2. ћехан≥зм ринкового саморегулюванн¤

–инки перебувають у центр≥ економ≥чноњ активност≥, ≥ б≥льш≥сть ≥з найц≥кав≥ших питань ≥ проблем економ≥ки стосуютьс¤ того, ¤к працюЇ ринок. Ќаприклад, чому на де¤ких ринках лише дек≥лька п≥дприЇмств конкурують м≥ж собою, тод≥ ¤к на ≥нших њх Ї велика к≥льк≥сть? „и завжди споживач≥ виграють в≥д великоњ к≥лькост≥ п≥дприЇмств? „ому на одних ринках ц≥ни р≥зко зросли або впали, а на ≥нших - майже не зм≥нилис¤? як≥ з ринк≥в об≥ц¤ють найкращ≥ можливост≥ дл¤ п≥дприЇмц¤, що збираЇтьс¤ робити б≥знес?

ўоб в≥дпов≥сти на ц≥ запитанн¤, необх≥дно розгл¤нути складов≥ елементи ринкового механ≥зму. —початку з'¤суЇмо, ¤к за допомогою кривих попиту та пропозиц≥њ можна описати ринковий механ≥зм. ѕочнемо з короткого перегл¤ду базового граф≥ку попиту й пропозиц≥њ, зображеного на рис.2.

Ќа вертикальний ос≥ позначаЇмо ц≥ну товару ÷ у гривн¤х за одиницю. ѕо горизонтальн≥й ос≥ показуЇмо сумарну к≥льк≥сть товару (попит ≥ пропозиц≥ю)  , що вим≥рюЇтьс¤ в одиниц¤х товару.  рива попиту показуЇ, ¤ку саме к≥льк≥сть товару споживач≥ готов≥ придбати при кожному р≥вн≥ ц≥н.  рива пропозиц≥њ ѕр показуЇ, ¤ку к≥льк≥сть товару виробники хот≥ли б продати залежно в≥д ц≥н на ринку.

–ис. 2.  рив≥ попиту та пропозиц≥њ

 рива п≥дн≥маЇтьс¤ вгору зл≥ва направо, оск≥льки в м≥ру зростанн¤ ц≥ни зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть компан≥й, що можуть ≥ хочуть виробл¤ти й продавати даний товар. Ќаприклад, за вищоњ ц≥ни ≥снуюч≥ п≥дприЇмства за короткий час можуть зб≥льшити виробництво товар≥в, найн¤вши додаткових роб≥тник≥в або змусивши своњх роб≥тник≥в працювати понадурочно (при цьому п≥дприЇмство маЇ б≥льш≥ витрати), а у в≥ддален≥й перспектив≥ - зб≥льшивши розм≥ри п≥дприЇмства. ¬исока ц≥на також може привабити на ринок нов≥ компан≥њ, що через свою недосв≥дчен≥сть матимуть велик≥ витрати; тому ран≥ше вважали вих≥д на новий ринок (коли були нижч≥ ц≥ни) економ≥чно недоц≥льним.

 рива попиту ѕ показуЇ, ск≥льки товару споживач≥ прагнуть придбати за т≥Їю ц≥ною за одиницю, ¤ку њм пропонують. ÷¤ крива опускаЇтьс¤ вниз зл≥ва направо, оск≥льки споживач≥, звичайно, прагнуть купити б≥льше товару за нижчою ц≥ною. Ќаприклад, нижча ц≥на може стимулювати споживач≥в, що вже купували товар, придбати б≥льшу його к≥льк≥сть, а також може спонукати до куп≥вл≥ цього товару ≥нших споживач≥в, ¤к≥ ран≥ше, можливо, не могли соб≥ цього дозволити. ќбидв≥ крив≥ перетинаютьс¤ в точц≥ р≥вноваги, або в точц≥ к≥льк≥сно-ц≥новоњ р≥вноваги ринку. «а ц≥Їњ ц≥ни ÷о пропозиц≥¤ дор≥внюЇ попиту (до  о).

–инковий механ≥зм - це тенденц≥¤ ц≥ни на в≥льному ринку зм≥нюватис¤ доти, доки ринок не дос¤гне р≥вноваги (тобто доки пропозиц≥¤ й попит не зр≥вн¤ютьс¤). ” ц≥й точц≥ в≥дсутн≥ ¤к деф≥цит, так ≥ надлишок, а отже, зникають т≥ фактори, що спричинили зм≥ни в ц≥н≥. ѕропозиц≥¤ й попит не завжди перебувають у стан≥ р≥вноваги; внасл≥док р≥зких зм≥н на де¤ких ринках можуть виникати проблеми ≥з збутом, проте рано чи п≥зно становище вир≥внюЇтьс¤.

ўоб зрозум≥ти тенденц≥ю ринку до р≥вноваги, у¤в≥мо соб≥, що початкова ц≥на перевищуЇ р≥вень ц≥ни р≥вноваги (на мал. позначимо њњ ÷1). ” цьому раз≥ виробники намагатимутьс¤ виробити й продавати товар≥в б≥льше, н≥ж њх бажають придбати споживач≥, - виникне надлишок товару. ўоб розпродати його чи, принаймн≥, не дати зрости запасам, виробники почнуть знижувати своњ ц≥ни. «рештою ц≥ни падатимуть, попит зростатиме, а пропозиц≥¤ зменшуватиметьс¤ доти, доки не буде дос¤гнуто ц≥ни р≥вноваги ÷о.

¬икористовуючи крив≥ попиту й пропозиц≥њ, ми припускаЇмо, що за будь-¤коњ ц≥ни буде вироблено й продано певну к≥льк≥сть товару. ÷е справедливо лише в тому раз≥, коли на ринку Ї ¤кась конкуренц≥¤, тобто ¤кщо ≥ продавц≥, ≥ покупц≥ не≥стотно впливають на ринок (майже неспроможн≥ зм≥нювати ринкову ц≥ну).

“аким чином, основними елементами ринкового механ≥зму Ї попит, пропозиц≥¤, ринкова ц≥на, конкуренц≥¤. Ѕез втручанн¤ ур¤ду (тобто без встановленн¤ ф≥ксованих ц≥н та ≥нших заход≥в регулюванн¤) попит ≥ пропозиц≥¤ зр≥вноважують ринок ≥ вказують ц≥ну товару й к≥льк≥сть його виробництва. “е, ¤кими будуть ц¤ ц≥на та к≥льк≥сть, залежить в≥д специф≥чних характеристик попиту й пропозиц≥њ. «м≥ни ж у ц≥нах ≥ к≥лькост≥ товару у час≥ залежать в≥д того, ¤к попит й пропозиц≥¤ реагують на зм≥ни ≥нших фактор≥в.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

≈коном≥чна природа попиту та пропозиц≥њ
ћехан≥зм ринкового саморегулюванн¤
‘актори, що визначають попит та пропозиц≥ю
≈ластичн≥сть попиту ≥ пропозиц≥њ
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤