4. «м≥ст економ≥чноњ системи. “ипи економ≥чних систем

≈коном≥чна система - це форма орган≥зац≥њ економ≥ки, господарський механ≥зм, завданн¤ ¤кого пол¤гаЇ в тому, щоб знаходити шл¤хи ≥ методи ефективного використанн¤ обмежених (р≥дк≥сних) виробничих ресурс≥в. ‘ункц≥онуЇ економ≥чна система з допомогою таких економ≥чних ≥нститут≥в, ¤к власн≥сть, грошова система, ур¤дов≥ органи, податки, грош≥, доход, плануванн¤, виробництво, прибуток тощо. “аким чином, економ≥чна система трактуЇтьс¤ ¤к комплекс економ≥чних ≥нститут≥в, наб≥р ¤ких приблизно однаковий у будь-¤к≥й систем≥.

ƒосучасн≥ економ≥чн≥ системи

≈коном≥чна система перв≥сноњ общини базувалась на сп≥льн≥й власност≥. «асоби прац≥ були сп≥льною власн≥стю, а вироблений продукт розпод≥л¤вс¤ в ≥нтересах вс≥Їњ общини в ц≥лому. Ќайб≥льшу долю отримували вожд≥, мисливц≥, воњни. ћ≥ж вс≥ма ≥ншими членами общини продукт розпод≥л¤вс¤ пор≥вну.
–абство означало перех≥д до приватноњ власност≥ в њњ абсолютн≥й форм≥. ¬ласн≥стю рабовласника Ї не т≥льки земл¤, засоби виробництва, але ≥ сама людина, ¤ка на нього працюЇ. –аб не маЇ с≥м'њ, будинку, господарства.

‘еодал≥зм розвинув приватну власн≥сть в абсолютн≥й форм≥ ≥ в той же час послабив њњ абсолютний характер.  р≥пак виступаЇ ≥ ¤к суб'Їкт, ≥ ¤к об'Їкт власност≥. як суб'Їкт власност≥ в≥н маЇ землю, с≥льськогосподарський реманент, худобу тощо. «а звичаЇвим правом в його р≥шенн¤ в межах його власност≥ та с≥м'њ пом≥щик не втручавс¤. «окрема, “.Ўевченко став в ≈нгельгарта козачком тому, що д≥д под≥лив св≥й над≥л м≥ж ≥ншими онуками, а цього залишив безземельним. як об'Їкт власност≥ кр≥пак був змушений до в≥дроб≥ткового оброку (панщини), натурального (продукти виробництва) та (або) грошового оброку.

ѕри кап≥тал≥стичному господарюванн≥, щоб орган≥зувати виробництво матер≥альних благ, власник засоб≥в виробництва повинен купити робочу силу, а не людину. Ѕез цього немаЇ виробництва. ќтже, зд≥йснюЇтьс¤ куп≥вл¤-продаж робочоњ сили (найманн¤ на роботу) ≥ починаЇтьс¤ кап≥тал≥стичне виробництво. ѕри цьому стр≥мко розвиваютьс¤ ринков≥ в≥дносини.

ќсь така коротка ≥стор≥¤ розвитку економ≥чних систем аж до сучасних њх форм. –озр≥зн¤ють "чистий" кап≥тал≥зм, командну економ≥ку, традиц≥йну економ≥ку ≥ зм≥шан≥ системи.

„истий кап≥тал≥зм

’арактерними рисами та особливост¤ми "чистого" кап≥тал≥зму епохи в≥льноњ конкуренц≥њ Ї:

1. ѕриватна власн≥сть на фактори виробництва.
2. –инкова система координац≥њ ≥ управл≥нн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ людей.
3. —вобода п≥дприЇмництва ≥ вибору д≥¤льност≥.
4. ћета господарюючих суб'Їкт≥в - отриманн¤ максимального прибутку ≥ д≥ючи на св≥й страх ≥ ризик.
5. Ѕанкрутство чи прих≥д окремих нових виробник≥в суттЇвого значенн¤ дл¤ ринку немаЇ.
6. ƒ≥Ї чиста або досконала конкуренц≥¤ ≥ отримуЇтьс¤ максимум прибутку при м≥н≥мум≥ витрат.
7. «абезпечуЇтьс¤ пануванн¤ споживач≥в над виробниками, тобто виробл¤Їтьс¤ т≥льки те, що купуЇтьс¤.

 омандна економ≥ка

 омандна економ≥ка, або адм≥н≥стративно-господарська система маЇ так≥ характерн≥ риси:

1. —усп≥льна власн≥сть на фактори виробництва.
2. ѕануванн¤ централ≥зованого плануванн¤ ≥ розпод≥лу економ≥чних ресурс≥в.
3.  олективне прийн¤тт¤ господарських р≥шень шл¤хом централ≥зац≥њ плануванн¤ економ≥чноњ д≥¤льност≥.
4. ¬≥дсутн≥сть будь-¤коњ конкуренц≥њ ≥ монопол≥зм виробник≥в.
5. ¬≥дсутн≥сть ринковоњ системи стимулюванн¤ ≥ мотивац≥њ виробник≥в.
6. ѕануванн¤ виробника над споживачем. Ќа ринках при так≥й систем≥ купуЇтьс¤ т≥льки те, що виробл¤Їтьс¤. ¬ибору у споживача немаЇ.

“радиц≥йна економ≥ка

¬она ≥снуЇ близько в 100 крањнах. ќсновними специф≥чними рисами традиц≥йноњ системи Ї:

1. ѕануванн¤ приватноњ власност≥.
2. Ќизький р≥вень економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку.
3. Ѕагатоукладн≥сть економ≥ки.
4. «алежний характер соц≥ально-економ≥чного розвитку.
5. ¬иробництво, розпод≥л ≥ обм≥н базуютьс¤ на звича¤х, традиц≥¤х, культових обр¤дах.
6. “ехн≥чний прогрес р≥зко обмежений.
7. Ќеписьменн≥сть населенн¤, перенаселен≥сть, високий р≥вень безроб≥тт¤, низька продуктивн≥сть прац≥.
8. “емпи росту населенн¤ перевищують темпи росту промислового виробництва.
9. ¬елика зовн≥шн¤ ф≥нансова заборгован≥сть.
10. ¬иключно висока роль держави ≥ силових структур в економ≥ц≥ ≥ пол≥тиц≥.

 рањни традиц≥йноњ системи Ї постачальниками сировини ≥ матер≥ал≥в дл¤ св≥тового господарства, служать ринком збуту готовоњ продукц≥њ.

«м≥шан≥ системи

ѕринципи "зм≥шаноњ економ≥ки" розробл¤ли ј.¬агнер, —.„ейз, ƒж.ћ. ейнс, ≈.’ансен, ѕ.—амуельсон та ≥нш≥. ’арактерними рисами зм≥шаних систем Ї:

1. ѕриватна власн≥сть у њњ р≥зноман≥тних формах.
2. ѕерепл≥танн¤, взаЇмопроникненн¤ ≥ взаЇмодоповненн¤ колективного, приватного ≥ державного господарств, а також взаЇмний перех≥д одного типу господарства в ≥нший.
3. —оц≥альна ор≥Їнтац≥¤ економ≥ки, п≥двищенн¤ на њњ основ≥ життЇвого р≥вн¤ людей. Ћюдина стаЇ головною ц≥нн≥стю в так≥й систем≥. ƒос¤гти цього можна лише на основ≥ зростанн¤ регулюючоњ рол≥ держави, а з ≥ншого боку, повинн≥ про¤вл¤тись умови ринкового саморегулюванн¤. ” такому випадку держава не повинна втручатис¤ в д≥¤льн≥сть господарських структур. ƒл¤ зм≥шаних систем характерне поЇднанн¤ саморегулюванн¤ ≥ державного регулюванн¤ економ≥ки.
4. ƒемократична форма управл≥нн¤ спроможна забезпечити економ≥чн≥, пол≥тичн≥ та духовн≥ гарант≥њ дл¤ найб≥льш повноњ реал≥зац≥њ можливостей кожноњ людини.

Ќеобх≥дно п≥дкреслити те, що жодна з названих вище основних економ≥чних систем не ≥снуЇ нин≥ в чистому вигл¤д≥. ќтже, ”крањна мусить скористатис¤ кращими св≥товими надбанн¤ми господарюванн¤ ≥, враховуючи власн≥ особливост≥, побудувати економ≥чну систему, засновану на р≥зноман≥тност≥ форм власност≥ ≥ видах господарюванн¤.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

¬≥дносини власност≥ ¤к основа економ≥чноњ системи
‘орми власност≥ в економ≥ц≥ ”крањни
ќсобливост≥ роздержавленн¤ ≥ приватизац≥њ в ”крањн≥
«м≥ст економ≥чноњ системи. “ипи економ≥чних систем
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤