“≈ћј 11. ѕ≤ƒѕ–»™ћЌ»÷“¬ќ. Ќќ¬≤ ‘ќ–ћ» √ќ—ѕќƒј–ё¬јЌЌя
ѕ≥дприЇмець - це людина особливого роду. ѕрибуток дл¤ нього лише символ усп≥ху.
√оловне - ступити на незв≥даний шл¤х, далекий в≥д усталених р≥шень.
…озеф Ўумпетер
Ќайжахлив≥ше - це думати, що можна безмежно черпати з колод¤з¤, не знаючи його глибини.
.де Ѕенедетт≥
1. —утн≥сть п≥дприЇмництва
Ќев≥д'Їмним елементом ринкового господарюванн¤, одн≥Їю з найактивн≥ших
форм економ≥чноњ д≥¤льност≥ Ї п≥дприЇмництво, або особливий тип господарюванн¤.
ѕ≥дприЇмництво - ≥н≥ц≥ативна, новаторська д≥¤льн≥сть господарюючого суб'Їкта,
спр¤мована на пошук ≥ знаходженн¤ найб≥льш оптимальних економ≥чних р≥шень з
метою одержанн¤ максимальноњ вигоди. ѕ≥дприЇмництво передбачаЇ конкретну д≥¤льн≥сть
п≥дприЇмц¤ ≥ часто ототожнюЇтьс¤ з пон¤тт¤м "власник".
“еор≥¤ п≥дприЇмництва зародилась ще у ’V≤≤≤ стол≥тт≥. ѕершим терм≥н "п≥дприЇмець"
запровадив англ≥йський економ≥ст –. антильон. ¬≥н розгл¤дав п≥дприЇмництво особливим
видом новаторськоњ д≥¤льност≥, пов'¤заноњ ≥з ризиком. ѕ≥дприЇмц¤ характеризував
¤к людину, що бере на себе ризик, пов'¤заний ≥з орган≥зац≥Їю нового виробництва,
впровадженн¤ у нього новоњ ≥дењ, ≥з витратами, котр≥ можуть себе не окупити.
јдам —м≥т характеризував п≥дприЇмц¤ ¤к власника, ¤кий йде на економ≥чний ризик
заради реал≥зац≥њ певноњ комерц≥йноњ ≥дењ ≥ одержанн¤ прибутку. ¬≥н сам плануЇ,
орган≥зовуЇ виробництво ≥ розпор¤джаЇтьс¤ його результатами.
Ќаступний крок у анал≥з≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ зд≥йснив видатний французький
економ≥ст ∆.Ѕ.—ей. ¬≥н розгл¤дав п≥дприЇмництво ¤к рац≥ональну ≥ водночас творчу
д≥¤льн≥сть щодо комб≥нуванн¤ фактор≥в виробництва.
¬агомий внесок у теор≥ю п≥дприЇмництва зробив економ≥ст австр≥йськоњ школи ’’
ст. …озеф Ўумпетер. ¬≥н найб≥льш влучно сформулював найхарактерн≥ш≥ риси п≥дприЇмц¤,
перел≥чивши його головн≥ функц≥њ: виготовленн¤ нового блага або новоњ ¤кост≥
певного блага; освоЇнн¤ нового ринку збуту; отриманн¤ нового джерела сировини
або нап≥вфабрикат≥в ≥ запровадженн¤ нового методу виробництва; проведенн¤ в≥дпов≥дноњ
реорган≥зац≥њ. ƒл¤ того, щоб зд≥йснювати пост≥йний пошук нових способ≥в комб≥нац≥њ
ресурс≥в, сл≥д, на думку Ўумпетера, мати в≥дпов≥дн≥ ¤кост≥: волю ≥ зд≥бност≥;
вид≥лити визначальн≥ моменти д≥¤льност≥, бачити њх у реальному св≥тл≥; бути
спроможним "плисти проти теч≥њ", долаючи оп≥р соц≥альних сил; зд≥йснювати
вплив на ≥нших результатами усп≥ху, духовною свободою, витратами сил ≥ енерг≥њ
[38: 169-170].
Ќаукова економ≥чна л≥тература розгл¤даЇ п≥дприЇмництво з р≥зних стор≥н: ¤к економ≥чну
категор≥ю, ¤к метод господарюванн¤, ¤к тип економ≥чного мисленн¤.
як економ≥чна категор≥¤ п≥дприЇмництво виражаЇ в≥дносини м≥ж його суб'Їктами
з приводу виробництва, розпод≥лу ≥ привласненн¤ благ та послуг.
—уть п≥дприЇмництва ¤к методу господарюванн¤ розкривають його основн≥
функц≥њ: ресурсна, орган≥зац≥йна та творча.
–есурсна функц≥¤ п≥дприЇмництва передбачаЇ, що воно нац≥лене на
найб≥льш ефективне використанн¤ матер≥альних, трудових, ф≥нансових та ≥нформац≥йних
ресурс≥в з урахуванн¤м дос¤гнень науки, техн≥ки, управл≥нн¤ ≥ орган≥зац≥њ виробництва
ќрган≥зац≥йна функц≥¤ зводитьс¤ до д≥¤льност≥ по орган≥зац≥њ виробництва,
збуту, маркетингу, менеджменту ≥ реклами.
“ворча функц≥¤ пол¤гаЇ у спри¤нн≥ генеруванню та реал≥зац≥њ нових
≥дей, зд≥йсненню техн≥ко-економ≥чних, наукових розробок, проект≥в, що пов'¤зан≥
з господарським ризиком.
ƒл¤ п≥дприЇмництва ¤к методу господарюванн¤ характерн≥ так≥ основн≥ ознаки:
самост≥йн≥сть ≥ незалежн≥сть господарюючих суб'Їкт≥в, господарський ризик; економ≥чна
в≥дпов≥дальн≥сть.
ѕ≥дприЇмництво ¤к особливий тип економ≥чного мисленн¤ характеризуЇтьс¤ ориг≥нальними
погл¤дами ≥ п≥дходами до прийн¤тт¤ р≥шень, ¤к≥ реал≥зуютьс¤ у практичн≥й д≥¤льност≥.
÷ентральну роль тут в≥д≥граЇ особа п≥дприЇмц¤. ѕ≥дприЇмництво розгл¤даЇтьс¤
не ¤к р≥д зан¤ть, а ¤к особлив≥сть розуму ≥ людськоњ натури.
“аким чином, п≥дприЇмець - суб'Їкт, що поЇднуЇ у соб≥ новаторськ≥, комерц≥йн≥
та орган≥заторськ≥ зд≥бност≥ дл¤ пошуку ≥ розвитку нових вид≥в, метод≥в виробництва,
нових благ та њхн≥х нових ¤костей, нових сфер застосуванн¤ кап≥талу. ј зв≥дси
≥ п≥дприЇмництво - це тип господарськоњ повед≥нки п≥дприЇмц≥в з орган≥зац≥њ,
розробки, виробництва ≥ реал≥зац≥њ благ з метою отриманн¤ прибутку ≥ соц≥ального
ефекту.
—утн≥сть п≥дприЇмництва зосереджуЇтьс¤ у ви¤в≥ ≥н≥ц≥ативноњ, новаторськоњ, самост≥йноњ
д≥¤льност≥. ј мета зводитьс¤, з одного боку, до отриманн¤ прибутку або особистого
доходу, в результат≥ не ¤кихось кон'юнктурних справ, а передбаченн¤ точного
розрахунку, а з ≥ншого - до найб≥льш ефективного використанн¤ фактор≥в, прагненн¤
реал≥зувати творч≥ потенц≥њ людини.
[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[Ќаступна]
—утн≥сть п≥дприЇмництва
‘ормуванн¤ системи п≥дприЇмництва в ”крањн≥
–≥зноман≥тн≥сть форм п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
ќсобливост≥ становленн¤ малих п≥дприЇмств
онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤