3. ќперац≥њ комерц≥йних банк≥в

 омерц≥йн≥ банки становл¤ть основу кредитноњ системи, вони провод¤ть р≥зн≥ ф≥нансов≥ операц≥њ.  омерц≥йн≥ банки приймають ≥ розм≥щують грошов≥ вклади, зд≥йснюють розрахунки за дорученн¤м кл≥Їнт≥в ≥ њх касове обслуговуванн¤.  р≥м того, вони можуть виконувати так≥ операц≥њ:

*  веденн¤ рахунк≥в кл≥Їнт≥в;
*  ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень за дорученн¤м власник≥в або розпор¤дник≥в ≥нвестиц≥йних кошт≥в;
*  випуск плат≥жних документ≥в та ≥нших ц≥нних папер≥в (чек≥в, акц≥й, вексел≥в, обл≥гац≥й тощо);
*  куп≥вл¤ у орган≥зац≥й ≥ громад¤н та продаж њм ≥ноземноњ валюти;
*  куп≥вл¤ ≥ продаж у держави та за кордоном дорогоц≥нних метал≥в, природних дорогоц≥нних камен≥в;
*  наданн¤ консультац≥йних послуг, пов'¤заних з банк≥вською д≥¤льн≥стю.

Ѕанк≥вськ≥ операц≥њ под≥л¤ютьс¤ на пасивн≥, активн≥ й ком≥с≥йн≥, що включають посередницьк≥ операц≥њ. ѕасивн≥ - це операц≥њ, з допомогою ¤ких створюютьс¤ банк≥вськ≥ ресурси.  омерц≥йн≥ банки утворюють "пасиви" за рахунок власних та залучених кошт≥в.

ѕереважна частина вс≥х банк≥вських ресурс≥в створюЇтьс¤ за рахунок депозитних операц≥й, ¤к≥ складаютьс¤ з поточних рахунк≥в ≥ вклад≥в. ѕоточний рахунок даЇ можлив≥сть кл≥Їнту вносити й отримувати необх≥дн≥ суми в будь-¤кий час. « метою розпор¤дженн¤ поточним рахунком банк видаЇ кл≥Їнту-власнику рахункову чекову книжку. «а допомогою чек≥в кл≥Їнт може не т≥льки зн≥мати з рахунку необх≥дну суму й отримувати њњ, а й розраховуватис¤ з трет≥ми особами. ¬≥дсоток, що отримуЇ кл≥Їнт, залежить в≥д розм≥ру залишку на рахунку та в≥дсотковоњ ставки.

ƒругий вид депозитних операц≥й пов'¤заний ≥з прийманн¤м вклад≥в. ¬клади бувають строков≥ та до запитанн¤ (безстроков≥). —троковий вклад може бути отриманий т≥льки п≥сл¤ зак≥нченн¤ встановленого строку, а вклад до запитанн¤ - в будь-¤кий час. «а вкладом банк видаЇ кл≥Їнту особливий документ-вкладне св≥доцтво, п≥сл¤ пред'¤вленн¤ ¤кого банк повертаЇ вклад власнику.

јктивн≥ операц≥њ - це операц≥њ, ¤к≥ провод¤ть банки з метою прибуткового розм≥щенн¤ залучених кошт≥в. ¬они включають строков≥ та безстроков≥ позики, ¤к≥ банк надаЇ своњм кл≥Їнтам. —троков≥ позики мають бути погашен≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ певного строку (м≥с¤ц¤, року, трьох рок≥в ≥ т.д.), за безстроковими позиками банк маЇ право вимагати в≥д кл≥Їнта поверненн¤ грошей у будь-¤кий час.

«а своњми об'Їктами операц≥њ банк≥в под≥л¤ютьс¤ на вексельн≥, п≥дтоварн≥, фондов≥, бланков≥. ¬ексельн≥ операц≥њ - це куп≥вл¤ банками вексел≥в у компан≥й ≥ видача позик п≥д вексел≥. ѕ≥дтоварн≥ операц≥њ банк≥в ¤вл¤ють собою видачу позик п≥д заставу товар≥в й товарних документ≥в. ‘ондов≥ операц≥њ банк≥в - це операц≥њ з ц≥нними паперами та обл≥гац≥¤ми. ¬они включають: наданн¤ позики п≥д ц≥нн≥ папери; банк≥вськ≥ ≥нвестиц≥њ, що ¤вл¤ють собою куп≥влю банками ц≥нних папер≥в.

ќкр≥м цих позик, банки надають також бланков≥ позики, тобто позики, що не мають певного забезпеченн¤. “ак≥ позики надаютьс¤, передус≥м, великим п≥дприЇмствам, ≥з ¤кими банки т≥сно пов'¤зан≥ ≥ в платоспроможност≥ ¤ких вони впевненн≥. ÷≥ кредити, ¤к правило, отримують кл≥Їнти, ¤к≥ зд≥йснюють своњ операц≥њ через даний банк. «а контокорентним рахунком зд≥йснюютьс¤ вс≥ операц≥њ банку з кл≥Їнтом. Ќа дебет цього рахунку зараховуютьс¤ позики, отриман≥ кл≥Їнтом, на кредит - суми, що надход¤ть в≥д кл≥Їнта.

ƒо третьоњ групи операц≥й комерц≥йних банк≥в належать ком≥с≥йн≥, тобто виконанн¤ окремих доручень кл≥Їнт≥в за певну винагороду - ком≥с≥ю. ƒо ком≥с≥йних операц≥й належать операц≥њ посередницьк≥ (переведенн¤, ≥нкасо й акредитив).

Ќин≥ частка ком≥с≥й р≥зного роду становить в япон≥њ 45% банк≥вського прибутку, в —Ўј - 40%, в јнгл≥њ - 35%, ‘–Ќ - 30%.

ќсновна частина операц≥й сучасного банку належить до так званих збалансованих операц≥й банку (обс¤г таких операц≥й у найб≥льших банках «аходу становить 200-300% њх сумарних актив≥в). «балансованими ц≥ операц≥њ називаютьс¤ тому, що вони не Ї н≥ активними, н≥ пасивними банк≥вськими операц≥¤ми й тому не в≥дображаютьс¤ в балансах банк≥вських рахунк≥в.

ѕершу групу балансових операц≥й становл¤ть ф≥нансов≥ й б≥ржов≥ послуги (це управл≥нн¤ пакетами акц≥й, консультац≥њ, бюджетне та податкове плануванн¤). «а останн≥ роки виникли нов≥ й актив≥зувалис¤ ≥снуюч≥ операц≥њ банк≥в - л≥зинг, факторинг, управл≥нн¤ портфелем ≥нвестиц≥й ф≥рми, дов≥рче управл≥нн¤ майном кл≥Їнт≥в (трастов≥ операц≥њ).

Ћ≥зинг - здача в оренду на тривалий строк предмет≥в довгострокового користуванн¤. …ого можна розгл¤дати ¤к р≥зновид довгострокового кредиту, ¤кий надаЇтьс¤ в натуральн≥й форм≥ ≥ погашаЇтьс¤ кл≥Їнтом в розстрочку. як правило, на прот¤з≥ строку д≥њ договору про л≥зинг орендар сплачуЇ орендодавцю повну варт≥сть вз¤того в оренду майна. Ћ≥зингова послуга виникаЇ так. Ќа проханн¤ кл≥Їнта банк придбаЇ певне майно (устаткуванн¤, транспортн≥ засоби тощо) ≥ бере на себе практично вс≥ зобов'¤занн¤ власника, включаючи в≥дпов≥дальн≥сть за збереженн¤ майна, внесенн¤ страхових платеж≥в, оплату майнових податк≥в.  л≥Їнт, на проханн¤ ¤кого було куплене майно, складаЇ з банком строковий догов≥р оренди, в котрому визначаЇтьс¤ пор¤д з ≥ншими умовами, розм≥р орендноњ плати ≥ пер≥одичн≥сть њњ внеску. ќрендна плата складаЇтьс¤ з двох величин: вартост≥ майна ≥ ком≥с≥йноњ винагороди за л≥зингов≥ послуги, що дор≥внюЇ в≥дсотку за кредит.

‘акторинг ¤вл¤Ї собою куп≥влю банком у кл≥Їнта права на вимогу боргу. як правило, банк купуЇ деб≥торськ≥ рахунки, пов`¤зан≥ з постачанн¤м товар≥в або наданн¤ послуг. ” результат≥ таких операц≥й продавець вимог отримуЇ 80-90% суми у вигл¤д≥ авансу, а решту - т≥льки п≥сл¤ того, коли до кл≥Їнта над≥йшов рахунок оплати. Ѕанк ст¤гуЇ у п≥дприЇмц¤-продавц¤ вимог певний в≥дсоток (дисконт) за негайне наданн¤ екв≥валента боргових зобов`¤зань, прем≥ю за ф≥нансовий ризик ≥ таким чином покриваЇ адм≥н≥стративн≥ витрати.

ƒов≥рч≥ (трастов≥) операц≥њ банк≥в - операц≥њ банк≥в з управл≥нн¤ майном ≥ фондовими ц≥нност¤ми, виконанн¤ ≥нших послуг в ≥нтересах ≥ за дорученн¤м кл≥Їнт≥в на правах дов≥реноњ особи. Ѕанк бере на себе зобов`¤занн¤ управл≥нн¤ дов≥реним йому майном ≥ фондовими ц≥нност¤ми з прибутком дл¤ власник≥в, за що отримуЇ певну плату.

Ќеобх≥дно враховувати, що традиц≥йна у¤ва про банк ¤к кредитний та розрахунково-плат≥жний ≥нститут Ї однобокою. —учасний комерц≥йний банк становить багатофункц≥ональний кредитно-ф≥нансовий комплекс, ¤кий поЇднуЇ депозитно-позичков≥, ≥нвестиц≥йно-консультац≥йн≥ та ≥нш≥ банк≥вськ≥ операц≥њ, д≥апазон ¤ких досить широкий.

ƒ≥¤льн≥сть будь-¤кого банку п≥дпор¤дковуЇтьс¤, природно, отриманню прибутку. Ѕанк≥вськ≥ ресурси включають власний кап≥тал банк≥в та вклади або депозити, ¤к≥ банки приймають у кл≥Їнт≥в. ¬ласний кап≥тал складаЇтьс¤ з акц≥онерного початкового кап≥талу, резерв≥в ≥ нагромадженого прибутку. —творюЇтьс¤ прибуток так: банки сплачують своњм кл≥Їнтам в≥дсотки за вклади ≥ ст¤гують з них б≥льш висок≥ в≥дсотки за позики. ќтже, банк≥вський прибуток - р≥зниц¤ м≥ж сумою ст¤гнутих та сумою сплачуваних банком в≥дсотк≥в. ” торговельн≥й та банк≥вськ≥й практиц≥ ц¤ р≥зниц¤ називаЇтьс¤ маржа.  р≥м того, до банк≥вського прибутку вход¤ть доходи на власний кап≥тал банку, вкладений у позики та ≥нвестиц≥њ. „истий прибуток банку дор≥внюЇ валовому прибутку за в≥драхуванн¤м витрат на веденн¤ банк≥вських операц≥й.

„истий прибуток банку, вз¤тий у в≥дношенн≥ до його власного кап≥талу, становить норму банк≥вського прибутку:

де - норма банк≥вського прибутку, - чистий прибуток банку, - власний кап≥тал банку.

Ѕанки не можуть в≥ддати в позику вс≥ на¤вн≥ в них грош≥ вкладник≥в, оск≥льки останн≥ мають право в≥дкликати своњ грош≥ в будь-¤кий час. ќднак досв≥д показуЇ, що банки можуть не т≥льки надавати кредити майже на вс≥ грошов≥ суми на депозитах, а й задовольн¤ти вимоги своњх вкладник≥в. ƒл¤ цього вони створюють спец≥альн≥ фонди, котр≥ називаютьс¤ банк≥вськими резервами. ¬≥дношенн¤ м≥ж розм≥ром резерв≥в, ¤к≥ повинен мати комерц≥йний банк, та виданими зобов`¤занн¤ми за вкладами називаЇтьс¤ нормою резерв≥в.

де - норма банк≥вського резерву, - обов`¤зков≥ резерви комерц≥йного банку, - зобов'¤занн¤ комерц≥йного банку за безстроковими вкладами.

Ќа перших етапах становленн¤ ринковоњ економ≥ки в ”крањн≥ кредитно-банк≥вська система стикаЇтьс¤ з≥ значними труднощами. ўоб ф≥нансово-кредитн≥ установи змогли пристосуватис¤ до нових ринкових умов, нагромадити власн≥ оборотн≥ кошти ≥ знайти методи ефективн≥шого господарюванн¤, передус≥м, потр≥бне роздержавленн¤ цих п≥дприЇмств та њх розукрупненн¤, акц≥онуванн¤, створенн¤ стаб≥л≥зац≥йних фонд≥в, розвиток комерц≥йного кредиту м≥ж п≥дприЇмствами.

Ќеобх≥дно зм≥цнювати банк≥вську систему. ¬ ”крањн≥ не розвинута система банк≥в, ≥снуюч≥ банки неконкурентоспроможн≥ пор≥вн¤но з заруб≥жними. ѕодальше реформуванн¤ банк≥вськоњ справи повинно спр¤мовуватис¤ на утвердженн¤ двор≥вневоњ банк≥вськоњ структури - автономного Ќац≥онального банку, що забезпечуватиме стаб≥л≥зац≥ю грошового об≥гу, й розгалуженоњ конкурентоспроможноњ мереж≥ комерц≥йних банк≥в, ¤к≥ зд≥йснюватимуть увесь комплекс банк≥вських послуг.

ќтже, банки в умовах переходу до ринку, перерозпод≥л¤ючи й контролюючи величезн≥ кошти, мають можлив≥сть впливати не т≥льки на повед≥нку окремих суб`Їкт≥в ф≥нансово-кредитних в≥дносин, а й на вир≥шальн≥ господарськ≥ процеси на м≥кро - та макроеконом≥чних р≥вн¤х, спри¤ти задоволенню ≥нтерес≥в держави й окремих соц≥альних груп населенн¤.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

—уть, форми ≥ функц≥њ кредиту
—тановленн¤ ≥ розвиток банк≥вськоњ системи. ƒ≥¤льн≥сть Ќац≥онального банку ”крањни
ќперац≥њ комерц≥йних банк≥в
 редитно-ф≥нансов≥ ≥нститути
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤