3. Ѕезроб≥тт¤: суть, причини, види

’оч ¤к бездоганно працювали б ринков≥ механ≥зми, вони не можуть, проте, забезпечити повноњ зайн¤тост≥ нав≥ть за на¤вност≥ в≥льних робочих м≥сць. Ѕагато представник≥в р≥зних напр¤м≥в економ≥чноњ думки вважають безроб≥тт¤ центральною проблемою сучасного сусп≥льства. ¬оно Ї нев≥д'Їмним атрибутом ринковоњ економ≥ки.

Ѕезроб≥тт¤ - це соц≥ально-економ≥чне ¤вище, за ¤кого частина працездатного населенн¤ не може знайти роботу, стаЇ в≥дносно надлишковою, поповнюючи резервну арм≥ю прац≥.

Ѕезроб≥тт¤ в ринков≥й економ≥ц≥ - це стан ринку робочоњ сили за умов, коли пропозиц≥¤ робочоњ сили перевищуЇ попит на нењ. Ѕезроб≥тт¤ маЇ цикл≥чний характер.

Ѕезроб≥тними за класиф≥кац≥Їю ћ≥жнародноњ орган≥зац≥њ прац≥ Ї особи, зареЇстрован≥ на б≥рж≥ прац≥, ¤к≥ активно шукають роботу. “имчасово зв≥льнен≥ й т≥, хто маЇ нам≥р приступити до роботи прот¤гом 30 дн≥в, вважаютьс¤ безроб≥тними, ¤кщо вони ≥ не виконують другоњ вимоги щодо активних пошук≥в роботи.

ƒо незайн¤того належить те населенн¤, ¤ке в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д пропонованоњ йому роботи. —укупн≥сть зайн¤того ≥ безроб≥тного населенн¤ називаЇтьс¤ самод≥¤льним населенн¤м.

” процес≥ класиф≥кац≥њ економ≥чно активного населенн¤, в≥днесенн¤ його до т≥Їњ чи ≥ншоњ групи найскладн≥шим Ї ч≥тке розмежуванн¤ безроб≥тних ≥ незайн¤тих.  райн≥ випадки розр≥знити неважко. ƒе¤к≥ люди робл¤ть все, аби т≥льки знайти роботу, водночас ≥нших важко примусити працювати, але нав≥ть ≥ серед тих людей, ¤к≥ активно шукають роботу, Ї так≥, що в≥дхил¤ть надан≥ њм пропозиц≥њ, спод≥ваючись знайти щось краще. Ћюди, ¤к≥ кажуть, що не можуть знайти роботу, мають на уваз≥, що вони не можуть знайти м≥сце роботи, де њм би хот≥лос¤ працювати. “≥, хто говорить, що вони не хочуть працювати, мають на уваз≥, що вони не хочуть працювати на жодн≥й з роб≥т, ¤к≥ можуть знайти. ” де¤ких випадках в≥дм≥нн≥сть м≥ж цими двома ситуац≥¤ми стаЇ просто невидимою.

«ах≥дн≥ економ≥чн≥ школи дотримуютьс¤ р≥зних погл¤д≥в на суть та причини безроб≥тт¤.

Ѕезроб≥тт¤ уперше виникло у ¬еликобритан≥њ на початку ’≤’ ст. ѕроте до к≥нц¤ стол≥тт¤ воно не мало масового характеру, зростало лише в пер≥од економ≥чних криз. “ак, у —Ўј в 1920-1929 рр. середн¤ к≥льк≥сть безроб≥тних становила 2,2 млн. чол., а в 30-х - близько 20% ос≥б найманоњ прац≥.

ѕершу спробу по¤снити сутн≥сть безроб≥тт¤ зробив англ≥йський економ≥ст “.ћальтус. ¬≥н по¤снив його надто швидким зростанн¤м населенн¤, ¤ке випереджаЇ зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ засоб≥в до ≥снуванн¤. ѕричину такого ¤вища в≥н вбачав у в≥чному б≥олог≥чному закон≥, властивому вс≥м живим ≥стотам, - розмножуватис¤ швидше, н≥ж зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть засоб≥в до ≥снуванн¤. ÷¤ теор≥¤ з певними модиф≥кац≥¤ми ≥снуЇ й нин≥. «асобами усуненн¤ безроб≥тт¤ ћальтус ≥ неомальтуз≥анц≥ вважають в≥йни, еп≥дем≥њ, св≥доме обмеженн¤ народжуваност≥ та ≥н.

” середин≥ 50-х рр. виникла технолог≥чна теор≥¤ безроб≥тт¤, зг≥дно з ¤кою його причиною Ї прогрес техн≥ки, техн≥чн≥ зм≥ни у виробництв≥, особливо раптов≥. Ѕоротис¤ з безроб≥тт¤м на думку њњ автор≥в сл≥д через обмеженн¤ технолог≥чного прогресу, його спов≥льненн¤.

Ќайпоширен≥шою в наш час Ї кейнс≥анська теор≥¤ безроб≥тт¤. «г≥дно з ¤кою його причиною Ї недостатн≥й сукупний попит на товари. ƒержава, п≥двищуючи доходи, або знижуючи податки, може зб≥льшити в економ≥ц≥ сусп≥льний попит, що зумовить зростанн¤ попиту на робочу силу, а це, в свою чергу, знизить р≥вень безроб≥тт¤.

ўе одна концепц≥¤ безроб≥тт¤ (класичний п≥дх≥д) не вбачаЇ у безроб≥тт≥ серйозноњ економ≥чноњ проблеми, оск≥льки причиною його вважаЇ надто високу зароб≥тну плату, а в умовах в≥льного ринку такий стан довго збер≥гатис¤ не може. ƒ≥йовим заходом проти безроб≥тт¤ вважаЇтьс¤ зниженн¤ зароб≥тноњ плати до р≥вн¤ економ≥чноњ р≥вноваги. Ѕезроб≥тт¤ зумовлене комплексом причин:

-- структурними зм≥нами в економ≥ц≥;
-- нер≥вном≥рн≥стю розвитку продуктивних сил у народному господарств≥, в окремих рег≥онах;
-- пост≥йним прогресом техн≥ки, особливо його революц≥йноњ форми - Ќ“–;
-- пошуком прац≥вниками нових робочих м≥сць, де вища зароб≥тна плата, зм≥стовн≥ша робота;
-- диспропорц≥йн≥стю розвитку економ≥ки;
-- обмежен≥стю попиту на товари ≥ послуги тощо.

як бачимо, причин безроб≥тт¤ може бути чимало. “ому економ≥сти нин≥ розгл¤дають не безроб≥тт¤ взагал≥, а його конкретн≥ форми чи види.

Ќа сьогодн≥ за даними ќќЌ, близько 800 млн. чол., тобто практично кожний трет≥й працездатний у св≥т≥, не маЇ роботи взагал≥ або маЇ випадковий чи сезонний зароб≥ток. „им нижчий р≥вень соц≥ально-економ≥чного розвитку крањни, тим вищий р≥вень безроб≥тт¤, ≥ навпаки. Ќа територ≥њ колишнього —–—– безроб≥тт¤ було приховане (або внутр≥шньозаводське).

ѕриховане безроб≥тт¤ маЇ м≥сце, ¤кщо к≥льк≥сть прац≥вник≥в на виробничих д≥льниц¤х перевищуЇ об'Їктивно потр≥бну. Ќасл≥дками його Ї депрофес≥онал≥зац≥¤, низька ¤к≥сть продукц≥њ, пад≥нн¤ дисципл≥ни прац≥, зр≥вн¤л≥вка в оплат≥ прац≥, зниженн¤ реальноњ зароб≥тноњ плати. —еред поширених форм прихованого безроб≥тт¤ - вимушен≥ виробнич≥ простоњ з технолог≥чних причин, прогули ≥ простоњ, пов'¤зан≥ з недобросов≥сним в≥дношенн¤м роб≥тник≥в до прац≥.

ƒл¤ сусп≥льства небезпечним Ї не саме безроб≥тт¤, а в≥дсутн≥сть механ≥зму його регулюванн¤, над≥йного захисту безроб≥тних.

«агроза безроб≥тт¤ в умовах ”крањни пов'¤зана не з кризою надвиробництва, вичерпанн¤м м≥сткост≥ ринку, ¤к у зах≥дному св≥т≥, а з сучасною кризою недовиробництва, неузгоджен≥стю процес≥в вив≥льненн¤, перерозпод≥лу та працевлаштуванн¤ роб≥тник≥в, тобто з глибокими деформац≥¤ми, що мали м≥сце в попередн≥й економ≥чн≥й систем≥ та наступною економ≥чною пол≥тикою.

–озр≥зн¤ють так≥ види безроб≥тт¤:

-- фрикц≥йне;
-- структурне;
-- цикл≥чне.

‘рикц≥йне безроб≥тт¤ виникаЇ тод≥, коли частина людей добров≥льно зм≥нюЇ м≥сце роботи, частина шукаЇ нову роботу через зв≥льненн¤, частина тимчасово втратила сезонну роботу, а частина, особливо молодь, вперше шукаЇ роботу. ‘рикц≥йне безроб≥тт¤ вважаЇтьс¤ неминучим ≥ де¤кою м≥рою бажаним, оск≥льки частина прац≥вник≥в тимчасово втративши роботу, переходить з низькооплачуваноњ, малопродуктивноњ роботи на вище оплачувану ≥ продуктивну. ÷е означаЇ б≥льш≥ доходи дл¤ роб≥тник≥в ≥ рац≥ональний розпод≥л трудових ресурс≥в, а отже ≥ б≥льший реальний обс¤г нац≥онального продукту.

—труктурне безроб≥тт¤ Ї продовженн¤м фрикц≥йного. ¬оно виникаЇ тод≥, коли в результат≥ Ќ“ѕ в≥дбуваютьс¤ важлив≥ зм≥ни в техн≥ц≥, технолог≥њ та орган≥зац≥њ виробництва, ¤к≥ зм≥нюють структуру попиту на робочу силу. ÷≥ зм≥ни призвод¤ть до того, що попит на де¤к≥ профес≥њ зменшуЇтьс¤ або взагал≥ зникаЇ, а на ≥нш≥ профес≥њ, ¤ких ран≥ше не ≥снувало, зростаЇ. "—труктурн≥" безроб≥тн≥ не можуть знайти роботу без в≥дпов≥дноњ переп≥дготовки, додаткового навчанн¤, а то ≥ м≥сц¤ проживанн¤. ‘рикц≥йне безроб≥тт¤ маЇ короткостроковий характер, а структурне - довгостроковий, тому ≥ вважаЇтьс¤ б≥льш важким.

÷икл≥чне безроб≥тт¤ виникаЇ за цикл≥чних спад≥в, коли в≥дбуваЇтьс¤ скороченн¤ обс¤г≥в виробництва. ¬насл≥док цього падаЇ сукупний попит на робочу силу ≥ зайн¤т≥сть скорочуЇтьс¤, а безроб≥тт¤ зростаЇ.

«усилл¤ багатьох держав, зокрема ≥ нашоњ, тривалий час були спр¤мован≥ на л≥кв≥дац≥ю безроб≥тт¤, на те, щоб ус≥ працездатн≥ були зайн¤т≥ у сусп≥льному виробництв≥. ѕроте час показав, що таку "повну" зайн¤т≥сть забезпечити неможливо, бо ≥снуЇ фрикц≥йне та структурне безроб≥тт¤, ¤к≥ Ї неминучими. “ому останн≥м часом повну зайн¤т≥сть визначають ¤к зайн¤т≥сть, при ¤к≥й оплачувану роботу мають менш ¤к 100% працездатних. “обто при повн≥й зайн¤тост≥ р≥вень безроб≥тт¤ дор≥внюЇ сум≥ фрикц≥йного та структурного безроб≥тт¤. “аке безроб≥тт¤ називаЇтьс¤ природним (нормальним).

–≥вень безроб≥тт¤ визначають за формулою:

ќтже, ≥снуванн¤ природного р≥вн¤ безроб≥тт¤ вважаЇтьс¤ законом≥рним ¤вищем ≥ не виключаЇ можливост≥ повноњ зайн¤тост≥. …ого величина, ¤ка коливаЇтьс¤ в≥д 4 до 6% дл¤ рег≥он≥в, де зареЇстроване безроб≥тт¤ нижче, дор≥внюЇ або вище в≥д загальнодержавного р≥вн¤, зменшуЇ сферу прикладанн¤ прац≥.

Ѕезроб≥тт¤ вважаЇтьс¤, з одного боку, важливим стимул¤тором активност≥ працюючого населенн¤, а з другого - великим сусп≥льним лихом. ƒо негативних насл≥дк≥в безроб≥тт¤ можна в≥днести:

* зменшенн¤ р≥вн¤ житт¤;
* по¤ва невпевненост≥ в майбутньому;
* морально-психолог≥чноњ травми (зайва людина);
* виникненн¤ почутт¤ власноњ неповноц≥нност≥;
* зниженн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в;
* р≥ст злочинност≥ та ≥н.

–≥зноман≥тн≥сть тип≥в безроб≥тт¤ дуже ускладнюЇ завданн¤ його скороченн¤. ќск≥льки Їдиних "л≥к≥в в≥д безроб≥тт¤" бути не може, то дл¤ вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми доводитьс¤ використовувати р≥зн≥ методи, заходи ¤к на р≥вн≥ держави, так ≥ на р≥вн≥ п≥дприЇмств.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

«айн¤т≥сть населенн¤ ≥ њњ основн≥ форми
–инок робочоњ сили
Ѕезроб≥тт¤: суть, причини, види
ќсобливост≥ зайн¤тост≥ та безроб≥тт¤ в ”крањн≥
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤