2. ƒержавний бюджет ≥ його структура

” кожн≥й крањн≥ основу державних ф≥нанс≥в становить бюджет, а точн≥ше - бюджетна система, ¤ка включаЇ державний бюджет ≥ бюджет в≥дпов≥дних адм≥н≥стративних одиниць.

ƒержавний бюджет - система грошових в≥дносин, ¤ка виникаЇ м≥ж державою, з одного боку, ≥ п≥дприЇмствами, ф≥рмами, орган≥зац≥¤ми та населенн¤м, з ≥ншого, з метою формуванн¤ та використанн¤ централ≥зованого фонду грошових ресурс≥в дл¤ задоволенн¤ сусп≥льних потреб. ≤ншими словами, це - щор≥чний баланс надходжень та видатк≥в, ¤кий розробл¤ють державн≥ органи дл¤ активного впливу на економ≥чний процес та п≥двищенн¤ його ефективност≥.

—труктура бюджетноњ системи значною м≥рою залежить в≥д державного устрою крањни. “ак, держава з федеральним устроЇм маЇ федеральний (державний) бюджет ≥ бюджети складових частин федерац≥њ (штат≥в, земель, кантон≥в, республ≥к), а також бюджети м≥сцев≥ (район≥в, м≥ст, с≥л, - залежно в≥д адм≥н≥стративного под≥лу). Ќаприклад, у —Ўј центральне м≥сце належить бюджетам штат≥в, а загальнодержавн≥ функц≥њ (оборона, зовн≥шн≥ зв'¤зки, загальне управл≥нн¤ ) задовольн¤ютьс¤ за рахунок федерального бюджету. ” державах без федерального под≥лу Ї лише державний ≥ м≥сцевий бюджети. ¬ ”крањн≥ за структурою бюджетна система складаЇтьс¤ з республ≥канського бюджету та бюджету адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць, а саме: бюджету –еспубл≥ки  рим та м≥сцевих бюджет≥в: обласних, районних, м≥ських, селищних та с≥льських. ¬с≥ вони мають дв≥ частини: доходи й видатки.

 ожен бюджет маЇ своњ власн≥ джерела доход≥в. ƒжерелами доход≥в державного бюджету Ї податок на прибуток п≥дприЇмств, об'Їднань ≥ орган≥зац≥й; податок на додану варт≥сть; акцизн≥ збори; доходи в≥д зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥; прибутковий податок з громад¤н та ≥н., зг≥дно з нормативами, що визначаютьс¤ законодавчими актами. ƒоходи м≥сцевих бюджет≥в формуютьс¤ за рахунок р≥зних м≥сцевих податк≥в та ст¤гнень.

ƒержавн≥ видатки - це сукупн≥сть грошових в≥дносин, ¤к≥ складаютьс¤ в процес≥ розпод≥лу ≥ використанн¤ централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих грошових ресурс≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ основних витрат сусп≥льства. ¬≥дпов≥дно до законодавства ”крањни видатки республ≥канського бюджету спр¤мовуютьс¤ на ф≥нансуванн¤:

     а) виробничого й невиробничого буд≥вництва, геологорозв≥дувальних, проектно-пошукових та ≥нших роб≥т;
     б) заход≥в у галуз≥ осв≥ти, науки, культури, охорони здоров'¤, ф≥зичноњ культури, соц≥ального забезпеченн¤;
     в) загальнореспубл≥канських програм п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ та заход≥в соц≥ального захисту населенн¤;
     г) загальнореспубл≥канськоњ програми охорони навколишнього середовища та ресурсозбереженн¤;
     д) утриманн¤ орган≥в державноњ влади й державного управл≥нн¤, суд≥в, прокуратури;
     е) утворенн¤ резерву кошт≥в дл¤ л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в стих≥йних ¤вищ, авар≥й ≥ катастроф;
     Ї) створенн¤ республ≥канських матер≥альних резерв≥в ≥ резервного фонду та ≥н.

Ѕюджетна система ірунтуЇтьс¤ на взаЇмод≥њ бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в, що в≥дбуваЇтьс¤ за допомогою використанн¤ регулюючих доходних джерел, створенн¤ ц≥льових ≥ рег≥ональних бюджетних фонд≥в, њх часткового перерозпод≥лу. ÷е важливе положенн¤ реал≥зуЇтьс¤ через систему податк≥в, ¤к≥ регулюють обс¤ги надходжень ф≥нансових ресурс≥в м≥ж державою та њњ рег≥онами, а також у ц≥лому по територ≥њ ”крањни. Ќеобх≥дн≥сть такоњ системи виникаЇ в результат≥ того, що в межах крањни ≥снуЇ р≥зниц¤ у ф≥нансов≥й забезпеченост≥ рег≥он≥в внасл≥док р¤ду об'Їктивних причин, пов'¤заних з економ≥чним становищем та њх географ≥чним положенн¤м. —амост≥йн≥сть бюджет≥в забезпечуЇтьс¤ на¤вн≥стю джерел доход≥в ≥ правом визначити напр¤м њх використанн¤ й витрат.

јнал≥з стану бюджету ”крањни за останн≥ роки св≥дчить про дедал≥ напружен≥ший х≥д усього бюджетного процесу, ускладненн¤ його формуванн¤ й виконанн¤. Ѕюджетний деф≥цит - це та сума, на ¤ку в даному роц≥ витрати бюджету перевищують його доходи.

ƒеф≥цит державного бюджету характерний нин≥ дл¤ багатьох крањн. ” —Ўј, наприклад, державний бюджет був збалансований без деф≥циту за останн≥ п≥встол≥тт¤ лише два рази (у 1969, 1998 рр.), у ‘ранц≥њ за останн≥ 48 рок≥в державний бюджет був деф≥цитним 32 рази, нав≥ть у Ќ≥меччин≥, з њњ економ≥чним ≥ валютним "благополучч¤м", перевищенн¤ витрат над доходами спостер≥гаЇтьс¤ пост≥йно. ¬ ”крањн≥ деф≥цит державного бюджету за останн≥ роки незначний, оск≥льки ур¤д докладаЇ максимум зусиль у формуванн≥ бездеф≥цитного бюджету (проф≥циту). ѕричини деф≥циту бюджету по¤снюютьс¤ ц≥лим р¤дом фактор≥в:

* зниженн¤м р≥вн¤ сусп≥льного виробництва;
* глибокою структурною й технолог≥чною незбалансован≥стю виробництва, пост≥йним виснаженн¤м природних ресурс≥в, зниженн¤м науково-техн≥чного потенц≥алу;
* послабленн¤м контролю за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств, пост≥йним зростанн¤м ц≥н, ≥нфл¤ц≥Їю;
* нерац≥ональною зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю держави;
* великомасштабним оборотом "т≥ньового" кап≥талу;
* великими непродуктивними витратами, приписками, крад≥жками, втратами виробленоњ продукц≥њ.

” крањнах ≥з ф≥ксованою к≥льк≥стю грошей в об≥гу можуть бути застосован≥ три способи покритт¤ деф≥циту бюджету - жорстк≥ше оподаткуванн¤, ем≥с≥¤ паперових грошей, що веде до ≥нфл¤ц≥њ, державн≥ позики, ¤к≥ спричин¤ють зростанн¤ державного боргу.

ƒержавний борг - це сума нагромаджених у крањн≥ за певний час бюджетних деф≥цит≥в за вин¤тком позитивних сальдо бюджет≥в, що мали м≥сце за цей же час. –озр≥зн¤ють зовн≥шн≥й ≥ внутр≥шн≥й державний борг.

«овн≥шн≥й державний борг - це борг ≥ноземним державам, орган≥зац≥¤м й окремим особам. ¬≥н л¤гаЇ на крањну важким т¤гарем, оск≥льки њй доводитьс¤ розраховуватис¤ за нього ц≥нними товарами, сировиною, надавати певн≥ послуги, щоб сплатити в≥дсотки й погасити сам борг.

¬нутр≥шн≥й борг - це борг держави своЇму населенню. ¬≥дпов≥дно до законодавства державним внутр≥шн≥м боргом Ї боргове зобов'¤занн¤ ур¤ду виражене у валют≥, перед юридичними й ф≥зичними особами. “ак≥ зобов'¤занн¤ можуть мати форму: кредит≥в, отриманих ур¤дом; державних позик, зд≥йснених шл¤хом випуску ц≥нних папер≥в в≥д ≥мен≥ ур¤ду; ≥нших боргових зобов'¤зань, гарантованих ур¤дом.

Ѕюджетний деф≥цит ≥ державний борг т≥сно пов'¤зан≥, адже державна позика Ї важливим джерелом покритт¤ бюджетного деф≥циту.

ќдним з головних напр¤м≥в удосконаленн¤ бюджетноњ системи в умовах ринкових в≥дносин Ї демократизац≥¤ формуванн¤ та використанн¤ вс≥Їњ системи бюджет≥в. ¬ ”крањн≥ необх≥дно створити таку систему формуванн¤ й використанн¤ бюджету, ¤ка б зац≥кавила й виробник≥в, ≥ органи влади вс≥х р≥вн≥в зб≥льшувати доходи та найефективн≥ше њх використовувати. «г≥дно з новим «аконом ”крањни "ѕро бюджетну систему ”крањни" необх≥дно провести глибоку реформу бюджетноњ системи крањни. –еформою бюджетноњ системи передбачаЇтьс¤:

* по-перше, реальне розмежуванн¤ ф≥нансовоњ та податковоњ системи;
* по-друге, реальне розмежуванн¤ ф≥нанс≥в державних п≥дприЇмств ≥ державного бюджету;
* по-третЇ, розробка зведеного балансу ф≥нансових ресурс≥в держави - доход≥в ≥ витрат ус≥х без вин¤тку юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, через ¤к≥ проходить розпод≥л ≥ перерозпод≥л нац≥онального доходу;
* по-четверте, зд≥йсненн¤ децентрал≥зац≥њ державних ф≥нанс≥в, структурного розмежуванн¤ державного та м≥сцевих бюджет≥в за джерелами надходжень та витрат. ѕередбачаЇтьс¤, що на республ≥канському р≥вн≥ зд≥йснюватимутьс¤ лише т≥ витрати, ¤к≥ мають загальнодержавну вагу. “ому необх≥дно, щоб кожна ланка бюджетноњ системи мала ч≥тко визначену законом дох≥дну базу.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

—уть ≥ функц≥њ ф≥нанс≥в
ƒержавний бюджет ≥ його структура
ѕодатки ≥ податкова система
—трахуванн¤ в умовах ринковоњ економ≥ки
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤