3. –≥зноман≥тн≥сть форм п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥

ѕ≥дприЇмництво передбачаЇ функц≥онуванн¤ р≥зних форм господарюванн¤.  ласиф≥куючи п≥дприЇмства з точки зору форм власност≥, сл≥д мати на уваз≥, що в ”крањн≥ вид≥л¤ють державне, колективне, приватне ≥ зм≥шане п≥дприЇмництво, а в крањнах з ринковою економ≥кою вид≥л¤ють приватний ≥ державний сектор. —учасна економ≥чна теор≥¤ визнаЇ три основн≥ орган≥зац≥йно-правов≥ форми п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥:

1) одноос≥бне волод≥нн¤;
2) партнерство (товариство);
3) корпорац≥¤ (акц≥онерне товариство).

ќдноос≥бне волод≥нн¤ - це таке п≥дприЇмство, власником ¤кого Ї одна особа чи с≥м'¤, що самост≥йно веде справу у своњх ≥нтересах, одержуЇ весь дох≥д ≥ повн≥стю несе ризик в≥д б≥знесу. ¬ласник маЇ матер≥альн≥ ресурси та обладнанн¤, необх≥дн≥ дл¤ виробничоњ д≥¤льност≥, або купуЇ њх, а також особисто контролюЇ д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства.

«г≥дно ≥з законодавством, до п≥дприЇмств з одноос≥бним волод≥нн¤м в ”крањн≥ належить ≥ндив≥дуальне п≥дприЇмство, с≥мейне п≥дприЇмство, приватне п≥дприЇмство з правом найманн¤ робочоњ сили.

як одна з найпрост≥ших форм п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, одноос≥бне волод≥нн¤ маЇ певн≥ переваги: власник маЇ повну самост≥йн≥сть, значну свободу ≥ оперативн≥сть д≥й, ≥снуЇ досить сильний безпосередн≥й стимул до ефективного виробництва.

ќднак ц≥й орган≥зац≥йн≥й форм≥ притаманн≥ значн≥ недол≥ки: труднощ≥ ≥з залученн¤м великих кап≥тал≥в (комерц≥йн≥ банки не дуже охоче надають велик≥ кредити), необмежена в≥дпов≥дальн≥сть за борги, невизначен≥сть строк≥в д≥¤льност≥, недол≥ки спец≥ал≥зованого менеджменту (на власника л¤гаЇ багато обов'¤зк≥в, функц≥й з орган≥зац≥њ виробництва, опанувати ¤кими одн≥й людин≥ не так легко).

«начно краще йдуть справи на п≥дприЇмствах, що заснован≥ на партнерств≥.

ѕартнерство - це п≥дприЇмство, орган≥зац≥¤ або установа, створен≥ на засадах угоди двох чи б≥льше окремих ос≥б (у тому числ≥ юридичних) шл¤хом об'Їднанн¤ њхнього майна та п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ќб'Їднуючи своњ ф≥нансов≥ ресурси ≥ вм≥нн¤ вести справу, партнери таким чином розпод≥л¤ють ризик, а також прибутки ≥ збитки.

«а ступенем участ≥ засновник≥в у д≥¤льност≥ п≥дприЇмства розр≥зн¤ють товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю, повн≥ та командитн≥. ¬ид товариства впливаЇ на роль партнер≥в у функц≥онуванн≥ п≥дприЇмства.

“овариством з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю визнаЇтьс¤ товариство, учасники ¤кого несуть в≥дпов≥дальн≥сть за свою господарську д≥¤льн≥сть у межах њх внеск≥в (у вигл¤д≥ майна, грошей, продукт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ та ≥н.).

“овариство з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю - це п≥дприЇмство, партнери ¤кого в≥дпов≥дають за його зобов'¤занн¤ми перед кредиторами своњми внесками до статутного фонду, а при недостатност≥ цих сум - додатково належним њм майном у однаковому дл¤ вс≥х учасник≥в кратному розм≥р≥. √раничний розм≥р в≥дпов≥дальност≥ партнер≥в зазначаЇтьс¤ в статутних документах.

ѕовним визнаЇтьс¤ товариство, вс≥ учасники ¤кого займаютьс¤ сп≥льною п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю ≥ несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми товариства ус≥м своњм майном.

 омандитне товариство - це п≥дприЇмство, що пор¤д з одним або б≥льш≥стю учасник≥в, ¤к≥ несуть в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми товариства вс≥м своњм майном, включаЇ також одного або б≥льше учасник≥в, в≥дпов≥дальн≥сть ¤ких обмежуЇтьс¤ вкладом у майн≥ товариства. якщо в командитному товариств≥ беруть участь два або б≥льше партнер≥в з повною в≥дпов≥дальн≥стю, вони несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть по боргах товариства.

Ќа п≥дприЇмствах, що ірунтуютьс¤ на партнерств≥, ви¤вл¤Їтьс¤ р¤д переваг: завд¤ки спец≥ал≥зац≥њ в управл≥нн≥ дос¤гаЇтьс¤ б≥льш висока ефективн≥сть виробництва, об'Їднуютьс¤ значн≥ ресурси, що зменшуЇ загрозу банкрутства ≥ створюЇ певну дов≥ру банк≥в. Ќедол≥ки цих форм господарюванн¤ пол¤гають у тому, що при на¤вност≥ партнер≥в можлив≥ розходженн¤ в погл¤дах, ≥нтересах, що ≥нод≥ затримуЇ прийн¤тт¤ в≥дпов≥дних р≥шень; необмежена в≥дпов≥дальн≥сть призводить до того, що доводитьс¤ нести збитки за помилки своњх партнер≥в.

¬ ”крањн≥ до форми партнерства в≥днос¤ть також кооперативи, колективн≥ та орендн≥ п≥дприЇмства.

ѕраво колективноњ власност≥ виникаЇ на основ≥ добров≥льного об'Їднанн¤ майна громад¤н ≥ юридичних ос≥б дл¤ створенн¤ кооператив≥в, акц≥онерних товариств, ≥нших господарських об'Їднань; передач≥ державних п≥дприЇмств в оренду, викупу колективами державного майна; перетворенн¤ державних п≥дприЇмств на акц≥онерн≥ та ≥нш≥ товариства.

 ооператив (в≥д лат. "cooperatio" - сп≥вроб≥тництво) - це добров≥льне об'Їднанн¤ громад¤н дл¤ сп≥льного веденн¤ господарськоњ або ≥ншоњ д≥¤льност≥, засноване на особист≥й участ≥ ≥ використанн≥ власного або орендованого майна.
¬ економ≥ц≥ ”крањни ≥снують два основних типи кооператив≥в: виробнич≥ ≥ споживч≥.

ѕ≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть зд≥йснюють виробнич≥ кооперативи. ¬они займаютьс¤ виробництвом товар≥в ≥ продукц≥њ, виконанн¤м роб≥т ≥ наданн¤м платних послуг п≥дприЇмствам, орган≥зац≥¤м ≥ окремим громад¤нам. „леном кооперативу може бути кожен громад¤нин, ¤кий дос¤г 16 рок≥в.

¬заЇмов≥дносини м≥ж кооперативом ≥ його членами регулюютьс¤ договором. ћайно кооператив≥в формуЇтьс¤ за рахунок грошових ≥ матер≥альних внеск≥в (пањв) його член≥в, виробленоњ продукц≥њ та доход≥в в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ та ≥н. ќдержаний дох≥д розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж членами кооперативу за трудовим вкладом кожного, частина його може розпод≥л¤тис¤ залежно в≥д величини внеску (паю).

–озвитку п≥дприЇмництва спри¤ють орендн≥ в≥дносини, ¤к≥ регулюютьс¤ «аконом "ѕро оренду майна державних п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й".

ќренда (в≥д лат. "arrendare" - в≥ддавати в найм) - це засноване на договор≥ тимчасове платне волод≥нн¤ ≥ користуванн¤ майном дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ќб'Їктами оренди можуть бути ц≥л≥ майнов≥ комплекси державних п≥дприЇмств або њњ структурних п≥дрозд≥л≥в. ѕерел≥к об'Їкт≥в регулюЇтьс¤ законом ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво".

—уб'Їктами орендних в≥дносин виступають орендодавець ≥ орендар. ќрендодавц¤ми Ї органи, уповноважен≥ управл¤ти в≥дпов≥дним майном. ќрендар¤ми можуть стати трудов≥ колективи, громад¤ни, юридичн≥ особи, ≥ноземн≥ держави ≥ особи без громад¤нства.

ќрендар самост≥йно вибираЇ, що йому виробл¤ти ≥ реЇструЇ нове п≥дприЇмство у встановленому законом пор¤дку. Ќайперспективн≥шою формою оренди, ¤ка широко застосовуЇтьс¤ в зах≥дних крањнах, Ї л≥зинг. Ћ≥зинг - це довгострокова оренда машин, устаткуванн¤ тощо. ¬она ¤вл¤Ї собою, по сут≥, новий спос≥б ф≥нансуванн¤ й актив≥зац≥њ збуту, що ірунтуЇтьс¤ на збереженн≥ права власност≥ на товар за орендодавцем.

“рет≥м типом орган≥зац≥њ п≥дприЇмництва, що за обс¤гом продажу товар≥в, наданн¤ послуг дом≥нуЇ у д≥ловому св≥т≥, Ї корпорац≥¤ або акц≥онерне товариство.

” «акон≥ ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" зазначаЇтьс¤, що акц≥онерним товариством називаЇтьс¤ орган≥зац≥¤, ¤ка маЇ статутний фонд, под≥лений на визначену к≥льк≥сть акц≥й ном≥нальноњ вартост≥, несе в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми т≥льки майном товариства.

јкц≥¤ (в≥д лат. "action" - ц≥нний пап≥р) - це вид ц≥нного паперу без встановленого терм≥ну об≥гу, ¤кий св≥дчить про пайову участь у статутному фонд≥ акц≥онерного товариства ≥ даЇ право на участь в управл≥нн≥ п≥дприЇмством, на отриманн¤ прибутку у форм≥ див≥денду ≥ розпод≥лу майна у раз≥ л≥кв≥дац≥њ акц≥онерного товариства. „астина доходу, виплачувана власников≥ акц≥й, називаЇтьс¤ див≥дендом (в≥д лат. "dividendus" - той, що п≥дл¤гаЇ под≥лу).

ѕеревагами акц≥онерних товариств Ї можлив≥сть значного розширенн¤ ф≥нансуванн¤, демократизац≥¤ управл≥нн¤ п≥дприЇмством, покращенн¤ господарських зв'¤зк≥в м≥ж п≥дприЇмствами, можлив≥сть швидкого буд≥вництва на акумульован≥ кошти нових п≥дприЇмств ≥ послабленн¤ диспропорц≥й в економ≥ц≥ внасл≥док швидкого випуску деф≥цитних товар≥в, прискоренн¤ процесу м≥жгалузевого переливанн¤ кап≥талу ≥ впровадженн¤ дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу у цих галуз¤х, посиленн¤ за≥нтересованост≥ прац≥вник≥в у результатах њхньоњ прац≥ тощо.

Ќезважаючи на ¤вн≥ преваги акц≥онерноњ форми орган≥зац≥њ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, доц≥льно згадати ≥ про њњ недол≥ки. ÷е можлива втрата акц≥й др≥бними акц≥онерами п≥д час економ≥чноњ кризи, посиленн¤ системи залежност≥ й контролю менших акц≥онерних товариств могутн≥шими, зростанн¤ маси ф≥ктивного кап≥талу ≥ можлив≥сть ф≥нансових мах≥нац≥й, використанн¤ акц≥онерноњ форми ¤к засобу примусового випуску нерентабельних ф≥л≥ал≥в, цех≥в тощо.

¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" акц≥онерн≥ товариства под≥л¤ютьс¤ на два види:

1) в≥дкрите акц≥онерне товариство, акц≥њ ¤кого можуть розповсюджуватис¤ шл¤хом в≥дкритоњ п≥дписки та куп≥вл≥-продажу на б≥ржах;
2) закрите акц≥онерне товариство, акц≥њ ¤кого розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж засновниками ≥ не можуть розповсюджуватис¤ шл¤хом п≥дписки чи купуватис¤ та продаватис¤ на б≥рж≥.

«акрите акц≥онерне товариство може бути реорган≥зоване у в≥дкрите шл¤хом реЇстрац≥њ його акц≥й у пор¤дку, передбаченому законодавством про ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу, та внесенн¤ в≥дпов≥дних зм≥н до статуту.
ѕор¤д ≥з приватним сектором, до ¤кого вход¤ть ≥ндив≥дуальн≥ ≥ колективн≥ п≥дприЇмства, в ринков≥й економ≥ц≥ ≥снуЇ ≥ державне п≥дприЇмництво.

ƒержавне п≥дприЇмництво - це д≥¤льн≥сть державних п≥дприЇмств, що випускають товари ≥ послуги, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ розвитку нац≥ональноњ економ≥ки. “ак≥ п≥дприЇмства функц≥онують на поЇднанн≥ комерц≥йних ≥ некомерц≥йних начал (ƒив. тему 9).

“аким чином, сучасне ринкове господарство демонструЇ р≥знобарв'¤ вид≥в ≥ орган≥зац≥йних форм п≥дприЇмництва.  ожна з форм орган≥зац≥њ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ маЇ не т≥льки в≥дпов≥дн≥ ф≥нансов≥ переваги ≥ соц≥альну приваблив≥сть, а й недол≥ки. ¬иб≥р конкретноњ форми, виду господарськоњ д≥¤льност≥, њњ масштаб≥в залежить в≥д конкретних п≥дприЇмц≥в, ¤к≥ Ї ключовими ф≥гурами ринковоњ економ≥ки.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

—утн≥сть п≥дприЇмництва
‘ормуванн¤ системи п≥дприЇмництва в ”крањн≥
–≥зноман≥тн≥сть форм п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
ќсобливост≥ становленн¤ малих п≥дприЇмств
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤