“≈ћј 7. √–ќЎ≤ я ≈ ќЌќћ≤„Ќј ј“≈√ќ–≤я
Ќав≥ть коханн¤ не зробило так багато людей божев≥льними, ¤к роздуми над природою грошей.
¬≥ль¤м √ладстон
¬важаЇтьс¤, що любов до грошей - кор≥нь вс≥х б≥д. “е ж можна сказати ≥ про в≥дсутн≥сть грошей.
Ѕатлер —амуель
√рош≥ - спец≥альний механ≥зм дл¤ швидкого ≥ зручного зд≥йсненн¤ того, що робилос¤ б ≥ без них, хоча й не так швидко ≥ зручно.
ƒжон ћ≥лль
1. –озвиток форм вартост≥ та виникненн¤ грошей
¬иникненн¤ грошей - тривалий ≥сторичний процес, пов'¤заний з розвитком товарного виробництва ≥ об≥гу товар≥в. ќчевидно, що перш≥ випадки обм≥ну припадають ще на перв≥снообщинний лад. ” той пер≥од обм≥н мав нерегул¤рний характер. “оварного виробництва ще не ≥снувало, тобто реч≥ виробл¤лис¤ дл¤ власного споживанн¤ ≥ лише випадково набували товарноњ форми. ƒл¤ цього пер≥оду характерна проста, випадкова або одинична форма вартост≥:
1 м≥шок зерна = 1 в≥вц≥
” наведеному приклад≥ товар ј (зерно) в≥д≥граЇ активну
роль, оск≥льки виражаЇ свою варт≥сть у товар≥ ¬ (в≥вц≥). “овар, що виконуЇ
в кожному даному акт≥ обм≥ну активну роль, знаходитьс¤ у в≥дносн≥й форм≥ вартост≥.
…ому протистоњть товар - екв≥валент, ¤кий виконуЇ пасивну роль (через нього
виражаЇтьс¤ варт≥сть першого товару). ¬≥дпов≥дно форма вартост≥ товару ¬ (в≥вц≥)
називаЇтьс¤ екв≥валентною. ” н≥й м≥ститьс¤ зародкова форма грошей. ¬арт≥сть
жодного товару не може бути виражена безпосередньо робочим часом. ¬она виражаЇтьс¤
опосередковано, через варт≥сть ≥ншого товару.
—л≥д зазначити, що в пер≥од ≥снуванн¤ простоњ форми вартост≥ саме випадков≥сть
обм≥ну призводила до того, що в≥н зовс≥м не обов'¤зково був екв≥валентним. ”
пер≥од завоюванн¤ Ївропейц¤ми Ќового —в≥ту, јфрики, јз≥њ часто за скл¤не намисто,
дешеве вбранн¤ њм вдавалос¤ вим≥нювати золото, хутра, коштовност≥. “обто особливий
вплив на процес обм≥ну в цей час маЇ суб'Їктивне сприйн¤тт¤ ц≥нност≥ реч≥.
« поглибленн¤м под≥лу прац≥, виникненн¤м рем≥сництва ≥ розвитком ремесел, зростаЇ
р≥зноман≥тн≥сть вироблюваних речей, все б≥льша њх частина виробл¤Їтьс¤ з метою
продажу. ƒл¤ рем≥сника обм≥н Ї вже не випадком, а необх≥дною складовою частиною
його виробництва (прац≥). ¬иникають ринки, на ¤ких кожен даний товар може бути
прир≥вн¤ний до ц≥лого р¤ду ≥нших товар≥в ≥, в≥дпов≥дно, виражати в них свою
варт≥сть. ѕроста або випадкова форма вартост≥ зм≥нюЇтьс¤ повною або розгорнутою:
” повн≥й або розгорнут≥й форм≥ вартост≥ кожному товаров≥, що знаходитьс¤
у в≥дносн≥й форм≥ вартост≥, протистоњть безл≥ч ≥нших товар≥в, що перебувають
у екв≥валентн≥й форм≥ вартост≥ щодо нього.
’арактерн≥ риси ц≥Їњ форми вартост≥:
* внасл≥док р≥зноман≥тност≥ екв≥валент≥в випадков≥сть пропорц≥йно скорочуЇтьс¤;
* в≥дносний вираз вартост≥ залишаЇтьс¤ незавершеним через по¤ву все нових р≥зновид≥в товар≥в-екв≥валент≥в;
* у випадку незб≥гу попиту ≥ пропозиц≥њ або ≥нтерес≥в товаровиробник≥в, безпосередн≥й обм≥н унеможливлюЇтьс¤;
* обм≥н ускладнюЇтьс¤ непод≥льн≥стю багатьох товар≥в ( в т.ч. багато товар≥в, ¤к≥ н≥би то под≥лити й можна, але вони втрачають ц≥нн≥сть в≥д д≥ленн¤: ц≥ле хутро набагато ц≥нн≥ше, н≥ж роз≥рване на частини;
* складно в≥докремити в час≥ процес куп≥вл≥-продажу.
” подальшому розвитку товарного виробництва з метою подоланн¤ суперечностей розгорнутоњ форми вартост≥ агенти ринку вдаютьс¤ до пром≥жного товару-посередника. ” процес≥ обм≥ну на кожному ринку вид≥лилис¤ з товарноњ маси найголовн≥ш≥ товари, ¤к≥ тут обм≥нювалис¤ найчаст≥ше. ѕоступово вони перетворилис¤ в межах даного ринку у загальний екв≥валент. “обто варт≥сть ус≥х ≥нших товар≥в виражалас¤ через споживну варт≥сть товару-екв≥валента. “ак на зм≥ну розгорнут≥й або повн≥й форм≥ вартост≥ прийшла загальна форма вартост≥:
” р≥зних народ≥в р≥зн≥ товари вид≥лилис¤ на роль загального екв≥валенту.
¬ —тародавньому ™гипт≥ це було зерно, в —ередньов≥чн≥й «ах≥дн≥й ™вроп≥ - велика
рогата худоба ( в давн≥х джерелах знаходимо в≥домост≥ про ц≥ну лицарських лат≥в
- 50 вол≥в), в «ах≥дн≥й јфриц≥ майже до нашого часу - брили сол≥. ” наших предк≥в
- хутро (в л≥тописах згадуютьс¤ кунн≥ грош≥) тощо.
ѕо¤ва загального екв≥валента певною м≥рою розв'¤зуЇ суперечн≥сть загальноњ форми
вартост≥: продавець товару може придбати будь-¤кий ≥нший товар за допомогою
товару-екв≥валента, що стимулюЇ розвиток обм≥ну ≥ через нього - виробництва.
«агальна форма вартост≥ зам≥нюЇтьс¤ грошовою. –оль грошей виконують р≥зн≥ метали.
ѓх власна споживна варт≥сть в≥дходить на другий план, найголовн≥шою стаЇ властив≥сть
бути загальним екв≥валентом. Ќайдавн≥шими в ≥стор≥њ людства були бронзова китайська
монета ц¤нь, бронзова грецька лепта, золота ≥ ср≥бна давньогрецька драхма, ср≥бний
давньоримський сесторц≥й тощо. «олото ≥ ср≥бло вид≥лилис¤ на роль загальних
екв≥валент≥в завд¤ки певним природн≥м та економ≥чним властивост¤м: однор≥дн≥сть,
под≥льн≥сть, р≥дк≥сн≥сть ≥, в≥дпов≥дно, велика варт≥сть у невелик≥й ваз≥ тощо.
«а золотом роль загального екв≥валенту закр≥пилас¤ на досить високому р≥вн≥
розвитку товарного виробництва ≥ обм≥ну. «олото в ¤кост≥ грошей по в≥дношенню
до всього товарного св≥ту завжди знаходитьс¤ в екв≥валентн≥й форм≥ вартост≥:
затрачена на нього конкретна прац¤ виступаЇ безпосередн≥м вт≥ленн¤м абстрактноњ
загальнолюдськоњ прац≥, а затрачена на його виробництво приватна прац¤ - безпосередн≥м
вт≥ленн¤м сусп≥льноњ прац≥.
—поживна варт≥сть грошей пол¤гаЇ в тому, що вони виконують функц≥ю загального
екв≥валенту, визнану вс≥м сусп≥льством. «олот≥ грош≥ збер≥гають ≥ споживну варт≥сть
даного дорогоц≥нного металу.
[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[Ќаступна]
–озвиток форм вартост≥ та виникненн¤ грошей
—уть ≥ функц≥њ грошей
ќсновн≥ концепц≥њ грошей
√рошовий об≥г ≥ його закони
—учасн≥ зм≥ни в грошовому об≥гу
—уть, причини та насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ
онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤