4. √рошовий об≥г ≥ його закони

√рош≥ виступають основним ≥нструментом функц≥онуванн¤ ринковоњ економ≥ки. ¬они виконують своњ функц≥њ у результат≥ безперервного руху в сфер≥ об≥гу. ¬ об≥гу грош≥ функц≥онують реально, ¤к на¤вна ц≥нн≥сть ≥ тому повинн≥ виступати в певн≥й форм≥, ¤ка забезпечувала б њм необх≥дну дов≥ру з боку суб'Їкт≥в ринку та необх≥дн≥ зручност≥ ≥ вигоди останн≥м.

√рошовий об≥г - це рух грошей у гот≥вков≥й ≥ безгот≥вков≥й формах, ¤кий обслуговуЇ реал≥зац≥ю товар≥в ≥ нетоварн≥ платеж≥ в господарств≥.

” м≥ру розвитку ринку, розширенн¤ ≥ поглибленн¤ грошових в≥дносин ускладнювалис¤ вимоги з боку ринку до грошей. ” в≥дпов≥дь на це грош≥ зм≥нювали свою форму.

—початку гр≥шми були найб≥льш ходов≥ товари (худоба, с≥ль, риба, хутро, прикраси тощо). «годом на роль грошей були висунут≥ метали, ≥ грош≥ набули форми зливк≥в метал≥в, ¤ка мала величезн≥ переваги перед попередньою њх формою. “ак≥ зливки одержали назву монети.

ћонета - зливок металу точно визначеноњ форми, ваги ≥ проби, ¤кий Ї узаконеним засобом об≥гу. ћонета ви¤вилась найдосконал≥шою формою д≥йсних грошей. Ќайб≥льшого розвитку вона дос¤гла в пер≥од золотого монометал≥зму, ¤кий про≥снував у нац≥ональному грошовому об≥гу до 30-х рок≥в ’’ ст., поступившись м≥сцем нерозм≥нним на золото паперово-кредитним грошам. Ќа золот≥ монети в≥льно обм≥нювались паперов≥ ≥ кредитн≥ грош≥, ¤к≥ знаходилис¤ паралельно ≥з золотими гр≥шми в об≥гу.

” сучасн≥й грошов≥й систем≥ функц≥онують паперов≥ й кредитн≥ грош≥.

ѕаперов≥ грош≥ - це грошов≥ знаки, ¤к≥ випускаютьс¤ в об≥г з метою зам≥ни металевих грошей.

ѕаперов≥ грош≥ - знаки, символи ц≥нност≥ (вартост≥), що не мають власноњ вартост≥ та над≥лен≥ державною владою примусовим курсом об≥гу. ¬они не мають золотого забезпеченн¤, тому њх ще називають б≥летами державноњ скарбниц≥.

 редитн≥ грош≥ - це неповноц≥нн≥ знаки вартост≥, ¤к≥ виникають ≥ функц≥онують в об≥гу на основ≥ кредитноњ угоди й виражають в≥дносини м≥ж кредитором ≥ боржником. ≤снують так≥ види кредитних грошей: вексель, банкнота, чек, кредитна картка, електронн≥ грош≥.

¬ексель - це письмове боргове зобов'¤занн¤ встановленоњ законом форми, в ¤кому вказан≥ величина грошового боргу, строки його сплати, а також право його власника (векселетримача) вимагати в≥д боржника (векселедавц¤) сплати боргу п≥сл¤ зак≥нченн¤ встановленого строку. ¬ексел≥ бувають простими ≥ переказними.

ѕростий вексель виписуЇтьс¤ боржником на ≥м'¤ кредитора ≥з зобов'¤занн¤м виплатити йому в зазначений строк вказану суму ≥ не може бути переданий трет≥й особ≥.

ѕереказний вексель (тратта) - це вексель, ¤кий може передаватис¤ трет≥й особ≥ (рем≥тенту) дл¤ отриманн¤ ним боргу з векселедавц¤ у визначений строк. ѕередача вексел¤ ≥нш≥й особ≥ оформл¤Їтьс¤ передавальним надписом, що називаЇтьс¤ ≥ндосаментом.

«алежно в≥д характеру виникненн¤ вексел≥ под≥л¤ютьс¤ на комерц≥йн≥ ≥ банк≥вськ≥.

 омерц≥йний вексель - це боргове зобов'¤занн¤, ¤ке п≥дприЇмц≥ видають одне одному при куп≥вл≥-продажу товар≥в з в≥дстрочкою платежу, тобто в борг.

Ѕанкнота - це вексель банку, за ¤ким пред'¤вник може в будь-¤кий час одержати грош≥ ≥ ¤ким банк зам≥нюЇ комерц≥йний вексель.

„ек - письмове розпор¤дженн¤ власника поточного рахунку в банку про виплату гот≥вки або перерахуванн¤ з його рахунку на ≥нший рахунок певноњ суми грошей. „еки бувають: ≥менн≥, на пред'¤вника ≥ ордерн≥.

 редитна картка - це ≥менний плат≥жно-розрахунковий документ, ¤кий засв≥дчуЇ особу власника рахунка в банку ≥ надаЇ йому право на придбанн¤ товар≥в ≥ послуг у кредит без оплати гот≥вкою

≈лектронн≥ грош≥ - це банк≥вська система переказу грошових засоб≥в за допомогою ≈ќћ.

ќтже, форми грошей, що знаход¤тьс¤ в об≥гу, дуже р≥зноман≥тн≥. јле ск≥льки ж њх потр≥бно дл¤ об≥гу. «акон грошового об≥гу передбачаЇ, що прот¤гом певного пер≥оду в об≥гу маЇ бути певна, об'Їктивно зумовлена грошова маса. ¬≥н з'¤совуЇ внутр≥шн≥ зв'¤зки м≥ж к≥льк≥стю грошей в об≥гу ≥ масою товар≥в, р≥внем ц≥н, швидк≥стю обороту грошей. –ух грошей зд≥йснюЇтьс¤ в рамках грошовоњ системи. √рошова система - це форма орган≥зац≥њ грошового об≥гу, ¤ка ≥сторично склалас¤ в крањн≥ й законодавчо закр≥плена державою. ÷¤ система включаЇ в себе р¤д взаЇмопов'¤заних елемент≥в:

* назва нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥;
* вид грошових знак≥в ≥ характер њх забезпеченн¤;
* пор¤док грошовоњ ем≥с≥њ, тобто пор¤док друкуванн¤ грошей ≥ випуску њх в об≥г;
* встановленн¤ нац≥ональноњ валюти ≥ пор¤док обм≥ну на ≥ноземну;
* на¤вн≥сть державних ф≥нансових ≥нститут≥в, ¤к≥ зд≥йснюють регулюванн¤ грошового об≥гу в крањн≥.

ўе в пер≥од ≥снуванн¤ золотих та ср≥бних грошей була пом≥чена певна особлив≥сть њх функц≥онуванн¤ в об≥гу, ¤ка одержала назву "закону √решама".  ращ≥ грош≥ вимиваютьс¤ з об≥гу г≥ршими. “радиц≥йно д≥ю цього закону пов'¤зують саме з пер≥одом перебуванн¤ в об≥гу металевих грошей, коли на скарб перетворювалис¤ в першу чергу повноц≥нн≥ золот≥ монети, з≥псован≥ ж перебували в об≥гу поруч з менш ц≥нними ср≥бними та бронзовими. Ќе можна повн≥стю заперечувати д≥ю цього закону ≥ сьогодн≥. јдже наш сучасник в першу чергу заощадить при можливост≥ (вилучить з об≥гу) б≥льш ц≥нний на сьогодн≥ долар.

ѕо¤ва паперових грошей поставила перед досл≥дниками процесу об≥гу та функц≥онуванн¤ грошей значно складн≥ш≥ питанн¤. ѕаперов≥ грош≥ неспроможн≥ легко вилучатис¤ з об≥гу, перетворюючись на скарб ¤к золот≥. ѕап≥р не Ї скарбом, не маЇ власноњ великоњ вартост≥, в≥дпов≥дно з часу по¤ви паперових грошей людей ц≥кавить питанн¤: ск≥льки паперових грошей необх≥дно дл¤ обслуговуванн¤ товарного об≥гу, ¤к ц¤ к≥льк≥сть впливаЇ на економ≥ку. ўе у XVIII ст. досл≥дженн¤ ц≥Їњ проблеми ƒ.ёмом призвели до формулюванн¤ так званого "р≥вн¤нн¤ обм≥ну". ќстаточно воно було обірунтовано на початку ’’ ст. ≤.‘≥шером ≥ тому ≥нод≥ його називають "р≥вн¤нн¤м ‘≥шера":

M x V = P x Q,

де:
ћ - маса грошей, що знаходитьс¤ в об≥гу;
V - середн¤ швидк≥сть (к≥льк≥сть) обороту грошовоњ одиниц≥;
– - р≥вень ц≥ни на ринку;
Q - реальний обс¤г товарноњ маси на ринку.

« цього р≥вн¤нн¤ можна визначити к≥льк≥сть грошей, необх≥дних дл¤ об≥гу:

–еально зробити под≥бн≥ розрахунки досить складно, але дане р≥вн¤нн¤ в ц≥лому в≥рно в≥дображуЇ основн≥ законом≥рност≥, що складаютьс¤ в макроеконом≥чних процесах.  .ћаркс у " ап≥тал≥" пропонуЇ дещо ≥нший п≥дх≥д дл¤ з'¤суванн¤ к≥лькост≥ грошей, що необх≥дн≥ дл¤ об≥гу :

де:
 г - к≥льк≥сть грошей, що необх≥дна дл¤ об≥гу;
—ц - сума ц≥н ус≥х товар≥в, що реал≥зован≥ в сусп≥льств≥ прот¤гом року;
ѕ - платеж≥ по кредитах минулих рок≥в;
  - сума ц≥н товар≥в, що продана в кредит цього року;
¬ - взаЇмопогашен≥ платеж≥ (бартер, безгот≥вков≥ розрахунки тощо);
ќ - швидк≥сть обороту грошовоњ одиниц≥ за р≥к.

≤снуЇ спрощена формула, що виражаЇ дану залежн≥сть:

«акони грошового об≥гу - спроба усв≥домити шл¤хи подоланн¤ або уникненн¤ надзвичайно складного економ≥чного ¤вища, що пов'¤зане саме з паперовими грошима - ≥нфл¤ц≥њ.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

–озвиток форм вартост≥ та виникненн¤ грошей
—уть ≥ функц≥њ грошей
ќсновн≥ концепц≥њ грошей
√рошовий об≥г ≥ його закони
—учасн≥ зм≥ни в грошовому об≥гу
—уть, причини та насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤