5. —учасн≥ форми про¤ву та можливост≥ розв'¤занн¤ глобальних проблем людства

—еред глобальних проблем, що сто¤ть сьогодн≥ перед людством, найгостр≥шою Ї проблема збереженн¤ миру. Ћюдська цив≥л≥зац≥¤, по-сут≥, повторюЇ своЇю ≥стор≥Їю б≥бл≥йне опов≥данн¤ про јдама ≥ ™ву, ¤к≥ до гр≥хопад≥нн¤ були безсмертн≥. ћожна сказати, що под≥бне гр≥хопад≥нн¤ всього людства сталос¤ у ’’ ст. ƒо по¤ви сучасних вид≥в зброњ кожен усв≥домлював: людина - смертна, людство - в≥чне. јтомне бомбардуванн¤ ’≥рос≥ми та Ќагасак≥ спов≥стило сумну новину - людство стало смертним. Ќав≥ть локальн≥ в≥йни сьогодн≥ здатн≥ завдати природ≥ ≥ людству непоправноњ шкоди. ћовою в≥йськових - неприйн¤тних збитк≥в.

÷ив≥льний св≥т не пом≥тив, ¤к зм≥нилос¤ м≥сце в≥йськових у сусп≥льств≥. —учасн≥ арм≥њ в останн≥х в≥йнах у всьому св≥т≥ все част≥ше не ст≥льки захищають своњх цив≥льних сп≥вв≥тчизник≥в, ск≥льки захищаютьс¤ ними. ” ≤ св≥тов≥й в≥йн≥ лише 10% загиблих були цив≥льними людьми, у ≤≤ - 50%. “ак зван≥ "мал≥ в≥йни" другоњ половини ’’ ст. зм≥нили пропорц≥ю - 10-15% загиблих - в≥йськов≥, 85-90% - мирн≥ цив≥льн≥ люди. ўе у ≤≤ св≥тов≥й в≥йн≥ прагнули в≥дт¤гнути бойов≥ д≥њ в≥д м≥ст, прот¤гом попередн≥х стол≥ть майже ус≥ в≥дом≥ битви в≥дбувалис¤ в пол¤х. «араз - арм≥њ ховаютьс¤ в м≥стах, њх ≥ бомбл¤ть. ќтже, збереженн¤ миру сьогодн≥ - це проблема виживанн¤ людства.

√онка озброЇнь Ї великою спокусою дл¤ в≥йськових (значна частина досл≥дник≥в сучасноњ югославськоњ в≥йни одн≥Їю з причин початку конфл≥кту називаЇ потребу випробувати зброю в умовах реальних боњв). «а своЇю економ≥чною суттю гонка озброЇнь - це форма знищенн¤ певноњ частки нац≥онального багатства кожноњ даноњ крањни. ј з еколог≥чних позиц≥й - це суттЇвий фактор забрудненн¤ навколишнього середовища найнебезпечн≥шими речовинами, що використовуютьс¤ дл¤ створенн¤ зброњ масового знищенн¤ - ¤дерноњ, х≥м≥чноњ, бактер≥олог≥чноњ.

Ќе лише гонка озброЇнь, але ≥ звичайне цив≥льне виробництво породжуЇ та загострюЇ еколог≥чн≥ проблеми цив≥л≥зац≥њ. Ќаше розум≥нн¤ еколог≥чних проблем дуже далеке в≥д реального њх стану. —л≥д розум≥ти: найменше втручанн¤ в природну р≥вновагу породжуЇ дисгармон≥ю. ¬ св≥й час вчених вразив той факт, що карта розповсюдженн¤ поливного землеробства в стародавньому св≥т≥ майже у найменших детал¤х повторюЇ карту розповсюдженн¤ матер≥њ у св≥т≥. ƒуже сумн≥вно, щоб це був випадковий зб≥г.

ѕроблема забезпеченн¤ людства сировиною та енерг≥Їю в умовах вичерпанн¤ легкодоступноњ дешевоњ сировини впираЇтьс¤ в проблему подальшого розвитку науково-техн≥чного прогресу, адже т≥льки створенн¤ нових технолог≥й поглибленоњ переробки та використанн¤ ус≥х вид≥в ресурс≥в може допомогти в розв'¤занн≥ даноњ проблеми. ѕрипиненн¤ гонки озброЇнь, роззброЇнн¤ та конверс≥¤ також могли б з≥грати роль у вир≥шенн≥ сировинноњ проблеми людства.

ѕроблема освоЇнн¤ св≥тового океану останн≥м часом набуваЇ глобальност≥ не лише тому, що джерела сировини на суш≥ вичерпуютьс¤ ≥ людство все активн≥ше освоюЇ морськ≥ родовища. ќдин з найв≥дом≥ших досл≥дник≥в —в≥тового океану ∆.≤. усто в≥дзначаЇ, що людство сьогодн≥, можливо, б≥льше знаЇ про навколоземний прост≥р, н≥ж про таЇмниц≥ ќкеану.

√лобальною проблемою Ї ≥ освоЇнн¤ космосу.  осм≥чн≥ польоти починають давати не лише наукову, але й економ≥чну в≥ддачу. –азом з тим подальше досл≥дженн¤ космосу стаЇ не п≥д силу жодн≥й крањн≥, зокрема, ≥ все б≥льше потребуЇ об'Їднаних ≥ скоординованих зусиль .

Ѕезумовно, ≥снуЇ ще коло ≥нших, ц≥лком земних глобальних проблем. —еред них проблема економ≥чного в≥дставанн¤ крањн, що розвиваютьс¤. —аме на њх долю в основному припадаЇ ≥ згадувана вже проблема голоду, криза заборгованост≥ тощо. Ќедалекогл¤дний п≥дх≥д економ≥чно розвинутих крањн про¤вл¤Їтьс¤ у певному прагненн≥ закр≥пити в≥дстал≥сть: сьогодн≥шн≥м виробникам потр≥бн≥ не конкуренти, а споживач≥ та джерела дешевих ресурс≥в. јле под≥бний п≥дх≥д породжуЇ напружен≥сть у св≥т≥ та служить катал≥затором дл¤ загостренн¤ ≥нших глобальних проблем.

–озв'¤занн¤ глобальних проблем сучасност≥ вимагаЇ розробки ≥ реал≥зац≥њ колективних програм дл¤ забезпеченн¤ майбутнього людськоњ цив≥л≥зац≥њ.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

—уть ≥ тенденц≥њ розвитку св≥тового господарства
ћ≥жнародна торг≥вл¤ та св≥товий ринок
ћ≥жнародна економ≥чна ≥нтеграц≥¤ та необх≥дн≥сть включенн¤ економ≥ки ”крањни в систему св≥тового господарства
≈коном≥чн≥ аспекти глобальних проблем. —уть глобальних проблем сучасност≥
—учасн≥ форми про¤ву та можливост≥ розв'¤занн¤ глобальних проблем людства
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤