“≈ћј 4. ќ—Ќќ¬Ќ≤ ѕ–ќЅЋ≈ћ» ќ–√јЌ≤«ј÷≤ѓ ≈ ќЌќћ≤ »
Ќастав час витрачати б≥льше на сусп≥льн≥ потреби ≥ менше на приватн≥, варто все ж зазначити, що наш валовий продукт повинен бути значно б≥льший, щоб кожен мав змогу прожити своЇ житт¤ так, ¤к середн≥й за заможн≥стю л≥кар, юрист, професор чи роб≥тник реклами, не говор¤чи вже про р≥вень житт¤ справд≥ багатих людей.
ѕол —амуельсон
1. ќбмежен≥сть виробничих ресурс≥в
’оча потреби безпосередньо задовольн¤ютьс¤ ¤к створеними людиною,
так ≥ подарованими природою благами, проте можливост≥ дл¤ пост≥йного задоволенн¤
потреб створюютьс¤ лише завд¤ки на¤вност≥ у крањни, сусп≥льства, окремих ресурс≥в.
–есурси виробництва - це сукупн≥сть тих природних, соц≥альних, духовних
сил, ¤к≥ можуть бути використан≥ в процес≥ створенн¤ товар≥в, послуг та ≥нших
ц≥нностей.
ћ≥ж пон¤тт¤ми "фактор виробництва" ≥ "виробничий ресурс"
Ї певн≥ в≥дм≥нност≥. –есурс - це потенц≥йний фактор: т≥льки той ресурс, що залучаЇтьс¤
у виробництво, стаЇ фактором. ¬ економ≥чн≥й теор≥њ ресурси прийн¤то д≥лити на
чотири групи:
* природн≥ - потенц≥йно придатн≥ дл¤ застосуванн¤ в виробництв≥ природн≥ сили та речовини, серед ¤ких розр≥зн¤ють "невичерпн≥" та "вичерпн≥" ( а в останн≥х - "в≥дновлюван≥" та "нев≥дновлюван≥";
* матер≥альн≥ - вс≥ створен≥ людиною ("рукотворн≥") засоби виробництва, що сам≥ Ї результатом виробництва(верстати, обладнанн¤, заводи, транспортн≥ засоби, будинки...);
* трудов≥ - населенн¤ в працездатному в≥ц≥, ¤ке в "ресурсному" аспект≥ оц≥нюють за трьома параметрами: соц≥ально-демограф≥чному, профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йному та культурно-осв≥тньому;
* ф≥нансов≥ - грошов≥ засоби, ¤к≥ сусп≥льство вид≥л¤Ї на орган≥зац≥ю виробництва.
«начим≥сть окремих вид≥в ресурс≥в зм≥нювалась у залежност≥ в≥д
переходу до≥ндустр≥альноњ до ≥ндустр≥альноњ, а в≥д нењ - до пост≥ндустр≥альноњ
технолог≥њ. ¬ до≥ндустр≥альному сусп≥льств≥ перевага надаЇтьс¤ природним ≥ трудовим
ресурсам, в ≥ндустр≥альному - матер≥альним, в пост≥ндустр≥альному - ≥нтелектуальним
та ≥нформац≥йним ресурсам.
ѕриродн≥, матер≥альн≥ та трудов≥ ресурси притаманн≥ будь-¤кому виробництву,
тому вони називаютьс¤ базовими; ф≥нансов≥ ресурси, ¤к≥ виникли на "ринковому"
етап≥, - пох≥дними.
—л≥д в≥дзначити, що у кожний даний момент необх≥дн≥ дл¤ господарськоњ д≥¤льност≥
економ≥чн≥ ресурси Ї обмеженими. ÷¤ обмежен≥сть в≥дносна ≥ означаЇ, що ресурс≥в
менше, н≥ж потр≥бно дл¤ задоволенн¤ вс≥х потреб за даного р≥вн¤ економ≥чного
розвитку. ќбмежен≥сть часто характеризують ≥ще ¤к р≥дк≥сть ресурс≥в в≥дносно
безмежност≥ людських потреб. ÷≥ потреби пост≥йно зростають ≥ зм≥нюютьс¤ з розвитком
сусп≥льства, ≥з зростанн¤м господарськоњ д≥¤льност≥, розвитком ринку ≥ т.д.
ќдне слово, люди в будь-¤к≥й крањн≥ хочуть б≥льше благ ≥ послуг, н≥ж вони мають.
ўо ж ми вкладаЇмо в пон¤тт¤ "обмежен≥сть"? ќрн≥ земл≥, пасовиська,
корисн≥ копалини, л≥сов≥ масиви та ≥нш≥ р≥зновиди природних ресурс≥в,
обмежених територ≥Їю крањни, особливост¤ми геолог≥чного складу њњ ірунт≥в, географ≥чним
положенн¤м, кл≥матичними особливост¤ми та низкою ≥нших чинник≥в.
ќбмежен≥сть трудових ресурс≥в зумовлена загальною к≥льк≥стю населенн¤
крањни ≥ часткою працездатних людей у його склад≥. ќбмеженою Ї також к≥льк≥сть
людей певноњ спец≥альност≥ та певного р≥вн¤ квал≥ф≥кац≥њ, вкрай необх≥дних дл¤
виробництва сусп≥льних благ.
ќбмежен≥сть матер≥альних (кап≥тальних) ресурс≥в визначена вс≥м попередн≥м
економ≥чним розвитком кожноњ крањни, дос¤гненим технолог≥чним р≥внем виробництва,
на¤вними можливост¤ми ≥мпорту кап≥тальних ресурс≥в. «в≥сно, можна побудувати
нов≥ фабрики та ферми, виготовити обладнанн¤. проте дл¤ цього потр≥бен час ≥,
знов-таки, ресурси дл¤ њх створенн¤.
ўодо обмеженост≥ п≥дприЇмницьких зд≥бностей, то за де¤кими оц≥нками,
лише 3-5% працездатного населенн¤ крањни за своњми зд≥бност¤ми можуть бути вдалими
п≥дприЇмц¤ми. Ѕезперечно, до крањни можна запросити закордонних квал≥ф≥кованих
менеджер≥в чи то п≥дготувати власн≥ квал≥ф≥кован≥ кадри, проте це потребуЇ часу
≥ кошт≥в.
ќтже, оск≥льки не вс≥м люд¤м властив≥ п≥дприЇмницьк≥ зд≥бност≥, то к≥льк≥сть
таких людей обмежена.
“аким чином, про обмежен≥сть ресурс≥в св≥дчить проблема абсолютного вичерпанн¤
ресурс≥в та њх к≥льк≥сноњ визначеност≥ в певному м≥сц≥ й у певний час, а також
њх деф≥цит.
Ќасл≥дком обмеженост≥ ресурс≥в Ї неможлив≥сть задоволенн¤ вс≥х потреб сусп≥льства
одночасно в будь-¤кий визначений момент. √раничн≥сть ресурс≥в. њх к≥льк≥сна
обмежен≥сть, а також р≥дк≥сн≥сть де¤ких особливо ц≥нних ресурс≥в зумовлюють
певн≥ меж≥ виробничоњ д≥¤льност≥. ¬≥д на¤вних у сусп≥льств≥ ресурс≥в можливо
отримати визначений обс¤г матер≥альних благ та послуг.
—усп≥льство не здатне виробити весь той обс¤г товар≥в та послуг, ¤кий в≥дпов≥даЇ
абсолютним (≥деальним) потребам людей у крањн≥.
” сам≥й серцевин≥ економ≥ки Ї безперечна ≥стина, ¤ку називаЇмо законом р≥дкост≥
ресурс≥в. ÷ей закон стверджуЇ: блага Ї обмеженими, оск≥льки немаЇ достатньо
ресурс≥в, щоб виробити вс≥ блага, ¤к≥ потребують люди дл¤ споживанн¤.
[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[Ќаступна]
ќбмежен≥сть виробничих ресурс≥в
ѕроблеми орган≥зац≥њ економ≥ки
≈коном≥ка та ефективн≥сть. рива виробничих можливостей
онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤