“≈ћј 17. ƒќ’ќƒ» Ќј—≈Ћ≈ЌЌя ≤ —ќ÷≤јЋ№Ќј ѕќЋ≤“» ј

 ожна людина прот¤гом всього житт¤ щоденно стикаЇтьс¤ з проблемою, ¤к отримати дох≥д, ¤к витратити заощадженн¤ так, щоб у найб≥льш≥й м≥р≥ захистити себе в≥д удар≥в дол≥.
     ѕол —амуельсон

1. ƒоходи населенн¤ ≥ њх диференц≥ац≥¤

ƒоходи учасник≥в ринковоњ економ≥ки розпод≥л¤ютьс¤ за факторами виробництва (земл¤, прац¤, кап≥тал, зд≥бност≥ до п≥дприЇмництва). ” ринков≥й економ≥ц≥ вважаЇтьс¤ нормальним ≥ припустимим будь-¤кий доход, ¤кий отримуЇтьс¤ в результат≥ участ≥ у в≥льн≥й конкуренц≥њ на ринках товар≥в ≥ послуг, кап≥тал≥в ≥ робочоњ сили. “ут визначаютьс¤ ≥ висок≥ доходи тих, хто маЇ усп≥хи у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, ≥ низьк≥ доходи тих, хто зазнав у н≥й невдач≥. ѕричому низький дох≥д може бути насл≥дком недостатн≥х трудових зусиль тих чи ≥нших п≥дприЇмц≥в, прац≥вник≥в найманоњ прац≥, а також результатом зм≥н кон'юнктури ринку. ќсновними каналами доход≥в населенн¤ Ї:

* трудов≥ доходи роб≥тник≥в (зароб≥тна плата, прем≥¤ ≥ т.д.);
* доходи в≥д п≥дприЇмництва (прибуток);
* доходи в≥д власност≥ (рента, в≥дсотки ≥ т.д.);
* доходи в≥д ≥ндив≥дуальноњ трудовоњ д≥¤льност≥;
* ≥нш≥ надходженн¤ (спадщина, ал≥менти, гонорар).

ќтже, п≥д доходами населенн¤ розум≥Їмо суму грошових засоб≥в ≥ матер≥альних благ, ¤к≥ отриман≥ або створен≥ громад¤нами за певний пром≥жок часу. –оль доход≥в визначаЇтьс¤ тим, що р≥вень споживанн¤ населенн¤ пр¤мо залежить в≥д р≥вн¤ доход≥в. ѓх можна под≥лити на грошов≥ ≥ натуральн≥ доходи.

√рошов≥ доходи населенн¤ включають ус≥ надходженн¤ грошей у вигл¤д≥ оплати прац≥ працюючих ос≥б, доход≥в в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, пенс≥й, стипенд≥й, р≥зних допомог, доход≥в в≥д власност≥ у вигл¤д≥ в≥дсотк≥в, див≥денд≥в, ренти, сум в≥д продажу ц≥нних папер≥в, нерухомост≥, продукц≥њ с≥льського господарства, р≥зних вироб≥в, доход≥в в≥д наданих р≥зних послуг та ≥н. Ќатуральн≥ доходи включають перш за все продукц≥ю, вироблену домашн≥ми господарствами дл¤ власного споживанн¤.

¬≥дм≥нност≥ в р≥вн≥ доход≥в на душу населенн¤ або на одного зайн¤того називаЇтьс¤ диференц≥ац≥Їю доход≥в. Ќер≥вн≥сть доход≥в характерна дл¤ вс≥х економ≥чних систем. ѕри переход≥ в≥д адм≥н≥стративно-командноњ до ринковоњ системи р≥ст диференц≥ац≥њ доход≥в пов'¤заний з тим, що частина населенн¤ живе за старими законами, а одночасно ≥нша частина населенн¤ д≥Ї за законами ринковоњ економ≥ки. „им б≥льше населенн¤ залучаЇтьс¤ до ринкових в≥дносин, тим швидше скорочуЇтьс¤ нер≥вн≥сть у доходах.

ƒиференц≥ац≥¤ доход≥в складаЇтьс¤ п≥д впливом р≥зноман≥тних фактор≥в, ¤к≥ пов'¤зан≥ з особистими дос¤гненн¤ми або незалежн≥ в≥д них, що мають економ≥чну, демограф≥чну, пол≥тичну природу. —еред причин нер≥вном≥рност≥ розпод≥лу доход≥в вид≥л¤ють: в≥дм≥нност≥ у зд≥бност¤х (ф≥зичних та ≥нтелектуальних), в≥дм≥нност≥ осв≥ти ≥ квал≥ф≥кац≥њ, працьовит≥сть ≥ мотивац≥ю, профес≥йну ≥н≥ц≥ативн≥сть ≥ схильн≥сть до ризику, походженн¤, розм≥р ≥ склад с≥м'њ, волод≥нн¤ власн≥стю ≥ становище на ринку, удачу, вез≥нн¤ ≥ дискрим≥нац≥ю. ћ≥ру нер≥вност≥ доход≥в в≥дображуЇ крива Ћоренца (рис. 4), при побудов≥ ¤коњ по ос≥ абсцис в≥дкладена к≥льк≥сть с≥мей (в % в≥д загального њх числа), а на ос≥ ординат - њх дох≥д (у в≥дсотках).

–ис. 4.  рива розпод≥лу доход≥в ( рива Ћоренца)

“еоретично можлив≥сть абсолютно р≥вного розпод≥лу доходу представлене б≥сектрисою, ¤ка вказуЇ на те, що будь-¤кий даний в≥дсоток с≥мей отримуЇ в≥дпов≥дний в≥дсоток доходу. ÷е означаЇ, що ¤кщо 20,40,60% с≥мей отримуЇ в≥дпов≥дно 20,40,60% в≥д всього доходу, то в≥дпов≥дн≥ точки будуть розташован≥ на б≥сектрис≥.  рива Ћоренца показуЇ фактичний розпод≥л доход≥в, будуЇтьс¤ за реальними даними. Ќаприклад, 20% населенн¤ з найнижчими доходами отримуЇ 5% загального доходу, 40% з низькими доходами - 15% ≥ т.д. «аштрихована область м≥ж л≥н≥Їю абсолютноњ р≥вност≥ ≥ кривою Ћоренца вказуЇ на ступ≥нь нер≥вност≥ у розпод≥л≥ доход≥в. „им б≥льшою Ї ц¤ область, тим б≥льша нер≥вн≥сть розпод≥лу доход≥в у сусп≥льств≥. –еальне сусп≥льство не характеризуЇтьс¤ н≥ абсолютною р≥вн≥стю, н≥ абсолютною нер≥вн≥стю. ѕроте, чим б≥льше вигнута крива Ћоренца, тим б≥льша нер≥вн≥сть розпод≥лу доход≥в, а чим вона б≥льш пр¤ма, тим б≥льша р≥вн≥сть с≥мей за р≥внем доход≥в. Ќаближенн¤ кривоњ Ћоренца до пр¤моњ л≥н≥њ абсолютноњ р≥вност≥ вбиваЇ стимули до продуктивноњ прац≥, а надм≥рна њњ вигнут≥сть може викликати соц≥альну напругу в сусп≥льств≥.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[Ќаступна]

ƒоходи населенн¤ ≥ њх диференц≥ац≥¤
–≥вень житт¤ ≥ б≥дн≥сть
«ароб≥тна плата: суть, форми ≥ системи
—оц≥альна пол≥тика держави
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤