4. ≈коном≥чн≥ аспекти глобальних проблем. —уть глобальних проблем сучасност≥

ѕрот¤гом останн≥х дес¤тил≥ть у св≥т≥ виникло та загострилос¤ певне коло проблем, що стосуютьс¤ ≥нтерес≥в та дол≥ всього людства. –озв'¤занн¤ даних проблем не п≥дсильне жодн≥й з крањн св≥ту зокрема. Ќеобх≥дн≥ скоординован≥ зусилл¤ вс≥Їњ сп≥льност≥ земл¤н, адже п≥д загрозою њх подальша дол¤. ѕод≥бн≥ проблеми д≥стали назву глобальних (в≥д лат. "globus" - кул¤, фр. "global" - всеохоплюючий, загальний). √лобал≥стика ¤к самост≥йна галузь знань та досл≥джень про найб≥льш загальн≥, планетарн≥ проблеми сучасност≥ та майбутн≥й розвиток людства перебуваЇ в процес≥ становленн¤. ѕричини виникненн¤ глобальних проблем р≥зноман≥тн≥. ѓх можна под≥лити на три групи:

1) причини природного ≥ демограф≥чного характеру;
2) негативн≥ насл≥дки господарськоњ д≥¤льност≥ людей;
3) поб≥чн≥ насл≥дки розвитку науки ≥ техн≥ки.

≤снують певн≥ ознаки, що дають змогу визначити проблему глобальною. ј саме:

1) вони мають загальносв≥товий характер, тобто стосуютьс¤ ≥нтерес≥в значноњ к≥лькост≥ або ж ус≥х держав св≥ту;
2) невир≥шенн¤ њх викликаЇ загрозу людству, пог≥ршенн¤ умов житт¤ людей та розвитку продуктивних сил;
3) вони потребують нев≥дкладних та р≥шучих д≥й на основ≥ колективних ≥ скоординованих зусиль св≥тового сп≥втовариства.

¬≥дпов≥дно до перел≥чених ознак глобальн≥ проблеми под≥л¤ютьс¤ на три сфери д≥њ. ƒо першоњ належать проблеми, що виникають у сфер≥ взаЇмод≥њ сусп≥льства з природою. «окрема, над≥йне забезпеченн¤ людства сировиною, енерг≥Їю, продовольством; збереженн¤ довк≥лл¤; освоЇнн¤ ресурс≥в —в≥тового океану, досл≥дженн¤ косм≥чного простору тощо. ” розв'¤занн≥ цих проблем людству сл≥д пам'¤тати: «емл¤ - це не те, що ми успадкували в≥д батьк≥в, а те, що вз¤ли в позичку у своњх д≥тей. «агальний економ≥чний закон зростанн¤ потреб та й зростанн¤ чисельност≥ самого людства вимагають все б≥льше ≥ б≥льше в≥дновлюваних та нев≥дновлюваних природних ресурс≥в. ќтже, загострюЇтьс¤ суперечн≥сть м≥ж потребами людства та можливост¤ми природи задовольнити њх на даному р≥вн≥ розвитку продуктивних сил цив≥л≥зац≥њ.

ƒо другоњ сфери належать проблеми сусп≥льних взаЇмов≥дносин м≥ж державами р≥зних економ≥чних устроњв, подоланн¤ економ≥чноњ в≥дсталост≥ багатьох крањн св≥ту, локальн≥, рег≥ональн≥ та м≥жнародн≥ кризи тощо. ќстанн≥м часом серед проблем даноњ сфери на перший план вийшли проблеми, пов'¤зан≥ з рег≥ональними конфл≥ктами. —л≥д зазначити, що за останн≥й час окреслились певн≥ в≥дцентров≥ тенденц≥њ в багатьох крањнах св≥ту. ћова йде не лише про розвал —–—–, колишн≥х ёгослав≥њ та „ехословаччини. ѕод≥бн≥ процеси в≥дбуваютьс¤ в ≤тал≥њ (суперечн≥сть м≥ж багатою промисловою п≥вн≥ччю крањни ≥ б≥дним с≥льськогосподарським п≥вднем),  анад≥ (англомовна ≥ франкомовна частини крањни) тощо. —оц≥ологи говор¤ть про св≥тову тенденц≥ю суверен≥зац≥њ. ¬ цьому розум≥нн≥ особливо показовим Ї приклад  анади. јдже в багатьох випадках дану тенденц≥ю пов'¤зують ≥з кризами, зубож≥нн¤м та перенаселенн¤м.  анада ж сьогодн≥ - це крањна, що маЇ один з найвищих у св≥т≥ показник≥в щодо р≥вн¤ та ¤кост≥ житт¤.

¬тручанн¤ Ќј“ќ в справи ёгослав≥њ та використанн¤ сили рег≥ональноњ орган≥зац≥њ до суверенноњ крањни порушуЇ устален≥ з час≥в зак≥нченн¤ св≥товоњ в≥йни м≥жнародн≥ закони, норми та правила. ћовчазна згода св≥ту з д≥¤ми в≥йськового блоку може спровокувати подальше розростанн¤ в≥йни та привести п≥вдень ™вропи до еколог≥чноњ катастрофи. —л≥д зазначити, що в≥йна на Ѕалканах мала значний негативний вплив на всю м≥жнародну правову систему, порушуючи основи њњ формуванн¤.

” цьому контекст≥ зростаЇ значенн¤ проблеми в≥дверненн¤ св≥товоњ в≥йни. ѕрот¤гом попереднього дес¤тил≥тт¤ здавалос¤, що дана проблема в≥дходить, чи нав≥ть в≥д≥йшла у минуле. —ьогодн≥ ж таку загрозу в≥дновлюЇ весь х≥д сучасноњ м≥жнародноњ пол≥тики. ” розв'¤занн≥ ц≥Їњ проблеми маЇ вз¤ти участь усе св≥тове сп≥втовариство. јдже сп≥льними зусилл¤ми можна в≥двернути загрозу загибел≥ людськоњ цив≥л≥зац≥њ.

“рет¤ сфера - розвиток людини, забезпеченн¤ њњ майбутнього. ƒо ц≥Їњ сфери належать, передус≥м, проблеми пристосуванн¤ сучасноњ людини до умов природного та соц≥ального середовища. Ќа зм≥ни цих умов сьогодн≥ впливаЇ багато фактор≥в, зокрема, науково-техн≥чний прогрес та урбан≥зац≥¤, внасл≥док пог≥ршенн¤ еколог≥чних умов загострюютьс¤ проблеми охорони здоров'¤ й боротьби з еп≥дем≥¤ми та т¤жкими захворюванн¤ми (зростаЇ захворюван≥сть на туберкульоз, з'¤вилис¤ нов≥ р≥зновиди його збудник≥в, залишаЇтьс¤ високим в≥дсоток серцево-судинних захворювань, раку, а чуму ’’ ст. - —Ќ≤ƒ дехто з досл≥дник≥в називаЇ насл≥дком саме еколог≥чних зм≥н у св≥т≥). ѕроблеми людини та њњ майбутнього Ї, по сут≥, тими глобальними проблемами, в ¤ких у концентрованому вираз≥ про¤вл¤ютьс¤ ус≥ ≥нш≥ глобальн≥ та локальн≥, тривал≥ та щоденн≥, природн≥ та сусп≥льн≥ проблеми всього св≥ту. јдже "немаЇ людини, що була б, ¤к остр≥в, сама по соб≥; кожна людина - грудка земл≥, частинка суходолу; ≥ ¤кщо море змиЇ хоч би скалку материка, поменшаЇ ™вропа, ≥ те саме буде, ¤кщо змиЇ мис або оселю друга твого, або твою власну; в≥д смерт≥ кожноњ людини меншаю ≥ ¤, бо ¤ Їдиний з ус≥м людством; тому н≥коли не питай, по кому подзв≥н - в≥н по тоб≥",- писав ƒж.ƒонн, молодший сучасник Ўексп≥ра. « того часу св≥т в≥дчуваЇ себе лише ще меншим ≥ т≥сн≥шим, ≥ ц¤ Їдн≥сть кожного з ус≥м людством стала ще в≥дчутн≥шою.

 ласиф≥кац≥¤ глобальних проблем за сферами д≥њ провадитьс¤ лише дл¤ б≥льш ч≥ткого њх усв≥домленн¤. ¬ реальн≥й д≥йсност≥ ц≥ проблеми т≥сно переплетен≥, взаЇмопов'¤зан≥ та взаЇмообумовлен≥. «окрема, продовольча криза в ц≥лому р¤д≥ крањн, зони голоду на «емн≥й кул≥ - це результат не лише внутр≥шнього розвитку цих крањн, можливо, в б≥льш≥й м≥р≥ - це результат м≥жнародного под≥лу прац≥ та диспропорц≥й св≥тових господарських зв'¤зк≥в.

 ожна найменша проблема, що, на перший погл¤д, знаходитьс¤ у ¤кнайдальшому в≥докремленн≥ в≥д економ≥ки, п≥д час пильного розгл¤ду ви¤вить своЇ матер≥альне, економ≥чне кор≥нн¤. ѕоез≥¤, музика, ф≥лософ≥¤ далек≥ в≥д економ≥чноњ кризи лише на перший погл¤д. ƒл¤ њх друкуванн¤, звучанн¤ та розповсюдженн¤ потр≥бн≥ ц≥лком визначен≥ матер≥альн≥ ресурси.

√лобальн≥ проблеми об'Їктивн≥ за своњм характером, далеко не мал≥ ≥ дл¤ њх розв'¤занн¤ потр≥бн≥ значн≥ кошти, ≥нтелектуальн≥ та ф≥зичн≥ зусилл¤ багатьох людей у багатьох крањнах св≥ту. ѕроцеси ≥нтернац≥онал≥зац≥њ господарського житт¤ науки, культури створюють п≥дстави дл¤ подальшоњ глобал≥зац≥њ проблем людського житт¤. Ќ“– спри¤ла розв'¤занню тих, що пов'¤зан≥ з р≥внем та ¤к≥стю житт¤ людей. ѕо сут≥, завд¤ки науково-техн≥чному прогресу створене нове техногенне середовище ≥снуванн¤ сучасноњ цив≥л≥зац≥њ. ¬одночас цим самим процесом надзвичайно загострен≥ проблеми охорони довк≥лл¤, сировинних джерел тощо. "—в≥т створений нами в результат≥ мисленн¤ на звичному дл¤ нас р≥вн≥, породжуЇ проблеми, не розв'¤зан≥ на цьому ж р≥вн≥" (ј.≈йнштейн). –озв'¤занн¤ глобальних проблем потребуЇ формуванн¤ б≥льш високого р≥вн¤ мисленн¤.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

—уть ≥ тенденц≥њ розвитку св≥тового господарства
ћ≥жнародна торг≥вл¤ та св≥товий ринок
ћ≥жнародна економ≥чна ≥нтеграц≥¤ та необх≥дн≥сть включенн¤ економ≥ки ”крањни в систему св≥тового господарства
≈коном≥чн≥ аспекти глобальних проблем. —уть глобальних проблем сучасност≥
—учасн≥ форми про¤ву та можливост≥ розв'¤занн¤ глобальних проблем людства
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤