4. ќсобливост≥ становленн¤ малих п≥дприЇмств
” систем≥ заход≥в виходу з економ≥чноњ кризи, зд≥йсненн¤ переходу
до регульованого ринку важливе значенн¤ маЇ створенн¤ ≥ розвиток малих п≥дприЇмств.
” минулому њхн¤ роль недооц≥нювалас¤. ¬они вважалис¤ малоефективними, нечутливими
до техн≥чних нововведень. ѕерех≥д до регульованого ринку зм≥нив ставленн¤ до
малих п≥дприЇмств у розвитку економ≥ки.
≤стор≥¤ розвитку п≥дприЇмства на «аход≥ показуЇ, що воно виросло з малого б≥знесу.
¬≥н ≥ сьогодн≥ спри¤Ї поширенню п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, без ¤коњ не може
≥снувати ринкова економ≥ка. “ак, наприклад, у ¬еликобритан≥њ малий ≥ середн≥й
б≥знес становить 96%, охоплюЇ зайн¤т≥сть робочоњ сили 25% ≥ виробл¤Ї 20% валового
продукту. ¬ япон≥њ 80% працездатного населенн¤ зайн¤те у сфер≥ др≥бних та середн≥х
п≥дприЇмств. ¬ ≤тал≥њ частка др≥бних ≥ середн≥х п≥дприЇмств становить 99%.
«а оц≥нкою спец≥ал≥ст≥в, в ”крањн≥ нал≥чуЇтьс¤ близько 100 тис. малих п≥дприЇмств
≥ 900 тис. господарських суб'Їкт≥в, ¤ких у в≥дпов≥дност≥ з м≥жнародними критер≥¤ми,
можна зарахувати до сектору малого б≥знесу. ¬ цьому сектор≥ економ≥ки зайн¤то
приблизно 2,5 млн. чолов≥к, що становить т≥льки близько 10% зайн¤того населенн¤.
¬иход¤чи з цих результат≥в ≥ пор≥внюючи њх ≥з св≥товими, можна сказати, що ”крањна
потребуЇ 3-4 разового зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ малих п≥дприЇмств.
«аконодавчо визначена потенц≥альна можлив≥сть створенн¤ малих п≥дприЇмств в
”крањн≥ у вигл¤д≥ ≥ндив≥дуального, с≥мейного, приватного та ≥ноземного п≥дприЇмств.
ћале п≥дприЇмництво - це самост≥йна, систематична д≥¤льн≥сть малих п≥дприЇмств
та громад¤н-п≥дприЇмц≥в на власний ризик з метою реал≥зац≥њ економ≥чного ≥нтересу
- отриманн¤ прибутку (п≥дприЇмницького доходу). ѕри визначенн≥ пон¤тт¤ "мале
п≥дприЇмництво" сл≥д враховувати не ст≥льки к≥льк≥сн≥ показники, ск≥льки
¤к≥сну характеристику, зокрема Їдн≥сть права власност≥ та безпосереднього управл≥нн¤
п≥дприЇмством, повну в≥дпов≥дальн≥сть за результати господарюванн¤ тощо.
«г≥дно ≥з законом ”крањни "ѕро п≥дприЇмство" до малих п≥дприЇмств
в≥днос¤тьс¤ так≥ п≥дприЇмства:
* у промисловост≥ ≥ буд≥вництв≥ - з числом працюючих - до 200 чол.;
* у науц≥ - до 100 чол.;
* в ≥нших галуз¤х виробничоњ сфери (окр≥м роздр≥бноњ торг≥вл≥) - до 500 чол.;
* у галуз¤х нематер≥ального виробництва - до 25 чол.;
* у роздр≥бн≥й торг≥вл≥ - до 15 чол.
ƒ≥¤льн≥сть малих п≥дприЇмств базуЇтьс¤ на таких принципах:
* добров≥льн≥сть утворенн¤;
* самоуправл≥нн¤;
* самоф≥нансуванн¤;
* в≥дпов≥дальн≥сть за результати господарськоњ д≥¤льност≥.
ƒл¤ ”крањни ≥снують два основних шл¤хи формуванн¤ малих п≥дприЇмств:
1) корпоратизац≥¤ ≥ приватизац≥¤ державних п≥дприЇмств; 2) створенн¤ нових п≥дприЇмств.
ќсновний шл¤х - перший, оск≥льки дл¤ створенн¤ нових п≥дприЇмств бракуЇ кошт≥в,
ресурс≥в, кадр≥в.
ћал≥ п≥дприЇмства Ї одним з д≥йових засоб≥в розв'¤занн¤ першочергових соц≥ально-економ≥чних
проблем. —еред них можна назвати: прискоренн¤ структурноњ перебудови економ≥ки,
забезпеченн¤ насиченост≥ ринку товарами ≥ послугами, створенн¤ конкурентного
середовища, створенн¤ нових робочих м≥сць шл¤хом самозайн¤тост≥, забезпеченн¤
ефективного використанн¤ м≥сцевих сировинних ресурс≥в та багато ≥нших.
ƒоц≥льн≥сть створенн¤ малих п≥дприЇмств зумовлена основними њхн≥ми перевагами:
1. Ќизьк≥ витрати на управл≥нн¤. ћал≥ п≥дприЇмства Ї т≥Їю частиною економ≥ки,
де найб≥льш посл≥довно проводитьс¤ принцип господарськоњ самост≥йност≥ ≥ самовр¤дуванн¤,
освоюютьс¤ найрадикальн≥ш≥ шл¤хи актив≥зац≥њ трудовоњ д≥¤льност≥ трудового колективу.
Ќа таких п≥дприЇмствах набуваЇ поширенн¤ поЇднанн¤ профес≥й ≥ посад. ÷е зумовлюЇтьс¤
необх≥дн≥стю у р¤д≥ випадк≥в взаЇмозм≥нюванн¤ у процес≥ виробництва, що у свою
чергу спри¤Ї кращому використанню робочого часу, вдосконаленню профес≥йних навичок,
загальному розвитку людини.
2. ћалий б≥знес спри¤Ї розвитку науки, техн≥чному прогресу. ¬исока ефективн≥сть
малого б≥знесу у створенн≥ новоњ техн≥ки ≥ технолог≥њ дос¤гаЇтьс¤ завд¤ки моб≥льност≥
управл≥нн¤ такими ф≥рмами, швидкост≥ прийн¤тт¤ р≥шень, концентрац≥њ зусиль на
одному напр¤м≥, залученню висококвал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в, ф≥нансов≥й п≥дтримц≥
великих ф≥рм, ¤к≥ спод≥ваютьс¤ використати результати малого б≥знесу.
3. Ќе потребують великого стартового кап≥талу, тому негайно розпочинають виробництво,
заповнюючи зб≥дн≥лий ринок, забезпечують додатковими доходами значну частину
населенн¤ ≥ розширюють к≥льк≥сть нових робочих м≥сць.
4. ¬исока оборотн≥сть ресурс≥в.
5. ѕ≥дприЇмц¤ спонукаЇ найб≥льш сильний вар≥ант мотивац≥њ до прац≥. ¬ його основ≥
лежить найб≥льша серед ус≥х верств економ≥чно активного населенн¤ - матер≥альна
зац≥кавлен≥сть у результатах своЇњ д≥¤льност≥, оск≥льки в≥н несе повну в≥дпов≥дальн≥сть
за дан≥ результати. ѕричому њњ повнота вим≥рюЇтьс¤ дл¤ нього втратою власност≥
≥ всього, що з нею пов'¤зане. рах, банкрутство - з одного боку, усп≥х ≥ примноженн¤
статк≥в - з ≥ншого.
6. Ўвидше реагуЇ на потреби споживача. Ўвидке перелагодженн¤ виробництва дл¤
випуску новоњ продукц≥њ (в основному товари народного споживанн¤ ≥ наданн¤ послуг).
–азом з тим сл≥д в≥дзначити ≥ недол≥ки функц≥онуванн¤ малих п≥дприЇмств.
1. ћал≥ п≥дприЇмницьк≥ структури Ї досить нест≥йкими. —татистичн≥ досл≥дженн¤
проведен≥ в —Ўј та ≥нших зах≥дних крањнах, св≥дчать, що з 100 ф≥рм, ¤к≥ розпочинають
д≥¤льн≥сть одночасно, у перший р≥к свого ≥снуванн¤ зазнають невдач≥ 20, в другий
- 17; на к≥нець третього року продовжують функц≥онувати близько половини ф≥рм,
а на к≥нець п'¤того т≥льки 33%. ўе б≥льш нест≥йкими Ї мал≥ п≥дприЇмства ”крањни.
2. ¬еликий комерц≥йний ризик, пов'¤заний ≥з залученн¤м особистих кошт≥в.
3. –озвиток економ≥ки будь-¤коњ держави характеризуЇтьс¤ цикл≥чн≥стю. ѕер≥оди
економ≥чного зростанн¤ зм≥нюютьс¤ пер≥одами спаду д≥ловоњ активност≥ та депрес≥Їю.
” зв'¤зку з тим, що малий б≥знес значно чутлив≥ший до економ≥чних коливань,
н≥ж великий, його розвиток залежить в≥д загальноњ макроеконом≥чноњ стаб≥льност≥
в держав≥, стану њњ економ≥ки, р≥вн¤ стаб≥льност≥ економ≥чно, кон'юнктури. як
показуЇ св≥товий досв≥д, на стад≥њ економ≥чного спаду, в умовах економ≥чноњ
кризи частка малих п≥дприЇмств, що банкрутують у 2-5 раз≥в б≥льша, н≥ж великих.
Ќазван≥ фактори впливають також ≥ на к≥льк≥сть новостворених п≥дприЇмств.
4. ‘ункц≥онуванн¤ малих п≥дприЇмств значною м≥рою залежить ≥ в≥д р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ.
¬исок≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ Ї причиною дл¤ серйозних проблем у будь-¤кому б≥знес≥.
ќсобливо згубно вони впливають на розвиток малих п≥дприЇмств, оск≥льки розрив
у ц≥нах на час придбанн¤ сировини та реал≥зац≥њ продукц≥њ спричин¤Ї дл¤ них
значн≥ ф≥нансов≥ труднощ≥.
5. ¬ малих п≥дприЇмствах б≥льш низька продуктивн≥сть прац≥ ≥ прихована ≥нтенсиф≥кац≥¤
за рахунок використанн¤ с≥мейноњ прац≥, досить слабка сприйн¤тлив≥сть малих
п≥дприЇмств до найнов≥ших дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу.
ќднак сл≥д в≥дзначити, що поки що розвиток б≥знесу в ”крањн≥ стримуЇтьс¤ внасл≥док:
* деф≥циту виробничих площ ≥ прим≥щень;
* складностей в одержанн≥ кредит≥в та нерозвиненост≥ системи гарант≥й ≥ страхуванн¤ д≥¤льност≥ малих п≥дприЇмств;
* нестач≥ квал≥ф≥кованих кадр≥в, здатних працювати в умовах ринку;
* в≥дсутност≥ розгалуженоњ мереж≥ орган≥зац≥йних ≥ управл≥нських орган≥зац≥й, ¤к≥ надають малим п≥дприЇмствам р≥зного роду послуги на комерц≥йн≥й основ≥;
* причин бюрократичного характеру, що примушуЇ засновник≥в п≥дприЇмств оббивати пороги численних ≥нстанц≥й дл¤ збору п≥дпис≥в.
ѕ≥дтримка малого п≥дприЇмництва - один з основних напр¤м≥в економ≥чноњ
пол≥тики ур¤д≥в розвинутих крањн св≥ту, оск≥льки малий б≥знес не т≥льки виступаЇ
фактором економ≥чного розвитку, а й спри¤Ї соц≥ально-пол≥тичн≥й стаб≥л≥зац≥њ
сусп≥льства.
« часом саме малий б≥знес стане пров≥дним фактором економ≥чних перетворень перех≥дних
економ≥к, ≥ не треба буде доводити, що п≥дтримка малого б≥знесу Ї виг≥дною не
т≥льки малим п≥дприЇмствам, але й ус≥й економ≥ц≥, сусп≥льству в ц≥лому.
[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]
—утн≥сть п≥дприЇмництва
‘ормуванн¤ системи п≥дприЇмництва в ”крањн≥
–≥зноман≥тн≥сть форм п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
ќсобливост≥ становленн¤ малих п≥дприЇмств
онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤