2. ѕроблеми орган≥зац≥њ економ≥ки

¬се в економ≥ц≥ випливаЇ з цього центрального факту: оск≥льки ресурси обмежен≥, то потр≥бно досл≥дити, ¤к сусп≥льство вибираЇ дл¤ виробництва наб≥р товар≥в ≥ послуг, ¤к р≥зн≥ товари виробл¤ютьс¤, на них встановлюютьс¤ ц≥ни ≥ хто маЇ споживати товари, що виробл¤ютьс¤.

” повс¤кденному житт≥ пост≥йно доводитьс¤ вибирати, вир≥шувати, ¤к використати обмежен≥ час ≥ доходи. ѕ≥ти в к≥но, чи прочитати книгу? ¬читис¤ дал≥, зак≥нчивши ун≥верситет, чи одразу йти працювати? ¬ кожному з цих випадк≥в виб≥р у св≥тл≥ обмежених ресурс≥в вимагаЇ в≥д нас в≥дмови в≥д чогось, фактично, втрати можливост≥ зробити щось ≥нше. ÷¤ втрачена альтернатива називаЇтьс¤ варт≥стю втрачених можливостей, або альтернативною варт≥стю.

Ќаведемо ще один приклад. Ќа певн≥й д≥л¤нц≥ земл≥ можна збудувати автосто¤нку, автозаправну станц≥ю, л≥тнЇ кафе або магазин. ћи вир≥шили будувати автосто¤нку. ўо ж буде ц≥ною нашого вибору? јльтернативною варт≥стю в≥дведенн¤ ц≥Їњ земл≥ п≥д автосто¤нку ви¤вл¤ютьс¤ збитки, пов'¤зан≥ з в≥дмовою лише в≥д найбажан≥шоњ серед решти альтернатив. ÷е неможлив≥сть побудувати на цьому самому м≥сц≥ чи то автозаправну стац≥ю, чи то кафе, чи то магазин, але не три об'Їкти водночас.

“аким чином, терм≥н "ц≥на вибору" (або альтернативна варт≥сть) стосуЇтьс¤ найбажан≥шоњ серед необраних альтернатив. ўо саме серед даних нереал≥зованих можливостей було найнеобх≥дн≥шим, визначаЇтьс¤ додатковими досл≥дженн¤ми. јле право називатис¤ такою ц≥ною мають лише т≥ блага, ¤к≥ за бажан≥стю пос≥дають друге м≥сце п≥сл¤ обраного вар≥анту.

јльтернативна варт≥сть - це варт≥сть (ц≥нн≥сть) найб≥льш пр≥оритетного серед благ, одержанн¤ ¤ких стаЇ неможливим за обраного способу використанн¤ обмежених ресурс≥в.

ќтже, варт≥сть втрачених можливостей виникаЇ тому, що виб≥р чогось одного в св≥тл≥ обмежених ресурс≥в означаЇ в≥дмову в≥д чогось ≥ншого. ¬арт≥стю втрачених можливостей Ї ц≥нн≥сть товару чи послуги, в≥д ¤ких в≥дмовились.

ќск≥льки ресурси обмежен≥, то перед будь-¤ким сусп≥льством, чи Ї воно повн≥стю колектив≥зованою комун≥стичною державою, племенем жител≥в остров≥в ѕ≥вденних мор≥в, кап≥тал≥стичною ≥ндустр≥альною нац≥Їю, с≥мейством роб≥нзон≥в чи складаЇтьс¤ з одного т≥льки –об≥нзона  рузо, виникають три основн≥ взаЇмопов'¤зан≥ економ≥чн≥ проблеми:

* ўо повинно виробл¤тис¤, тобто ск≥льки ≥ ¤ких продукт≥в сл≥д виробити, тобто визначити к≥льк≥сть продукт≥в, ¤к≥ необх≥дно та можливо за конкретних умов виготовити?
* як ц≥ товари потр≥бно виробити, тобто за допомогою ¤ких матер≥альних ≥ трудових ресурс≥в, з використанн¤м ¤коњ технолог≥њ вони мають бути виготовлен≥?
* ƒл¤ кого призначаютьс¤ продукти та послуги, тобто ¤к вони розпод≥л¤ютьс¤ ≥ кому, врешт≥-решт, п≥дуть на споживанн¤?

¬ир≥шувати так≥ проблеми потр≥бно (¤к показуЇ св≥товий досв≥д) лише на основ≥ розвитку та рац≥онального використанн¤ продуктивних сил ≥ ресурс≥в.

ўоб привести продуктивн≥ сили сусп≥льства в д≥ю, необх≥дно в≥дшукати оптимальн≥ сп≥вв≥дношенн¤ (пропорц≥њ) м≥ж ус≥ма речовими елементами виробництва та чисельн≥стю роб≥тник≥в. Ќаприклад, ¤кщо в≥домо, ск≥льки треба виробити товар≥в, то й сл≥д знати, ¤ка потр≥бна к≥льк≥сть предмет≥в прац≥ (сировини, матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в), засоб≥в прац≥ (верстат≥в, машин, обладнанн¤) та трудових ресурс≥в (робочоњ сили), а також ¤ку використовувати технолог≥ю.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

ќбмежен≥сть виробничих ресурс≥в
ѕроблеми орган≥зац≥њ економ≥ки
≈коном≥ка та ефективн≥сть.  рива виробничих можливостей
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤