“≈ћј 13. ѕ≤ƒѕ–»™ћЌ»÷“¬ќ ¬ ј√–ј–Ќќћ” —≈ “ќ–≤ ≈ ќЌќћ≤ »
—при¤тлива нес≥льськогосподарська пол≥тика життЇво важлива дл¤ процв≥танн¤ с≥льського господарства.
емпбелл –.ћакконнелл, —тенл≥ Ћ.Ѕрю
ЌемаЇ поганоњ земл≥, Ї поган≥ господар≥.
Ќародна приказка
1. —тан, проблеми та особливост≥ с≥льськогосподарського виробництва
¬≥домо, що н≥¤ке сусп≥льство не зможе функц≥онувати нормально,
¤кщо не матиме високорозвиненого аграрного сектора ≥ достатньоњ к≥лькост≥ продовольства
дл¤ забезпеченн¤ населенн¤. ожна крањна вправ≥ зд≥йснювати свою аграрну пол≥тику,
виход¤чи з конкретних умов, економ≥чних ≥ технолог≥чних можливостей, р≥вн≥в
земле- ≥ водозабезпеченост≥, ≥сторичних традиц≥й народу та ≥н.
¬ ”крањн≥ головним ресурсним потенц≥алом Ї земл¤. ј тому в ≥стор≥њ ”крањни не
т≥льки нин≥, але й з найдавн≥ших час≥в аграрне питанн¤ завжди було актуальним
≥ складним. —ьогодн≥, саме в аграрному сектор≥ створюЇтьс¤ б≥льше третини нац≥онального
доходу, формуЇтьс¤ 70% обс¤гу загального роздр≥бного товарообороту, зосереджено
б≥л¤ третини основних виробничих фонд≥в, працюЇ четверта частина населенн¤,
зайн¤того в економ≥ц≥ ”крањни.
«а даними ќќЌ, украњнська земл¤ маЇ можлив≥сть повноц≥нно годувати 100 млн.
чол. ƒос¤гти цього можна при нормальному господарюванн≥. —ьогодн≥шн≥й стан с≥льського
господарства ”крањни Ї критично небезпечним. ўороку з пол≥в вивозитьс¤ до 600
млн. т родючого ірунту, за останн≥ 30 рок≥в середн≥й вм≥ст гумусу знизивс¤ з
3,5% до 3,2%, р≥зко зросла кислотн≥сть ≥ засолен≥сть, площа ерозованих земель
щор≥чно зб≥льшуЇтьс¤ на 80-100 тис. га ≥ дос¤гла третини р≥лл≥. –ад≥онукл≥дами
забруднено понад 3,5 млн. га с≥льськогосподарських уг≥дь ≥ майже 70 тис. га
виведено з обороту. „орноземи вкрай забруднен≥ пестицидами ≥ н≥тратами, середн¤
концентрац≥¤ забрудненн¤ на 1 кв. км у 6,4 раз≥в б≥льша, н≥ж у —Ўј ≥ у 3,2 рази
б≥льша, н≥ж у крањнах ™вропейського сп≥втовариства.
“аким чином, сучасне використанн¤ земельних ресурс≥в не в≥дпов≥даЇ вимогам рац≥онального
природокористуванн¤. ѕорушено еколог≥чно допустиме сп≥вв≥дношенн¤ площ р≥лл≥,
природних кормових уг≥дь, л≥сових ≥ водних територ≥й, що негативно впливаЇ на
ст≥йк≥сть агроландшафту, викликаЇ деградац≥ю ірунтового покриву.
«начно пог≥ршилос¤ матер≥ально-техн≥чне оснащенн¤ с≥льського господарства. Ќа
кожний ф≥зичний трактор в ”крањн≥ зараз припадаЇ 72 га орних земель. ” Ќ≥меччин≥
цей показник становить 8, ‘ранц≥њ - 12, —Ўј - 28 га. Ќа 1000 га припадаЇ лише
7 зернових комбайн≥в, а в Ќ≥меччин≥ - 25, у —Ўј та ‘ранц≥њ - 19.
” таких неспри¤тливих умовах м≥г т≥льки тривати спад с≥льськогосподарського
виробництва.
ƒл¤ виходу ≥з кризового стану в агропромисловому комплекс≥ ур¤д ”крањни розробив
Ќац≥ональну програму розвитку основних галузей с≥льського господарства, ключовою
метою ¤коњ Ї зупиненн¤ спаду агропромислового виробництва, дос¤гненн¤ рац≥ональних
норм споживанн¤ продукт≥в харчуванн¤ на душу населенн¤, визначенн¤ основних
напр¤м≥в економ≥чних, спец≥альних та правових в≥дносин в аграрн≥й сфер≥, створенн¤
економ≥чного механ≥зму функц≥онуванн¤ р≥зних форм власност≥ та господарюванн¤.
ќсновними шл¤хами реал≥зац≥њ Ќац≥ональноњ програми Ї докор≥нне пол≥пшенн¤ на¤вного
ресурсного потенц≥алу, нарощуванн¤ його ¤к≥сних ≥ к≥льк≥сних параметр≥в, державна
п≥дтримка пр≥оритетних напр¤м≥в розвитку агропромислового виробництва, широке
застосуванн¤ економ≥чних важел≥в у виробничих в≥дносинах, формуванн¤ господар¤
земл≥. ¬иконанн¤ програми забезпечить у 2005 роц≥ споживанн¤ на душу населенн¤
хл≥бопродукт≥в - 135 кг, картопл≥ - 132, овоч≥в - 161, плод≥в ≥ ¤г≥д - 90, м'¤са
- 80, молока - 380, ¤Їць - 280, риби - 7,2, ол≥њ ≥ маргарину - 13,4, цукру -
39 кг.
—таб≥льний розвиток с≥льськогосподарського виробництва можливий при докор≥нн≥й
зм≥н≥ соц≥ально-демограф≥чноњ ситуац≥њ на сел≥, подоланн≥ гостроњ депопул¤ц≥њ
на основ≥ п≥двищенн¤ народжуваност≥, матер≥альн≥й п≥дтримц≥ с≥льських с≥мей,
ефективн≥й м≥грац≥йн≥й пол≥тиц≥ тощо. —≥льськогосподарське виробництво маЇ де¤к≥
особливост≥. ј саме:
--- природнокл≥матичн≥ умови, структура ірунту впливають на продуктивн≥сть прац≥;
--- природнокл≥матичн≥ фактори зумовлюють ≥ ритм виробництва, його сезонний характер, значний розрив м≥ж робочим пер≥одом ≥ часом виробництва;
--- особливост≥ використанн¤ техн≥ки, ф≥нансуванн¤ ≥ формуванн¤ доход≥в с≥льськогосподарських п≥дприЇмств у зв'¤зку з сезонним характером виробництва;
--- остаточний розм≥р доход≥в формуЇтьс¤ лише наприк≥нц≥ року, п≥сл¤ реал≥зац≥њ продукц≥њ;
--- спец≥ал≥зац≥¤ виробництва зумовлена географ≥чними ≥ природнокл≥матичними факторами;
--- значна частина виробленоњ продукц≥њ споживаЇтьс¤ в середин≥ господарств;
--- велика залежн≥сть результат≥в виробництва в≥д погодних умов вимагаЇ створенн¤ в господарствах страхових фонд≥в на випадок посухи, повен≥, ≥ншого стих≥йного лиха.
–инкова економ≥ка передбачаЇ розвиток та конкуренц≥ю р≥зних форм
власност≥ - державноњ, кооперативноњ, приватноњ ≥, в≥дпов≥дно, р≥вноправних
вид≥в господарюванн¤ - державних господарств, колективних с≥льськогосподарських
п≥дприЇмств, агропромислових об'Їднань, ф≥рм, кооператив≥в, товариств, агрокомб≥нат≥в,
орендних колектив≥в, особистих п≥дсобних та фермерських (сел¤нських) господарств.
”с≥ форми господарств мають право на функц≥онуванн¤, але в процес≥ еволюц≥њ,
з урахуванн¤м науково-техн≥чного прогресу в с≥льському господарств≥, природних
умов, економ≥чних ≥ соц≥альних фактор≥в, перспективи њх розвитку не однаков≥.
ѕереважного розвитку набувають т≥ форми, ¤к≥ забезпечують найб≥льш високу продуктивн≥сть
прац≥, ефективне використанн¤ земл≥ за умови збереженн¤ њњ продуктивного потенц≥алу.
« точки зору нац≥ональних традиц≥й ≥ заруб≥жного досв≥ду, поширеною формою господарюванн¤
на найближчу перспективу стало фермерське (сел¤нське) господарство.
[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[Ќаступна]
—тан, проблеми та особливост≥ с≥льськогосподарського виробництва
–озвиток п≥дприЇмництва в с≥льському господарств≥
ќсновн≥ напр¤мки реформуванн¤ с≥льського господарства
онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤