2. ¬алютн≥ курси ≥ конвертован≥сть валют
¬ажливим елементом будь-¤коњ валютноњ системи Ї валютний курс - це сп≥вв≥дношенн¤, за ¤ким одна валюта обм≥нюЇтьс¤ на ≥ншу, або "ц≥на" грошовоњ одиниц≥ одн≥Їњ крањни, що визначена в грошових одиниц¤х ≥нших крањн. ¬≥н Ї формою св≥товоњ ц≥ни кредитно-паперових грошей. ¬становленн¤ курсу називаЇтьс¤ котируванн¤м валюти. ѕри котируванн≥ валют зазначають курс продавц¤, за ¤ким банки продають валюту, ≥ курс покупц¤, за ¤ким вони њњ купують. –≥зниц¤ м≥ж курсом продавц¤ ≥ курсом покупц¤ ¤вл¤Ї собою маржу, ¤ка покриваЇ витрати ≥ формуЇ прибуток банку з валютних операц≥й. ќчевидно, що будь-¤кий банк за≥нтересований у максимально низькому курс≥ покупц¤ ≥ максимально високому курс≥ продавц¤, ≥ т≥льки жорстка конкуренц≥¤ за кл≥Їнта змушуЇ банки д≥¤ти у зворотному напр¤м≥. –озр≥зн¤ють так≥ види валютних курс≥в:
‘≥ксований валютний курс - оф≥ц≥йно встановлене сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж нац≥ональними валютами, засноване на визначених у законодавчому пор¤дку валютних паритетах. ‘≥ксований валютний курс передбачаЇ закр≥пленн¤ вм≥сту нац≥ональних грошових одиниць безпосередньо в золот≥ або в доларах —Ўј за жорсткого обмеженн¤ коливань ринкових курс≥в валют до 1%. Ќа практиц≥ це означало тверду прив'¤зку вс≥х валют, що брали участь у м≥жнародн≥й торг≥вл≥, до долара —Ўј.
урс, ¤кий коливаЇтьс¤ - це валютний курс, що в≥льно зм≥нюЇтьс¤ п≥д впливом попиту й пропозиц≥њ.
ѕлаваючий курс - р≥зновид валютного курсу, що коливаЇтьс¤, ¤кий вимагаЇ використанн¤ ринкового механ≥зму валютного регулюванн¤. ÷ей курс передбачаЇ певну свободу вибору окремими крањнами режиму валютного курсу.
¬алютн≥ курси розр≥зн¤ють ≥ за видами плат≥жних документ≥в, що Ї об'Їктом обм≥ну. –озр≥зн¤ють курс телеграфного переказу, курс чек≥в, курс банкнот (курс обм≥нних пункт≥в). як≥ ж фактори безпосередньо впливають на динам≥ку курсу валют? ћожна назвати так≥:
* нац≥ональний дох≥д ≥ р≥вень витрат виробництва;
* реальна куп≥вельна спроможн≥сть грошей ≥ р≥вень ≥нфл¤ц≥њ в крањн≥;
* стан плат≥жного балансу, що впливаЇ на попит ≥ пропозиц≥ю валюти;
* р≥вень в≥дсоткових ставок у крањн≥;
* дов≥ра до валюти на св≥товому ринку.
ќстанн≥м часом дл¤ валютноњ сфери в ™вроп≥ та в ≥нших рег≥онах св≥ту характерн≥ нестаб≥льн≥сть, пост≥йн≥ коливанн¤ курсових сп≥вв≥дношень валют, зокрема долара до Ївро ≥ долара до ¤понськоњ ≥Їни. ÷е по¤снюЇтьс¤ багатьма факторами, в тому числ≥ дестаб≥л≥зуючою д≥Їю деф≥циту федерального бюджету —Ўј; незбалансован≥стю розрахунк≥в япон≥њ та ‘–Ќ з партнерами в «ах≥дн≥й ™вроп≥ й —Ўј; проблемами заборгованост≥ багатьох крањн, що розвиваютьс¤. Ќестаб≥льн≥сть валютних курс≥в, њхн≥ ампл≥тудн≥ коливанн¤ дуже в≥дчутн≥ дл¤ нац≥ональноњ економ≥ки.
ќдним з найважлив≥ших елемент≥в нац≥ональноњ валютноњ системи Ї конвертован≥сть нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ - можлив≥сть дл¤ учасник≥в зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин легально обм≥нювати њњ на ≥ноземн≥ валюти та навпаки без обмеженн¤. „им б≥льше валютних обмежень використовуЇтьс¤ в крањн≥, тим менше конвертованою Ї њњ валюта. ¬≥дсутн≥сть валютних обмежень означаЇ в≥льну конвертован≥сть валюти.
¬≥льно конвертована валюта (¬ ¬) - валюта, що в≥льно та необмежено обм≥нюЇтьс¤ на ≥нш≥ ≥ноземн≥ валюти. —фера обм≥ну њњ поширюЇтьс¤ на поточн≥ операц≥њ, пов'¤зан≥ з≥ щоденною зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю, а також операц≥њ, пов'¤зан≥ з рухом зовн≥шн≥х кредит≥в ≥ закордонних ≥нвестиц≥й. Ќин≥ лише обмежена к≥льк≥сть крањн маЇ в≥льно конвертован≥ валюти: —Ўј, ¬еликобритан≥¤, анада, Ўвейцар≥¤, Ўвец≥¤, япон≥¤, ƒан≥¤, јвстрал≥¤, Ќова «еланд≥¤, —ауд≥вська јрав≥¤, увейт, ќј≈, ќман, ћалайз≥¤, —≥нгапур, √онконг, Ѕахрейн та ≥нш≥. ÷е - або розвинут≥ ≥ндустр≥альн≥ держави, або нафто-експортери, або крањни з розвинутою та в≥дкритою економ≥кою. Ќав≥ть така розвинута крањна, ¤к ‘ранц≥¤, в≥льну конвертован≥сть франка запровадила лише 1 с≥чн¤ 1990 р.
„астково конвертована валюта („ ¬) - нац≥ональна валюта крањн, у ¤ких застосовуютьс¤ валютн≥ обмеженн¤ дл¤ резидент≥в ≥ з окремих вид≥в обм≥нних операц≥й. як правило, „ ¬ обм≥нюЇтьс¤ т≥льки на де¤к≥ ≥ноземн≥ валюти й не з ус≥х вид≥в м≥жнародного плат≥жного обороту.
Ќеконвертована валюта - нац≥ональна валюта, ¤ка функц≥онуЇ т≥льки в межах одн≥Їњ крањни й не обм≥нюЇтьс¤ на ≥нш≥ ≥ноземн≥ валюти. ƒо неконвертованих в≥днос¤тьс¤ валюти крањн, що застосовують р≥зн≥ обмеженн¤ й заборони щодо вивозу та ввозу, продажу, куп≥вл≥ та обм≥ну нац≥ональноњ та ≥ноземноњ валюти, а також щодо використанн¤ р≥зних засоб≥в валютного регулюванн¤. Ќеконвертованими Ї нац≥ональн≥ валюти б≥льшост≥ крањн, що розвиваютьс¤, ”крањни та ≥нших крањн —Ќƒ.
”мовою конвертованост≥ Ї створенн¤ елемент≥в власне конвертованост≥ - реального курсу валюти, валютного ринку, свобода експортно-≥мпортних операц≥й та використанн¤ в них нац≥ональноњ валюти. “ому говорити про негайну повну конвертован≥сть гривн≥ передчасно. …детьс¤ про введенн¤ частковоњ њњ конвертованост≥, що спри¤тиме стимулюванню притоку ≥ноземного кап≥талу, розбудов≥ економ≥ки ”крањни, њњ поступовому включенню до св≥тового економ≥чного товариства.
ќтже, дл¤ конвертованост≥ гривн≥ необх≥дн≥ певн≥ умови:
* Ќа¤вн≥сть товарного ≥ грошового ринку, де задовольн¤Їтьс¤ попит власник≥в валюти на товари ≥ послуги.
* ёридичний ≥ орган≥зац≥йний режим в≥льного обм≥ну нац≥ональноњ валюти на ≥ноземн≥.
* —таб≥льн≥сть нац≥ональноњ грошово-кредитноњ ≥ ф≥нансовоњ системи, що передбачаЇ низьк≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ, в≥дсутн≥сть незабезпеченоњ ем≥с≥њ грошей.
* Ќа¤вн≥сть потужного ≥ конкурентноздатного експорту дл¤ п≥дтриманн¤ курсу нац≥ональноњ валюти.
јле так≥ умови конвертованост≥ сам≥ по соб≥ з'¤витись не можуть. онвертован≥сть дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом розробки та зд≥йсненн¤ ц≥леспр¤мованоњ програми, ¤ка забезпечить орган≥чне включенн¤ економ≥ки ”крањни до системи св≥тового господарства, а це справа не одного року.
[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]
Ќац≥ональн≥ ≥ св≥това валютн≥ системи
¬алютн≥ курси ≥ конвертован≥сть валют
¬алютний ринок ≥ валютн≥ операц≥њ
ћ≥жнародний кредит ≥ св≥товий ринок позичкових кап≥тал≥в
онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤