“≈ћј 12. ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ќ ¬ —»—“≈ћ≤ –»Ќ ќ¬»’ ¬≤ƒЌќ—»Ќ
—к≥льки буде вироблено ф≥рмою ≥ по ¤к≥й ц≥н≥? Ќа це питанн¤ в≥дпов≥сти неможливо поки н≥чого не в≥домо про витрати виробництва.
ѕол —амуельсон
1. ѕ≥дприЇмство ¤к первинна ланка ринкового виробництва. ¬иди п≥дприЇмств
—усп≥льне виробництво - складна ≥нтегрована система, ¤ка включаЇ
р≥зн≥ орган≥зац≥йно-правов≥ структурн≥ ланки. ќсновною одиницею п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ в межах сусп≥льного виробництва виступаЇ п≥дприЇмство. ожна галузь
народного господарства складаЇтьс¤ ≥з сукупност≥ окремих п≥дприЇмств, ¤к≥ виробл¤ють
одну або спор≥днен≥ види продукц≥њ, що необх≥дн≥ дл¤ задоволенн¤ певних потреб
населенн¤ та сусп≥льства.
“радиц≥йно п≥д п≥дприЇмством розум≥ють завод, фабрику та под≥бн≥ об'Їкти з в≥дпов≥дною
системою виробничих в≥дносин.
¬ умовах ринковоњ економ≥ки п≥дприЇмство - це товаровиробник, основна виробнича
ланка економ≥ки. —л≥д звернути увагу на те, що саме на п≥дприЇмств≥ в≥дбуваЇтьс¤
поЇднанн¤ робочоњ сили ≥з засобами виробництва. ¬≥д р≥вн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства
залежить процес виробництва матер≥альних благ, задоволенн¤ потреб населенн¤,
життЇвий р≥вень, результати використанн¤ виробничих фонд≥в, впровадженн¤ дос¤гнень
науково-техн≥чного прогресу, тобто ефективн≥сть господарюванн¤.
«г≥дно з д≥ючим в ”крањнськ≥й держав≥ законодавством, п≥дприЇмство -
це самост≥йний господарський суб'Їкт, що маЇ право юридичноњ особи ≥ зд≥йснюЇ
виробничу, науково-досл≥дну та комерц≥йну д≥¤льн≥сть з метою одержанн¤ прибутку.
—утн≥сть п≥дприЇмства найповн≥ше ви¤вл¤Їтьс¤ в принципах його д≥¤льност≥. як
самост≥йна одиниц¤, п≥дприЇмство користуЇтьс¤ правами юридичноњ особи, тобто
маЇ право розпор¤джатис¤ майном, одержувати кредит, укладати господарськ≥ договори
з ≥ншими п≥дприЇмствами. ” ф≥л≥њ банку п≥дприЇмство маЇ розрахунковий рахунок,
на ¤кий надход¤ть кошти за реал≥зовану продукц≥ю та ≥з ¤кого оплачуютьс¤ рахунки
≥нших п≥дприЇмств за постачанн¤ сировини, нап≥вфабрикат≥в, виплачуЇтьс¤ зароб≥тна
плата прац≥вникам п≥дприЇмства, зд≥йснюютьс¤ ≥нш≥ платеж≥.
ѕринцип самоокупност≥ затрат вимагаЇ точного обл≥ку й з≥ставленн¤ витрат ≥ результат≥в,
повного в≥дшкодуванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ. —амоокупн≥сть властива т≥льки
рентабельним п≥дприЇмствам.
—уть принципу самоф≥нансуванн¤ не т≥льки у самоокупност≥ витрат, а й у закр≥пленн≥
частини одержаного прибутку за п≥дприЇмством у його повне розпор¤дженн¤. “обто
розвиток п≥дприЇмства повн≥стю забезпечуЇтьс¤ за рахунок власних кошт≥в, кредит≥в
банку на комерц≥йн≥й догов≥рн≥й основ≥ ≥ за рахунок валютноњ виручки.
ѕринцип матер≥альноњ за≥нтересованост≥ у к≥нцевих результатах прац≥ передбачаЇ
подоланн¤ все ще ≥снуючоњ зр≥вн¤л≥вки в оплат≥ прац≥, створенн¤ умов дл¤ заохоченн¤
≥н≥ц≥ативи, п≥дприЇмливост≥, дос¤гненн¤ найкращих результат≥в.
ѕ≥дприЇмство несе повну економ≥чну, майнову в≥дпов≥дальн≥сть за результати своЇњ
д≥¤льност≥. ожне п≥дприЇмство дл¤ розв'¤занн¤ завдань, пов'¤заних з виробництвом
≥ реал≥зац≥Їю товар≥в та наданн¤м послуг, маЇ бути укомплектоване певною к≥льк≥стю
людей, здатних виконувати ц≥ роботи.
«айн¤т≥ сусп≥льною працею на п≥дприЇмств≥ роб≥тники, ≥нженери та службовц≥ утворюють
трудов≥ колективи цих п≥дприЇмств. ¬ економ≥чному розум≥нн≥ трудовий колектив
- це сукупний прац≥вник п≥дприЇмства ≥ водночас суб'Їкт економ≥чних в≥дносин,
¤кий зд≥йснюЇ сп≥льну д≥¤льн≥сть у державних, колективних, кооперативних, приватних
п≥дприЇмствах, установах ≥ орган≥зац≥¤х, спр¤мовану на задоволенн¤ сусп≥льних
потреб.
”с≥ ц≥ принципи безпосередньо мають забезпечити орган≥зац≥йну основу ≥нтенсивного
характеру ≥ндив≥дуального в≥дтворенн¤ на п≥дприЇмств≥.
ѕ≥дприЇмства виконують р¤д функц≥й. ќсновн≥ з них так≥:
--- економ≥чна: задоволенн¤ потреб споживача в продукц≥њ (роботах, послугах); впровадженн¤ дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу; забезпеченн¤ конкурентоспроможност≥ п≥дприЇмства; р≥ст продуктивност≥ прац≥; розвиток виробничоњ ≥нфраструктури; самоф≥нансуванн¤; отриманн¤ прибутку;
--- соц≥альна: формуванн¤ трудового колективу; вдосконаленн¤ квал≥ф≥кац≥йного складу прац≥вник≥в; покращенн¤ житлово-побутових умов прац≥вник≥в; розвиток соц≥альноњ ≥нфраструктури;
--- еколог≥чна: вдосконаленн¤ технолог≥чних процес≥в; створенн¤ ≥ розвиток еколог≥чноњ ≥нфраструктури; науков≥ ≥ техн≥чн≥ вир≥шенн¤ проблем навколишнього середовища ≥ рац≥онального природокористуванн¤.
р≥м того, що п≥дприЇмство функц≥онуЇ в систем≥ нац≥ональноњ економ≥ки,
воно може вступати у в≥дносини з ≥ншими партнерами в систем≥ св≥тового господарства,
що й зумовлюЇ зд≥йсненн¤ ним зовн≥шньо-економ≥чноњ функц≥њ. ¬она визначаЇтьс¤
м≥сцем ≥ роллю даного п≥дприЇмства в м≥жнародному под≥л≥ прац≥. «овн≥шньоеконом≥чна
функц≥¤ реал≥зуЇтьс¤ розвитком м≥жнародноњ спец≥ал≥зац≥њ ≥ кооперац≥њ виробництва.
Ќайб≥льш в≥домими формами такоњ спец≥ал≥зац≥њ ≥ кооперац≥њ Ї м≥жнародна торг≥вл¤,
орган≥зац≥¤ сп≥льних п≥дприЇмств, участь у сп≥льних м≥жнародних проектах, науково-досл≥дне
сп≥вроб≥тництво.
«азначен≥ функц≥њ реал≥зуютьс¤ у взаЇмозв'¤зку. Ќедооц≥нка будь-¤ких з них може
негативно вплинути на загальний стан п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, њњ к≥нцев≥
результати.
¬ умовах ринковоњ економ≥ки, ¤к уже зазначалось, виникаЇ безл≥ч р≥зних п≥дприЇмств.
¬ ”крањн≥ нин≥ нал≥чуЇтьс¤ близько 10 тис. п≥дприЇмств (без малих). ¬они д≥ють
у р≥зних галуз¤х ≥ р≥зн¤тьс¤ за багатьма ознаками, зокрема за формами власност≥,
характером економ≥чноњ д≥¤льност≥, сферою д≥¤льност≥ ≥ т.д.
Ќайб≥льший вплив на особливост≥ функц≥онуванн¤ п≥дприЇмств справл¤Ї форма власност≥,
оск≥льки в≥д нењ залежать особливост≥ господарюванн¤, система управл≥нн¤, принципи
розпод≥лу прибутку, соц≥альний захист прац≥вник≥в тощо. «а формами власност≥
можна вид≥лити так≥ види п≥дприЇмств: державн≥, колективн≥, приватн≥, сп≥льн≥.
«а характером економ≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства под≥л¤ютьс¤ на виробнич≥,
торговельн≥, ф≥нансово-кредитн≥, посередницьк≥, науково-досл≥дн≥ тощо.
«алежно в≥д сфер д≥¤льност≥ м≥ж п≥дприЇмствами Ї в≥дм≥нност≥, що дають п≥дстави
говорити про ≥снуванн¤ њх форм за такими критер≥¤ми. Ќаприклад, вуг≥льн≥, нафтодобувн≥,
зал≥зорудн≥ та ≥нш≥ г≥рничодобувн≥ п≥дприЇмства можуть створюватись лише в м≥сц¤х
поклад≥в корисних копалин, на¤вност≥ ресурс≥в. ќтже, так≥ п≥дприЇмства мають
певну географ≥чну обмежен≥сть створенн¤. „астина п≥дприЇмств утворюютьс¤ ближче
до споживач≥в: хл≥бозаводи, кондитерськ≥ фабрики, побутов≥ п≥дприЇмства тощо.
ѕ≥дприЇмства р≥зних сфер господарюванн¤ в≥др≥зн¤ютьс¤ ≥ своЇю продукц≥Їю. ѕромислов≥,
с≥льськогосподарськ≥, буд≥вельн≥ п≥дприЇмства виробл¤ють, ¤к правило, матер≥альну
продукц≥ю. јле Ї п≥дприЇмства, ¤к≥ надають послуги (наприклад, п≥дприЇмства
зв'¤зку, побуту).
¬≥дпов≥дно до господарського обс¤гу ≥ к≥лькост≥ його прац≥вник≥в - незалежно
в≥д форм власност≥ - п≥дприЇмства можуть под≥л¤тись на: велик≥, середн≥ та мал≥.
¬ ефективно д≥юч≥й економ≥ц≥ завжди орган≥чно поЇднано в оптимальн≥й к≥лькост≥
мал≥, середн≥ та велик≥ п≥дприЇмства. ” сукупност≥ вони краще задовольн¤ють
р≥зноб≥чн≥ потреби сусп≥льства, оперативн≥ше реагують на вимоги ринку та на
дос¤гненн¤ науково-техн≥чного прогресу.
“акож можна класиф≥кувати п≥дприЇмства за масштабами: масового, сер≥йного та
≥ндив≥дуального виробництва.
« точки зору доходност≥ (прибутковост≥) вид≥л¤ютьс¤: прибутков≥ (високорентабельн≥),
малоприбутков≥ (малорентабельн≥) та збитков≥ (нерентабельн≥) п≥дприЇмства.
Ѕудь-¤ке п≥дприЇмство ¤к орган≥зац≥йно-правову форму п≥дприЇмництва можна розгл¤дати
≥ ¤к виробничо-техн≥чну д≥¤льн≥сть, спр¤мовану на випуск конкретного товару
або послуг, ≥ ¤к колектив людей з≥ своњми економ≥чними ≥нтересами в отриманн≥
прибутку ≥ особистого доходу.
[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[Ќаступна]
ѕ≥дприЇмство ¤к первинна ланка ринкового виробництва. ¬иди п≥дприЇмств
‘онди п≥дприЇмства та њх кругооборот
¬итрати виробництва та њх види
ƒох≥д п≥дприЇмства. ѕрибуток, його призначенн¤, розпод≥л ≥ перерозпод≥л
онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤