2. –инок робочоњ сили

¬ажливу роль у формуванн≥ структури ≥ зайн¤тост≥ в≥д≥граЇ ринок робочоњ сили. ¬≥н Ї нев≥д'Їмною складовою частиною системи ринкового господарства. ѕ≥д ринком робочоњ сили (ринком прац≥) розум≥ють сукупн≥сть засоб≥в, установ та соц≥альних орган≥зац≥й, з допомогою ¤ких роботодавц≥ наймають прац≥вник≥в дл¤ реал≥зац≥њ своњх проект≥в, а т≥, хто шукаЇ роботу, знаход¤ть њњ в≥дпов≥дно до своЇњ профес≥њ, квал≥ф≥кац≥њ, бажанн¤ тощо. –инок робочоњ сили характеризуЇтьс¤ системою в≥дносин м≥ж продавц¤ми (власниками) робочоњ сили ≥ њњ покупц¤ми та в≥дпов≥дною ≥нфраструктурою.

√оловними суб'Їктами ринку робочоњ сили Ї найманий прац≥вник та роботодавець.  ожен з них маЇ свою сусп≥льну форму ≥ розгалужену структуру. —истему суб'Їкт≥в ринку робочоњ сили доповнюють посередники.

« одного боку, ринок прац≥ под≥бний до ≥нших ринк≥в (засоб≥в виробництва чи споживчих товар≥в), а з ≥ншого - в≥н маЇ низку характерних особливостей. як ≥ будь-¤кий ≥нший, ринок прац≥ регулюЇтьс¤ законами попиту та пропозиц≥њ. ¬насл≥док њх д≥њ формуЇтьс¤ р≥вноважна ц≥на товару "робоча сила", ¤ка називаЇтьс¤ зароб≥тною платою. «розум≥ло, що ринок прац≥ Ї узагальнюючим пон¤тт¤м щодо множини р≥зних конкретних ринк≥в прац≥, на ¤ких пропонуЇтьс¤ й купуЇтьс¤ прац¤ р≥зних спец≥альностей.

ћехан≥зми ринку прац≥ складають попит на працю, пропозиц≥¤ прац≥, зароб≥тна плата - ц≥на прац≥.

ѕропозиц≥¤ робочоњ сили - це к≥льк≥сть прац≥, ¤ка пропонуЇтьс¤ дл¤ реал≥зац≥њ при визначених ставках зароб≥тноњ плати. як ≥ дл¤ будь-¤кого товару, величина пропозиц≥њ зб≥льшуЇтьс¤, коли росте ц≥на - зароб≥тна плата зменшуЇтьс¤ - при њњ зниженн≥. ѕропозиц≥¤ робочоњ сили носить в≥льний характер: люди сам≥ добров≥льно вибирають м≥ж зайн¤т≥стю ≥ незайн¤т≥стю, визначають профес≥ю, вид д≥¤льност≥, приймають р≥шенн¤ про зм≥ну роботи. ќдночасно ц¤ свобода носить обмежений характер, це виб≥р в межах певного "коридору свободи". ‘акторами, що обмежують виб≥р, або ≥ншими словами, встановлюють цей "коридор свободи" Ї:

--- на¤вний р≥вень осв≥ти, профес≥йна спец≥ал≥зац≥¤. ћеталургу, наприклад, важко пропонувати себе вчителем математики, а юристу - спец≥ал≥стом з ремонту комп'ютер≥в;
--- ф≥з≥олог≥чн≥ можливост≥ людини. ¬≥к, стать, стан здоров'¤, ≥нш≥ ≥ндив≥дуальн≥ дан≥ накладають св≥й в≥дбиток на конкурентоспроможн≥сть людини на певних спец≥ал≥зованих ринках прац≥, об'Їктивно в≥дбиваютьс¤ на њњ можливост≥ виконати ту, чи ≥ншу роботу. Ќер≥дко сам роботодавець спочатку ф≥ксуЇ своњ вимоги найму;
--- соц≥альн≥ умови. ћ≥сце проживанн¤, с≥мейн≥ обставини також обмежують можливост≥ пропозиц≥њ прац≥ на певних ринках. Ќаприклад, дл¤ ж≥нки, ¤ка маЇ малол≥тн≥х д≥тей, буде дуже проблематично пропонувати свою працю там, де робота пов'¤зана з в≥др¤дженн¤ми, або ведетьс¤ в дек≥лька зм≥н;
--- в≥дсутн≥сть досв≥ду. “ут з≥ сторони наймача встановлюютьс¤ зразу ж певн≥ вимоги до зд≥бностей роб≥тника. Ќаприклад, можна зустр≥ти таке оголошенн¤: "ѕотр≥бен бухгалтер з≥ стажем роботи не менше 5 рок≥в..."

¬ ц≥лому до основних фактор≥в, ¤к≥ визначають повед≥нку роб≥тник≥в на ринку прац≥, можна в≥днести:

* величину зароб≥тноњ плати;
* умови прац≥ (ф≥зичне навантаженн¤, ≥нтенсивн≥сть, зм≥нн≥сть, еколог≥ю); в≥ддален≥сть роботи в≥д м≥сц¤ проживанн¤; престижн≥сть прац≥ та ≥н.

ƒругою стороною на ринку прац≥ виступаЇ роботодавець - той, хто формуЇ попит на працю. ѕопит на робочу силу - це платоспроможна потреба роботодавц≥в щодо трудових послуг прац≥вник≥в певних профес≥й ≥ квал≥ф≥кац≥њ. ¬еличина попиту залежить в першу чергу в≥д економ≥чного стану крањни, темп≥в зростанн¤ економ≥ки, а також в≥д умов д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, положенн¤ п≥дприЇмства. ¬исок≥ темпи зростанн¤ створюють п≥двищений попит на робочу силу.  оли економ≥ка перебуваЇ в кризовому стан≥, то к≥льк≥сть робочих м≥сць зменшуЇтьс¤, а попит на робочу силу падаЇ.

—п≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ на ринку прац≥ визначаЇ ц≥ну робочоњ сили. ÷≥ною прац≥ Ї ставка зароб≥тноњ плати, або оплата прац≥ за одиницю часу: годину, день, м≥с¤ць. «а певних умов крив≥ попиту та пропозиц≥њ робочоњ сили можуть не перетинатис¤. ÷е маЇ м≥сце тод≥, коли найман≥ прац≥вники вимагають такого р≥вн¤ оплати, на ¤кий не погоджуютьс¤ роботодавц≥, а останн≥ пропонують таку оплату, ¤ка не влаштовуЇ роб≥тник≥в. “ака ситуац≥¤ складаЇтьс¤ досить р≥дко ≥ стосуЇтьс¤ т≥льки окремих профес≥й. ” ц≥лому ж роботодавц≥ та найман≥ роб≥тники не можуть об≥йтись одн≥ без одних.

–≥зниц¤ у сп≥вв≥дношенн≥ попиту ≥ пропозиц≥њ за профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йними, галузевими ≥ статево-в≥ковими групами зумовила под≥л ринку робочоњ сили на р¤д сегмент≥в, що в≥др≥зн¤ютьс¤ передус≥м ступенем забезпеченн¤ робочими м≥сц¤ми та њх над≥йн≥стю (рис. 5).

–ис 5. ќсновн≥ сегменти сучасного ринку робочоњ сили

—кладаютьс¤ два ринки. ѕерший ринок складноњ, квал≥ф≥кованоњ робочоњ сили, що забезпечуЇ повну зайн¤т≥сть. ќсновна частка на ньому належить представникам нових спец≥альностей ≥ галузей високоњ технолог≥њ. ÷¤ робоча сила потребуЇ великих затрат, характеризуЇтьс¤ функц≥ональною гнучк≥стю, в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥дносно високим ступенем захищеност≥.

ƒругий ринок робочоњ сили представлений в основному роб≥тниками ≥ службовц¤ми середньоњ та низькоњ квал≥ф≥кац≥њ, прац≥вниками галузей, що зазнали структурноњ перебудови, частково зайн¤тими, тимчасовими прац≥вниками, надомниками, безроб≥тними. Ќа цьому ринку гнучк≥сть дос¤гаЇтьс¤ переважно за рахунок к≥льк≥сних коливань, що зумовлюють нест≥йку зайн¤т≥сть. ѕроцес сегментац≥њ робочоњ сили може тривати, його меж≥ ≥ внутр≥шн≥й зм≥ст теж можуть зазнавати зм≥н.

–инок робочоњ сили ≥снуЇ не одне стол≥тт¤. —уть його залишилась та сама, однак форми, ≥нституц≥альн≥ меж≥, механ≥зми, за допомогою ¤ких в≥н функц≥онуЇ, зазнали серйозних зм≥н, зумовлених науково-техн≥чним розвитком, новими можливост¤ми конкретноњ держави, п≥дприЇмц≥в ≥ самих труд≥вник≥в у формуванн≥ людськоњ особистост≥.

ќсобливост≥ ринку робочоњ сили визначаютьс¤ такими њњ ун≥кальними властивост¤ми, ¤к ун≥версальн≥сть ≥ прагненн¤ соц≥альноњ справедливост≥. ”н≥версальн≥сть робочоњ сили пол¤гаЇ в здатност≥ прац≥вник≥в завоювати нов≥ профес≥њ та п≥двищувати св≥й профес≥йний р≥вень, а також зм≥нювати м≥сце роботи, тобто переходити з одн≥Їњ ф≥рми, установи, м≥сцевост≥ в ≥ншу ф≥рму, установу, м≥сцев≥сть. ѕрагненн¤ соц≥альноњ справедливост≥ ви¤вл¤Їтьс¤ в намаганн≥ домогтис¤ однакового р≥вн¤ оплати прац≥ на р≥зних ф≥рмах (п≥дприЇмствах) ≥ в р≥зних галуз¤х дл¤ роб≥тник≥в т≥Їњ самоњ профес≥њ ≥ того самого р≥вн¤ майстерност≥ (розр¤ду прац≥).

÷≥ особливост≥ робочоњ сили в≥дчутно впливають на њњ ринок. ћоб≥льн≥сть найманих роб≥тник≥в даЇ њм змогу пост≥йно зм≥нювати м≥сце роботи, шукаючи так≥ ф≥рми, ¤к≥ пропонують кращ≥ умови та вищу оплату прац≥. –оботодавц≥ змушен≥ конкурувати м≥ж собою за можлив≥сть використати робочу силу. ¬≥дтак повсюдно пол≥пшуютьс¤ умови прац≥ та зростаЇ њњ оплата.

Ќеобх≥дно в≥дзначити, що дл¤ того, щоб ринок робочоњ сили д≥¤в ефективно, потр≥бно забезпечити певн≥ додатков≥ умови. “ак, наприклад, у крањн≥ маЇ бути достатньо розвиненим ринок житла. “ой, хто бажаЇ зм≥нити м≥сце роботи ≥ переселитис¤ в ≥нше м≥сто, повинен мати можлив≥сть продати й купити житло. як ≥ на ≥нших ринках, попит на найману працю маЇ перевищувати њњ пропозиц≥ю, щоб роботодавц≥ змушен≥ були конкурувати м≥ж собою.

—еред сучасних тенденц≥й формуванн¤ ринку робочоњ сили в крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою, кр≥м названих, сл≥д вид≥лити: посиленн¤ й ускладненн¤ конкуренц≥њ ¤к серед прац≥вник≥в (за робоч≥ м≥сц¤ з високою оплатою, додатковими соц≥альними гарант≥¤ми, перспективою просуванн¤ по служб≥), так ≥ серед роботодавц≥в (за найб≥льш ц≥нн≥ кадри); зб≥льшенн¤ частки до одн≥Їњ третьоњ висококвал≥ф≥кованих кадр≥в у структур≥ трудових ресурс≥в, тривалост≥ загальноосв≥тньоњ п≥дготовки; упов≥льненн¤ припливу працездатного населенн¤, його стар≥нн¤; ускладненн¤ форм трудовоњ д≥¤льност≥ та трудових в≥дносин тощо.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

«айн¤т≥сть населенн¤ ≥ њњ основн≥ форми
–инок робочоњ сили
Ѕезроб≥тт¤: суть, причини, види
ќсобливост≥ зайн¤тост≥ та безроб≥тт¤ в ”крањн≥
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤