3. ¬алютний ринок ≥ валютн≥ операц≥њ

Ќев≥д'Їмною ланкою м≥жнародноњ валютноњ системи Ї валютний ринок. —учасний валютний ринок - система ст≥йких економ≥чних ≥ орган≥зац≥йних в≥дносин м≥ж учасниками м≥жнародних розрахунк≥в з приводу не т≥льки валютних операц≥й, а й зовн≥шньоњ торг≥вл≥, наданн¤ послуг, зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й та ≥нших вид≥в д≥¤льност≥, ¤к≥ вимагають обм≥ну ≥ використанн¤ р≥зних ≥ноземних валют.

—л≥д також зауважити, що на валютному ринку зд≥йснюЇтьс¤ широке коло операц≥й з туризму, м≥грац≥њ кап≥тал≥в, робочоњ сили, ¤к≥ передбачають використанн¤ ≥ноземноњ валюти покупц¤ми, продавц¤ми, посередницькими ≥ банк≥вськими установами та ф≥рмами. ¬алютний ринок охоплюЇ також операц≥њ з≥ страхуванн¤ валютних ризик≥в, диверсиф≥кац≥њ валютних резерв≥в ≥ перем≥щенн¤ валютноњ л≥кв≥дност≥, р≥зн≥ заходи валютного втручанн¤.

√оловними суб'Їктами валютного ринку виступають велик≥ транснац≥ональн≥ банки, ¤к≥ мають розгалужену мережу ф≥л≥ал≥в ≥ широко використовують сучасн≥ заходи зв'¤зку, комп'ютерну техн≥ку. –оль тих чи ≥нших валют на ринку визначаЇтьс¤ њх м≥сцем у св≥тогосподарських зв'¤зках. Ѕ≥льша частина операц≥й припадаЇ на долари —Ўј, англ≥йськ≥ фунти стерл≥нг≥в, а також Ївро.

ќсновна частина валютних операц≥й проводитьс¤ в безгот≥вков≥й форм≥, тобто по поточних ≥ терм≥нових банк≥вських рахунках ≥ т≥льки незначна частина ринку приходитьс¤ на торг≥влю монетами ≥ обм≥н гот≥вкових грошей. “еритор≥ально валютн≥ ринки прив'¤зан≥ до великого банк≥вського ≥ валютно-б≥ржових центр≥в (Ћондон, ѕариж, Ќью-…орк, ‘ранкфурт-на ћайн≥, “ок≥о, —≥нгапур, √онконг, јмстердам, Ѕрюссель).

ƒл¤ валютних ринк≥в характерн≥ так≥ основн≥ види операц≥й:

ќперац≥њ "спот" передбачають негайну постановку валюти за курсом, заф≥ксованим в угод≥.

ќперац≥њ "форвард" - це угоди, в ¤ких сторони домовл¤ютьс¤ про постановку певноњ суми валюти через домовлений терм≥н за узгодженим на момент операц≥њ курсом.

ќперац≥¤ "аутрайт" означаЇ, що продавець зобов'¤заний продати, а покупець - купити валюту в установлений строк за заф≥ксованим наперед курсом.

ќперац≥¤ "опц≥он", коли кл≥Їнт сплачуЇ банку невелику прем≥ю й одержуЇ право купити валюту в будь-¤кий день встановленого угодою пер≥оду за заф≥ксованим при укладенн≥ угоди курсом або в≥дмовитис¤ в≥д куп≥вл≥-продажу, ¤кщо виконанн¤ угоди за визначеним курсом у даному ≥нтервал≥ часу ви¤витьс¤ дл¤ нього б≥льше невиг≥дним, н≥ж втрата кошт≥в на прем≥ю.

як≥ ж валютн≥ ринки ≥снують?

–инок Ївровалют - це м≥жнародний ринок валют крањн «ах≥дноњ ™вропи, де операц≥њ зд≥йснюютьс¤ у Ївро. ќб'Їктивною причиною виникненн¤ й розвитку ринку Ївровалют Ї поглибленн¤ ≥нтеграц≥йних процес≥в у «ах≥дн≥й ™вроп≥, посиленн¤ рол≥ транснац≥ональних корпорац≥й, зростанн¤ потреб у м≥жнародних кредитних грошах, а важливою його передумовою було введенн¤ взаЇмноњ конвертованост≥ валют. “им самим були створен≥ умови дл¤ ст≥йких валютно-ф≥нансових зв'¤зк≥в ц≥лоњ групи крањн ≥ введенн¤ Ївро.

¬≥домий також ринок Ївродепозит≥в. ¬≥н виражаЇ ст≥йк≥ валютно-ф≥нансов≥ в≥дносини, щодо формуванн¤ вклад≥в в ≥ноземн≥й валют≥ у великих комерц≥йних банках зах≥дних крањн за рахунок кошт≥в, що обертаютьс¤ на ринку Ївровалют.

–озр≥зн¤ють також ринок Їврокредит≥в, ¤кий виражаЇ ст≥йк≥ кредитн≥ зв'¤зки з наданн¤ м≥жнародних позик у Ївровалют≥ великими комерц≥йними банками крањн ≥з розвинутою ринковою економ≥кою. ѕозичальниками Ївровалюти виступають переважно велик≥ компан≥њ, ¤к≥ мають потребу в кредитах дл¤ ф≥нансуванн¤ масштабних проект≥в у дан≥й крањн≥ й за кордоном, а також держави з в≥дчутним деф≥цитом плат≥жних баланс≥в. як правило, м≥жнародн≥ кредити в Ївровалют≥ надаютьс¤ великими нац≥ональними банками окремих крањн строком в≥д 2 до 10 рок≥в з плаваючими в≥дсотковими ставками. –инок Їврокредит≥в спри¤Ї ≥нтеграц≥йним процесам ™—, стимулюЇ розвиток експорту, розширенн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й ≥ Ї важливим фактором формуванн¤ Їдиного ринку.

—кладна ситуац≥¤ у валютно-ф≥нансов≥й сфер≥, в ¤к≥й нин≥ опинилась ”крањна, пов'¤зана передус≥м з невиваженою пол≥тикою у зовн≥шньоеконом≥чн≥й сфер≥, недосконал≥стю законодавства та нормативних акт≥в щодо валютного контролю ≥ поверненн¤ валютноњ виручки. √нучк≥шою маЇ бути пол≥тика держави щодо протекц≥он≥зму та л≥берал≥зму у валютному регулюванн≥. ƒо протекц≥он≥стських заход≥в можна в≥днести таку форму пр¤мого втручанн¤ держави у валютну сферу, ¤к валютн≥ обмеженн¤. ќстанн≥ пов'¤зан≥ з забороною нац≥ональним експортерам продавати виручену ≥ноземну валюту на ринку (вони зобов'¤зан≥ здавати њњ в обм≥н на нац≥ональну за оф≥ц≥йним курсом), можуть бути обмежен≥ перекази валюти за кордон ≥ њњ вив≥з.

«астосовуван≥ державою методи та обс¤ги валютних обмежень безпосередньо пов'¤зан≥ з конвертован≥стю валюти. ƒл¤ ”крањни це маЇ надзвичайно велике значенн¤ з точки зору ефективност≥ включенн¤ нац≥ональноњ економ≥ки у св≥тову, можливост≥ використанн¤ переваг м≥жнародного под≥лу прац≥, м≥грац≥њ кап≥тал≥в. ќск≥льки ”крањна нин≥ у своЇму рус≥ ор≥ЇнтуЇтьс¤ на формуванн¤ цив≥л≥зованоњ ринковоњ економ≥ки, забезпеченн¤ конвертованост≥ гривн≥ стаЇ неминучим.

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

Ќац≥ональн≥ ≥ св≥това валютн≥ системи
¬алютн≥ курси ≥ конвертован≥сть валют
¬алютний ринок ≥ валютн≥ операц≥њ
ћ≥жнародний кредит ≥ св≥товий ринок позичкових кап≥тал≥в
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤