“≈ћј 23. ћ≤∆Ќј–ќƒЌј ¬јЋё“Ќќ-‘≤ЌјЌ—ќ¬ј —»—“≈ћј

ѕерш н≥ж будувати ст≥ну, ¤ хот≥в би знати,
ўо саме ¤ в≥дгороджую ≥ в≥д чого ¤ в≥дгороджуюсь
≤ кому ¤ завдам цим образу.
     –оберт ‘рост

1. Ќац≥ональн≥ ≥ св≥това валютн≥ системи

—в≥тогосподарськ≥ зв'¤зки не можуть розвиватись без налагодженоњ системи валютних в≥дносин. ¬алютн≥ в≥дносини - це економ≥чн≥ в≥дносини, ¤к≥ зв'¤зан≥ з функц≥онуванн¤м св≥тових грошей ≥ обслуговують р≥зн≥ види господарських зв'¤зк≥в м≥ж крањнами.

¬алюта (в≥д ≥т. "valuta" - ц≥на, варт≥сть) - грошова одиниц¤, ¤ка використовуЇтьс¤ дл¤ зам≥рюванн¤ величини вартост≥ товар≥в. ѕон¤тт¤ "валюта" застосовуЇтьс¤ в трьох значенн¤х :

перше - грошова одиниц¤ даноњ крањни (долар —Ўј, англ≥йський фунт стерл≥нг≥в, ¤понська ≥Їна, украњнська гривн¤ ≥ т.п.) ≥ њњ тип (золота, ср≥бна, паперова);

друге - грошов≥ знаки ≥ноземних держав, а також кредитн≥ й плат≥жн≥ засоби, виражен≥ в ≥ноземних грошових одиниц¤х, ¤к≥ використовуютьс¤ в м≥жнародних розрахунках (≥ноземна валюта);

третЇ - м≥жнародна (рег≥ональна) грошова розрахункова одиниц¤, плат≥жний зас≥б (—ƒ–, ™¬–ќ).

” св≥тов≥й торг≥вл≥ роль основноњ валюти виконуЇ долар —Ўј, з допомогою ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ переважна частина м≥жнародних розрахунк≥в, ф≥ксуютьс¤ св≥тов≥ ц≥ни багатьох товар≥в, сировини, палива.

Ќац≥ональна валюта - це грошова одиниц¤ даноњ крањни, що використовуЇтьс¤ в зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зках ≥ м≥жнародних розрахунках з ≥ншими крањнами.

–озр≥зн¤ють нац≥ональн≥ та св≥тову валютн≥ системи.

Ќац≥ональна валютна система - це форма орган≥зац≥њ грошових в≥дносин, ¤ка охоплюЇ не т≥льки внутр≥шн≥й грошовий об≥г, але ≥ сферу м≥жнародних розрахунк≥в крањни ≥ визначаЇтьс¤ нац≥ональним законодавством. ѓњ характеризують так≥ елементи : нац≥ональна валютна одиниц¤; валютний паритет, умови конвертованост≥ валюти; система валютного ринку ≥ ринку золота; пор¤док м≥жнародних розрахунк≥в крањни, склад ≥ система управл≥нн¤ золотовалютними резервами в н≥й. Ќац≥ональна валютна система т≥сно пов'¤зана з внутр≥шньою грошовою ≥ кредитно-ф≥нансовою системою.

Ќа баз≥ нац≥ональних валютних систем функц≥онуЇ св≥това валютна система - це форма орган≥зац≥њ м≥жнародних валютних в≥дносин, обумовлена розвитком св≥тового господарства ≥ юридично закр≥плена м≥ждержавними угодами. ѓњ визначають так≥ елементи: м≥жнародн≥ плат≥жн≥ засоби (нац≥ональн≥ валюти, золото, м≥жнародн≥ валютн≥ одиниц≥ —ƒ–, ™¬–ќ); механ≥зм валютних паритет≥в ≥ курс≥в; об'Їм валютних обмежень; умови конвертованост≥ валют; режим м≥жнародних валютних ринк≥в ≥ ринк≥в золота; умови взаЇмного обм≥ну валют; форми м≥жнародних розрахунк≥в та ≥н.

≤стор≥њ в≥дом≥ три св≥тов≥ валютн≥ системи

ѕерша стих≥йно склалась наприк≥нц≥ ’I’ ст. на баз≥ так званого золотого стандарту, при ¤кому валюти окремих крањн в≥льно перетворювались у золото на внутр≥шн≥х ринках цих крањн ≥ про≥снувала до другоњ св≥товоњ в≥йни. ƒана система, так званого золотого стандарту, передбачала закр≥пленн¤ за золотом грошових функц≥й ≥ оф≥ц≥йне встановленн¤ ф≥ксованого золотого вм≥сту (паритету) нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥. ¬становлений золотий паритет Ї ≥ оф≥ц≥йною ц≥ною золота. «олот≥ монети знаходились в об≥гу ≥ мали силу законного плат≥жного засобу. ÷ентральн≥ банки були зобов'¤зан≥ паперов≥ грош≥ обм≥нювати на золото по ном≥налу. Ѕув дозволений в≥льний вв≥з ≥ вив≥з золота в будь-¤кому вид≥. ќбм≥нний валютний курс нац≥ональних паперових грошей розраховувавс¤ за сп≥вв≥дношенн¤ њхнього золотого зм≥сту (масштабу ц≥н), ¤кий установлювавс¤ державою. ѕереваги системи пол¤гають в стаб≥льност≥ валютних курс≥в.

ѕроте система золотого (золотомонетного) стандарту мала й недол≥ки. ¬она була занадто жорсткою, недостатньо еластичною, дорогою, залежною в≥д р≥вн¤ видобутку золота, а також умови функц≥онуванн¤ золотого стандарту обмежували можливост≥ проведенн¤ окремими державами власноњ валютно-грошовоњ пол≥тики. “аким чином, були п≥дготовлен≥ об'Їктивн≥ умови до зам≥ни системи золотого стандарту на б≥льш ефективну систему золотовалютного стандарту. ѕринципи створенн¤ новоњ св≥товоњ валютноњ системи були закладен≥ на конференц≥њ 44 держав у 1944 р. в Ѕреттон-¬удс≥ (штат Ќью-√емпш≥р, —Ўј). –≥шенн¤ Ѕреттон-¬удськоњ конференц≥њ були так≥:

--- Ѕули створен≥ ћ≥жнародний валютний фонд (ћ¬‘) ≥ ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ ≥ розвитку (ћЅ––).
--- «олото в≥дновилось у рол≥ вим≥рника м≥жнародноњ вартост≥ грошових одиниць. Ѕула встановлена оф≥ц≥йна ц≥на золота - 35 дол. за тр≥йську унц≥ю (31,1 г золота).  ожна крањна - член системи повинна була встановити золотий або доларовий вм≥ст своЇњ грошовоњ одиниц≥.
--- ¬с≥ крањни вз¤ли зобов'¤занн¤ п≥дтримувати твердий курс своЇњ валюти до долара.

Ѕреттон-¬удська валютна система поставила долар —Ўј у прив≥лейоване становище на основ≥ його переважного використанн¤ в м≥жнародних розрахунках. ѕроте припиненн¤ обм≥ну долара на золото, в≥дм≥на оф≥ц≥йноњ ц≥ни золота в доларах ≥ введенн¤ плаваючих валютних курс≥в у 1971-1973 рр. означали формальний ≥ практичний в≥дх≥д в≥д принцип≥в Ѕреттон-¬удськоњ валютноњ системи.

 онтури третьоњ св≥товоњ валютноњ системи, що функц≥онуЇ ≥ розвиваЇтьс¤ ≥ в даний пер≥од у св≥тов≥й економ≥ц≥, були визначен≥ на конференц≥њ представник≥в крањн - член≥в ћ¬‘, що в≥дбулас¤ в м. ≥нгстон≥ на ямайц≥ в 1976 р.  ≥нгстонська угода поклала початок утворенню ямайськоњ валютноњ системи. ¬ њњ основу покладено зд≥йсненн¤ за допомогою ћ¬‘ нових принцип≥в у взаЇмних в≥дносинах: по-перше, регулюванн¤ валютних курс≥в ≥ п≥дтримки сталост≥ валютних паритет≥в; по-друге, усуненн¤ валютних обмежень, тобто системи економ≥чних ≥ орган≥зац≥йних заход≥в, ¤к≥ регламентували операц≥њ з нац≥ональною й ≥ноземною валютою; по-третЇ, наданн¤ кредит≥в крањнам - членам ћ¬‘; по-четверте, наданн¤ права вибору крањнами будь-¤кого режиму валютного курсу ≥ визнанн¤ системи плаваючих валютних курс≥в зам≥сть њх жорсткоњ ф≥ксац≥њ.

¬ ямайськ≥й валютн≥й систем≥ була в≥дм≥нена оф≥ц≥йна ц≥на на золото, було вир≥шено виключити його з розрахунк≥в м≥ж ћ¬‘ ≥ його членами ≥ повернути њм частину золотого запасу фонду. Ќова система заснована не на одн≥й, а на дек≥лькох пров≥дних валютах, њњ можна назвати багатовалютним стандартом.

” березн≥ 1979 р. було створено Ївропейську валютну систему (™¬—), щоб протисто¤ти гегемон≥њ долара у св≥тов≥й валютн≥й систем≥. ” н≥й беруть участь крањни - члени ™—. ћехан≥зм ™¬— включаЇ три основн≥ елементи: Ївропейська валютна одиниц¤; режим сум≥сного коливанн¤ валютних курс≥в; ™вропейський фонд валютного сп≥вроб≥тництва. ћетою ™¬— Ї дос¤гненн¤ валютноњ стаб≥льност≥ та створенн¤ Їдиноњ валюти, ¤ка оберталас¤ б в ™—, вир≥внюванн¤ основних економ≥чних показник≥в та ун≥ф≥кац≥¤ економ≥чноњ пол≥тики, стаб≥л≥зац≥¤ економ≥чного становища крањн - член≥в ™¬—. “акою валютою у безгот≥вкових розрахунках у рамках ™— певний час було ≈ ё (колективна м≥жнародна розрахункова одиниц¤).

ѕроте з 1 с≥чн¤ 1999 року дл¤ 11 крањн - член≥в ™¬— - јвстр≥њ, Ѕельг≥њ, ≤рланд≥њ, ≤спан≥њ, ≤тал≥њ, Ћюксембургу, Ќ≥дерланд≥в, Ќ≥меччини, ѕортугал≥њ, ‘≥нл¤нд≥њ та ‘ранц≥њ введена в об≥г нова сп≥льна грошова одиниц¤ ™¬–ќ. Ќа перех≥дний пер≥од з 1 с≥чн¤ 1999 року до 31 грудн¤ 2001 року дана валюта використовувалась т≥льки дл¤ безгот≥вкових взаЇмних розрахунк≥в нар≥вн≥ з нац≥ональними валютами крањн ™вропи, тобто зони функц≥онуванн¤ новоњ валюти. ” гот≥вковий об≥г нова валюта ™¬–ќ введена з 1 с≥чн¤ 2002 року. Ќар≥вн≥ з гот≥вкою ™¬–ќ також передбачений об≥г гот≥вкових нац≥ональних валют крањн Їврозони з подальшим њх обм≥ном на ™¬–ќ ≥ поступовим вилученн¤м з об≥гу.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[Ќаступна]

Ќац≥ональн≥ ≥ св≥това валютн≥ системи
¬алютн≥ курси ≥ конвертован≥сть валют
¬алютний ринок ≥ валютн≥ операц≥њ
ћ≥жнародний кредит ≥ св≥товий ринок позичкових кап≥тал≥в
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤