3. ќсновн≥ напр¤мки реформуванн¤ с≥льського господарства

јграрна реформа Ї складовою ц≥л≥сного, комплексного глобального процесу реформуванн¤ сусп≥льства ≥ економ≥ки держави. ” цьому контекст≥ реформуванн¤ с≥льського господарства сл≥д розгл¤дати ¤к перманентний ≥ законом≥рний процес ринковоњ економ≥ки.

–оль ƒержави, тобто роль ћ≥н≥стерства аграрноњ пол≥тики, пол¤гаЇ в створенн≥ таких умов, ¤к≥ б забезпечили р≥вн≥ умови прибутковоњ д≥¤льност≥ дл¤ вс≥х суб'Їкт≥в аграрного ринку.

ƒо прийн¤тт¤ довгостроковоњ програми розвитку јѕ  потр≥бно:

-- сформувати систему ц≥нового мон≥торингу на аграрному ринку, ¤кий включаЇ пон¤тт¤ збору, анал≥зу, поширенн¤ ц≥новоњ ≥нформац≥њ споживачам на внутр≥шньому та зовн≥шньому ринках, а також науково обірунтований та реал≥стичний прогноз формуванн¤ ц≥н на основн≥ види продовольства на перспективу;
-- сформувати ≥нфраструктуру оптових ринк≥в - товарн≥ б≥рж≥, аукц≥они живоњ худоби та птиц≥, оптов≥ плодоовочев≥ та продовольч≥ ринки;
-- сформувати ≥нфраструктури аграрного ринку в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ на р≥вн≥ районноњ ланки - кооперативн≥ агро торгов≥ доми, с≥льськогосподарськ≥ обслуговуюч≥ кооперативи, кредитн≥ сп≥лки, споживч≥ товариства, приватн≥ серв≥сн≥ б≥знесов≥ структури;
-- спри¤ти просуванню с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ на зовн≥шн≥ ринки, в тому числ≥ через виставки, ¤рмарки, ≥з залученн¤м потенц≥алу торгових представницьких м≥с≥й закордоном, а також мереж≥ јгентства з розвитку агро б≥знесу;
-- моб≥л≥зувати роботу по гармон≥зац≥њ ≥ сертиф≥кац≥њ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ з м≥жнародними нормами;
-- розробити ≥ прийн¤ти Ќац≥ональну програму з охорони ≥ п≥двищенн¤ родючост≥ ірунт≥в, п≥двищенн¤ культури землеробства ≥ впровадженн¤ еколог≥чного землеробства;
-- ц≥новий мон≥торинг аграрного ринку;
-- удосконалити податкову систему по в≥дношенню до с≥льського господарства;
-- законодавчо забезпечити впровадженн¤ кредитуванн¤ села;
-- з метою забезпеченн¤ реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики п≥дтримки сел¤нських (фермерських) господарств, створенн¤ стаб≥льних ф≥нансових умов дл¤ становленн¤ ≥ розвитку конкурентноспроможного приватного сектора економ≥ки регламентувати пор¤док наданн¤ та використанн¤ кошт≥в ф≥нансовоњ п≥дтримки сел¤нських (фермерських) господарств;
-- налагодити випуск недорогоњ, малопотужноњ ≥ маневреноњ с≥льськогосподарськоњ техн≥ки;
-- з боку держави забезпечити контроль за ¤к≥стю виготовленн¤ техн≥ки ≥ запасних частин;
-- в≥дновити ≥ забезпечити розвиток льонарства, хмел¤рства, картопл¤рства, розвиток скотарства;
-- навести пор¤док з мел≥оративними системами, щоб вони функц≥онували за призначенн¤м;
-- повернутись до ≥нтенсивного землеробства;
-- моб≥л≥зувати роботу науково-досл≥дних установ в план≥ селекц≥њ ≥ генетики;
-- щоб держава вз¤ла на себе буд≥вництво дор≥г, газиф≥кац≥ю ≥ телефон≥зац≥ю с≥л ≥ населених пункт≥в;
-- держава повинна компенсувати с≥льськогосподарським виробникам витрати на техн≥чн≥ роботи з культурами (вапнуванн¤, г≥псуванн¤, глибоке рихленн¤ мел≥орованих земель та ≥н.), а також на придбанн¤ ел≥тного нас≥нн¤ ≥ плем≥нного молодн¤ку;
-- враховувати загальносв≥тов≥ тенденц≥њ до укрупненн¤ б≥знесу, в тому числ≥ ≥ с≥льськогосподарського.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

—тан, проблеми та особливост≥ с≥льськогосподарського виробництва
–озвиток п≥дприЇмництва в с≥льському господарств≥
ќсновн≥ напр¤мки реформуванн¤ с≥льського господарства
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤