“≈ћј 16. —”—ѕ≤Ћ№Ќ≈ ¬≤ƒ“¬ќ–≈ЌЌя “ј ≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ ÷» Ћ»

≈коном≥ка кожноњ крањни - це велика система, в ¤к≥й багато р≥зних галузей ≥ кожна з них щось виробл¤Ї - промислову продукц≥ю, послуги ≥ так дал≥, ¤к≥ передаютьс¤ ≥ншим галуз¤м.  ожна ланка, компонент системи може ≥снувати т≥льки тому, що в≥н одержуЇ щось в≥д ≥нших. ÷е ¤к розклад поњзд≥в - зв≥дки, куди, в ¤к≥й годин≥ прињздить.
     ¬асиль ЋеонтьЇв

1. —уть ≥ види процесу в≥дтворенн¤

≈коном≥ка ¤к народногосподарський комплекс ≥снуЇ не ст≥льки у форм≥ суми ц≥нностей, ск≥льки у вигл¤д≥ процесу взаЇмод≥й та взаЇмозв'¤зк≥в р≥зних господарюючих суб'Їкт≥в, починаючи в≥д домашн≥х господарств та малих п≥дприЇмств ≥ зак≥нчуючи г≥гантськими корпорац≥¤ми. ÷ей складний та багатор≥вневий процес взаЇмод≥њ можна розгл¤дати ¤к з позиц≥й окремого п≥дприЇмства, господарства, ринку (м≥кроеконом≥ка), так ≥ з позиц≥й всього народногосподарського комплексу (макроеконом≥ка).

Ѕезперервний процес взаЇмод≥њ господарюючих суб'Їкт≥в проходить на стад≥¤х (або в фазах) виробництва, розпод≥лу обм≥ну та споживанн¤ матер≥альних благ. ∆иттЇд≥¤льн≥сть сусп≥льства передбачаЇ пост≥йний процес споживанн¤ матер≥альних благ, що вимагаЇ безперервност≥ процесу виробництва. —л≥д мати на уваз≥, що дане протиставл¤нн¤ процес≥в виробництва ≥ споживанн¤ Ї досить умовним, оск≥льки сам процес виробництва Ї, по сут≥, споживанн¤м вироблених ран≥ше матер≥альних благ (засоб≥в виробництва). ќтже, пост≥йне повторенн¤ процесу виробництва називаЇтьс¤ в≥дтворенн¤м.

—аме в розгл¤д≥ цього процесу взаЇмод≥њ господарюючих суб'Їкт≥в розкриваЇтьс¤ певний аспект економ≥чноњ сут≥ власност≥ ¤к в≥дношенн¤; отже, п≥дприЇмства, що випадають з цього процесу (не працюють) перестають ≥снувати ¤к економ≥чна ц≥нн≥сть, залишаючись лише юридичними об'Їктами власност≥. Ѕезперервний процес виробництва на макрор≥вн≥ в≥дтворюЇ не лише матер≥альн≥ блага, але й важлив≥ структурн≥ пропорц≥њ м≥ж виробництвом засоб≥в виробництва ≥ виробництвом предмет≥в споживанн¤, м≥ж виробництвом ≥ споживанн¤м, м≥ж нагромадженн¤м ≥ споживанн¤м тощо.

ћатер≥альним насл≥дком процесу сусп≥льного виробництва Ї сукупний сусп≥льний продукт (——ѕ). ¬≥дтворенн¤ сукупного сусп≥льного продукту за розм≥рами под≥л¤Їтьс¤ на :

--- просте в≥дтворенн¤ ——ѕ в розм≥рах попередн≥х рок≥в. ѕритаманне головним чином натуральному господарству;
--- звужене - в≥дтворенн¤ ——ѕ в розм≥рах, менших, н≥ж ——ѕ минулих рок≥в. ’арактерно дл¤ пер≥оду економ≥чних криз та ≥нших негаразд≥в, коли сусп≥льство змушене споживати не лише новостворену варт≥сть;
--- розширене - в≥дтворенн¤ ——ѕ у масштаб≥, ¤кий зб≥льшуЇтьс¤. Ќайб≥льш ц≥кавий тип в≥дтворенн¤, що забезпечуЇ всеб≥чний розвиток сусп≥льства.

ѕроцес сусп≥льного в≥дтворенн¤ включаЇ в себе не лише в≥дтворенн¤ сукупного сусп≥льного продукту, в ход≥ його створенн¤ в≥дтворюютьс¤:

а) робоча сила;
б) виробнич≥ в≥дносини;
в) природн≥ ресурси.

—уть в≥дтворенн¤ робочоњ сили пол¤гаЇ в безперервному в≥дновленн≥ та п≥дтриманн≥ ф≥зичних, розумових, профес≥йних сил та зд≥бностей людини.

ќсновою в≥дтворенн¤ робочоњ сили Ї процес в≥дновленн¤ життЇд≥¤льност≥ людського сусп≥льства через природн≥ процеси народжуваност≥ ≥ смертност≥ населенн¤. ќднак розширене в≥дтворенн¤ робочоњ сили пов'¤зане не лише ≥з зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ населенн¤. ѕ≥двищенн¤ р≥вн¤ житт¤, осв≥тнього та профес≥йного р≥вн¤ сусп≥льства Ї, по-сут≥, основою в≥дтворенн¤ робочоњ сили, розширеного не в к≥льк≥сному, а в ¤к≥сному аспект≥.

ƒемограф≥чн≥ процеси мають своњ закони ≥ далеко не завжди природне в≥дтворенн¤ населенн¤ буваЇ розширеним. ƒобре в≥домо, що в≥дтворенн¤ населенн¤ буваЇ звуженим в пер≥оди в≥йн та економ≥чних негаразд≥в. ќднак ≥снуЇ певна тенденц≥¤, пом≥чена ще ј.—м≥том: прир≥ст населенн¤ тим пов≥льн≥ший, чим вищий р≥вень його житт¤. —ьогодн≥ не лише ”крањна маЇ справу з в≥д'Їмним приростом населенн¤ ≥ в≥дпов≥дно його стар≥нн¤м. ¬ япон≥њ проход¤ть аналог≥чн≥ процеси, зумовлен≥ ≥ншими причинами.

¬≥дтворенн¤ виробничих в≥дносин включаЇ в≥дтворенн¤ в≥дносин власност≥, в≥дносин у процес≥ виробництва, обм≥ну, розпод≥лу ≥ споживанн¤. –озширене в≥дтворенн¤ виробничих в≥дносин включаЇ не лише њх тиражуванн¤, а й вдосконаленн¤ та трансформац≥ю в≥дпов≥дно до розвитку продуктивних сил та сусп≥льства.

¬≥дтворенн¤ природних ресурс≥в Ї важливою складовою частиною сусп≥льного в≥дтворенн¤. ¬оно включаЇ в себе не лише в≥дновленн¤ виробничих запас≥в деревини, пос≥вних площ, тощо, треба мати на уваз≥ в≥дновленн¤ взагал≥ всього комплексу природного середовища, ≥снуванн¤ людського сусп≥льства в попередньому або кращому стан≥.

ƒ≥лова життЇд≥¤льн≥сть людей, промислове виробництво останн≥х 100-150 рок≥в завдали природ≥ значних, подекуди невиправних збитк≥в. –азом з тим в останн≥ дес¤тил≥тт¤ в≥дом≥ приклади ≥ усп≥шних заход≥в по в≥дновленню природних об'Їкт≥в: посл≥довн≥ багатор≥чн≥ зусилл¤ дали змогу Ќ≥меччин≥ в≥дтворити –ейн (на к≥нець 70-х рок≥в р≥чку вважали загиблою в≥д промислових в≥дход≥в), —Ўј очистили р≥чку ѕотомак тощо. ÷ив≥л≥зоване ставленн¤ до природи сьогодн≥ визначаЇтьс¤ твердженн¤м: «емл¤ - це не те, що ми одержали у спадок в≥д батьк≥в, а те, що вз¤ли у позичку у своњх д≥тей.

ƒл¤ ”крањни одн≥Їю з найгостр≥ших проблем природоохоронного напр¤мку Ї проблема збереженн¤ ≥ насадженн¤ л≥с≥в, адже пов≥тр¤на та водна ероз≥¤ ірунт≥в знищуЇ щор≥чно тис¤ч≥ гектар≥в славнозв≥сних украњнських чорнозем≥в, мал≥ р≥ки також гинуть через нестачу л≥сосмуг та незахищен≥сть виток≥в та русел р≥чок. ѕовноводн≥сть великих р≥чок залежить в≥д здоров'¤ маленьких р≥чок та струмк≥в. ”крањна в≥дчуваЇ нестачу води, тож насадженн¤ можуть до певноњ м≥ри зарадити ≥ ц≥й проблем≥.

¬≥дтворенн¤ сукупного сусп≥льного продукту Ї головною складовою частиною сусп≥льного в≥дтворенн¤. —усп≥льне виробництво складаЇтьс¤ з виробництва засоб≥в виробництва (≤) ≥ виробництва предмет≥в споживанн¤ (≤≤).

«а варт≥стю сукупний сусп≥льний продукт под≥л¤Їтьс¤ на перенесену варт≥сть (тобто спожиту частину вартост≥ засоб≥в виробництва) (ѕ¬), необх≥дний продукт (тобто варт≥сть робочоњ сили, зароб≥тну плату)(Ќѕ) та додатковий продукт (ƒѕ)

——ѕ = ѕ¬ + Ќѕ + ƒѕ

“ипи економ≥чного в≥дтворенн¤. ≤снують два типи розширеного в≥дтворенн¤ : екстенсивний та ≥нтенсивний.

≈кстенсивний тип розширеного сусп≥льного в≥дтворенн¤ передбачаЇ зростанн¤ виробництва за рахунок залученн¤ все нових трудових, матер≥альних та ф≥нансових ресурс≥в без пол≥пшенн¤ та вдосконаленн¤ техн≥чноњ основи виробництва та орган≥зац≥њ прац≥.

≤нтенсивний тип розширеного сусп≥льного в≥дтворенн¤ передбачаЇ зростанн¤ виробництва шл¤хом п≥двищенн¤ його ефективност≥. “обто краще техн≥чне оснащенн¤ процесу виробництва, б≥льш досконала орган≥зац≥¤ прац≥ дозвол¤ють одержувати кращ≥ результати з меншими затратами вс≥х вид≥в ресурс≥в.

‘орми ≥нтенсивного в≥дтворенн¤. ≤снують основн≥ чотири форми ≥нтенсивного в≥дтворенн¤, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ р≥зними принципами поЇднанн¤ виробничих ресурс≥в: фондом≥стка, фондозбер≥гаюча, нейтральна ≥ всеб≥чна.

‘ондом≥стка форма передбачаЇ п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ за рахунок п≥двищенн¤ затрат виробничих фонд≥в на одиницю продукц≥њ. ” цьому випадку виробнич≥ фонди зростають швидше за фонди оплати прац≥ ≥ прибуток.

‘ондозбер≥гаюча форма - п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ супроводжуЇтьс¤ економ≥Їю виробничих фонд≥в на одиницю продукц≥њ.

Ќейтральна форма - п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ Ї насл≥дком додаткових витрат, але породжена ним економ≥¤ засоб≥в виробництва компенсуЇ додатков≥ затрати.

¬себ≥чна форма ≥нтенсивного процесу в≥дтворенн¤: зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ Ї насл≥дком п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ вс≥х фактор≥в виробництва (засоб≥в ≥ предмет≥в прац≥, робочоњ сили, вдосконаленн¤ орган≥зац≥њ виробництва тощо).

Ќагромадженн¤. ѕроцес розширеного в≥дтворенн¤ сукупного сусп≥льного продукту нев≥дд≥льний в≥д процесу нагромадженн¤. ƒл¤ забезпеченн¤ розширеного в≥дтворенн¤ необх≥дно створювати все б≥льш нов≥ та досконал≥ умови виробництва дл¤ все б≥льшоњ к≥лькост≥ працюючих. ќтже, дл¤ цього необх≥дно частину додаткового продукту або прибутку перетворити в умови виробництва або нагромадити. Ќагромадженн¤ - використанн¤ частини нац≥онального доходу (Ќѕ + ƒѕ) на зб≥льшенн¤ основних ≥ оборотних фонд≥в та страхових запас≥в. ≤накше кажучи, нагромадженн¤ - перетворенн¤ додаткового продукту в кап≥тал або кап≥тал≥зац≥¤ додатковоњ вартост≥ (прибутку).

–озширенн¤ та ¤к≥сне вдосконаленн¤ основних фонд≥в сфери матер≥ального виробництва становить собою виробниче нагромадженн¤.

–озширенн¤, реконструкц≥¤, оновленн¤ житлового фонду, л≥карень, навчальних заклад≥в, культурних, спортивних та наукових установ - це невиробниче нагромадженн¤. —л≥д мати на уваз≥, що в к≥нцевому п≥дсумку виробниче нагромадженн¤ зд≥йснюЇтьс¤ дл¤ того, щоб зробити можливим невиробниче.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[Ќаступна]

—уть ≥ види процесу в≥дтворенн¤
—усп≥льний продукт
÷икл≥чн≥сть економ≥чного розвитку та њњ причини
¬елик≥ економ≥чн≥ цикли або "довг≥ хвил≥"
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤