“≈ћј 14. ќ—Ќќ¬» ћ≈Ќ≈ƒ∆ћ≈Ќ“”
”правл≥нн¤ - це особливий вид д≥¤льност≥, що перетворюЇ неорган≥зований натовп в ефективну, ц≥леспр¤мовану ≥ продуктивну групу.
ѕетер ‘. ƒрукер
1. —уть ≥ значенн¤ менеджменту
≤стор≥¤ управл≥нськоњ думки маЇ своњ корен≥, ¤к≥ йдуть в глибину
в≥к≥в ≥ тис¤чол≥ть. ¬исловлюванн¤ по проблемах управл≥нн¤ вчен≥ знаход¤ть ≥
на Їгипетських пап≥русах, ≥ на глин¤них табличках з м≥жг≥р'¤ “игру ≥ ™вфрату.
ѕроте поЇднувати њх з менеджментом пр¤мо не можливо, тому що це були в основному
рекомендац≥њ по державному управл≥нню.
ѕрот¤гом ус≥Їњ ≥стор≥њ люди захоплювалис¤ такими постат¤ми, ¤к ќлександр ћакедонський
≥ Ќаполеон, √енр≥ ‘орд ≥ ѕол √ейтц, б≥льше, н≥ж видатними вченими, мислител¤ми
та поетами. ”сп≥хи цих д≥¤ч≥в спричинювалис¤ не лише тим, що вони знали, чого
≥ ¤к хот≥ли б дос¤гти. Ќайдивовижн≥шим завжди здавалос¤ те, що вони вм≥ли п≥дпор¤дковувати
соб≥ ≥нших ≥ змушувати њх св≥домо, наполегливо, майже добров≥льно д≥¤ти дл¤
дос¤гненн¤ поставленоњ мети. ¬м≥нн¤ керувати чи то виробництвом, чи арм≥Їю,
чи державою завжди вважалос¤ ≥ називалос¤ мистецтвом або талантом. ¬≥д нього
залежала дол¤ держав, в≥йн, народ≥в ≥ окремих людей. јле у ’’ ст. п≥дприЇмств,
орган≥зац≥й, в≥йськових п≥дрозд≥л≥в ≥ самост≥йних держав стало наст≥льки багато,
а њх взаЇмод≥њ стали так≥ т≥сн≥ та р≥зноман≥тн≥, що чекати та шукати управл≥нський
талант на кожну кер≥вну посаду стало н≥коли ≥ н≥кому. —аме тому мистецтво управл≥нн¤
перетворилос¤ у науку управл≥нн¤ - менеджмент (в≥д англ. "management"
- управл≥нн¤, зав≥дуванн¤, орган≥зац≥¤).
” фундаментальн≥й книз≥ ћ.’.ћескона, ћ.јльберта, ‘.’едоур≥ "ќснови менеджменту"
даютьс¤ так≥ визначенн¤ менеджменту:
"ћенеджмент - це вм≥нн¤ дос¤гти поставлених ц≥лей, використовуючи
працю, ≥нтелект, мотиви повед≥нки ≥нших людей.
ћенеджмент - це д≥¤льн≥сть, ¤ка в≥дпов≥дно до ц≥лей та завдань б≥знесу
розробл¤Ї плани, визначаЇ не лише, що ≥ коли робити, але й ¤к ≥ хто буде виконувати
те, що нам≥тили, формуЇ робоч≥ процедури по вс≥х стад≥¤х управл≥нн¤ та зд≥йснюЇ
контроль.
ћенеджмент - це не управл≥нн¤ предметами, а орган≥зац≥¤ ≥ управл≥нн¤
роботою людей.
ћенеджмент - д≥¤льн≥сть щодо знаходженн¤ найкращих способ≥в дос¤гненн¤
ц≥лей орган≥зац≥њ.
ћенеджмент - наука управл≥нн¤; сукупн≥сть принцип≥в, метод≥в, засоб≥в
та форм управл≥нн¤ з метою п≥двищенн¤ ефективноњ д≥¤льност≥ та зб≥льшенн¤ прибутк≥в" [19].
ќксфордський словник англ≥йськоњ мови даЇ так≥ тлумаченн¤:
ћенеджмент - це спос≥б та манера сп≥лкуванн¤ з людьми (прац≥вниками).
ћенеджмент - це влада та мистецтво керувати.
ћенеджмент - це вм≥нн¤ та адм≥н≥стративн≥ навички орган≥зовувати роботу
апарату управл≥нн¤.
ћенеджмент - це органи управл≥нн¤, адм≥н≥стративн≥ одиниц≥, служби та
п≥дрозд≥ли.
–еал≥зац≥Їю завдань менеджменту на п≥дприЇмствах та в орган≥зац≥¤х займаютьс¤
менеджери. ћенеджери - це прошарок профес≥онал≥в-управл≥нц≥в,
головним завданн¤м ¤ких Ї координац≥¤ ≥ орган≥зац≥¤ д≥¤льност≥ колектив≥в на
основ≥ врахуванн¤ об'Їктивних закон≥в та законом≥рностей економ≥ки, соц≥олог≥њ,
психолог≥њ, конфл≥ктолог≥њ тощо, тобто управл≥нн¤ на науков≥й основ≥.
ћенеджер - управл≥нець, директор, адм≥н≥стратор, найманий профес≥йний кер≥вник,
що не Ї власником ф≥рми.
« розвитком менеджменту зм≥нюютьс¤ вимоги сусп≥льства до профес≥йних ¤костей
менеджера. –ан≥ше головною вимогою до управл≥нц¤ була здатн≥сть ¤кнайшвидше
реагувати на зм≥ни ринковоњ ситуац≥њ. —ьогодн≥ гарним спец≥ал≥стом вважаЇтьс¤
той менеджер, ¤кий створюЇ дл¤ свого п≥дприЇмства нов≥ ринки ≥ не лише пасивно
реагуЇ на ринков≥ зм≥ни, але й сам зм≥нюЇ ринок. ¬иконуючи своњ обов ¤зки, менеджер
виступаЇ у рол≥ управл≥нц¤, дипломата, л≥дера, новатора, виховател¤ тощо.
Ћ≥ якока в книз≥ " ар Їра менеджера" зазначив: "люди, продукт,
прибуток",- до цих трьох пон¤ть, зрештою, зводитьс¤ вс¤ д≥¤льн≥сть менеджера.
Ќайголовн≥ше - люди, оптимальне зад≥¤нн¤ цього фактору саме ≥ Ї найскладн≥шою
проблемою ≥ найб≥льшим дос¤гненн¤м менеджера.
Ќа сучасних п≥дприЇмствах у розвинутих крањнах зайн¤то значно менше р¤дових
роб≥тник≥в, н≥ж 50 ≥ нав≥ть 10 рок≥в тому. ¬ майбутньому њх буде ще менше. ¬же
зараз ≥снують п≥дприЇмства, на ¤ких практично немаЇ роб≥тник≥в, а ≥снують лише
висококвал≥ф≥кован≥ службовц≥ та менеджери. ќстанн≥ стають основним ≥ водночас
найр≥дк≥сн≥шим фактором виробництва.
Ќа сучасному п≥дприЇмств≥ одна людина н≥коли або майже н≥коли не може бути найкомпетентн≥шим
менеджером. ‘актично на вс≥х великих зах≥дних п≥дприЇмствах вище кер≥вництво
формуЇтьс¤ у вигл¤д≥ робочоњ групи. ƒл¤ створенн¤ творчого колективу менеджер≥в
потр≥бно щонайменше два-три роки. ќтже, п≥дприЇмець маЇ пост≥йно дбати про на¤вн≥сть
необх≥дного складу менеджер≥в в≥дпов≥дноњ квал≥ф≥кац≥њ дл¤ усп≥шноњ роботи п≥дприЇмства
в тривал≥й перспектив≥.
« пон¤тт¤м "менеджер" часто ототожнюють пон¤тт¤ "б≥знесмен"
або "п≥дприЇмець". —л≥д зазначити, що "б≥знесменом" або
"п≥дприЇмцем", ¤к правило, називають власника кап≥талу. Ќа в≥дносно
невеликому п≥дприЇмств≥ власник може водночас виконувати функц≥њ менеджера ≥
нав≥ть виплачувати соб≥ за цю роботу зароб≥тну плату. јле у величезних монопол≥¤х
та транснац≥ональних корпорац≥¤х власники контрольних пакет≥в акц≥й мають п≥д
своњм контролем сотн≥ п≥дприЇмств ≥ безумовно не можуть бути на вс≥х них менеджерами,
здеб≥льшого вони взагал≥ не мають н≥¤коњ певноњ визначеноњ посади. ћенеджер
обов ¤зково займаЇ пост≥йну оф≥ц≥йну посаду ≥ одержуЇ в≥дпов≥дну зароб≥тну плату.
ѕ≥дприЇмцем же можна назвати того б≥знесмена, ¤кий починаЇ нову справу, реал≥зуЇ
принципово нов≥ ≥дењ, вкладаЇ власн≥ грош≥ ≥ бере на себе ризик. ÷е ж п≥дкреслюЇ
канадський досл≥дник ’.¬удс, "менеджер ¤к виконавча особа власника або
роботодавц¤ виконуЇ функц≥ю по управл≥нню персоналом ≥ в ц≥й ¤кост≥ розгл¤даЇтьс¤
окремо в≥д п≥дприЇмц¤".
[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[Ќаступна]
—уть ≥ значенн¤ менеджменту
—учасн≥ теор≥њ менеджменту
Ўколи практичного менеджменту
¬иди та функц≥њ менеджменту
—тил≥ управл≥нн¤
онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤