3. ѕодатки ≥ податкова система

ѕодатки - це обов'¤зков≥ платеж≥ в бюджет, ¤к≥ збираЇ держава з юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б. ¬они виникли давним-давно, коли виникла держава. «а допомогою податк≥в забезпечуЇтьс¤ близько 90% надходжень у центральний державний бюджет ≥ б≥льше 70%-у м≥сцевий. “аким чином, у бюджет≥ акумулюЇтьс¤ 40-60% нац≥онального доходу.

¬ажливу роль у формуванн≥ ефективноњ податковоњ пол≥тики належить обірунтуванню оптимальних принцип≥в оподаткуванн¤. ј.—м≥т сформулював чотири фундаментальн≥ принципи або "закони", що стали класичними ≥ придатн≥ дл¤ будь-¤коњ економ≥чноњ системи: перший - п≥ддан≥ держави повинн≥ брати участь в утримуванн≥ ур¤ду в≥дпов≥дно до свого доходу, ¤ким вони користуютьс¤ п≥д захистом держави; другий - податок ¤кий зобов'¤зана сплачувати кожна окрема особа маЇ бути точно визначений (строк оплати, спос≥б платежу, сума платежу); трет≥й - податок повинен ст¤гуватис¤ в той час ≥ таким способом, ¤к≥ найзручн≥ш≥ дл¤ платника; четвертий - податок маЇ бути розроблений таким чином, щоб в≥н ст¤гувати з народу ¤к найменше грошей понад те, що необх≥дно дл¤ формуванн¤ державного бюджету [29: 185-190].

“аким чином, при формуванн≥ податк≥в необх≥дно в сучасних умовах дотримуватись таких принцип≥в, ¤к визначен≥сть; простота ≥ зручн≥сть; однократн≥сть; стаб≥льн≥сть; обов'¤зков≥сть; справедлив≥сть та ≥нш≥.

—усп≥льне призначенн¤ податк≥в про¤вл¤Їтьс¤ в њх функц≥¤х. ѓх дв≥ - "ф≥скальна" й "економ≥чна".

‘≥скальна пол¤гаЇ в формуванн≥ грошових доход≥в держави. √рош≥ потр≥бн≥ њй на утриманн¤ державного апарату, арм≥њ, розвитку науки ≥ техн≥ки, п≥дтримку д≥тей, л≥тн≥х ≥ хворих людей. ≤з з≥браних у вигл¤д≥ податк≥в кошт≥в держава покриваЇ витрати на осв≥ту, будуЇ школи, вищ≥ учбов≥ заклади, дит¤ч≥ будинки, платить зарплату викладачам ≥ стипенд≥ю студентам. „астина кошт≥в йде на охорону здоров`¤. « цього ж джерела ≥ витрачаютьс¤ грош≥ на буд≥вництво державних п≥дприЇмств, споруд, дор≥г, захист навколишнього середовища.

≈коном≥чна функц≥¤ податк≥в пол¤гаЇ у вплив≥ через податки на сусп≥льне в≥дтворенн¤, тобто охоплюЇ будь-¤к≥ процеси в економ≥ц≥ крањни, а також соц≥ально-економ≥чн≥ процеси в сусп≥льств≥. ѕодатки в ц≥й функц≥њ можуть в≥д≥гравати стимулюючу, обмежуючу ≥ контролюючу роль. Ќаприклад, не обкладати податком частину прибутку, ¤ка п≥де на впровадженн¤ новоњ техн≥ки, що спри¤Ї науково-техн≥чному прогресу. ј не обкладаючи податком частину прибутку, ¤ка йде на благод≥йну д≥¤льн≥сть, держава стимулюЇ п≥дприЇмства до вир≥шенн¤ соц≥альних проблем. «начне п≥двищенн¤ податк≥в здатне не т≥льки обмежити, але й зробити беззм≥стовною п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть.

‘ункц≥њ податк≥в взаЇмозв`¤зан≥. –≥ст податкових поступлень у бюджет, тобто реал≥зац≥¤ ф≥скальноњ функц≥њ, створюЇ матер≥альну можлив≥сть дл¤ зд≥йсненн¤ економ≥чноњ рол≥ держави, тобто економ≥чноњ функц≥њ податк≥в. ” той же час дос¤гнуте в результат≥ економ≥чного регулюванн¤ прискоренн¤ розвитку ≥ росту дох≥дност≥ виробництва дозвол¤Ї держав≥ отримати б≥льше кошт≥в. ÷е означаЇ, що економ≥чна функц≥¤ податк≥в спри¤Ї зд≥йсненню ф≥скальноњ, зм≥цнюЇ њњ.

 ожний податок маЇ обов`¤зков≥ елементи. ƒо них в≥днос¤тьс¤:

*  суб`Їкт податку або платник - особа, на ¤ку законом покладено обов`¤зок сплачувати податок;
*  об`Їкт податку - доход або майно, з ¤кого нараховуЇтьс¤ податок (зароб≥тна плата, прибуток, майно, ц≥нн≥ папери ≥ т.п.);
*  джерело податку - дох≥д, за рахунок ¤кого сплачуЇтьс¤ податок;
*  ставка податку - розм≥р податку, ¤кий припадаЇ на одиницю оподаткуванн¤ (грошова одиниц¤ доходу, одиниц¤ земельноњ площ≥ ≥ т.п.). ” практиц≥ оподаткуванн¤ розр≥зн¤ють тверд≥, пропорц≥йн≥, прогресивн≥ ≥ регресивн≥ ставки податк≥в.

“верд≥ ставки встановлюютьс¤ в абсолютн≥й сум≥ на одиницю обкладанн¤ незалежно в≥д розм≥ру доходу (наприклад, за тонну нафти, за 1 куб. м газу).

ѕропорц≥йн≥ - д≥ють в однаковому в≥дсотковому в≥дношенн≥ до об`Їкта податку без врахуванн¤ диференц≥ац≥њ його величини.

ѕрогресивн≥ ставки - середн¤ ставка прогресивного податку п≥двищуЇтьс¤ у м≥ру зростанн¤ доходу.

–егресивн≥ ставки - середн¤ ставка регресивного податку знижуЇтьс¤ у м≥ру зростанн¤ доходу.

«а формою оподаткуванн¤ вс≥ податки под≥л¤ютьс¤ на пр¤м≥ ≥ непр¤м≥.

ѕр¤м≥ податки сплачуютьс¤ суб`Їктами податк≥в безпосередньо й пр¤мо пропорц≥йно платоспроможност≥. ѕр¤м≥ под≥л¤ютьс¤ на реальн≥ та особист≥. ƒо реальних в≥днос¤тьс¤ податки на землю, будинки, промислов≥, торгов≥, банк≥вськ≥ установи та грошовий кап≥тал. ƒо особистих - податки на доходи ф≥зичних та юридичних ос≥б (податковий, помайновий, ≥з спадщини тощо).

Ќа в≥дм≥ну в≥д пр¤мих, непр¤м≥ податки не зв`¤зан≥ з розм≥рами доход≥в чи варт≥стю майна платника податк≥в. Ќепр¤м≥ податки виступають у трьох видах: "акцизи", "ф≥скальн≥ монопольн≥ податки", "митн≥ збори".

јкциз - р≥зновид непр¤мого податку переважно на товари масового споживанн¤ (цигарки, алкогольн≥ напоњ, с≥ль, цукор, с≥рники, автомоб≥л≥, холодильники, парфумерн≥ вироби тощо), а також р≥зн≥ комунальн≥, транспортн≥, культурн≥ та ≥нш≥ послуги, ¤к≥ мають широке розповсюдженн¤ (телефон, транспортн≥ перевезенн¤, ав≥а- ≥ зал≥знодорожн≥ квитки, демонстрац≥¤ ф≥льм≥в). ” б≥льшост≥ крањн «аходу непр¤м≥ податки на товари ≥ послуги внутр≥шнього ринку забезпечують б≥л¤ 25% вс≥х податкових надходжень у бюджет. ≤ндив≥дуальн≥ чи виб≥рков≥ акцизи ст¤гуютьс¤ за твердими ставками з одиниц≥ товару. ‘≥скальн≥ монопольн≥ податки поповнюють казну за рахунок непр¤мого оподаткуванн¤ товар≥в масового попиту, виробництво ≥ реал≥зац≥¤ ¤ких монопол≥зован≥ державою. ¬иник цей податок з "реал≥њ", тобто привласненн¤ державою виключного права на той чи ≥нший вид д≥¤льност≥. Ќаприклад, ≥снуЇ в держав≥ монопол≥¤ на виробництво алкогольних вироб≥в. Ќапередодн≥ антиалкогольноњ компан≥њ цей вид монопольноњ державноњ д≥¤льност≥ забезпечував надходженн¤ в бюджет б≥льше третини його суми. ѕрактично завжди об`Їктом державноњ монопол≥њ було також виробництво ≥ реал≥зац≥¤ вироб≥в з хутра ≥ золота.

ћитн≥ збори - це непр¤м≥ податки на ≥мпортн≥, експортн≥ ≥ транзитн≥ товари, тобто так≥, ¤к≥ перес≥кають кордони крањни. ¬они сплачуютьс¤ вс≥ма, хто зд≥йснюЇ зовн≥шньоеконом≥чн≥ операц≥њ. ¬ залежност≥ в≥д цих ц≥лей, ¤к≥ пересл≥дуЇ держава, митн≥ збори под≥л¤ютьс¤ на "ф≥скальн≥", "протекц≥йн≥", "антидемп≥нгов≥" ≥ "п≥льгов≥".

‘≥скальн≥ митн≥ збори мають за мету р≥ст бюджетних доход≥в. ѕол≥тика держави в тих випадках, коли вона захищаЇ своњх п≥дприЇмц≥в в≥д ≥ноземних конкурент≥в, п≥дтримуЇ високий р≥вень ц≥н на њх продукц≥ю в своњй крањн≥, називаЇтьс¤ протекц≥он≥змом. ѕротекц≥он≥зм зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою високих митних тариф≥в на ≥ноземн≥ товари, повноњ заборони або обмеженн¤ ≥мпорту окремих товар≥в, нетарифних бар`Їр≥в, компенсац≥йних мит, спри¤нн¤ експорту продукц≥њ нац≥ональноњ промисловост≥ чи с≥льського господарства, використанн¤ л≥ценз≥йноњ системи у зовн≥шн≥й торг≥вл≥, ≥мпортних податк≥в тощо. ¬≥дом≥ три основних способи зб≥льшенн¤ податкових надходжень у бюджет:

а) розширенн¤ кола платник≥в податк≥в;
б) зб≥льшенн¤ числа тих об`Їкт≥в з ¤ких ст¤гуютьс¤ непр¤м≥ податки;
в) п≥двищенн¤ податкових ставок ≥ при пр¤мому, ≥ при непр¤мому оподаткуванн≥.

ѕрагненн¤ держави зб≥льшити поступленн¤ в бюджет зрозум≥ти можна, водночас р≥вень податкових ставок не повинен перевищувати того р≥вн¤, за ¤ким зростанн¤ ставки податку веде до зменшенн¤ надходжень. “еоретично це обірунтував американський економ≥ст ј.Ћаффер. ¬≥н показав залежн≥сть м≥ж максимальними ставками оподаткуванн¤ ≥ податковими надходженн¤ми в бюджет.  рива Ћаффера зображена на рис.6.

–ис. 6.  рива Ћаффера

ќсновна ≥де¤ пол¤гаЇ в тому, що ≥з зростанн¤м податковоњ ставки в≥д 0 до 100%, податков≥ надходженн¤ поступово зростають до свого максимального р≥вн¤ Y, а пот≥м знову зменшуютьс¤ до нул¤. Ќа погл¤д Ћаффера, податков≥ надходженн¤ до бюджету знижуютьс¤ п≥сл¤ точки Y, адже б≥льш висок≥ податков≥ ставки стримують економ≥чну активн≥сть, гальмують науково-техн≥чний прогрес, а доходи в бюджет скорочуютьс¤. ѕрофесор Ћаффер спробував теоретично довести, що при ставц≥ податку б≥льше 50% р≥зко знижуЇтьс¤ д≥лова активн≥сть ф≥рм ≥ населенн¤ в ц≥лому. Ќеобх≥дно знайти такий р≥вень податковоњ ставки, за ¤коњ бюджет буде найб≥льшим. —в≥товий досв≥д св≥дчить, що найб≥льший ефект даЇ податкова ставка на р≥вн≥ 30-35%.

¬ ”крањн≥ п≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥ почавс¤ процес закладанн¤ п≥двалин власноњ податковоњ системи.

ѕодаткова система - це сукупн≥сть податк≥в, збор≥в, ≥нших обов`¤зкових платеж≥в ≥ внеск≥в до бюджету ≥ державних ц≥льових фонд≥в, ¤к≥ д≥ють у встановленому законом пор¤дку. —утн≥сть, структура ≥ роль системи оподаткуванн¤ визначаютьс¤ податковою пол≥тикою, що Ї виключним правом держави, ¤ка проводить њњ в крањн≥ самост≥йно, виход¤чи ≥з завдань соц≥ально-економ≥чного розвитку. „ерез податки, п≥льги ≥ ф≥нансов≥ санкц≥њ, а також ≥ в≥дпов≥дальн≥сть, ¤к≥ виступають нев≥д'Їмною частиною системи оподаткуванн¤, держава ставить Їдин≥ вимоги до ефективного веденн¤ господарства в крањн≥.

ѕравовою основою податковоњ системи Ї закони ”крањни "ѕро оподаткуванн¤ доход≥в п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й", "ѕро податок на додану варт≥сть", "ѕро акцизний зб≥р", "ѕро державну податкову службу", "ѕро систему оподаткуванн¤". ¬ них передбачено, що при визначенн≥ податк≥в, збор≥в ≥ обов'¤зкових платеж≥в, а також встановленн≥ обов'¤зк≥в ≥ в≥дпов≥дальност≥ платник≥в ц¤ система будуЇтьс¤ на таких принципах:

ѕо-перше, обов'¤зков≥сть виконанн¤ законодавства про податки ус≥ма об'Їктами оподаткуванн¤.
ѕо-друге, обов'¤зков≥сть оподаткуванн¤ вс≥х доход≥в незалежно в≥д њхн≥х джерел.
ѕо-третЇ, застосуванн¤ Їдиних податкових ставок до р≥зних власник≥в ≥ громад¤н, тобто з р≥вноњ величини доходу повинна сплачуватис¤ р≥вна величина податку.
ѕо-четверте, п≥двищенн¤ стимулюючоњ рол≥ податкових норм, особливо через систему п≥льг.
ѕо-п'¤те, поЇднанн¤ ≥нтерес≥в держави, рег≥он≥в, п≥дприЇмств ≥ громад¤н ≥ забезпеченн¤ надходженн¤ кошт≥в до бюджет≥в в≥дпов≥дних р≥вн≥в ≥ державних ц≥льових фонд≥в.
ѕо-шосте, повсюдний та жорсткий ф≥нансовий контроль за зобов'¤занн¤ми з податкових платеж≥в ус≥х об'Їкт≥в через декларац≥њ й податкову ≥нспекц≥ю.

«аконодавч≥ акти в юридичному аспект≥ визначають права, обов'¤зки та в≥дпов≥дальн≥сть обох стор≥н процесу оподаткуванн¤ та функц≥онуванн¤ його механ≥зму.

—учасна податкова система регламентуЇ основн≥ обов'¤зки платник≥в: вести бухгалтерський обл≥к, складати зв≥тн≥сть про ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть; у строки, встановлен≥ законодавством, подавати до державних податкових ≥нспекц≥й та ≥нших державних орган≥в бухгалтерську зв≥тн≥сть та ≥нш≥ документи та в≥домост≥, пов'¤зан≥ з обчисленн¤м ≥ оплатою податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в; своЇчасно ≥ в повному розм≥р≥ сплачувати податков≥ суми ≥ зд≥йснювати ≥нш≥ податков≥ платеж≥, допускати службових ос≥б податкових ≥нспекц≥й дл¤ обстеженн¤ прим≥щень, ¤к≥ використовуютьс¤ з метою одержанн¤ доход≥в чи пов`¤зан≥ з утриманн¤м об`Їкт≥в оподаткуванн¤, а також дл¤ перев≥рок з питань обчисленн¤ податк≥в та ≥нших обов`¤зкових платеж≥в; виконувати ≥нш≥ обов`¤зки, пов`¤зан≥ з обчисленн¤м ≥ оплатою податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в.

Ќова податкова система встановлюЇ в≥дпов≥дальн≥сть платник≥в за правильн≥сть обчисленн¤ ≥ своЇчасн≥сть оплати податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в, за виконанн¤ законодавства про оподаткуванн¤: суми донарахованих податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в ≥ ф≥нансових санкц≥й сплачуютьс¤ до бюджету ≥ державних ц≥льових фонд≥в юридичними особами в 10-ти денний строк з дн¤ складанн¤ акту перев≥рки, а громад¤нами - 15-денний строк з дн¤ прийн¤тт¤ державними податковими ≥нспекц≥¤ми в≥дпов≥дного р≥шенн¤; сума податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в, не внесених у встановлений строк, а також суми штрафу та ≥нших ф≥нансових санкц≥й ст¤гуютьс¤ за весь час ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в (з юридичних ос≥б) незалежно в≥д форм власност≥ та результат≥в господарсько-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ - у безперечному пор¤дку, а з громад¤н - за р≥шенн¤м суду або через нотар≥альн≥ контори, за виконавчими приписами; посадов≥ особи п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, громад¤ни, винн≥ в порушенн≥ законодавства про оподаткуванн¤ у встановленому законом пор¤дку прит¤гаютьс¤ до адм≥н≥стративноњ, дисципл≥нарноњ та крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥.

—еред заход≥в в≥дпов≥дальност≥ в податковому законодавств≥ особливе м≥сце займають санкц≥њ ¤к ефективний ≥нструмент державного економ≥чного ≥ адм≥н≥стративного впливу на платник≥в податк≥в ≥ посадових ос≥б, ¤к≥ не дотримуютьс¤ чинного законодавства. —анкц≥њ передбачають ст¤гненн¤ з порушника певноњ грошовоњ суми до бюджету ≥ покликан≥ посилити економ≥чну в≥дпов≥дальн≥сть за ефективн≥сть господарськоњ д≥¤льност≥, а також за виконанн¤ закон≥в про оподаткуванн¤.

¬ажливим засобом ефективного застосуванн¤ закон≥в про оподаткуванн¤ повинно стати ≥ прийн¤тт¤ податкового  одексу ”крањни, ¤кий би систематизував ус≥ нормативн≥ акти про податки ≥ зменшив к≥льк≥сть податк≥в.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

—уть ≥ функц≥њ ф≥нанс≥в
ƒержавний бюджет ≥ його структура
ѕодатки ≥ податкова система
—трахуванн¤ в умовах ринковоњ економ≥ки
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤