“еребовл¤нщини. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ Ћьв≥вського ун≥верситету в≥н до к≥нц¤ житт¤
працював в м.∆ешов≥ на посад≥ державного службовц¤. Ќавроцький був талановитим
публ≥цистом, етнографом, але насамперед в≥н був чи не найкращим досл≥дником
економ≥ки √аличини. —фери досл≥дницьких ≥нтерес≥в: причини зубож≥нн¤ галицького
сел¤нства в пореформенний (п≥сл¤ 1848 р.) пер≥од, причини та напр¤мки трудовоњ
м≥грац≥њ галичан. јктивно виступаЇ проти проп≥нац≥њ (монопол≥¤ шл¤хти на виробництво
та продаж спиртних напоњв), вказуючи на пог≥ршенн¤ становища сел¤нства. «окрема,
в статт≥ "ѕ'¤нство ≥ проп≥нац≥¤ в √аличин≥" в≥н пише, що кожен крейцер,
одержаний паном в≥д продажу гор≥лки "обмитий не т≥льки кривавим потом,
а й сл≥зьми сел¤нських родин".
” статт≥ "ѕодв≥йна крейдка" ¬.Ќавроцький розкриваЇ граб≥жницький характер
податковоњ системи јвстро-”горщини, щодо галицького сел¤нства. ¬лучна, образна
мова та назви економ≥чних статей св≥дчать про л≥тературну обдарован≥сть ¬.Ќавроцького,
недаремне ж його в≥рш≥ вход¤ть в антолог≥ю поез≥њ, складену ≤.‘ранком.
≤дењ трудовоњ вартост≥ були в≥дображен≥ в творах в≥домого пол≥тичного д≥¤ча
≥ науковц¤ —ерг≥¤ ѕодолинського(1850-1891). ¬≥н р≥зко критикував кр≥посницький
характер реформи 1861р., виступав проти пом≥щицького землеволод≥нн¤. —.ѕодолинський
зробив ген≥альне в≥дкритт¤ щодо збереженн¤ енерг≥њ, давши науково-природниче
тлумаченн¤ процесу прац≥. …ого в≥дкритт¤ зараз називаЇтьс¤ "законом ѕодолинського".
¬ажливе м≥сце серед представник≥в пол≥тичноњ економ≥њ в ”крањн≥ належить професору
ињвського ун≥верситету ћикол≥ «≥беру(1844-1888), ¤кий захистив дисертац≥ю про
еволюц≥ю трудовоњ теор≥њ вартост≥ в≥д ƒ.–≥кардо до .ћаркса. ћ.«≥бер значну
увагу в своњх прац¤х прид≥л¤Ї розвитку машинного виробництва, простежуЇ процес
виникненн¤ грошей, анал≥зуЇ њхн≥ функц≥њ, а також досл≥джуЇ кап≥тал, прибуток,
трудову теор≥ю вартост≥. ¬≥н був ученим-економ≥стом, ¤кий вн≥с значний вклад
у розробку багатьох сусп≥льно-економ≥чних проблем.
«наним дл¤ свого часу економ≥стом був ≤ван ‘ранко (1856-1916) - видатний украњнський
письменник, громадсько-пол≥тичний д≥¤ч, людина енциклопедичних знань. ¬≥н видав
р¤д економ≥чних праць, зокрема, " атех≥зм економ≥чного соц≥ал≥зму"
(1878р.), "ќснови сусп≥льноњ економ≥њ" (1879р.). ѕоказуючи в своњх
творах боротьбу прац≥ з кап≥талом, ‘ранко розкриваЇ суперечност≥ м≥ж ними. Ќадзвичайно
важливого значенн¤ в≥н надавав пол≥тичн≥й економ≥њ, в≥двод¤чи њй одне з центральних
м≥сць у систем≥ загальноосв≥тн≥х наук, вважаючи, що вона "безперечно найважлив≥ша
з ус≥х наук".
≈коном≥чн≥ погл¤ди ≤.‘ранка в≥дбивають складний процес поступового засвоЇнн¤
вченим кращих зразк≥в св≥товоњ сусп≥льноњ думки. ѕевний вплив на його економ≥чн≥
погл¤ди мав марксизм, ¤кий був тод≥ дуже попул¤рним. ¬≥н став першим перекладачем
украњнською мовою окремих глав " ап≥талу" .ћаркса ≥ "јнти-ƒюр≥нга"‘.≈нгельса,
але не под≥л¤в погл¤д≥в ћаркса на шл¤хи переходу до соц≥ал≥зму та його устрою.
” творч≥й спадщин≥ ‘ранка-економ≥ста вражаЇ об≥знан≥сть ≥з св≥товою економ≥чною
думкою р≥зних епох ≥ народ≥в. …ого економ≥чн≥ погл¤ди Ї своЇр≥дним етапом украњнськоњ
економ≥чноњ думки.
Ќайвизначн≥шим украњнським економ≥стом був ћихайло ≤ванович “уган-Ѕарановський
(1865-1919). ¬≥н був теоретиком економ≥чноњ науки, м≥н≥стром ф≥нанс≥в ÷ентральноњ
–ади ”крањнськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки, професором ињвського ун≥верситету, академ≥ком
јЌ ”крањни. ≈коном≥ста-теоретика такого масштабу ”крањна не знала н≥ до, н≥
п≥сл¤ нього.
¬чений зробив пом≥тний внесок у розвиток теор≥њ кооперац≥њ, грошового об≥гу,
критику економ≥чних доктрин марксизму. ¬ прац≥ "“еоретичн≥ основи марксизму"
в≥н у 1905 р. зробив висновок, що в нових умовах теор≥¤ ћаркса лише "почасти
справедлива". —в≥тове визнанн¤ ћ.≤.“уган-Ѕарановський отримав за досл≥дженн¤
з теор≥њ ринку й економ≥чних криз, розробку концепц≥й економ≥чноњ кон'юнктури,
¤ку високо оц≥нили економ≥сти багатьох крањн ще за житт¤ вченого. јле найвищим
дос¤гненн¤м в його теоретичн≥й спадщин≥ Ї ном≥нал≥стично-к≥льк≥сна, або кон'юнктурна
теор≥¤ грошей, ¤ку в≥н виклав в прац≥ "ѕаперов≥ грош≥ ≥ метал" (1917
р.). “уган-Ѕарановський ц≥Їю теор≥Їю на п'¤тдес¤т рок≥в випередив к≥льк≥сну
теор≥ю грошей американського професора ћ≥лтона ‘р≥дмена.
¬ажливе значенн¤ дл¤ становленн¤ економ≥чноњ теор≥њ ¤к науки маЇ його п≥дручник
"ѕол≥тична економ≥¤. урс попул¤рний" (1919 р.). ” ньому автор по-своЇму
розкриваЇ багато в≥домих економ≥чних категор≥й ≥ пон¤ть, ¤к кап≥тал, кап≥тал≥стичне
господарство, обм≥н ≥ ц≥ни, торг≥вл¤, грош≥, кредит та банки, кооперац≥¤ та
њњ види. ѕол≥тичну економ≥ю вчений вважав одн≥Їю з найважлив≥ших наук ≥ дав
таке визначенн¤ њњ предмету, ¤ке актуальне ≥ сьогодн≥: "ѕитанн¤ про причини
р≥зниць у багатств≥ та убогост≥ народ≥в; неоднакового под≥лу багатства серед
кожного народу ≥ розповсюдженн¤ скр≥зь пост≥йноњ б≥дност≥ серед зростанн¤ багатства
- розгл¤даЇ наука, що зветьс¤ пол≥тичною економ≥Їю. ѕол≥тична економ≥¤ досл≥джуЇ
сучасний господарський лад, в його ≥сторичному розвитков≥" [32:61-62].
ћ.≤.“уган-Ѕарановський Ї першим украњнським ученим, ¤кого визнали економ≥сти
всього св≥ту.
[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]
«ародженн¤ ≥ еволюц≥¤ пол≥тичноњ економ≥њ
ќсновн≥ напр¤ми сучасноњ економ≥чноњ теор≥њ
–озвиток економ≥чноњ думки ”крањни
онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤