5. —тил≥ управл≥нн¤
” кожного кер≥вника складаютьс¤ певн≥ стереотипи управл≥нськоњ д≥¤льност≥. ¬ ус≥х науках про управл≥нн¤ ц≥ стереотипи заведено називати стилем управл≥нн¤. ” ход≥ останн≥х 50-р≥чних досл≥джень було сформульовано багато концепц≥й стил≥в. Ѕ≥льш≥сть сходитьс¤ на такому:
1) стиль в≥дображаЇ устален≥ способи д≥¤льност≥ кер≥вника ≥ т≥сно пов'¤заний з психолог≥чними особливост¤ми мисленн¤, прийн¤тт¤м р≥шень;
2) стиль не Ї вроджена ¤к≥сть, а формуЇтьс¤ в процес≥ д≥¤льност≥ ≥ зм≥нюЇтьс¤.
–озр≥зн¤ють три головн≥ стил≥ управл≥нн¤.
1. јвторитарний стиль
¬с≥ р≥шенн¤ ухвалюютьс¤ одноос≥бно кер≥вником. «авжди точно окреслен≥ "меж≥
компетентност≥", тобто жорстко визначен≥ ранги кер≥вник≥в, ¤к≥ мають право
приймати р≥шенн¤ з тих чи ≥нших питань. —труктура влади будуЇтьс¤ ¤к гранично
жорстка, вертикально-≥Їрарх≥чна. –≥шенн¤, ухвален≥ на верхн≥х поверхах ≥Їрарх≥њ,
надход¤ть в низ у вигл¤д≥ директив, ¤к≥ не п≥дл¤гають обговоренню, њх належить
незаперечно виконувати. ¬с≥ нижч≥ р≥вн≥ кер≥вник≥в та п≥дрозд≥л≥в ознайомлен≥
т≥льки ≥з своњм функц≥ональним завданн¤м. ¬≥дпов≥дальн≥сть "перекладаЇтьс¤"
на кер≥вник≥в нижчих р≥вн≥в.
” масов≥й св≥домост≥ такий стиль кер≥вництва закр≥пивс¤ у в≥домчих висловлюванн¤х:
"я - начальник, ти - дурень, “и - начальник, я - дурень". ” кер≥вник≥в
з авторитарним стилем кер≥вництва складаютьс¤ завищена самооц≥нка та р≥зко занижена
оц≥нка оточенн¤, особливо п≥длеглих. Ќасл≥дком цього Ї недов≥ра до п≥длеглих,
нехтуванн¤ ними.
2. ƒемократичний стиль управл≥нн¤
ѕротилежний авторитарному стилю. ѕрийн¤тт¤ р≥шень зд≥йснюЇтьс¤ колег≥ально,
але т≥льки кер≥вниками. —п≥вроб≥тники до прийн¤тт¤ р≥шень не залучаютьс¤. ѕри
демократичному стил≥ визначаЇтьс¤, що сп≥вроб≥тники - це не просто виконавц≥
чужих р≥шень, а люди, ¤к≥ мають власн≥ ц≥нност≥ та ≥нтереси. ѕ≥дх≥д до службовц¤
¤к до особистост≥. ѕри цьому стил≥ дуже часто кер≥вники нижчоњ ланки починають
репрезентувати й в≥дстоювати ≥нтереси сп≥вроб≥тник≥в перед вищим кер≥вництвом.
“аким чином немов би виникаЇ зустр≥чний пот≥к ≥нформац≥њ в≥д сп≥вроб≥тник≥в
до кер≥вництва. ѕри цьому стил≥ зростаЇ ≥н≥ц≥ативн≥сть сп≥вроб≥тник≥в, к≥льк≥сть
творчих нестандартних р≥шень, пол≥пшуЇтьс¤ моральний кл≥мат та загальна задоволен≥сть
сп≥вроб≥тник≥в орган≥зац≥Їю.
3. Ћ≥беральний стиль
¬≥н по сут≥ означаЇ втрату кер≥вництва. ер≥вник з таким стилем д≥¤льност≥ намагаЇтьс¤
продемонструвати активн≥сть, але при цьому реально н≥чого не робить. ÷е - небажанн¤
≥ нездатн≥сть кер≥вника приймати будь-¤к≥ р≥шенн¤, перекладанн¤ виробничих функц≥й
та в≥дпов≥дальност≥ на ≥нших кер≥вник≥в та п≥дрозд≥ли, намаганн¤ уникнути будь-¤ких
≥нновац≥й.
ѕ≥дрозд≥ли та орган≥зац≥¤ за такого кер≥вництва пов≥льно, але неухильно перетворюЇтьс¤
на болото, сп≥вроб≥тники втрачають мотивац≥ю, ≥н≥ц≥ативу та ≥нтерес до справ
орган≥зац≥њ.
” 70-х роках в усьому св≥т≥ почавс¤ процес перегл¤ду старих метод≥в управл≥нн¤
та формуванн¤ нових. «окрема, з'¤вивс¤ "прихований"
або "анон≥мний" стиль управл≥нн¤. —енс цього стилю пол¤гаЇ
в тому, що вища ланка кер≥вництва, ¤ка приймаЇ найб≥льш в≥дпов≥дальн≥ р≥шенн¤
≥ визначаЇ житт¤ вс≥Їњ корпорац≥њ, була нев≥дома не т≥льки р¤довим сп≥вроб≥тникам,
але й кер≥вникам нижчоњ й нав≥ть середньоњ ланки. «вичайно, вс≥ знали, що Ї
директор (президент), ¤кийсь N, але його н≥хто н≥коли не бачить, в≥н н≥ з ким
особисто не зустр≥чаЇтьс¤ ≥ не входить у контакт, кр≥м двох-трьох заступник≥в.
"¬≥дкритий" або "видимий" стиль
управл≥нн¤. …ого гаслом можна вважати: " ер≥вник завжди до послуг сп≥вроб≥тник≥в".
¬иконавчий стиль характеризуЇтьс¤ ор≥Їнтац≥Їю кер≥вника на оф≥ц≥йну
субординац≥ю та м≥жособист≥сн≥ контакти.
≤н≥ц≥ативний стиль - тут переважають ор≥Їнтац≥њ на справу та на
себе.
—ьогодн≥ вже розр≥зн¤ють ≥ ≥нш≥ стил≥.
—тиль режим п≥дпор¤дкуванн¤ кер≥вников≥. ер≥вник в≥ддаЇ пр≥оритет
максим≥зац≥њ виробничих показник≥в шл¤хом реал≥зац≥њ наданих повноважень ≥ встановленн¤
контролю над д≥¤льн≥стю п≥длеглих, диктуючи њм, що та ¤к вони повинн≥ робити.
—тиль управл≥нн¤ "прим≥ським клубом": м≥н≥мальна турбота
про виробництво поЇднуЇтьс¤ з максимальною турботою про людей. √оловна увага
прид≥л¤Їтьс¤ збереженню дружн≥х в≥дносин м≥ж прац≥вниками, нехай нав≥ть за рахунок
виробничих показник≥в.
—тиль "зубож≥нн¤" управл≥нн¤: м≥н≥мальна турбота ≥ про
виробництво, ≥ про потреби прац≥вник≥в.
—тиль "колективного" управл≥нн¤ поЇднуЇ турботу про
виробництво та турботу про людей.
[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]
—уть ≥ значенн¤ менеджменту
—учасн≥ теор≥њ менеджменту
Ўколи практичного менеджменту
¬иди та функц≥њ менеджменту
—тил≥ управл≥нн¤
онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤