3. ≈коном≥чн≥ потреби та ≥нтереси

Ћюдина завжди була ≥ залишаЇтьс¤ головним фактором розвитку та вдосконаленн¤ виробництва. « позиц≥й виробництва людина - це не т≥льки його суб'Їкт, але ≥ к≥нцева мета. —усп≥льний продукт, пройшовши через розпод≥л ≥ обм≥н, завершуЇ св≥й шл¤х у споживанн≥, без ¤кого будь-¤ке виробництво недоц≥льне. ¬ споживанн≥ задовольн¤ютьс¤ потреби людей.

ѕотреба - це об'Їктивна необх≥дн≥сть окремоњ людини, с≥м'њ, колективу, сусп≥льства, держави в життЇвих благах, послугах, духовних ≥ культурних ц≥нност¤х. ѕотреби виникають з народженн¤м людини ≥ супроводжують все њњ житт¤ (поњсти, поспати, прикраси, ≥грашки, зошити, од¤г, зач≥ска тощо). ’арактер походженн¤ потреб досить складний, але в њх основ≥ лежать дв≥ визначальн≥ причини. ѕерша маЇ ф≥з≥олог≥чний характер, тому що людина, ¤к жива ≥стота, потребуЇ певних умов ≥ засоб≥в ≥снуванн¤. ƒруга Ї результатом сусп≥льних умов.

—укупн≥сть сусп≥льних потреб можна розгл¤дати п≥д р≥зним кутом зору. Ќаприклад, сусп≥льн≥ потреби под≥л¤ютьс¤ на економ≥чн≥ та нееконом≥чн≥, виробнич≥ та невиробнич≥. ѓх можна розпод≥лити з урахуванн¤м суб'Їкта споживанн¤ окремоњ людини, с≥м'њ, колективу п≥дприЇмства, прац≥вник≥в певноњ галуз≥ виробництва, жител≥в певних населених пункт≥в, сусп≥льства в ц≥лому або окремого класу.

Ўироко в≥дома класиф≥кац≥¤ потреб, запропонована американським ученим ј.ћаслоу. ¬≥н под≥лив њх на нижч≥ та вищ≥. ƒо першоњ групи належать потреби ф≥з≥олог≥чн≥, без задоволенн¤ ¤ких неможливе саме житт¤ людини. ѕ≥сл¤ цього ≥ндив≥д прагне безпеки дл¤ себе, своЇњ с≥м'њ. ƒо вищих потреб вход¤ть прагненн¤ належати до певного кола людей, в≥дчувати њх п≥дтримку. «адоволенн¤ ц≥Їњ потреби викликаЇ прагненн¤ завоювати визнанн¤, повагу, п≥дн¤ти св≥й престиж в очах оточуючих. Ќайвищою потребою у друг≥й груп≥ Ї прагненн¤ людини до самореал≥зац≥њ. ¬изначальними Ї економ≥чн≥ потреби, тобто той внутр≥шн≥й мотив, що спонукаЇ людину до економ≥чноњ д≥¤льност≥ з метою забезпеченн¤ власного добробуту ≥ добробуту член≥в с≥м'њ.

≈коном≥чн≥ потреби - це частина сусп≥льних потреб, задоволенн¤ ¤ких пов'¤зане з функц≥онуванн¤м сусп≥льного виробництва, включаючи виробничу ≥ невиробничу сферу. ≈коном≥чн≥ потреби надзвичайно р≥зноман≥тн≥. ” розвинутих крањнах св≥ту вчен≥ нал≥чують близько 11 тис. потреб, серед ¤ких переважна б≥льш≥сть - економ≥чн≥. “ому ≥снують р≥зн≥ критер≥њ њх класиф≥кац≥њ. «адоволенн¤ економ≥чних потреб в≥д≥граЇ неоднакову роль у в≥дтворенн≥ зд≥бностей людини. ¬ зв'¤зку з цим вид≥л¤ють:

* ф≥з≥олог≥чн≥ (матер≥альн≥) потреби, задоволенн¤ ¤ких забезпечуЇ в≥дтворенн¤ ф≥зичних зд≥бностей людини (продукти харчуванн¤, од¤г, взутт¤, житло, товари господарсько-побутового призначенн¤);
*духовн≥ потреби, задоволенн¤ ¤ких забезпечуЇ в≥дтворенн¤ та розвиток ≥нтелекту людини (одержанн¤ осв≥ти, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, культурний в≥дпочинок, предмети ≥ послуги культурного призначенн¤);
*соц≥альн≥ потреби, задоволенн¤ ¤ких пов'¤зане з функц≥онуванн¤м соц≥альноњ сфери сусп≥льства (охорона здоров'¤, с≥мейно-побутов≥ умови, умови прац≥, транспорт, зв'¤зок ).

«а способом задоволенн¤ вид≥л¤ють:

- ≥ндив≥дуальн≥ - це потреби в од¤з≥, житл≥, њж≥ та ≥н.;
- колективн≥ - т≥, що сп≥льно задовольн¤ютьс¤ у трудовому колектив≥ (п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ прац≥вник≥в, буд≥вництво сп≥льних баз ≥ будиночк≥в в≥дпочинку, колективне управл≥нн¤ виробництвом та ≥н);
- сусп≥льн≥ - це потреби у забезпеченн≥ громадського пор¤дку, захист≥ навколишнього середовища тощо.

«а ступенем реал≥зац≥њ потреби можна класиф≥кувати на:

- абсолютн≥ потреби - визначаютьс¤ максимально можливим обс¤гом виробництва матер≥альних благ ≥ послуг (за найб≥льш спри¤тливих умов), ¤к≥ могли бути спожит≥ сусп≥льством;
- д≥йсн≥ потреби - в≥дпов≥дають р≥вню розвитку економ≥ки певноњ крањни;
- платоспроможн≥ - потреби, ¤к≥ людина може задовольнити в≥дпов≥дно до власних доход≥в та р≥вн¤ ц≥н (тобто вони визначаютьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м ц≥н на предмети споживанн¤ ≥ грошових доход≥в населенн¤).

„исленн≥ потреби людини за сп≥льн≥стю ознак можна об'Їднати у так≥ групи:

* матер≥альн≥ ≥ духовн≥;
* загальн≥ ≥ конкретн≥;
* поточн≥ та перспективн≥;
* задоволен≥ ≥ незадоволен≥;
* д≥йсн≥ та абсолютн≥.

ѕотреби характеризують лише можлив≥сть споживанн¤, але щоб ц¤ можлив≥сть перетворилас¤ в д≥йсн≥сть, сл≥д виробити життЇв≥ засоби. ¬еличезна роль економ≥чних потреб пол¤гаЇ в тому, що вони спонукають людей до д≥њ. ќтже, виробництво забезпечуЇ р≥зноман≥тн≥ блага, ¤к≥ становл¤ть необх≥дн≥ умови житт¤ ≥ розвитку людського сусп≥льства на будь-¤кому ≥сторичному щабл≥ його ≥снуванн¤. ≤накше кажучи, блага, створен≥ в процес≥ виробництва, утворюють р≥зноман≥тн≥ потреби, ¤к≥ становл¤ть предмет ≥нтересу.

≈коном≥чн≥ потреби мають ≥сторичний характер. –озм≥р потреб, так ¤к ≥ способи њх задоволенн¤, ¤вл¤ють собою продукт ≥стор≥њ ≥ залежать в≥д культурного р≥вн¤ крањни, а також в≥д умови, з ¤кими навичками та життЇвими запитами сформувались соц≥альн≥ прошарки сусп≥льства, окрем≥ люди ≥ сусп≥льство в ц≥лому.

ѕродуктивн≥ сили, безперервно розвиваючись, не лише створюють умови дл¤ задоволенн¤ потреб, ¤к≥ склалис¤, а й стають ірунтом дл¤ виникненн¤ нових потреб. «ростанн¤ маси ≥ р≥зноман≥тност≥ споживних вартостей у результат≥ зростанн¤ продуктивних сил привод¤ть до зм≥ни структури виробництва ≥ вит≥сненн¤ старих потреб новими. ÷ей процес, ¤к ≥ сам процес сусп≥льного виробництва, в≥дбуваЇтьс¤ безперервно. –озвиток продуктивних сил, м≥жнародний под≥л прац≥, спец≥ал≥зац≥¤ спри¤ють економ≥чному зближенню народ≥в р≥зних крањн, що зумовлюЇ розширенн¤ складу продукт≥в прац≥, а отже призводить до по¤ви нових потреб. ѕотреби людини безмежн≥ у своЇму розвитков≥ ≥ мають тенденц≥ю до зростанн¤, тобто до ¤к≥сних ≥ к≥льк≥сних зм≥н, тобто в сусп≥льств≥ д≥Ї закон зростанн¤ потреб.

—воњ економ≥чн≥ потреби людина реал≥зуЇ у виробництв≥, вступаючи у певн≥ економ≥чн≥ в≥дносини.  онкретна потреба людини в чомусь у њњ св≥домост≥ перетворюЇтьс¤ в ≥нтерес, бажанн¤, прагненн¤ д≥¤ти. “ак, в≥дчутт¤ спраги у св≥домост≥ перетворюЇтьс¤ на ≥нтерес, що спонукаЇ людину до пошук≥в ¤когось питва; потреба в нов≥й ≥нформац≥њ переростаЇ в ≥нтерес до читанн¤, в≥дв≥дуванн¤ публ≥чних лекц≥й тощо.

≤нтерес здеб≥льшого маЇ виб≥рковий характер ≥ ви¤вл¤Їтьс¤ у ст≥йкому зосередженн≥ уваги на певному об'Їкт≥. як ≥ потреби, ≥нтереси людей численн≥ й р≥зноман≥тн≥. « ≥нтересом т≥сно пов'¤зане пон¤тт¤ мотиву ¤к спонукального чинника д≥й та вчинк≥в людей. «а мотивом лог≥чно в≥дбуваЇтьс¤ певна д≥¤, що породжуЇ конкретний результат у вигл¤д≥ задоволенн¤ потреби. “аким чином, утворюЇтьс¤ лог≥чний ланцюжок: потреба--≥нтерес--мотив--д≥¤--результат (задоволенн¤ потреби). ƒл¤ економ≥ки Ї дуже важливим зв'¤зок м≥ж економ≥чними потребами, економ≥чними ≥нтересами ≥ трудовою або п≥дприЇмницькою повед≥нкою людини, м≥ж мотивац≥Їю ≥ ставленн¤м людей до економ≥чноњ д≥¤льност≥.

≈коном≥чн≥ ≥нтереси - це усв≥домлен≥ потреби (умови) ≥снуванн¤ р≥зних суб'Їкт≥в господарюванн¤. √енезис ≥нтересу пол¤гаЇ у в≥дбор≥ св≥дом≥стю найважлив≥ших потреб дл¤ задоволенн¤, њх реал≥зац≥њ. ≈коном≥чн≥ ≥нтереси - це причина та умова взаЇмод≥њ й саморозвитку економ≥чних суб'Їкт≥в.

—оц≥альним суб'Їктом вираженн¤ економ≥чного ≥нтересу Ї ≥ндив≥д, с≥м'¤, колектив (група), люди, ¤к≥ проживають у певному рег≥он≥, верства, сусп≥льство, а к≥нцевим об'Їктом - результат (продукт, послуга, ≥нформац≥¤) сусп≥льного виробництва, що ≥де на задоволенн¤ потреби, з приводу ¤коњ ≥ складаютьс¤ конкретн≥ в≥дносини м≥ж людьми.

 ожний суб'Їкт економ≥чних в≥дносин Ї нос≥Їм конкретного ≥нтересу. —к≥льки суб'Їкт≥в економ≥чних в≥дносин, ст≥льки ≥ економ≥чних ≥нтерес≥в. —еред ц≥Їњ групи ≥нтерес≥в вид≥л¤ють особистий, колективний ≥ сусп≥льний ≥нтерес. ÷е класиф≥кац≥¤ ≥нтерес≥в за ознакою суб'Їктност≥.

≈коном≥чн≥ ≥нтереси можна класиф≥кувати ≥ за ≥ншими критер≥¤ми:

* за ознакою важливост≥ розр≥зн¤ють ≥нтереси головн≥ та другор¤дн≥;
* за часовою ознакою - поточн≥ та перспективн≥;
*за об'Їктом ≥нтерес≥в - майнов≥, ф≥нансов≥, ≥нтелектуальн≥, ≥нтереси режиму прац≥ та в≥льного часу, комфорту, умов прац≥ й житт¤;
* за ступенем усв≥домленн¤ - д≥йсн≥ та помилков≥.

ќтже, дл¤ економ≥чного житт¤ сусп≥льства характерна на¤вн≥сть р≥зноман≥тних взаЇмозв'¤заних ≥ взаЇмод≥ючих ≥нтерес≥в, ¤к≥ утворюють Їдину систему. ѕроте система економ≥чних ≥нтерес≥в сусп≥льства завжди суперечлива. –еал≥зац≥¤ економ≥чних ≥нтерес≥в зд≥йснюЇтьс¤ через дос¤гненн¤ њхн≥ми суб'Їктами конкретних економ≥чних ц≥лей. ” реальному житт≥ Їдност≥ ≥нтерес≥в дос¤гають через реал≥зац≥ю кожного з них у процес≥ њхньоњ взаЇмод≥њ та взаЇмореал≥зац≥њ.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

—усп≥льне виробництво: суть, структура
ќсновн≥ фактори сусп≥льного виробництва
≈коном≥чн≥ потреби та ≥нтереси
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤