“≈ћј 22. —“јЌќ¬Ћ≈ЌЌя ≤ –ќ«¬»“ќ  —¬≤“ќ¬ќ√ќ √ќ—ѕќƒј–—“¬ј

Ћог≥чно неможливо, щоб одна крањна була ефективн≥шою за ≥ншу у виробництв≥ всього.
     ѕол ’ейне
 ожна крањна в к≥нцевому п≥дсумку споживаЇ б≥льше, н≥ж вона могла б виробити сама.
     ѕол —амуельсон

1. —уть ≥ тенденц≥њ розвитку св≥тового господарства

—учасний св≥товий сусп≥льний розвиток характеризуЇтьс¤ посиленн¤м зв'¤зк≥в ≥ взаЇмод≥Їю м≥ж крањнами. Ќ≥ одна крањна св≥ту не може претендувати на повноц≥нний розвиток, ¤кщо не вт¤гнута в орб≥ту св≥тогосподарських зв'¤зк≥в. ћ≥жнародне сп≥втовариство об'ЇднуЇ держави, ¤к≥ мають свою нац≥ональну ≥ економ≥чну самобутн≥сть. ќтже, св≥тове господарство - це сукупн≥сть нац≥ональних економ≥к, пов'¤заних м≥жнародним под≥лом прац≥, торговельно-виробничими, ф≥нансовими та науково-техн≥чними зв'¤зками.

’арактерною рисою сучасного св≥тового господарства Ї швидке зростанн¤ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в м≥ж крањнами, поглибленн¤ м≥жнародного под≥лу прац≥, ≥нтернац≥онал≥зац≥¤ господарського житт¤, та м≥жнародна конкуренц≥¤.

ћ≥жнародний под≥л прац≥ - це спец≥ал≥зац≥¤ окремих крањн у межах св≥тового господарства на виробництв≥ певноњ продукц≥њ та послуг в≥дпов≥дно до њхн≥х природнокл≥матичних, ≥сторичних та економ≥чних умов, що обумовлюЇ ≥ передбачаЇ необх≥дн≥сть обм≥ну результатами р≥зноњ д≥¤льност≥ на св≥товому ринку.

≤снуЇ к≥лька вид≥в м≥жнародного под≥лу прац≥: загальний, частковий та одиничний.

«агальний под≥л прац≥ - це под≥л прац≥ за сферами виробництва (добувна й обробна промислов≥сть, с≥льське господарство). ¬≥н про¤вл¤Їтьс¤ у розпод≥л≥ крањн на сировинн≥, аграрн≥ й ≥ндустр≥альн≥.

„астковий под≥л прац≥ - це спец≥ал≥зац≥¤ на певних галуз¤х виробництва та видах вироблюваноњ продукц≥њ. “акий под≥л прац≥ означаЇ ширший розвиток м≥жгалузевого обм≥ну готовою продукц≥Їю.

ќдиничний под≥л прац≥ - це спец≥ал≥зац≥¤ крањн на виготовленн≥ окремих агрегат≥в, машин, деталей ≥ вузл≥в або на технолог≥чних стад≥¤х процесу виробництва.

—понукальним мотивом участ≥ крањн у м≥жнародному под≥л≥ прац≥ Ї прагненн¤ ¤комога повн≥ше використати його переваги дл¤ орган≥зац≥њ оптимального випуску продукц≥њ, пол≥пшенн¤ њњ ¤кост≥ та зб≥льшенн¤ обс¤г≥в експортноњ продукц≥њ дл¤ заруб≥жних крањн.

ћ≥жнародна спец≥ал≥зац≥¤ ≥ м≥жнародна кооперац≥¤ виробництва - це не т≥льки форми м≥жнародного под≥лу прац≥, а ≥ його елементи, ¤к≥ визначають його суть.

ћ≥жнародна спец≥ал≥зац≥¤ виробництва - це концентрац≥¤ виробництва однор≥дноњ продукц≥њ у межах одн≥Їњ крањни або дек≥лькох крањн з метою створенн¤ високопродуктивного виробництва, зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ та п≥двищенн¤ њњ ¤кост≥. ќсобливо велике значенн¤ вона маЇ в галуз≥ машинобудуванн¤.

ћ≥жнародна кооперац≥¤ виробництва - форма под≥лу прац≥, за ¤коњ прац¤ на п≥дприЇмствах ≥ в галуз¤х р≥зних крањн поЇднуЇтьс¤ у взаЇмод≥њ в одному або в р≥зних, пов'¤заних м≥ж собою процесами виробництва.

—л≥д п≥дкреслити, що одн≥Їю з найхарактерн≥ших особливостей сучасного св≥тового розвитку Ї зростаюча взаЇмозалежн≥сть р≥зних крањн ≥ господарських рег≥он≥в. “ому м≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини треба не т≥льки вважати одн≥Їю з найважлив≥ших сфер про¤ву зростаючоњ взаЇмозалежност≥ крањн, а й розгл¤дати ¤к основу цього процесу.

—в≥тове господарство ¤к система маЇ свою структуру. «ауважимо, що тривалий час паралельно ≥снувало три точки зору (п≥дходи) на його структуру: формац≥йна (м≥жсистемна) концепц≥¤; концепц≥¤ "трьох св≥т≥в" ≥ концепц≥¤ "центру та перифер≥њ".

‘ормац≥йний п≥дх≥д пол¤гаЇ в тому, що св≥тове господарство розгл¤даЇтьс¤ з точки зору сусп≥льно-економ≥чних формац≥й. ¬иход¤чи з цього, розр≥зн¤ли св≥тову систему кап≥тал≥стичного господарства та св≥тову систему соц≥ал≥стичного господарства, а окрем≥ нац≥ональн≥ економ≥ки входили у в≥дпов≥дну систему господарства.

 онцепц≥¤ "трьох св≥т≥в" розпод≥л¤ла св≥тову економ≥ку на св≥т кап≥тал≥зму, св≥т соц≥ал≥зму та св≥т, що розвиваЇтьс¤. ¬≥дображенн¤м такоњ точки зору Ї поширен≥ в останн≥ дес¤тир≥чч¤ статистичн≥ матер≥али, де вс≥ крањни под≥л¤ютьс¤ на три назван≥ вище групи.

ќстанн≥м часом найб≥льшого поширенн¤ набула трет¤ концепц≥¤, зг≥дно з ¤кою св≥това економ≥ка маЇ св≥й "центр" (найб≥льш розвинут≥ крањни) та "перифер≥ю" (крањни, що в≥дстають в≥д "центру" за р≥внем економ≥чного розвитку). ѕереваги такого п≥дходу пол¤гають у тому, що структура св≥тового господарства розгл¤даЇтьс¤ т≥льки з точки зору критер≥њв економ≥чного розвитку.

—истематизац≥¤ нац≥ональних економ≥к, вид≥ленн¤ тип≥в крањн, њх групуванн¤ необх≥дне дл¤ того, щоб:

*   систематизувати крањни в≥дпов≥дно до особливостей та р≥вн¤ њх розвитку;
*  ви¤вити њх характерн≥ риси;
*  визначити м≥сце у систем≥ св≥тового господарства та м≥жнародних економ≥чних в≥дносин;
*  визначити та передбачити ≥мов≥рн≥ перспективи њх розвитку.

ќсновн≥ принципи систематизац≥њ крањн: 1) рег≥ональний; 2) рег≥онально-економ≥чний; 3) економ≥чний; 4) орган≥зац≥йний; 5) соц≥ально-економ≥чний.

–ег≥ональний принцип пол¤гаЇ у групуванн≥ крањн за њх географ≥чним розташуванн¤м: наприклад, крањни —х≥дноњ, «ах≥дноњ, ѕ≥вденноњ та ѕ≥вн≥чноњ ™вропи; ѕ≥вн≥чноњ та Ћатинськоњ јмерики, ѕ≥вденноњ, ѕ≥вденно-—х≥дноњ, —х≥дноњ та ÷ентральноњ јз≥њ; Ѕлизького та —ереднього —ходу ≥ т.д.

–ег≥онально-економ≥чний принцип передбачаЇ вид≥ленн¤ у межах рег≥ону груп крањн, що мають сп≥льн≥ економ≥чн≥ ≥нтереси, однаковий р≥вень розвитку, ≥нш≥ економ≥чн≥ ознаки. Ќаприклад, крањни «ах≥дноњ ™вропи - члени ™— (‘–Ќ, ‘ранц≥¤, ¬еликобритан≥¤, ƒан≥¤, ≤рланд≥¤, Ѕельг≥¤, Ќ≥дерланди, Ћюксембург) та крањни ѕ≥вденноњ ™вропи - члени ™— (≤тал≥¤, ѕортугал≥¤, √рец≥¤, ≤спан≥¤); нов≥ ≥ндустр≥альн≥ крањни Ћатинськоњ јмерики (Ѕразил≥¤, јргентина, ћексика) та јз≥њ (“айвань, √онконг, ѕ≥вденна  оре¤, —≥нгапур, “ањланд).

≈коном≥чний принцип. ” цьому випадку крањни групують за обраним економ≥чним критер≥Їм.

«алежно в≥д структури господарства крањни под≥л¤ють на аграрн≥, аграрно-промислов≥, промислово-аграрн≥, промислово розвинут≥. —аме у так≥й посл≥довност≥ ≥сторично розвиваютьс¤ нац≥ональн≥ господарства, проход¤чи ус≥ ц≥ стад≥њ - в≥д переваги в економ≥ц≥ с≥льського господарства до високого р≥вн¤ розвитку промисловост≥ та сфери послуг.

«а ступенем розвитку ринку товар≥в, послуг, кап≥тал≥в (класиф≥кац≥¤ ќќЌ) розр≥зн¤ють:

*  крањни з розвинутою ринковою економ≥кою (—Ўј ≥  анада; крањни ѕ≥вн≥чноњ, ѕ≥вденноњ та «ах≥дноњ ™вропи, кр≥м  ≥пру та ћальти; јвстрал≥¤, Ќова «еланд≥¤, япон≥¤, ≤зрањль, ѕј–);
*  крањни з ринковою економ≥кою;
*  крањни з переважно централ≥зованим плануванн¤м (Ѕолгар≥¤, „ех≥¤ ≥ —ловаччина, ”горщина, ѕольща, –умун≥¤,  итай, ћонгол≥¤, ¬'Їтнам, ѕ≥вн≥чна  оре¤,  уба, крањни —Ќƒ). ≈коном≥чн≥ реформи, ¤к≥ проход¤ть у крањнах —х≥дноњ ™вропи, формуванн¤ в них ринкових механ≥зм≥в значною м≥рою спри¤тиме включенню ц≥Їњ групи крањн у св≥тогосподарськ≥ процеси.

«а р≥внем економ≥чного розвитку (комплекс показник≥в):

*  розвинут≥ крањни (≥ндустр≥ально розвинут≥ крањни ™вропи, япон≥¤, јвстрал≥¤, Ќова «еланд≥¤, —Ўј ≥  анада);

*  нов≥ ≥ндустр≥альн≥ крањни (ѕ≥вденна  оре¤, “айвань, √онконг, —≥нгапур, Ѕразил≥¤, ћексика, јргентина та ≥н.). ÷е в≥дносно новий терм≥н, ¤кий вживаЇтьс¤ дл¤ позначенн¤ крањн, що розвиваютьс¤, ¤к≥ за останн≥ 20 рок≥в усп≥шно провели ≥ндустр≥ал≥зац≥ю ≥ ув≥йшли до групи ≥ндустр≥альних крањн. ќсновн≥ њх ознаки : валовий нац≥ональний продукт (¬Ќѕ) на душу населенн¤ становить б≥льш ¤к 2 тис. долар≥в; значний експорт промисловоњ продукц≥њ, включаючи науком≥стку; висока концентрац≥¤ кап≥тал≥в транснац≥ональних корпорац≥й;

*  крањни, що розвиваютьс¤, ¤к≥ в свою чергу под≥л¤ють на розвинут≥ та найменш розвинут≥.  рањни, що розвиваютьс¤, - це сукупн≥сть з приблизно 120 крањн ≥ територ≥й, ¤к≥ характеризуютьс¤ колон≥альним минулим, в≥дстал≥стю господарського житт¤ (розрив за ¬Ќѕ на душу населенн¤ в≥д ≥ндустр≥ально розвинутих крањн дос¤гаЇ 11-16 раз≥в), одноб≥чн≥стю розвитку (в основному аграрн≥), слабкими системами управл≥нн¤ економ≥кою.

ќзнаки найменш розвинутих крањн:

*  р≥чний прибуток на душу населенн¤ менш ¤к 2 тис. долар≥в та надзвичайно нер≥вном≥рний розпод≥л прибутк≥в серед населенн¤;
*  питома вага промисловоњ продукц≥њ в загальному обс¤з≥ виробництва не перевищуЇ 10%;
*  ш≥сть ≥з семи родин живуть за рахунок участ≥ у с≥льському господарств≥ або прибутк≥в в≥д нього;
*  висок≥ темпи приросту населенн¤ (2,5-4% на р≥к);
*  надлишок трудових ресурс≥в (змушене використанн¤ дес¤ти роб≥тник≥в там, де цю роботу можуть виконати п'¤теро;
*  к≥льк≥сть письменного населенн¤ не перевищуЇ 32% (дл¤ пор≥вн¤нн¤, у крањнах, що розвиваютьс¤, - 58%, у розвинутих - 98%);
*  середн¤ тривал≥сть житт¤ становить 46 рок≥в;
*  поЇднанн¤ кустарного виробництва та окремих п≥дприЇмств з найнов≥шою технолог≥Їю;
*  повна господарська освоЇн≥сть одних рег≥он≥в та неосвоЇн≥сть ≥нших;
*  непродуктивне с≥льське господарство;
*  високий р≥вень захворювань та смертност≥;
*  пол≥тична нестаб≥льн≥сть.

ќрган≥зац≥йний принцип систематизац≥њ крањн пол¤гаЇ у тому, що крањни групують за належн≥стю до найб≥льш вагомих м≥жнародних економ≥чних орган≥зац≥й та ≥нститут≥в.

—оц≥ально-економ≥чний принцип систематизац≥њ крањн враховуЇ економ≥чн≥ та соц≥альн≥ аспекти њх розвитку.

—в≥тове господарство ¤к сукупн≥сть нац≥ональних економ≥к та њхн≥х господарських в≥дносин (тобто м≥жнародних економ≥чних в≥дносин) склалос¤ на початок ’’ ст. ≤стор≥¤ його становленн¤ нев≥дд≥льна в≥д ≥стор≥њ промисловоњ революц≥њ. якщо до машинноњ стад≥њ м≥жнародний под≥л прац≥ базувавс¤ на своњй природн≥й основ≥ (в≥дм≥нност≥ у природнокл≥матичних умовах крањн, географ≥чне положенн¤, ресурси й енерг≥¤), то, починаючи з машинноњ стад≥њ, центр ваги св≥тогосподарських зв'¤зк≥в став перем≥щатис¤ ≥з сфери об≥гу до сфери виробництва, ≥ на перший план виход¤ть процеси м≥жнародноњ спец≥ал≥зац≥њ та кооперуванн¤, структурний ≥ технолог≥чний фактори. ¬ результат≥ нин≥ важко знайти велику галузь нац≥онального господарства, ¤ка б не залежала в≥д м≥жнародних форм под≥лу прац≥.

ќтже, св≥тове господарство ¤к економ≥чна категор≥¤ виражаЇ сукупн≥сть виробничих в≥дносин, ¤к≥ функц≥онують на нац≥ональному та м≥жнародному р≥вн¤х. ” наш час п≥д впливом р¤ду об'Їктивних фактор≥в св≥тове господарство стаЇ дедал≥ ц≥л≥сн≥шим.

Ќайважлив≥шими факторами, що спри¤ють формуванню ц≥л≥сного орган≥зму св≥тового господарства, можна назвати: прискорений процес ≥нтеграц≥њ, тобто зближенн¤ економ≥чних структур крањн. ≤нтеграц≥¤ повинна зд≥йснюватис¤ на основ≥ принцип≥в поваги державного суверен≥тету, незалежност≥ ≥ забезпеченн¤ нац≥ональних ≥нтерес≥в, невтручанн¤ у внутр≥шн≥ справи крањн, повноњ р≥вноправност≥ та взаЇмноњ вигоди. ¬она охоплюЇ багато форм у сфер≥ виробництва (пр¤м≥ зв'¤зки м≥ж п≥дприЇмствами, поглибленн¤ процес≥в спец≥ал≥зац≥њ ≥ кооперуванн¤, створенн¤ м≥жнародних господарських орган≥зац≥й, сп≥льних п≥дприЇмств тощо), широкий спектр напр¤м≥в сп≥льних наукових досл≥джень ≥ розробок новоњ техн≥ки й технолог≥њ в с≥льськогосподарськ≥й, транспортн≥й, зовн≥шньоторговельн≥й та природоохоронн≥й сферах.

—учасному етапу розвитку св≥тового господарства характерн≥ так≥ особливост≥:

*   зм≥на структури св≥тового господарства;
*  посиленн¤ ≥нтеграц≥йних процес≥в;
*  ринкова ун≥ф≥кац≥¤ економ≥чного розвитку крањни;
*  зростаючий динам≥зм зм≥ни продуктивних сил та виробничих в≥дносин;
*   посиленн¤ диференц≥ац≥њ крањн, що розвиваютьс¤ та зм≥на њх економ≥чноњ пол≥тики.

—л≥д також зауважити, що у св≥товому господарств≥ в≥дбулис¤ серйозн≥ структурн≥ зрушенн¤. «окрема:

*  зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва у матер≥альн≥й сфер≥ (особливо в промисловост≥) та питомоњ ваги ц≥Їњ сфери в усьому виробництв≥;
*  зменшенн¤ питомоњ ваги с≥льського господарства у св≥товому виробництв≥;
*  висок≥ темпи зростанн¤ сфери послуг та чисельност≥ зайн¤тих у сфер≥ обслуговуванн¤ (особливо у високорозвинутих крањнах);
*  стр≥мкий техн≥чний прогрес транспортноњ системи св≥ту (особливо морського ≥ пов≥тр¤ного транспорту) та ≥нформац≥йно-комукац≥йноњ системи;
*  в≥дносне зниженн¤ частки звичайноњ комерц≥йноњ торг≥вл≥ пор≥вн¤но з товарооборотом, що обслуговуЇ устален≥ виробнич≥ зв'¤зки;
*  зростаюча тенденц≥¤ до зниженн¤ аграрно-сировинноњ спр¤мованост≥ виробництва та експорту крањн, що розвиваютьс¤;
*  скороченн¤ частки сировинних товар≥в (кр≥м палива) та зб≥льшенн¤ товарооб≥гу машин ≥ устаткуванн¤ на св≥товому ринку.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[Ќаступна]

—уть ≥ тенденц≥њ розвитку св≥тового господарства
ћ≥жнародна торг≥вл¤ та св≥товий ринок
ћ≥жнародна економ≥чна ≥нтеграц≥¤ та необх≥дн≥сть включенн¤ економ≥ки ”крањни в систему св≥тового господарства
≈коном≥чн≥ аспекти глобальних проблем. —уть глобальних проблем сучасност≥
—учасн≥ форми про¤ву та можливост≥ розв'¤занн¤ глобальних проблем людства
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤