2. —труктура та види ринку
ѕ≥знанн¤ ринку ¤к економ≥чноњ категор≥њ неможливе без глибокого анал≥зу його структури, тобто елемент≥в, з ¤ких в≥н складаЇтьс¤, ≥ ¤к≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою. ƒл¤ цього сл≥д обрати критер≥й, за ¤ким можна розмежувати елементи ринку. “аких критер≥њв може бути багато, оск≥льки ринок Ї складним ≥ багатоман≥тним утворенн¤м економ≥чного житт¤. Ќайб≥льш поширеним Ї розгл¤д структури ринку з точки зору економ≥чного призначенн¤ об'Їкт≥в ринкових в≥дносин:
* товарний ринок: ринок предмет≥в споживанн¤ та послуг, ринок засоб≥в виробництва, ринок науково-техн≥чних розробок;
* ф≥нансовий ринок: ринок ≥нвестиц≥й, ринок ц≥нних папер≥в, валютний ринок;
* ринок прац≥.
ожен з названих ринк≥в дуже р≥зноман≥тний ≥ в свою чергу под≥л¤Їтьс¤
на ринки взутт¤, ринки косметики та ≥н., що ≥снують всередин≥ ринку предмет≥в
споживанн¤; ринки машин, верстат≥в ≥ т.п. - ринку засоб≥в виробництва. –инкова
економ≥ка складаЇтьс¤ з великоњ к≥лькост≥ окремих ринк≥в. ожний товар чи послуга
маЇ св≥й ринок.
≤снуЇ ≥ такий критер≥й розмежуванн¤ ринку, ¤к ступ≥нь зр≥лост≥ ринкових в≥дносин:
розвинений ринок; ринок, що формуЇтьс¤; ринки з р≥зним ступенем обмеженн¤ конкуренц≥њ:
монопольний, ол≥гопольний.
–инок можна характеризувати в≥дпов≥дно до чинного законодавства: легальний (оф≥ц≥йний),
нелегальний (т≥ньовий, чорний). —труктура ринку може бути охарактеризована за
адм≥н≥стративно-територ≥альною ознакою: м≥сцевий, окремих територ≥й, крањни
(внутр≥шн≥й), св≥товий (зовн≥шн≥й). ожний вид ринку маЇ своњ особливост≥. ¬с≥
вони системно взаЇмопов'¤зан≥ ≥ орган≥чно взаЇмод≥ють: ¤кщо в≥дбуваютьс¤ порушенн¤
в одному з них, то це викликаЇ перебоњ в робот≥ ≥нших ринк≥в ≥ системи в ц≥лому.
–озгл¤немо зм≥ст окремих вид≥в ринку.
–инок предмет≥в споживанн¤ ≥ послуг. –инок споживчих товар≥в ≥ послуг
¤вл¤Ї собою сферу об≥гу, за допомогою ¤коњ реал≥зуютьс¤ товари народного споживанн¤
та послуги. ÷¤ сфера забезпечуЇ задоволенн¤ потреб р≥зних соц≥альних груп, кожноњ
с≥м'њ, кожноњ людини. ѕослуга - це особлива споживна варт≥сть,
що задовольн¤Ї певн≥ потреби людини. ќсоблив≥стю послуги ¤к товару (пор≥вн¤но
≥з звичайним товаром, вт≥леним у реч≥) Ї те, що вона корисна не ¤к р≥ч, а ¤к
д≥¤льн≥сть. “ому споживанн¤ послуги зб≥гаЇтьс¤ з процесом њњ створенн¤, з д≥¤льн≥стю,
а њх неможливо нагромаджувати, транспортувати. —кладовими елементами ринку предмет≥в
споживанн¤ Ї виробництво товар≥в тривалого користуванн¤ (телев≥зор≥в, холодильник≥в,
автомоб≥л≥в, в≥деотехн≥ки тощо) та поточного споживанн¤. ƒаний ринок найб≥льш
схильний до коливанн¤ попиту та пропозиц≥њ грошового об≥гу, ≥нфл¤ц≥њ. ÷ей ринок
безпосередньо впливаЇ на благоустр≥й нац≥њ. ƒл¤ функц≥онуванн¤ ринку товар≥в
≥ послуг потр≥бна розвинута гуртова та роздр≥бна торг≥вл¤.
” межах споживчих товар≥в ≥ послуг потр≥бно вид≥лити ринок продовольчих товар≥в
≥ ринок промислових або непродовольчих товар≥в. ожен з них волод≥Ї власною
специф≥кою ¤к р≥зних сфер, ¤к≥ випускають товари та послуги, так ≥ способами
≥ формами њх просуванн¤ в≥д виробник≥в до споживач≥в.
ƒл¤ ”крањни характерним Ї деф≥цит багатьох товар≥в, що забезпечуЇ виробнику
≥ продавцю монопольне становище, надаючи можлив≥сть встановлювати завищен≥ ц≥ни,
протид≥¤ти формуванню ринкових в≥дносин. Ќе подолавши ц≥Їњ суперечност≥, збудувати
ринок не вдаЇтьс¤. Ќа практиц≥ це зумовить ≥снуванн¤ законних ≥ незаконних форм
неринкового розпод≥лу, що призводитиме ¤к до зр≥вн¤л≥вки, так ≥ до збагаченн¤
вс≥х, хто маЇ доступ до предмет≥в споживанн¤ та послуг. Ќайважлив≥шими напр¤мами
формуванн¤ ринку предмет≥в споживанн¤ в ”крањн≥ Ї: л≥кв≥дац≥¤ глибокоњ диспропорц≥њ
в народному господарств≥ м≥ж виробництвом засоб≥в виробництва ≥ виробництвом
предмет≥в споживанн¤; розвиток п≥дприЇмництва у сфер≥ виробництва й збуту продовольчих
≥ непродовольчих товар≥в; переходу до в≥льного ц≥ноутворенн¤ на б≥льш≥сть товар≥в;
захисту споживчого ринку та ≥н.
√оловною умовою розширенн¤ ринку послуг в ”крањн≥ Ї зростанн¤ продуктивност≥
прац≥ у сфер≥ матер≥ального виробництва, насиченн¤ ринку товарами широкого вжитку,
що дасть змогу зб≥льшити зайн¤т≥сть у сфер≥ нематер≥ального виробництва, значно
розширити асортимент платних ≥ безкоштовних послуг дл¤ населенн¤. р≥м цього,
важливими умовами зростанн¤ обс¤гу ринку послуг Ї п≥двищенн¤ реальноњ зароб≥тноњ
плати, формуванн¤ повноц≥нного ринку робочоњ сили та ≥нш≥ фактори.
–инок засоб≥в виробництва. —вобода економ≥чноњ д≥¤льност≥ господарюючих
суб'Їкт≥в, њхн¤ самост≥йн≥сть залежить в≥д забезпеченост≥ засобами виробництва,
можливост≥ в≥льноњ реал≥зац≥њ продукц≥њ, встановленн¤ ц≥н на нењ, укладанн¤
договор≥в. ѕ≥дприЇмництво ≥снуЇ лише тод≥, коли кожна юридична чи ф≥зична особа
маЇ можлив≥сть в≥льно придбати будь-¤к≥ засоби виробництва.
” ринку засоб≥в виробництва вид≥л¤ють ринок засоб≥в прац≥ ≥ ринок предмет≥в
прац≥. –инок засоб≥в прац≥ под≥л¤Їтьс¤ на ринок нового ≥ вживаного устаткуванн¤,
а також ринок специф≥чного устаткуванн¤, що виготовл¤Їтьс¤ на ≥ндив≥дуальн≥
замовленн¤.
ƒл¤ створенн¤ широкомасштабного ≥ високоефективного ринку засоб≥в виробництва
в ”крањн≥ мають в≥дбутис¤ докор≥нн≥ перетворенн¤ ≥ ¤комога швидший перех≥д до
в≥льноњ торг≥вл≥ засобами виробництва, де б њњ суб'Їктами були р≥зн≥ власники,
тобто необх≥дно забезпечити реальний плюрал≥зм форм власност≥. ÷е зумовить формуванн¤
конкурентного середовища, створить стимули дл¤ нововведень, масового оновленн¤
основних виробничих фонд≥в. р≥м того, потр≥бна активна амортизац≥йна пол≥тика
держави, сл≥д надавати податков≥, кредитн≥ п≥льги тим п≥дприЇмствам, ¤к≥ впроваджують
нову техн≥ку.
‘≥нансовий ринок - це певна сукупн≥сть економ≥чних в≥дносин з приводу
орган≥зац≥њ ≥ куп≥вл≥-продажу в≥льних грошових кошт≥в та њх перетворенн¤ на
грошовий кап≥тал. —уб'Їктами цих в≥дносин Ї п≥дприЇмства р≥зних форм власност≥,
населенн¤, комерц≥йн≥ банки, ф≥нансово-кредитн≥ орган≥зац≥њ та ≥н. ќб'Їктами
ф≥нансового ринку Ї особливост≥ заощадженн¤ населенн¤, тимчасово в≥льн≥ кошти,
що утворюютьс¤ в процес≥ обороту промислового ≥ торговельного кап≥талу та ≥н.
‘≥нансовий ринок включаЇ: ринок кап≥тал≥в (≥нвестиц≥йний ринок), ринок кредит≥в,
ринок ц≥нних папер≥в, валютний ринок.
ƒо ринку кап≥тал≥в в≥днос¤ть перш за все товари ≥ послуги виробничого
призначенн¤ або так≥ товари ≥ послуги, ¤к≥ безпосередньо не призначаютьс¤ дл¤
задоволенн¤ потреб населенн¤, а непр¤мим чином (через поставку обладнанн¤, машин,
технолог≥њ, сировину, матер≥али) спр¤мован≥ на вир≥шенн¤ завдань ≥з задоволенн¤
потреб сусп≥льства в необх≥дних благах. ƒл¤ даного ринку характерна пост≥йн≥сть
та довгостроков≥сть виробничих зв'¤зк≥в, великомасштабн≥сть комерц≥йних операц≥й,
оск≥льки, ¤к правило, з цим ринком пов'¤зано вир≥шенн¤ проблем ≥нвестиц≥й або
кап≥тальних вкладень.
ќск≥льки конкуренц≥¤ стимулюЇ активне впровадженн¤ новоњ техн≥ки та технолог≥њ,
розробку нових моделей товар≥в, п≥двищенн¤ њхньоњ ¤кост≥, п≥дприЇмства потребують
все нових ≥нвестиц≥й. ¬ажливим њх джерелом Ї кредит, ¤кий надаЇтьс¤ у вигл¤д≥
позики ≥ ¤вл¤Ї собою необх≥дний компонент ф≥нансового ринку - кредитний ринок.
редитний ринок Ї системою в≥дносин м≥ж позикодавц¤ми ≥ позичальниками
з приводу позики в товарн≥й або грошов≥й форм≥. —уб'Їктами кредитного ринку
виступають юридичн≥ особи (п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, банки, держава) через
своњ повноправн≥ органи, а також ф≥зичн≥ особи (громад¤ни).
–инок ц≥нних папер≥в Ї пр¤мим продовженн¤м кредитного ринку. ÷≥нн≥
папери - це грошов≥ документи, ¤к≥ визначають взаЇмов≥дносини м≥ж суб'Їктами,
що њх випустили ≥ тими, хто придбав њх. ¬они передбачають виплату доходу у вигл¤д≥
див≥денд≥в або в≥дсотк≥в, а також можлив≥сть передач≥ грошових та ≥нших прав,
передбачених цими документами, особам, що Ї њх власниками.
«г≥дно ≥з «аконом ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу", в ”крањн≥
можуть випускатис¤ так≥ види ц≥нних папер≥в: акц≥њ, обл≥гац≥њ, зобов'¤занн¤
державноњ скарбниц≥, ощадн≥ сертиф≥кати, вексел≥.
–озр≥зн¤ють первинний ≥ вторинний ринки ц≥нних папер≥в. Ќа первинному
ринку зд≥йснюЇтьс¤ продаж нових папер≥в п≥сл¤ њх ем≥с≥њ (випуску). ¬торинний
ринок ц≥нних папер≥в, на ¤кому обертаютьс¤ ран≥ше випущен≥ акц≥њ та обл≥гац≥њ,
тобто зд≥йснюЇтьс¤ њх перепродаж, обслуговуЇтьс¤ фондовою б≥ржею.
ƒл¤ розвитку ф≥нансового ринку в ”крањн≥ необх≥дно насамперед подолати економ≥чну
кризу, повернути труд¤щим вилучен≥ державою трудов≥ заощадженн¤, ≥ндексувати
зароб≥тну плату, пенс≥њ, стипенд≥њ в≥дпов≥дно до зростанн¤ ц≥н, ≥нтенсивн≥ше
зд≥йснювати акц≥онуванн¤ власност≥, створювати ≥нвестиц≥йн≥ фонди тощо.
¬алютний ринок - це такий специф≥чний ринок, де предметом куп≥вл≥-продажу
Ї р≥зн≥ нац≥ональн≥ валюти. …ого функц≥онуванн¤ зумовлено розвитком зовн≥шньоеконом≥чних
зв'¤зк≥в м≥ж р≥зними крањнами ≥ необх≥дн≥стю взаЇмних розрахунк≥в. « погл¤ду
орган≥зац≥йних в≥дносин цей ринок функц≥онуЇ через кореспондентськ≥ рахунки
м≥ж банками р≥зних крањн, у вигл¤д≥ валютних б≥рж. Ќайважлив≥шими дл¤ св≥тових
валютних операц≥й Ї Ќью-…оркська, Ћондонська, ѕаризька та “ок≥йська валютн≥
б≥рж≥.
ѕрактика функц≥онуванн¤ ринковоњ системи св≥дчить, що заборона зд≥йснювати валютн≥
операц≥њ вс≥м учасникам економ≥чного житт¤ призводить до формуванн¤ чорного
або так званих паралельних ринк≥в валюти, на ¤ких курси валют в≥дхил¤ютьс¤ в≥д
оф≥ц≥йних курс≥в.
–инок прац≥ - це саморегульована система розпод≥лу робочоњ сили ≥з специф≥чними
факторами конкуренц≥њ м≥ж њњ власниками за найб≥льш виг≥дн≥ умови та оплату
прац≥, а також м≥ж працедавц¤ми - за залученн¤ найб≥льш квал≥ф≥кованоњ робочоњ
сили. —уб'Їктами в≥дносин на ринку прац≥ виступають власники п≥дприЇмств (працедавц≥)
- "покупц≥" ≥ окрем≥ особи (працеЇмц≥) - "продавц≥". –инок
прац≥ виконуЇ так≥ функц≥њ:
1) оц≥нюЇ корисн≥сть (споживну варт≥сть) ≥ ц≥нн≥сть (варт≥сть) робочоњ сили, тобто того чи ≥ншого виду прац≥;
2) регулюЇ попит ≥ пропозиц≥ю прац≥, розпод≥л¤Ї робочу силу м≥ж галуз¤ми економ≥ки ≥ рег≥онами крањни.
‘ункц≥онально-орган≥зац≥йна структура ринку прац≥ включаЇ в себе
принципи державноњ пол≥тики в галуз≥ зайн¤тост≥, правове регулюванн¤ трудових
в≥дносин, систему п≥дготовки кадр≥в, систему найму, систему переп≥дготовки ≥
переквал≥ф≥кац≥њ роб≥тник≥в, ¤ку зд≥йснюють б≥рж≥ прац≥.
¬ ”крањн≥ процес державного впор¤дкуванн¤ ринку прац≥ т≥льки почавс¤. …ого характерними
особливост¤ми Ї значне перевищенн¤ пропозиц≥њ робочоњ сили над попитом, в≥дчутна
нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж ¤к≥стю робочоњ сили та р≥внем зароб≥тноњ плати, низька моб≥льн≥сть
робочоњ сили внасл≥док несформованост≥ ринку житла, значними ц≥нами на послуги,
пов'¤зан≥ з перењздом на нове м≥сце проживанн¤ та ≥н.
–инок ≥нформац≥њ - це сукупн≥сть економ≥чних в≥дносин з приводу збиранн¤,
опрацюванн¤, систематизац≥њ ≥нформац≥њ та њњ продажу к≥нцевому споживачу. ¬≥д
¤кост≥ та обс¤гу ≥нформац≥њ залежить правильн≥сть прийн¤того р≥шенн¤. ≤нформац≥¤
Ї р≥дк≥сним благом, дл¤ отриманн¤ ¤кого потр≥бн≥ певн≥ витрати. ћ≥ж виробником
≥ споживачем на ринку ≥нформац≥њ Ї посередники, основне завданн¤ ¤ких - збиранн¤
≥ продаж ≥нформац≥њ. ÷≥ ринки в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного ступенем по≥нформованост≥
та можливост≥ реальних д≥й таких посередник≥в у реал≥зац≥њ товар≥в ≥ послуг.
¬ажливим елементом ринку ≥нформац≥њ Ї ≥нформац≥¤ про конкурент≥в. «асобом збиранн¤
в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ Ї перегл¤д профес≥йних журнал≥в, зустр≥ч≥ з фах≥вц¤ми,
запрошенн¤ консультант≥в тощо. ќсоблив≥стю такого товару ¤к ≥нформац≥¤ Ї те,
що втаЇмничена, малов≥дома ≥нформац≥¤ коштуЇ дорого, адже "хто
волод≥Ї ≥нформац≥Їю - волод≥Ї св≥том" ≥ "будь-¤ка
монопол≥¤ починаЇтьс¤ з монопол≥њ на ≥нформац≥ю", а ≥нформац≥¤ в≥дома
вс≥м не коштуЇ н≥чого. ÷ей товар не маЇ другоњ св≥жост≥".
[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]
¬иникненн¤, суть та функц≥њ ринку
—труктура та види ринку
≤нфраструктура ринку
ќсобливост≥ становленн¤ ринкових в≥дносин в ”крањн≥
онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤