3. ћетоди економ≥чноњ теор≥њ

ћетод (в≥д гр. "metodos"- шл¤х до чого-небудь) - це спос≥б досл≥дженн¤, спос≥б вивченн¤, зас≥б дл¤ в≥дкритт¤ ≥стини. ¬ економ≥ц≥ використовуютьс¤ р≥зноман≥тн≥ методи, форми ≥ способи наукового п≥знанн¤.

ѕитанн¤ про методи економ≥чноњ теор≥њ - це питанн¤ про те, ¤к, ¤ким чином вивчаютьс¤ економ≥чн≥ ¤вища ≥ процеси. Ќеобх≥дно розр≥зн¤ти дв≥ групи метод≥в: загальн≥ ≥ локальн≥.
«агальн≥ методи виражають на¤вн≥сть загальних п≥дход≥в до наукового освоЇнн¤ економ≥чноњ д≥йсност≥ в ц≥лому, дають загальну ф≥лософсько-методолог≥чну базу, св≥тогл¤дний, методолог≥чний стержень досл≥дженн¤ економ≥ки. ÷≥ методи можна визначити ≥ ¤к методолог≥чн≥ п≥дходи, ≥ ¤к напр¤ми економ≥чноњ методолог≥њ.

¬же перш≥ розгорнут≥ науков≥ системи економ≥ки, ¤к≥ з'¤вились у XVII≤-’≤’ стол≥тт¤х, спирались на ту або ≥ншу ф≥лософську основу. “ак, економ≥чна система ј.—м≥та, ¤ка реал≥зована в його "Ѕагатств≥ народ≥в", багато в чому базувалась на принципах ф≥лософа-емп≥рика ƒж.Ћокка; економ≥чна система ƒ.–≥кардо, вт≥лена в його "ѕочатках пол≥тичноњ економ≥њ", мала пом≥тний зв'¤зок з висновками ф≥лософа-рац≥онал≥ста Ѕ.—п≥нози; економ≥чна система  .ћаркса, представлена в його " ап≥тал≥", ¤вно мала своЇю методолог≥чною основою вченн¤ ф≥лософа-д≥алектика √.√егел¤.

“≥сний зв'¤зок ф≥лософського ≥ економ≥чного аспект≥в, що знайшов св≥й вираз у загальних методах економ≥чноњ теор≥њ, про¤вл¤в себе на вс≥х етапах розвитку економ≥чноњ науки.

Ћокальн≥ методи представл¤ють собою конкретн≥ ≥нструменти, прийоми, засоби з допомогою ¤ких досл≥джуютьс¤ т≥ чи ≥нш≥ сторони ≥ аспекти економ≥чноњ системи. —еред них необх≥дно вид≥лити ¤к специф≥чн≥ методи, ¤к≥ пов'¤зан≥ з тою чи ≥ншою методолог≥Їю, так ≥ ун≥версальн≥ методи, ¤к≥ можуть використовуватись при реал≥зац≥њ будь-¤коњ методолог≥њ. ƒо останн≥х в≥днос¤тьс¤: анал≥з ≥ синтез, наукова абстракц≥¤, ≥ндукц≥¤ ≥ дедукц≥¤ ≥ т.д.

ћетод науковоњ абстракц≥њ (в≥д лат. "abstractio" - в≥двол≥канн¤, в≥дхиленн¤) набуваЇ великого значенн¤ саме в економ≥чн≥й теор≥њ. —усп≥льне житт¤ неможливо вивчати в лабораторних умовах. Ќаукова абстракц≥¤ Ї у¤вне вид≥ленн¤ найб≥льш суттЇвих стор≥н досл≥джуваного ¤вища ≥ в≥дхиленн¤ в≥д несуттЇвих стор≥н, властивостей, ¤вищ. јбстрактне мисленн¤ породжуЇ метод анал≥зу ≥ синтезу.

јнал≥з економ≥чних ¤вищ передбачаЇ розчленуванн¤ ¤вища на окрем≥ елементи ≥ досл≥дженн¤ кожного елементу ¤к необх≥дноњ складовоњ частини ц≥лого. —интез передбачаЇ, що ¤вище в першу чергу вивчаЇтьс¤ ¤к таке, ¤ке складаЇтьс¤ з р≥зних частин, а пот≥м досл≥джуЇтьс¤ поЇднанн¤ елемент≥в в Їдине ц≥ле ≥ робитьс¤ загальний висновок.

ћетод ≥ндукц≥њ ≥ дедукц≥њ. ≤ндукц≥¤ - це виведенн¤ економ≥чних законом≥рностей ≥ принцип≥в ≥з факт≥в реального житт¤ на основ≥ сходженн¤ в≥д одиничного до загального. ƒедукц≥¤ - це шл¤х в≥д загального до одиничного.

ƒо особливих прийом≥в досл≥дженн¤ в≥дноситьс¤ емп≥ричний метод (в≥д гр. "empeiria" - досв≥д), ¤кий ірунтуЇтьс¤ на фактах реальноњ д≥йсност≥ ≥ власному досв≥д≥ досл≥дника.

¬ економ≥чн≥й теор≥њ широко використовуЇтьс¤ принцип поЇднанн¤ ≥сторичного ≥ лог≥чного. ¬ивченн¤ ≥стор≥њ допомагаЇ зрозум≥ти внутр≥шню лог≥ку предмету, а знанн¤ внутр≥шн≥х структур сусп≥льства надаЇ ≥стор≥њ наукового характеру. ™дн≥сть ≥сторичного ≥ лог≥чного - методолог≥чний принцип, ¤кий допомагаЇ концентрувати увагу науки на посиленн≥ аргументац≥њ, обірунтованост≥ висновк≥в. Ћог≥ку досл≥дженн¤ необх≥дно пост≥йно контролювати ≥сторичним з≥ставленн¤м, а факти ≥стор≥њ - розташовувати в лог≥чн≥й посл≥довност≥.

—учасна економ≥чна теор≥¤ широко використовуЇ математичн≥, граф≥чн≥ ≥ статистичн≥ методи.

“ак≥ основн≥ методи ≥ прийоми орган≥зац≥њ наукового анал≥зу ≥ пошуку оптимальних вир≥шень економ≥чних процес≥в ≥ ¤вищ.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

ѕредмет ≥ функц≥њ економ≥чноњ теор≥њ
≈коном≥чн≥ закони ≥ категор≥њ
ћетоди економ≥чноњ теор≥њ
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤