“≈ћј 3. ќ—Ќќ¬» —”—ѕ≤Ћ№Ќќ√ќ ¬»–ќЅЌ»÷“¬ј
Ћюдина з≥ своњми потребами ≥ своЇю владою над засобами задоволенн¤ останн≥х складаЇ вих≥дний ≥ к≥нцевий пункт вс≥л¤кого людського господарства.
арл ћенгер
1. —усп≥льне виробництво: суть, структура
¬иробництво складаЇ вих≥дний пункт ≥ першу ознаку економ≥чноњ
д≥¤льност≥ людей. ¬иробництво - це процес взаЇмод≥њ людини з природою
з метою створенн¤ матер≥альних благ та послуг, ¤к≥ потр≥бн≥ дл¤ ≥снуванн¤ та
розвитку сусп≥льства. ≤сторично воно пройшло тривалий шл¤х розвитку в≥д виготовленн¤
найпрост≥ших продукт≥в до виробництва найскладн≥ших техн≥чних систем. ” процес≥
виробництва не т≥льки зм≥нюЇтьс¤ спос≥б та вид виготовленн¤ благ та послуг,
але в≥дбуваЇтьс¤ ≥ моральне вдосконаленн¤ самоњ людини. Ѕудь-¤ке виробництво
Ї процесом сусп≥льним ≥ безперервним. Ћюди не можуть перестати виробл¤ти тому,
що вони не можуть перестати споживати.
¬иробництво за структурою складаЇтьс¤ з таких фаз: безпосереднього виробництва,
розпод≥лу, обм≥ну ≥ споживанн¤. ¬оно посл≥довно проходить ус≥ ц≥ фази ≥ одночасно
перебуваЇ в кожн≥й з них у даний момент. ‘ази виробництва т≥сно м≥ж собою пов'¤зан≥,
≥ ¤кщо зв'¤зок м≥ж виробництвом ≥ споживанн¤м десь втрачаЇтьс¤, то трудова д≥¤льн≥сть
стаЇ недоц≥льною або перетворюЇтьс¤ у виробництво заради виробництва, а не заради
споживанн¤. “аким чином, виробництво, розпод≥л, обм≥н ≥ споживанн¤ сл≥д завжди
розгл¤дати ¤к орган≥чне ц≥ле.
«а характером економ≥чноњ д≥¤льност≥ людей сусп≥льне виробництво под≥л¤ють на
три велик≥ сфери, або блоки галузей:
1) основне виробництво;
2) виробнича ≥нфраструктура;
3) соц≥альна ≥нфраструктура.
ќсновне виробництво - це галуз≥ матер≥ального виробництва,
де безпосередньо виготовл¤ютьс¤ предмети споживанн¤ й засоби виробництва. ѕримноженн¤
сусп≥льного багатства визначаЇтьс¤ саме цими галуз¤ми, њхн≥м техн≥чним р≥внем.
ќсновне виробництво включаЇ промислов≥сть, с≥льське ≥ л≥сове господарство, буд≥вництво.
¬иробнича ≥нфраструктура - це галуз≥, ¤к≥ обслуговують основне
виробництво та забезпечують ефективну економ≥чну д≥¤льн≥сть на кожному п≥дприЇмств≥
та в народному господарств≥ в ц≥лому. ƒо них належать: транспорт, зв'¤зок, торг≥вл¤,
кредитно-ф≥нансов≥ галуз≥; спец≥ал≥зован≥ галуз≥ д≥лових послуг (≥нформац≥йних,
рекламних, консультац≥йних).
ќсновне виробництво ≥ виробнича ≥нфраструктура в сукупност≥ становл¤ть сферу
матер≥ального виробництва.
¬ економ≥чн≥й теор≥њ в практиц≥ господарюванн¤ п≥дприЇмства матер≥альноњ сфери
под≥л¤ють на два п≥дрозд≥ли: ≤ - виробництво засоб≥в виробництва ≥ ≤≤ - виробництво
предмет≥в споживанн¤. ÷е зумовлено тим, що засоби виробництва ≥ предмети споживанн¤
виконують суттЇво р≥зн≥ функц≥њ в процес≥ в≥дтворенн¤. якщо перш≥ призначено
дл¤ в≥дтворенн¤ переважно речових, матер≥альних елемент≥в продуктивних сил,
то друг≥ - дл¤ в≥дтворенн¤ людських фактора виробництва.
ѕроблема сп≥вв≥дношенн¤ ≤ ≥ ≤≤ п≥дрозд≥л≥в сусп≥льного в≥дтворенн¤ маЇ величезне
значенн¤ дл¤ розвитку економ≥ки.
—тосовно промисловост≥ вид≥л¤ють групу "ј" (засоби виробництва) ≥
групу "¬" (предмети споживанн¤).
—труктура народного господарства, що склалас¤ нин≥ в ”крањн≥, характеризуЇтьс¤
значним переважанн¤м галузей, ¤к≥ створюють засоби виробництва. ÷е св≥дчить
про те, що в найближч≥ роки в нац≥ональному господарств≥ необх≥дно значно п≥двищити
частку виробництва предмет≥в споживанн¤. ƒл¤ ”крањни це посильне завданн¤, бо
тут Ї спри¤тлив≥ природн≥ ресурси дл¤ розвитку с≥льськогосподарського виробництва,
а також багатьох галузей харчовоњ та легкоњ промисловост≥.
—оц≥альна ≥нфраструктура - це нематер≥альне виробництво, де створюютьс¤
нематер≥альн≥ форми багатства та надаютьс¤ нематер≥альн≥ послуги, ¤к≥ в≥д≥грають
вир≥шальну роль у всеб≥чному розвитку труд¤щих, примноженн≥ њхн≥х розумових
та ф≥зичних зд≥бностей, профес≥йних знань, п≥двищенн≥ осв≥тнього й культурного
р≥вн¤. —фера соц≥альноњ ≥нфраструктури включаЇ: охорону здоров'¤ та ф≥зичну
культуру, осв≥ту, побутове обслуговуванн¤, громадський транспорт ≥ зв'¤зок,
культуру, мистецтво та ≥н.
¬ сукупност≥ виробництво матер≥альних послуг (виробнича ≥нфраструктура) ≥ нематер≥альних
послуг становл¤ть сферу послуг.
—п≥вв≥дношенн¤ нематер≥ального та матер≥ального виробництва з розвитком сусп≥льно-≥сторичного
прогресу зм≥нюЇтьс¤. ¬ умовах високого р≥вн¤ розвитку науки ≥ техн≥ки зростають
роль ≥ значенн¤ сфери нематер≥ального виробництва ≥ особливо продукуванн¤ духовних
ц≥нностей. Ўвидко розвиваЇтьс¤ сфера послуг, виробнича ≥ соц≥альна ≥нфраструктура,
сфера ≥нформац≥йного обслуговуванн¤ виробництва. –озширюЇтьс¤ структура продуктивноњ
прац≥: продуктивною стаЇ прац¤ у сфер≥ не лише матер≥ального , а й нематер≥ального
виробництва.
Ѕудь-¤ке виробництво маЇ своњ особлив≥ форми. —еред досл≥дник≥в немаЇ Їдност≥
думок з ц≥Їњ проблеми. ¬се залежить в≥д того, ¤к≥ класиф≥кац≥йн≥ ознаки берутьс¤
за основу при визначенн≥ соц≥альних форм виробництва. якщо за основу класиф≥кац≥њ
вз¤ти етапи ≥ р≥вень розвитку продуктивних сил, то на основ≥ такого критер≥ю
вид≥л¤ютьс¤:
* до≥ндустр≥альне виробництво, де переважають с≥льське господарство ≥ ручна прац¤;
* ≥ндустр≥альне виробництво, де переважаЇ велике механ≥зоване промислове виробництво;
* пост≥ндустр≥альне виробництво, де переважаЇ сфера послуг, наука, осв≥та, ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ.
‘ормац≥йний п≥дх≥д .ћаркса передбачаЇ вид≥ленн¤ перв≥снообщинного, рабовласницького, феодального, кап≥тал≥стичного, комун≥стичного виробництва. «а основу формац≥йноњ класиф≥кац≥њ сусп≥льного виробництва вз¤то класовий п≥дх≥д до анал≥зу його зм≥сту ≥ ц≥лей.
[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[Ќаступна]
—усп≥льне виробництво: суть, структура
ќсновн≥ фактори сусп≥льного виробництва
≈коном≥чн≥ потреби та ≥нтереси
онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤