2. ћ≥жнародна торг≥вл¤ та св≥товий ринок

≈коном≥чний усп≥х будь-¤коњ крањни св≥ту базуЇтьс¤ на зовн≥шн≥й торг≥вл≥. ўе жодна крањна не спромоглас¤ створити здорову економ≥ку, ≥золювавши себе в≥д св≥товоњ економ≥чноњ системи.

ћ≥жнародна торг≥вл¤ в≥дкриваЇ безл≥ч переваг, що стимулюють економ≥чне зростанн¤. «авд¤ки торг≥вл≥ крањни отримують можлив≥сть спец≥ал≥зуватис¤ у к≥лькох пров≥дних сферах економ≥ки, адже вони отримують можлив≥сть ≥мпортувати ту продукц≥ю, ¤коњ вони сам≥ не виробл¤ють.  р≥м того, торг≥вл¤ спри¤Ї розповсюдженню нових ≥дей ≥ технолог≥й.  оли в ¤к≥йсь крањн≥ з'¤вл¤Їтьс¤ важливий винах≥д, м≥жнародн≥ торговельн≥ зв'¤зки рознос¤ть його по ц≥лому св≥т≥.

„ому м≥жнародн≥й торг≥вл≥ надаЇтьс¤ наст≥льки важливе значенн¤? „ому в≥д нењ так сильно залежать перспективи економ≥чного зростанн¤? „и вс≥ крањни можуть брати участь у м≥жнародн≥й торг≥вл≥, а чи лише крањни з досить високим технолог≥чним р≥внем? “еоретичне обірунтуванн¤ тих переваг, ¤к≥ в≥дкриваЇ м≥жнародна торг≥вл¤, було зроблено приблизно 200 рок≥в тому двома видатними британськими економ≥стами - ј.—м≥том ≥ ƒ.–≥кардо.

ј.—м≥т у своњй класичн≥й прац≥ "ƒосл≥дженн¤ про природу ≥ причини багатства народ≥в" в≥дзначив, що держави мають спец≥ал≥зуватис¤ на виробництв≥ та експорт≥ тих товар≥в, у виготовленн≥ ¤ких вони мають абсолютну перевагу пор≥вн¤но з ≥ншими суб'Їктами м≥жнародного економ≥чного сп≥вроб≥тництва. ≤, очевидно, кожн≥й крањн≥ сл≥д ≥мпортувати так≥ товари, у виробництв≥ ¤ких в≥дсутн≥ переваги. ≤накше кажучи, крањна повинна експортувати так≥ товари, виробництво ¤ких абсолютно ефективн≥ше в тому план≥, що на одиницю продукту витрачаЇтьс¤ менше прац≥ пор≥вн¤но з ≥ншою крањною - потенц≥йним торговельним партнером.

ƒ.–≥кардо й економ≥сти, що були його посл≥довниками, розвинули пон¤тт¤ пор≥вн¤льноњ переваги. Ќа його думку, незважаючи на те, що та чи ≥нша крањна здатна випускати безл≥ч р≥зноман≥тних товар≥в, вона маЇ пор≥вн¤льну перевагу у виробництв≥ лише певних вид≥в продукц≥њ, тод≥ ¤к ≥ншим крањнам краще вдаЇтьс¤ виробництво чогось ≥ншого. ≤ншими словами, ситуац≥¤ пор≥вн¤льноњ переваги - це здатн≥сть крањни виробл¤ти товари та послуги з в≥дносно б≥льш низькими альтернативними затратами, н≥ж будь-¤ка ≥нша крањна. ƒо тих п≥р, поки за умов в≥дсутност≥ торг≥вл≥ будуть збер≥гатис¤ в≥дм≥нност≥ в сп≥вв≥дношенн≥ ц≥н м≥ж крањнами, кожна крањна матиме пор≥вн¤льну перевагу, тобто у нењ завжди знайдетьс¤ такий товар, виробництво ¤кого буде виг≥дним при ≥снуючому сп≥вв≥дношенн≥ затрат, н≥ж виробництво ≥нших товар≥в. —аме цей товар вона ≥ повинна експортувати в обм≥н на ≥нш≥. —укупний обс¤г випуску продукц≥њ буде найб≥льшим тод≥, коли кожен товар виробл¤тиметьс¤ т≥Їњ крањною, ¤ка маЇ нижч≥ альтернативн≥ затрати.

“еор≥¤ пор≥вн¤льних витрат була представлена ƒ.–≥кардо в його основн≥й прац≥ "ѕринципи пол≥тичноњ економ≥њ ≥ оподаткуванн¤" (1817 р.).

—в≥това система торг≥вл≥ переживаЇ пер≥оди спад≥в та п≥днесенн¤.  ≥нець ’≤’ ст. було визначено розкв≥том м≥жнародноњ торг≥вл≥. ѕроте ц¤ стад≥¤ зак≥нчилас¤ початком першоњ св≥товоњ в≥йни, коли перемогла протилежна тенденц≥¤. ≈коном≥чна криза 20-30-х рр. викликала занепад м≥жнародноњ торг≥вл≥. Ќезабаром розпочалас¤ друга св≥това в≥йна ≥ спад поглибивс¤ ще б≥льше. ≤ т≥льки у повоЇнний пер≥од св≥това торг≥вл¤ знову набрала сили. ÷ього разу тенденц≥¤ до розширенн¤ торговельних зв'¤зк≥в тривала 50 рок≥в.  рањни, що брали активну участь у св≥тов≥й торг≥вл≥, отримали нечувану вигоду. “им крањнам, що в≥ддали перевагу само≥зол¤ц≥њ, тепер доводитьс¤ надолужувати прога¤не.

—ьогодн≥ м≥жнародна торг≥вл¤ Ї засобом, за допомогою ¤кого крањни можуть розвивати спец≥ал≥зац≥ю, п≥двищувати продуктивн≥сть своњх ресурс≥в ≥ таким чином зб≥льшувати обс¤г виробництва.

„ому держави торгують? Ќа це запитанн¤ спробували дати в≥дпов≥дь в≥дом≥ американськ≥ професори  .–.ћакконнелл ≥ —.Ѕрю у своЇму двотомному п≥дручнику "≈коном≥кс". ¬они пишуть: "” загальному вигл¤д≥ м≥жнародна торг≥вл¤ Ї засобом, за допомогою ¤кого крањни можуть розвивати спец≥ал≥зац≥ю, п≥двищувати продуктивн≥сть своњх ресурс≥в ≥ таким чином зб≥льшувати загальний обс¤г виробництва. —уверенн≥ держави, ¤к ≥ окрем≥ особи й рег≥они крањни, можуть виграти за рахунок спец≥ал≥зац≥њ на виробах, ¤к≥ вони можуть виробл¤ти з найб≥льшою в≥дносною ефективн≥стю, й наступного њх обм≥ну на товари, ¤к≥ вони неспроможн≥ сам≥ ефективно виробл¤ти" [17:т.2: 322 ]. ¬ основ≥ досл≥дженн¤ цього питанн¤ лежить дв≥ обставини. ѕо-перше, економ≥чн≥ ресурси - природн≥, людськ≥, ≥нвестиц≥йн≥ товари - розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж крањнами вкрай нер≥вном≥рно. ѕо-друге, ефективне виробництво р≥зних товар≥в вимагаЇ р≥зних технолог≥й або комб≥нац≥й ресурс≥в.

—л≥д в≥дзначити, що м≥жнародна торг≥вл¤ в пор≥вн¤нн≥ з внутр≥шньою торг≥влею пов'¤зана з додатковими труднощами, оск≥льки:

*  вона б≥льшою м≥рою потрапл¤Ї п≥д пол≥тичний контроль та втручанн¤;
*  кожна крањна використовуЇ свою валюту;
*  ресурси на м≥жнародному р≥вн≥ менш моб≥льн≥, н≥ж в середин≥ крањни.

ћ≥жнародна торг≥вл¤ ≥снувала ще в глибоку давнину, але св≥товий ринок склавс¤ на ірунт≥ м≥жнародного под≥лу прац≥ в пер≥од зародженн¤ ≥ розвитку кап≥тал≥стичних в≥дносин.

—в≥товий ринок - це система обм≥ну товарами й послугами на м≥ждержавному р≥вн≥.

—ьогодн≥ в≥дбуваЇтьс¤ в≥дносне скороченн¤ торг≥вл≥ сировиною ≥ енергонос≥¤ми (паливними ресурсами), а також скорочуЇтьс¤ дол¤ продовольчих товар≥в у св≥тов≥й торг≥вл≥. ¬ сучасних умовах дедал≥ б≥льшого значенн¤ набуваЇ на св≥товому ринку торг≥вл¤ промисловими виробами, в першу чергу тими, що потребують значних витрат прац≥ й кап≥талу - електронна техн≥ка й комп'ютери, рад≥о - ≥ телеапаратура, побутова техн≥ка, складн≥ прилади й машини, нов≥тн≥ технолог≥њ тощо. ќсоблива увага в≥дводитьс¤ торг≥вл≥ послугами та науково-техн≥чними дос¤гненн¤ми. ќстанн¤ виступаЇ у форм≥ торг≥вл≥ патентами й л≥ценз≥¤ми. ѕатент даЇ виключне право на користуванн¤ винаходом, що закр≥плюЇтьс¤ у в≥дпов≥дному патентному законодавств≥. Ћ≥ценз≥¤ - дозв≥л на право використанн¤ ≥ншою особою (ф≥рмою) винаходу, захищеного патентом, а також техн≥чних знань, досв≥ду, торговоњ марки.

Ќа св≥товому ринку складаЇтьс¤ особлива система ц≥н - св≥тов≥ ц≥ни. —в≥това ц≥на ¤вл¤Ї собою грошове вираженн¤ ≥нтернац≥ональноњ вартост≥ товар≥в ≥ послуг, що реал≥зуютьс¤ на зовн≥шньому ринку.

≤нтернац≥ональна варт≥сть визначаЇтьс¤ середньосв≥товим необх≥дним робочим часом. јле, на в≥дм≥ну в≥д процесу формуванн¤ вартост≥ на нац≥ональному р≥вн≥, сусп≥льно необх≥дн≥ затрати прац≥ в м≥жнародному масштаб≥ значною м≥рою залежать в≥д умов виробництва ¤кого-небудь товару в крањн≥, ¤ка Ї його головним експортером на св≥товому ринку, а не просто виробником.

“орговельна пол≥тика

“орговельна пол≥тика - це Ї державна пол≥тика, ¤ка впливаЇ на торг≥влю через податки, субсид≥њ ≥ пр¤м≥ обмеженн¤ на ≥мпорт або експорт.

Ќе дивл¤чись на всю переконан≥сть аргумент≥в на користь в≥льноњ торг≥вл≥, насправд≥ на њњ шл¤ху стоњть безл≥ч бар'Їр≥в.

Ќайб≥льш поширеним видом обмеженн¤ торг≥вл≥ Ї мито - податок, ¤кий накладаЇтьс¤ на кожну одиницю ≥мпортного товару. ѕри введенн≥ мита в≥тчизн¤на ц≥на ≥мпортного товару п≥дн≥маЇтьс¤ вище св≥товоњ ц≥ни:

” результат≥ введенн¤ мита скорочуЇтьс¤ ≥мпорт, зростаЇ обс¤г в≥тчизн¤ного неефективного виробництва (оск≥льки граничн≥ витрати перевищують св≥тову ц≥ну), зростають ц≥ни не т≥льки ≥мпортних, але ≥ в≥тчизн¤них товар≥в. јле поки мито не Ї заборонним (тобто ≥мпорт обмежуЇтьс¤ лише частково), то воно приносить дох≥д держав≥, ¤кий може бути використаний на розширенн¤ соц≥альних програм та з ≥ншою метою. ¬ ц≥лому ≥мпортн≥ тарифи практично завжди знижують р≥вень добробуту нац≥њ, оск≥льки споживач≥ втрачають б≥льше, н≥ж отримують разом виробники та держава.

ћито не Ї Їдиною формою торговоњ пол≥тики. Ўирокого розповсюдженн¤ набули ≥мпортн≥ квоти або к≥льк≥сне обмеженн¤ обс¤гу ≥ноземноњ продукц≥њ, ¤ка може бути ≥мпортована за певний пром≥жок часу. „асто ≥мпортн≥ квоти виступають б≥льш ефективним засобом стримуванн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥, н≥ж мито. Ќе дивл¤чись на високе мито, певний товар може ≥мпортуватис¤ у в≥дносно велик≥й к≥лькост≥. ј низьк≥ ≥мпортн≥ квоти повн≥стю заборон¤ють ≥мпорт товару понад певну його к≥льк≥сть. «а умов в≥льноњ конкуренц≥њ результати впливу квоти ≥ мита на р≥вень добробуту нац≥њ ≥дентичн≥.

ўе одним видом торгового бар'Їру, ¤кий т≥сно пов'¤заний ≥з квотами, Ї система л≥цензуванн¤ ≥мпорту. ƒержава видаЇ обмежену к≥льк≥сть л≥ценз≥й, ¤к≥ дозвол¤ють ввозити товар, та заборон¤Ї нел≥цензований ≥мпорт. ÷е пр¤мий спос≥б обмеженн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥.

ƒо числа експортних бар'Їр≥в в≥днос¤тьс¤ добров≥льн≥ експортн≥ обмеженн¤, а також експортне мито, ¤ке "дзеркально" в≥дображаЇ механ≥зм ≥мпортного тарифу. ¬трати виробник≥в експортноњ продукц≥њ в≥д експортного мита перевищують виграш споживач≥в ≥ доходи держави в≥д експортних збор≥в. ” результат≥, ¤кщо св≥тов≥ ц≥ни на експорт даноњ продукц≥њ незм≥нн≥, то крањна маЇ чист≥ втрати.

≈кспортн≥ субсид≥њ стимулюють в≥тчизн¤н≥ експортн≥ галуз≥ шл¤хом п≥льгового оподаткуванн¤ або ж п≥льгового кредиту. ѕоложенн¤ √ј““/¬“ќ розц≥нюЇ експортн≥ субсид≥њ ¤к "нечесну конкуренц≥ю" ≥ дозвол¤Ї крањнам, ¤к≥ ≥мпортують, запроваджувати протекц≥он≥стське "компенсац≥йне мито".

ƒемп≥нг (в≥д англ. dumping - скиданн¤) - це м≥жнародна дискрим≥нац≥¤ в ц≥нах, коли крањна, ¤ка експортуЇ, продаЇ св≥й товар на ¤кому-небудь закордонному ринку дешевше, н≥ж на ≥ншому (найчаст≥ше - в≥тчизн¤ному). « метою захисту в≥д демп≥нгу вводитьс¤ спец≥альне компенсац≥йне (або "антидемп≥нгове") мито.

’арактерною тенденц≥Їю розвитку св≥товоњ торг≥вл≥ Ї п≥двищенн¤ значенн¤ м≥ждержавного регулюванн¤ зовн≥шньоторгових операц≥й. “аке регулюванн¤ розпочиналос¤ ще до другоњ св≥товоњ в≥йни.

” сучасних умовах д≥Ї —в≥това орган≥зац≥¤ торг≥вл≥ (—ќ“), ¤ка включаЇ принципи м≥жнародноњ торг≥вл≥, угоду про торг≥влю послугами, угоду з торговельних аспект≥в ≥нтелектуальноњ власност≥.

ћ≥ждержавне регулюванн¤ св≥товоњ торг≥вл≥ розвиваЇтьс¤ ≥ шл¤хом створенн¤ спец≥альних орган≥зац≥й, ¤к≥ включають крањни, що Ї основними постачальниками на св≥товий ринок необх≥дноњ продукц≥њ.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

—уть ≥ тенденц≥њ розвитку св≥тового господарства
ћ≥жнародна торг≥вл¤ та св≥товий ринок
ћ≥жнародна економ≥чна ≥нтеграц≥¤ та необх≥дн≥сть включенн¤ економ≥ки ”крањни в систему св≥тового господарства
≈коном≥чн≥ аспекти глобальних проблем. —уть глобальних проблем сучасност≥
—учасн≥ форми про¤ву та можливост≥ розв'¤занн¤ глобальних проблем людства
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤