3. ≈коном≥ка та ефективн≥сть.  рива виробничих можливостей

ќск≥льки економ≥чн≥ ресурси р≥дк≥сн≥, обмежен≥, а наш≥ потреби практично безмежн≥, ми не в змоз≥ задовольнити вс≥ матер≥альн≥ потреби сусп≥льства. ќтже, завданн¤м економ≥ки Ї вивченн¤ шл¤х≥в найкращого (ефективного) використанн¤ предмет≥в ≥ засоб≥в прац≥, робочоњ сили та п≥дприЇмницького таланту.

"≈фективн≥сть" ¤к пон¤тт¤, маЇ два значенн¤. ÷е терм≥н може стосуватис¤ техн≥чноњ ефективност≥, ¤ка означаЇ використанн¤ м≥н≥мальноњ к≥лькост≥ ресурс≥в дл¤ дос¤гненн¤ певного обс¤гу виходу продукц≥њ або дос¤гненн¤ максимального обс¤гу виходу продукц≥њ при ф≥ксованих витратах певних ресурс≥в. ќск≥льки техн≥чна ефективн≥сть не бере до уваги р≥зну варт≥сть р≥зних ресурс≥в, або неоднакову вигоду в≥д виробництва р≥зних вид≥в продукц≥њ, то розгл¤д вин¤тково з позиц≥й техн≥чноњ ефективност≥ не може ви¤вити найприйн¤тн≥ш≥ р≥шенн¤. Ќаприклад, господарство може бути техн≥чно ефективним у виробництв≥ продукту, але ¤кщо покупц≥ не хочуть купувати продукт ј, а в≥ддають перевагу продукту ¬, то виробництво продукту ј було би економ≥чно неефективним.

≈коном≥чна ефективн≥сть - це ширше пон¤тт¤, н≥ж техн≥чна ефективн≥сть. ≈коном≥чна ефективн≥сть йде дал≥ техн≥чноњ ефективност≥ ≥ враховуЇ варт≥сть витрати ≥ вигоду, пов'¤зан≥ з р≥зними ринковими вподобанн¤ми, нам≥рами ≥ р≥шенн¤ми. ўоб отримати максимальну користь в≥д використанн¤ наших обмежених ресурс≥в, ми повинн≥ зд≥йснювати т≥льки т≥ економ≥чн≥ д≥њ, ¤к≥ ведуть до додатковоњ вигоди, що перевищуЇ додатков≥ витрати. «г≥дно з таким п≥дходом, не варто зд≥йснювати економ≥чн≥ д≥њ, ¤кщо додатков≥ витрати перевищують додаткову вигоду.

ѕон¤тт¤ економ≥чноњ ефективност≥ Ї центральним в економ≥ц≥, на нењ повинен робитис¤ особливий наголос при ухвал≥ ≥ндив≥дуальних ≥ соц≥альних р≥шень.

ўоб дос¤гти у виробництв≥ максимальноњ к≥лькост≥ повного обс¤гу корисних товар≥в та послуг, сусп≥льству необх≥дно ефективно використати своњ р≥дк≥сн≥ ресурси, тобто забезпечити њх повну зайн¤т≥сть.

ѕ≥д повною зайн¤т≥стю розум≥ють використанн¤ вс≥х придатних дл¤ виробництва ресурс≥в. ÷е означаЇ, що кожен, хто хоче ≥ здатний працювати, повинен бути забезпечений роботою, не можуть простоювати орн≥ земл≥, машини та устаткуванн¤ тощо.

“аким чином, ефективн≥сть означаЇ в≥дсутн≥сть втрат, тобто економ≥чн≥ ресурси використовуютьс¤ наст≥льки ефективно, наск≥льки це можливо, щоб задовольнити потреби ≥ бажанн¤ людей за даних фактор≥в виробництва.

≈коном≥ка Ї ефективною, ¤кщо сусп≥льство не може зб≥льшити виробництво одного товару, без зменшенн¤ виробництва ≥ншого. ≈фективна економ≥ка перебуваЇ на меж≥ виробничих можливостей.
¬иробнич≥ можливост≥ - це можливост≥ сусп≥льства з виробництва економ≥чних благ за умови ц≥лковитого ≥ ефективного використанн¤ вс≥х на¤вних ресурс≥в при даному р≥вн≥ розвитку технолог≥њ.

ƒл¤ кращого розум≥нн¤ у¤в≥ть соб≥, що у ¤кийсь певний момент часу крањна може виробл¤ти лише певну к≥льк≥сть товар≥в ≥ послуг з њњ обмежених ресурс≥в: певну к≥льк≥сть бензину, певну к≥льк≥сть нафти дл¤ опаленн¤, певну к≥льк≥сть л≥так≥в тощо. ќднак б≥льшу к≥льк≥сть одного продукту не можна виробл¤ти без зменшенн¤ обс¤гу виробництва ≥ншого.

¬ економ≥чн≥й науц≥ ми зображаЇмо цю обмежен≥сть виробничого потенц≥алу крањни кривою виробничих можливостей ( ¬ћ).  ¬ћ в≥дбиваЇ максимальн≥ к≥лькост≥ товар≥в або послуг, ¤к≥ можуть одночасно виробл¤тис¤ за даних ресурс≥в, ¤кщо припустити, що вс≥ ресурси повн≥стю використовуютьс¤. —л≥д зауважити також, що ми розгл¤даЇмо економ≥ку за станом на певний момент часу (тим самим передбачаЇмо пост≥йну к≥льк≥сть ресурс≥в ≥ незм≥нну технолог≥ю).

ѕрипустимо, що повинн≥ виробл¤тис¤ лише два економ≥чних блага (або види економ≥чних благ). ƒл¤ б≥льшоњ наочност≥ можемо вз¤ти гармати ≥ масло, щоб розкрити проблему вибору м≥ж воЇнними витратами ≥ товарами споживанн¤. Ќеобх≥дн≥ дан≥ дл¤  ¬ћ наведен≥ у таблиц≥ 1.

“абл. 1. јльтернативн≥ можливост≥ виробництва

“аблиц¤ показуЇ ш≥сть потенц≥йних пар продукт≥в, що можуть виробитис¤ за даних ресурс≥в.  рањна може вибрати одну з шести можливих комб≥нац≥й. Ќаочно ц≥ вар≥анти виробництва можна показати за допомогою граф≥ка  ¬ћ, де на горизонтальн≥й ос≥ в≥дкладена к≥льк≥сть масла, а на вертикальн≥й - к≥льк≥сть гармат, ¤к це показано на рис. 1.

–ис. 1.  рива виробничих можливостей

 ожна нанесена точка Ї точним граф≥чним виразом к≥льк≥сних комб≥нац≥й гармат ≥ масла. « двох набор≥в даних один даЇ можливе виробництво масла, а ≥нший - можливий випуск гармат.  ожен р≥вень виробництва масла пор≥внюЇтьс¤ з певною к≥льк≥стю гармат, ¤к≥ можуть виробл¤тис¤ за той самий час. ¬и можете побачити, що коли к≥льк≥сть виробленого масла зростаЇ, випуск гармат падаЇ. ќтже, ¤кщо економ≥ка виробл¤Ї 1 одиницю масла, то вона може випустити максимально 14 одиниць гармат. ѕроте, коли виробництво масла становить 2 одиниц≥, то можна виробити т≥льки 12 одиниць гармат.

ќдну з рис ефективност≥ економ≥ки можна про≥люструвати за допомогою кривоњ виробничих можливостей: перебуванн¤ на  ¬ћ означаЇ, що зб≥льшенн¤ виробництва одного товару неминуче вимагаЇ пожертвуванн¤ ≥ншими.  оли ми виробл¤Їмо б≥льше гармат, то ними зам≥щуЇмо масло. «ам≥щенн¤ Ї законом економ≥ки повноњ зайн¤тост≥.

ќтже,  ¬ћ св≥дчить, що економ≥ка завжди альтернативна, тобто вона маЇ вибирати м≥ж виробництвом р≥зних товар≥в шл¤хом перерозпод≥лу ресурс≥в. ≤з точок, розташованих на ц≥й крив≥й, що показують р≥зн≥ можлив≥ поЇднанн¤ випуску альтернативних товар≥в, ми маЇмо вибрати найбажан≥шу дл¤ нас у даний час.

Ќевикористан≥ ресурси та неефективн≥сть

Ѕудь-¤ка точка не на  ¬ћ, а всередин≥ граф≥ка (точка  ) св≥дчить, що ресурси використовуютьс¤ не повн≥стю ≥ у сусп≥льства Ї можлив≥сть нарощувати водночас виробництво дек≥лькох товар≥в. Ќав≥ть випадков≥ спостер≥гач≥ погод¤тьс¤, що наше сусп≥льство маЇ невикористан≥ ресурси у вигл¤д≥ незайн¤тих роб≥тник≥в, невикористаних земель ≥ завмерлих фабрик.

“аким чином,  ¬ћ - граф≥к, що характеризуЇ наб≥р товар≥в, ¤к≥ можуть бути вироблен≥ економ≥кою за умови повного використанн¤ вс≥х на¤вних ресурс≥в. ƒл¤ б≥льшоњ наочност≥ цей наб≥р зменшуЇтьс¤ до двох товар≥в, один з ¤ких в≥дкладаЇтьс¤ по горизонтальн≥й, а ≥нший - по вертикальн≥й ос≥. “очка на крив≥й показуватиме сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж виробництвом цих двох товар≥в.  ¬ћ може бути використана не лише дл¤ анал≥зу на¤вного виробництва, але й дл¤ анал≥зу економ≥чного прогнозуванн¤. якщо точка (’) наших економ≥чних спод≥вань знаходитьс¤ за межею кривоњ, це означаЇ, що маЇ м≥сце нереал≥стичне прогнозуванн¤ та плануванн¤. “ак≥ прогнози не Ї безневинною справою, ¤к правило, вони обертаютьс¤ дл¤ сусп≥льства марнотратством (п≥дготовч≥ витрати дл¤ роб≥т, на ¤к≥ не вистачить ресурс≥в, незавершене буд≥вництво тощо).

” наведеному приклад≥  ¬ћ показуЇ такий р≥вень використанн¤ виробничих ресурс≥в, коли ≥снуЇ повна зайн¤т≥сть ≥ повний обс¤г виробництва.

ќднак ц¤ крива може пересуватис¤ (зм≥щуватис¤) ¤к л≥воруч, так ≥ праворуч.
«м≥цненн¤  ¬  праворуч означаЇ, що в сусп≥льств≥ дос¤гнуто економ≥чне зростанн¤ за рахунок зб≥льшенн¤ та п≥двищенн¤ ¤кост≥ ресурс≥в, створенн¤ нових технолог≥й, участ≥ у м≥жнародн≥й спец≥ал≥зац≥њ та розвитку зовн≥шньоњ торг≥вл≥.

«м≥щенн¤  ¬ћ л≥воруч означаЇ, що технолог≥чна база в сусп≥льства застар≥ла; внасл≥док пол≥тичних та економ≥чних причин використанн¤ на¤вних ресурс≥в неповне, маЇ м≥сце економ≥чна деградац≥¤, скороченн¤ к≥лькост≥ працездатних громад¤н. ƒо того ж, скороченн¤ виробничих можливостей сусп≥льства пов'¤зане з≥ зменшенн¤м к≥лькост≥ ресурс≥в ¤к внасл≥док руйнуванн¤ господарських зв'¤зк≥в м≥ж крањнами, так ≥ через виведенн¤ земель та ≥нших природних ресурс≥в з господарського об≥гу (¤к це сталось, наприклад, внасл≥док авар≥њ на „ј≈— в ”крањн≥ та Ѕ≥лорус≥њ).

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

ќбмежен≥сть виробничих ресурс≥в
ѕроблеми орган≥зац≥њ економ≥ки
≈коном≥ка та ефективн≥сть.  рива виробничих можливостей
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤