3. ÷икл≥чн≥сть економ≥чного розвитку та њњ причини

ѕроцес в≥дтворенн¤ в д≥йсност≥ далеко не завжди ¤вл¤Ї собою р≥вном≥рний, поступальний рух економ≥чного зростанн¤. ” сусп≥льному виробництв≥ роки швидкого п≥дйому зм≥нюютьс¤ пер≥одами упов≥льненого руху, економ≥чного спаду (кризи) та застою.

 оливанн¤ в рус≥ сусп≥льного виробництва, що регул¤рно повторюютьс¤ прот¤гом певного пер≥оду часу означають цикл≥чний характер його розвитку. “ривал≥сть циклу визначають в≥д одн≥Їњ кризи до наступноњ або в≥д одного п≥ку п≥дйому до наступного.

ѕричини цикл≥чних коливань економ≥чного розвитку економ≥сти р≥зних час≥в по¤снювали з р≥зних позиц≥й. ” ’≤’ ст. ∆.Ѕ.—ей, ƒ.–≥кардо та ≥н. вважали, що загальн≥ кризи неможлив≥, частков≥ кризи надвиробництва по¤снювали порушенн¤м пропорц≥йност≥ м≥ж р≥зними галуз¤ми виробництва. ¬они вважали, що рух ринковоњ економ≥ки сам в≥дновлюЇ цю пропорц≥йн≥сть. ѕрот¤гом ’’ ст. економ≥чн≥ кризи неодноразово потр¤сали св≥т. ¬чен≥ п≥дходили до розгл¤ду цього ¤вища з р≥зних позиц≥й. «окрема, ƒж.ћ. ейнс, ≈.’ансен по¤снювали кризи недостньою схильн≥стю людей до споживанн¤. Ќа њх думку, доходи населенн¤ зростають швидше, н≥ж обс¤ги споживанн¤. ¬их≥д з кризи, в≥дпов≥дно до ц≥Їњ позиц≥њ, пол¤гаЇ у стимулюванн≥ сукупного споживанн¤. ћонетаристи на чол≥ з ћ.‘р≥дменом причини криз вбачають у недол≥ках кредитно-грошовоњ пол≥тики.

ќтже, в сучасн≥й економ≥чн≥й теор≥њ немаЇ Їдиного п≥дходу щодо причин економ≥чних криз та способ≥в виходу з них. ƒосить часто сучасн≥ економ≥сти обмежуютьс¤ загальними зауваженн¤ми про те, що причини цикл≥чного руху пол¤гають у складному ≥ суперечливому характер≥ р≥зноман≥тних сил ≥ фактор≥в, що впливають на рух ≥ розвиток ринковоњ економ≥ки.

—учасна держава, ¤к правило, маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ широкий спектр економ≥чних ≥нструмент≥в дл¤ пом'¤кшенн¤ впливу цикл≥чних коливань. «окрема, з такою метою використовуЇтьс¤ гнучка система податк≥в: п≥двищенн¤ або зниженн¤ податку на прибуток (на додану варт≥сть), стимулюЇ або, навпаки, стримуЇ д≥лову активн≥сть у певних сферах д≥¤льност≥. ƒержавна кредитна пол≥тика (п≥двищенн¤ чи зниженн¤ процентноњ ставки) може п≥двищувати чи гальмувати ≥нтерес до додаткових кап≥таловкладень. ўе одним ≥нструментом державного впливу на економ≥чний розвиток виступаЇ бюджетна пол≥тика.

¬иди економ≥чних цикл≥в

ќдним з найв≥дом≥ших досл≥дник≥в економ≥чних цикл≥в був учень ћ.≤.“угана-Ѕарановського ћ.≤. ондратьЇв. ¬же його попередники (’. ларк,  .¬иксель, ¬.ѕарето та ≥н.) зазначили на¤вн≥сть в економ≥ц≥ економ≥чних цикл≥в р≥зноњ тривалост≥ та глибини.  ондратьЇв зробив спробу проанал≥зувати взаЇмовплив економ≥чних цикл≥в р≥зноњ тривалост≥. “ож в економ≥ц≥ розр≥зн¤ють так≥ види економ≥чних цикл≥в:

* р≥чн≥ або сезонн≥ коливанн¤ д≥ловоњ активност≥. ¬они в основному пов'¤зан≥ з с≥льськогосподарським виробничим циклом, але, безумовно, не обмежуютьс¤ лише сферою с≥льського господарства, оск≥льки попит на с≥льськогосподарську техн≥ку, збут сировини дл¤ промисловост≥, зрештою, ≥ споживацький попит мають досить виражений сезонний характер;
* короткостроков≥ економ≥чн≥ цикли - 3-3,5 роки (3-4 роки). ћатер≥альною основою малих цикл≥в Ї процеси, що в≥дбуваютьс¤ в сфер≥ грошових в≥дносин. ≤снуЇ два р≥зновиди грошових криз - загальн≥ та специф≥чн≥. «агальн≥ грошов≥ кризи пов'¤зан≥ з середньостроковим в≥дтворювальним циклом ≥ Ї складовою частиною загальних економ≥чних криз. —пециф≥чн≥ грошов≥ кризи розвиваютьс¤ на основ≥ суперечностей, притаманних грошово-кредитн≥й систем≥;
* торгово-промислов≥ цикли - 7-11 рок≥в. ≤стор≥¤ цих цикл≥в починаЇтьс¤ з кризи надвиробництва 1825 р., що охопила јнгл≥ю. „ерез 12 рок≥в у 1836 р. под≥бне ¤вище охопило економ≥ки јнгл≥њ, —Ўј, ‘ранц≥њ та Ќ≥меччини.  риза 1857 р. стала першою св≥товою цикл≥чною кризою ≥ в≥дтод≥ цикли цього типу повторюютьс¤ з пер≥одичн≥стю в 7-11 рок≥в;
* велик≥ економ≥чн≥ цикли або "довг≥ хвил≥", тривал≥сть ¤ких становить 40-60 рок≥в.

‘ази середньострокового економ≥чного циклу

” переб≥гу економ≥чного циклу розр≥зн¤ють чотири фази, що посл≥довно зм≥нюють одна одну - "криза", "депрес≥¤", "пожвавленн¤" та "п≥днесенн¤".

 риза - це порушенн¤ р≥вноваги в економ≥ц≥, результатом чого Ї зниженн¤ або зупинка виробництва. ѕ≥д час найб≥льш глибоких криз в≥дбуваЇтьс¤ руйнуванн¤ продуктивних сил сусп≥льства. –озр≥зн¤ють два види криз - "криза надвиробництва" та "криза недовиробництва". ƒл¤ розвинутоњ ринковоњ економ≥ки найб≥льш характерною Ї криза надвиробництва. …ого характерн≥ риси :

1. “овар≥в виготовлено б≥льше, н≥ж потребуЇ платоспроможний попит на них; ускладнюЇтьс¤ ≥ унеможливлюЇтьс¤ збут.
2. ¬насл≥док переважанн¤ пропозиц≥њ над попитом р≥зко спадають ц≥ни.
3. –≥зко скорочуЇтьс¤ виробництво.
4. ѕ≥дприЇмц≥, ¤к≥ неспроможн≥ оплатити своњ боргов≥ зобов'¤занн¤, розорюютьс¤.
5. —короченн¤ виробництва призводить до зростанн¤ безроб≥тт¤, пад≥нн¤ життЇвого р≥вн¤ труд¤щих та в≥дпов≥дно - до подальшого скороченн¤ попиту.
6. Ѕанк≥вськ≥ рахунки та ц≥нн≥ папери перестають вважатис¤ над≥йним розм≥щенн¤м кап≥талу. «ростаЇ попит на гот≥вку. ћасове вилученн¤ банк≥вських вклад≥в веде до краху банк≥в. ћасова пропозиц≥¤ акц≥й та ≥нших ц≥нних папер≥в веде до р≥зкого пад≥нн¤ ц≥н на них.

«а кризою наступаЇ депрес≥¤ або заст≥й. ѕрот¤гом цього пер≥оду скорочуютьс¤ товарн≥ запаси (частково реал≥зуютьс¤ за низькими ц≥нами, частково псуютьс¤). –еал≥зац≥¤ товар≥в в≥дновлюЇтьс¤, пад≥нн¤ ц≥н припин¤Їтьс¤. ” пер≥од депрес≥њ обс¤г виробництва дещо зб≥льшуЇтьс¤ пор≥вн¤но з кризою. ќднак маса кап≥тал≥в, що не знаходить застосуванн¤ ан≥ у виробництв≥, ан≥ у торг≥вл≥ в≥дтак зосереджуЇтьс¤ в банках. ѕропозиц≥¤ грошей перевищуЇ попит на них, норма позичкового в≥дсотку спадаЇ до м≥н≥муму.

‘ази пожвавленн¤ ≥ п≥днесенн¤ ознаменовуютьс¤ зростанн¤м виробництва. Ќа фаз≥ пожвавленн¤ в≥дновлюЇтьс¤ докризовий р≥вень промислового виробництва. ¬ ход≥ п≥днесенн¤ докризов≥ показники економ≥чноњ активност≥ перекриваютьс¤, виробництво с¤гаЇ нового максимуму в межах даного циклу. ÷икл завершуЇтьс¤, готуючи умови нового надвиробництва ≥ наступноњ кризи.

ќсновною фазою промислового циклу Ї криза, ¤ка служить вих≥дною позиц≥Їю наступного циклу. ќднак у сучасн≥й економ≥чн≥й теор≥њ ≥снуЇ погл¤д на "кризу" та "бум" ¤к на поворотн≥ моменти циклу, основними ж його фазами вважаЇтьс¤ "спад" ≥ "пожвавленн¤".

ѕерш≥ ознаки наближенн¤ кризи в≥дчувають на соб≥ галуз≥, що виробл¤ють товари тривалого використанн¤ (автомоб≥л≥, побутова техн≥ка, мебл≥ тощо). ќск≥льки вони не Ї товарами першоњ необх≥дност≥, попит на них скорочуЇтьс¤ при найменшому передчутт≥ економ≥чних негаразд≥в. —короченн¤ попиту на них та њх виробництва веде до скороченн¤ попиту на засоби виробництва дл¤ цих галузей. ¬≥дпов≥дно скорочуЇтьс¤ к≥льк≥сть зайн¤тих ≥ сумарний попит.

«агостренн¤ конкуренц≥њ за грош≥ покупц¤ веде до зниженн¤ ц≥ни, що вимагаЇ зменшенн¤ витрат виробництва. Ќайефективн≥ший спос≥б - зам≥на старого устаткуванн¤ б≥льш продуктивним. ѕ≥сл¤ кризи починаЇтьс¤ оновленн¤ основного кап≥талу, що певною м≥рою зумовлюЇ матер≥альну основу пер≥одичност≥ криз.

«а своњм зм≥стом середньостроков≥ цикли Ї не лише циклами саме надвиробництва, тобто лише в≥дтворювального процесу, а ще й обм≥ну розпод≥лу та споживанн¤. —аме тому цикл≥чн≥сть виступаЇ ¤к багатом≥рний, багатор≥вневий процес. ќсновн≥ аспекти, що характеризують цикл≥чн≥ коливанн¤:

* динам≥ка ¬Ќѕ ≥ нац≥онального доходу;
* динам≥ка промислового виробництва;
* динам≥ка зайн¤тост≥;
* динам≥ка використанн¤ (завантаженн¤) промислових потужностей;
* динам≥ка реальних доход≥в населенн¤;
* динам≥ка норми прибутку (рентабельност≥).

÷икл≥чн≥ кризи надвиробництва називають ще "загальними", оск≥льки вони охоплюють значну, ≥нод≥ б≥льшу частину виробництва.

≤снують ще частков≥ кризи, ¤к≥ охоплюють лише певну сферу економ≥чноњ д≥¤льност≥ (кризи грошового об≥гу, кредиту тощо). ћожлив≥ ще й галузев≥ кризи, ¤к≥ охоплюють лише певну галузь економ≥ки. «начно, б≥льш т¤жкими дл¤ економ≥ки Ї структурн≥ кризи, ¤к≥ зумовлюютьс¤ значними диспропорц≥¤ми в розвитку народного господарства.

–инкова економ≥ка стикаЇтьс¤ ≥ з в≥дносними кризами недовиробництва. «окрема, сировинна та продовольча кризи середини 70-х рок≥в призвели до р≥зкого зростанн¤ св≥тових ц≥н на нафту, сировину, с≥льськогосподарськ≥ продукти ≥ суттЇво порушили пропорц≥њ в≥дтворенн¤ в економ≥чно розвинутих крањнах. Ќа кризи недовиробництва, окр≥м з економ≥чних причин, суттЇвого впливу завдають фактори природного та соц≥ального характеру: посухи, неврожањ, гостр≥ м≥ждержавн≥ та внутр≥шн≥ конфл≥кти.

«начно б≥льшою м≥рою кризи недовиробництва властив≥ адм≥н≥стративно-командн≥й економ≥ц≥. ’рон≥чн≥ деф≥цити багатьох вид≥в товар≥в Ї не лише св≥дченн¤м затамованоњ ≥нфл¤ц≥њ, недосконалост≥ плануванн¤, але й адм≥н≥стративного, вольового втручанн¤ в економ≥ку без усв≥домленн¤ ≥ врахуванн¤ економ≥чних закон≥в ≥ процес≥в.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

—уть ≥ види процесу в≥дтворенн¤
—усп≥льний продукт
÷икл≥чн≥сть економ≥чного розвитку та њњ причини
¬елик≥ економ≥чн≥ цикли або "довг≥ хвил≥"
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤