“овар ≥ його властивост≥
≈коном≥чною основою товарного виробництва Ї товар.
“овар - це продукт прац≥, ¤кий виробл¤Їтьс¤ дл¤ обм≥ну шл¤хом куп≥вл≥-продажу.
ожний товар маЇ дв≥ властивост≥: по-перше, задовольн¤Ї певну потребу людини,
по-друге, здатний обм≥нюватись на ≥нш≥ блага в певних пропорц≥¤х. “обто йому
властив≥ споживна варт≥сть ≥ варт≥сть. “оваром може бути ¤к матер≥альне, так
≥ нематер≥альне благо, в тому числ≥ й послуга.
ѕослуга - це економ≥чне благо, що немаЇ товарноњ форми, њњ надають люд¤м,
котрим вона потр≥бна, у форм≥ ц≥леспр¤мованоњ корисноњ д≥њ чи обслуговуванн¤.
—поживна варт≥сть - здатн≥сть реч≥ задовольнити певну потребу людини.
ѕричому тут йдетьс¤ про задоволенн¤ потреб не самого товаровиробника, а ≥нших
ос≥б, тобто ц¤ властив≥сть ви¤вл¤Їтьс¤ ¤к сусп≥льна споживна варт≥сть. орисн≥сть
реч≥ надаЇ њй споживноњ вартост≥. “овари ¤к споживн≥ вартост≥ в≥др≥зн¤ютьс¤
за призначенн¤м у задоволенн≥ потреб людини: одн≥ з них задовольн¤ють потреби
в њж≥, друг≥ - в од¤з≥, трет≥ - у засобах пересуванн¤ ≥ тощо.
—поживна варт≥сть речей, њх корисн≥сть дл¤ людей т≥сно пов'¤зана з прогресом
науки ≥ техн≥ки, розвитком продуктивних сил у ц≥лому. —поживна варт≥сть властива
не лише товарам, ¤к≥ набувають речовоњ форми - хустка, чоботи тощо, а й послугам
- вчител¤, л≥кар¤, актора. ќсобливого значенн¤ набуваЇ така споживна варт≥сть,
¤к ≥нформац≥¤. –озвиток сфери послуг св≥дчить про ступ≥нь розвиненост≥ сусп≥льства,
про те, ¤к воно п≥клуЇтьс¤ про основну його ц≥нн≥сть - людину.
«'¤суванн¤ природи другоњ властивост≥ товару - вартост≥ - Ї б≥льш складним.
¬арт≥сть, на в≥дм≥ну в≥д споживноњ вартост≥, не лежить на поверхн≥ ¤вищ. ¬арт≥сть
- це внутр≥шн¤ властив≥сть товару, зовн≥шньою формою про¤ву ¤коњ Ї м≥нова варт≥сть.
¬арт≥сть - уречевлена в товар≥ сусп≥льно-необх≥дна прац¤, що затрачена
на виготовленн¤ даного товару.
ћ≥нова варт≥сть - видиме к≥льк≥сне сп≥вв≥дношенн¤, в ¤кому споживн≥ вартост≥
одного роду обм≥нюютьс¤ на споживн≥ вартост≥ ≥ншого. ожний окремий товар може
обм≥нюватис¤ на безл≥ч ≥нших у р≥зних к≥льк≥сних пропорц≥¤х; отже, в≥н маЇ безл≥ч
м≥нових вартостей.
ўо ж лежить в основ≥ цих пропорц≥й (м≥нових вартостей), що робить товари сум≥рними?
јдже ¤к споживн≥ вартост≥ вони р≥зн≥. ќб'ЇднуЇ вс≥ товари те, що вони - продукти
прац≥. як згустки певноњ к≥лькост≥ людськоњ прац≥, вони Ї вартост¤ми. ћ≥нов≥
ж вартост≥ виражають сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж затратами прац≥ на виробництво продукт≥в,
що обм≥нюютьс¤. —аме варт≥сть ¤к уречевлена в товарах прац¤ робить вс≥ товари
сум≥рними, надаЇ њм сп≥льного вим≥ру. як споживн≥ вартост≥ товари ¤к≥сно р≥зн≥,
¤к вартост≥ - ¤к≥сно однор≥дн≥. ¬с≥ товари мають споживну варт≥сть, але не вс≥
Ї корисн≥.
—еред безл≥ч≥ товар≥в, що ≥снують в св≥т≥, Ї так≥, що задовольн¤ють одну й ту
ж саму потребу людини. Ќаприклад, кава ≥ чай, спагет≥ ≥ макарони, печиво чи
вафл≥. “ак≥ товари називаютьс¤ взаЇмозам≥нюваними (тобто субститутами). ¬заЇмозам≥нюваною
Ї також низка послуг. Ќаприклад, транспортуванн¤ вантаж≥в ≥ пасажир≥в можна
зд≥йснювати за допомогою л≥так≥в, поњзд≥в та автомоб≥л≥в. р≥м того, ≥снують
товари, здатн≥ задовольн¤ти потреби людини лише в комплекс≥. ÷е автомоб≥ль ≥
бензин, лиж≥ та лижн≥ черевики, фотоапарат ≥ фотопл≥вка. “ак≥ товари називають
взаЇмодоповнюючими (або комплементарними).
—поживна варт≥сть ≥ варт≥сть товару зумовлен≥ двоњстим характером прац≥, вт≥леноњ
у ньому. ѕрац¤ товаровиробника Ї водночас ≥ конкретною, ≥ абстрактною. онкретна
форма прац≥ обумовлена тим, що вона завжди спр¤мована на створенн¤ ц≥лком конкретних
споживних вартостей (наприклад, ст≥льц¤, костюму, книги). ƒл¤ того, щоб виробити
¤кесь благо, потр≥бн≥ конкретн≥ умови: конкретна профес≥йна п≥дготовка (наприклад,
стол¤ра), ц≥лком конкретний предмет прац≥ (дерево), ц≥лком конкретн≥ засоби
прац≥ (пилка, молоток, долото, рубанок). “ому будь-¤ка трудова д≥¤льн≥сть завжди
Ї не що ≥нше, ¤к конкретна прац¤. ѕоза конкретною формою трудовоњ д≥¤льност≥
немаЇ прац≥ ¤к такоњ.
“аким чином, конкретною називаЇтьс¤ корисна прац¤, ¤ка створюЇ реч≥, що задовольн¤ють
т≥ чи ≥нш≥ потреби. ¬иди конкретноњ прац≥ ¤к≥сно в≥дм≥нн≥ один в≥д одного. ¬≥др≥зн¤ютьс¤
вони за метою, предметами, засобами прац≥, характером трудових прийом≥в та к≥нцевими
результатами. онкретна прац¤, створюючи споживну варт≥сть, не може створювати
варт≥сть. ¬она виражаЇ те, чим товари в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного. ќсновою
ж вартост≥ може бути лише те, що Ї сп≥льним дл¤ вс≥х вид≥в прац≥: затрати робочоњ
сили, тобто витрати мускульноњ, нервовоњ та розумовоњ енерг≥њ. ” ц≥й своњй ¤кост≥
прац¤ товаровиробник≥в, що виступаЇ ¤к затрати робочоњ сили незалежно в≥д њњ
конкретноњ форми, називаЇтьс¤ абстрактною. ¬ такому випадку ми побачимо, що
≥ ст≥л, ≥ костюм, ≥ туфл≥ - це все прац¤ взагал≥.
—л≥д зазначити, що абстрактна прац¤ створюЇ варт≥сть, ¤ка виражаЇ виробнич≥
в≥дносини. якщо немаЇ останн≥х, то немаЇ й абстрактноњ прац≥. Ќаприклад, ¤кщо
людина виготовила р≥ч, але не продаЇ њњ, а даруЇ кому-небудь, то прац¤, вт≥лена
у ц≥й реч≥, не Ї абстрактною ≥ не створюЇ вартост≥.
[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]
‘орми сусп≥льного господарства. “оварне виробництво: умови виникненн¤ та характерн≥ риси
“овар ≥ його властивост≥
¬еличина вартост≥ товару
“еор≥њ вартост≥
онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤