2. –≥вень житт¤ ≥ б≥дн≥сть

—укупн≥ доходи сусп≥льства в ц≥лому ≥ кожного з його член≥в справедливо оц≥нюютьс¤ ¤к показники економ≥чного добробуту. ќтримуван≥ населенн¤м доходи складають базу певного р≥вн¤ житт¤.

–≥вень житт¤ визначаЇтьс¤ на основ≥ оц≥нки к≥лькост≥ ≥ ¤кост≥ спожитих життЇвих благ (матер≥альних ≥ духовних). ¬≥н оц≥нюЇтьс¤ ¤к забезпечен≥стю населенн¤ життЇвими благами, так ≥ ступенем задоволенн¤ потреб людей у певних благах.

—клад життЇвих благ дуже р≥зноман≥тний. ѕор¤д з доходами населенн¤ р≥вень житт¤ визначають умови життЇд≥¤льност≥, п≥д впливом ¤ких складаЇтьс¤ певний спос≥б ≥ стиль житт¤, оц≥нюЇтьс¤ його ¤к≥сть.

—истема показник≥в р≥вн¤ житт¤, ¤ка рекомендована ќќЌ, включаЇ широке коло характерних умов житт¤. ¬ид≥л¤ють 12 груп показник≥в:

1. Ќароджуван≥сть, смертн≥сть та ≥нш≥ демограф≥чн≥ характеристики населенн¤.
2. —ан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ умови житт¤.
3. —поживанн¤ продовольчих товар≥в.
4. ∆итлов≥ умови.
5. ќсв≥та ≥ культура.
6. ”мови прац≥ ≥ зайн¤т≥сть.
7. ƒоходи ≥ витрати населенн¤.
8. ¬арт≥сть житт¤ ≥ споживч≥ ц≥ни.
9. “ранспортн≥ засоби.
10. ќрган≥зац≥¤ в≥дпочинку.
11. —оц≥альне забезпеченн¤.
12. —вобода людини.

ќтже, при оц≥нц≥ р≥вн¤ житт¤ використовуютьс¤ показники р≥чного споживанн¤ продукт≥в харчуванн¤, од¤гу, взутт¤ в розрахунку на людину ≥ с≥м'ю, забезпечен≥сть житловою площею, мебл¤ми, товарами довготривалого користуванн¤, предметами культурно-побутового призначенн¤. ќкр≥м цього, використовуютьс¤ показники, ¤к≥ характеризують забезпечен≥сть населенн¤ школами, дит¤чими садками, р≥внем медичного обслуговуванн¤, пунктами побутового обслуговуванн¤, пральн¤ми, перукарн¤ми, бан¤ми, њдальн¤ми тощо.

¬≥дпов≥дна повинна бути ≥ структура харчуванн¤, наприклад, хл≥ба ≥ картопл≥ рекомендуЇтьс¤ споживати приблизно 80 кг в р≥к у розрахунку на одну людину, овоч≥в - 150 кг, фрукт≥в -70-80 кг, м'¤са - 60-70 кг.

ѕроте значна частина населенн¤ при переход≥ до ринковоњ економ≥ки не може дотримуватис¤ цих норм ≥ проживаЇ на р≥вн≥ малозабезпеченост≥. ≤ще у 80-х роках ми вперше з≥ткнулис¤ з на¤вн≥стю б≥дност≥.

Ѕ≥дн≥сть, малозабезпечен≥сть маЇ дек≥лька р≥вн≥в ≥ характеризуЇтьс¤ такими показниками: 1) прожитковим м≥н≥мумом, 2) гарантованим прожитковим м≥н≥мумом, 3) м≥н≥мальним споживчим бюджетом.

–озр≥зн¤ють прожитковий м≥н≥мум ф≥з≥олог≥чний ≥ соц≥альний. ѕерший розрахований на задоволенн¤ т≥льки головних найелементарн≥ших потреб в товарах ≥ послугах. ƒругий, окр≥м м≥н≥мальних норм задоволенн¤ ф≥зичних потреб, включаЇ витрати на м≥н≥мальн≥ духовн≥ ≥ соц≥альн≥ запити. —оц≥ально-ф≥з≥олог≥чний м≥н≥мум - нижн¤ межа малозабезпеченост≥ (б≥дност≥).

√арантований прожитковий м≥н≥мум - це оф≥ц≥йно затверджений р≥вень м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, пенс≥њ, допомоги. ¬≥н не може бути нижчим за ф≥з≥олог≥чний прожитковий м≥н≥мум ≥ не може перевищувати варт≥сну величину м≥н≥мального споживчого бюджету.

ћ≥н≥мальний споживчий бюджет ¤к верхн¤ межа б≥дност≥ виражаЇ в грошов≥й ≥ натуральн≥й формах той обс¤г споживанн¤ життЇвих благ, що м≥н≥мально достатн≥й дл¤ ф≥з≥олог≥чного ≥ розумового розвитку людини. ¬≥н визначаЇтьс¤ сусп≥льством ¤к необх≥дний дл¤ збереженн¤ б≥льш-менш допустимого р≥вн¤ житт¤.

–озрахований прожитковий м≥н≥мум забезпечуЇ можлив≥сть придбанн¤ найнеобх≥дн≥ших товар≥в та одержанн¤ послуг (200 вид≥в товар≥в). –озраховуЇтьс¤ також оптимальний (рац≥ональний) споживчий бюджет. ¬≥н в≥дображаЇ ту величину ≥ структуру споживанн¤ матер≥альних ≥ духовних благ, ¤к≥ забезпечують найповн≥ше й розумне задоволенн¤ потреб людини за даного р≥вн¤ розвитку продуктивних сил.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

ƒоходи населенн¤ ≥ њх диференц≥ац≥¤
–≥вень житт¤ ≥ б≥дн≥сть
«ароб≥тна плата: суть, форми ≥ системи
—оц≥альна пол≥тика держави
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤