5. —учасн≥ зм≥ни в грошовому об≥гу

“ривалий час людство ототожнювало пон¤тт¤ грошей з гот≥вкою, але й тод≥ через њх багатофункц≥ональн≥сть грош≥ здавалис¤ люд¤м чимось надзвичайним ≥ чар≥вним. –озвиток самоњ грошовоњ форми вартост≥, остаточний розрив (п≥сл¤ ямайськоњ угоди) грошей з золотом, а через нього ≥ з товарним св≥том, по¤ва нових грошових форм призвели до перегл¤ду традиц≥йних п≥дход≥в до грошей. —учасна економ≥чна теор≥¤ все част≥ше розгл¤даЇ таку структуру функц≥й та п≥дфункц≥й грошей.

ћ≥ра вартост≥:
а) зас≥б вираженн¤;
б) зас≥б представленн¤ одиниц≥ вартост≥.

«ас≥б об≥гу:
а) куп≥вельний зас≥б;
б) зас≥б платежу.

«ас≥б нагромадженн¤:
а) зас≥б заощадженн¤;
б) зас≥б збереженн¤ вартост≥.

—в≥тов≥ грош≥ розгл¤даютьс¤ не ¤к функц≥¤ грошей, а ¤к сфера њх застосуванн¤. ≤ в так≥й ¤кост≥ грош≥ под≥л¤ютьс¤ на:

* м≥сцев≥;
* рег≥ональн≥ (в ц≥й ¤кост≥, зокрема почала виступати така валютна одиниц¤ ¤к ™¬–ќ);
* св≥тов≥.

«-пом≥ж р¤ду в≥домих визначень грошей все част≥ше використовуЇтьс¤ досить парадоксальне : грошима Ї все те, що виконуЇ функц≥њ грошей, або грошима Ї все те, що виступаЇ в ¤кост≥ грошей. « огл¤ду на функц≥ю нагромадженн¤ сл≥д зазначити, що њњ все част≥ше виконують безгот≥вков≥ грошов≥ рахунки. —аме ц¤ функц≥¤ найб≥льш гостро ставить проблему л≥кв≥дност≥.

¬ економ≥ц≥ ≥снуЇ пон¤тт¤ "активи". “ак називають ц≥нност≥, що мають ринковий попит ≥ можуть в певних умовах в≥дчужувати њх власниками. јктиви часто виступають ¤к "потенц≥йн≥ грош≥", властив≥сть реального активу виступити в рол≥ засобу платежу (своЇр≥дних грошей) ≥ називаЇтьс¤ в економ≥чн≥й теор≥њ л≥кв≥дн≥стю.

ѕлат≥жним засобом може виступити будь-¤кий актив, на ¤кий на ринку Ї платоспроможний попит. ¬с¤ проблема у витратах (збитках), пов'¤заних з обм≥ном даного активу на грош≥. "—туп≥нь л≥кв≥дност≥" - пор≥вн¤льна величина витрат обм≥ну даного активу з витратами обм≥ну ≥ншого активу (в економ≥чн≥й теор≥њ так≥ витрати називаютьс¤ трансакц≥йними). Ћ≥кв≥дн≥сть характеризуЇ три властивост≥ даного активу:

* реальну можлив≥сть використанн¤ даного активу ¤к плат≥жного засобу;
* швидк≥сть перетворенн¤ "над≥йного" активу в зас≥б платежу ( в цьому сенс≥ золота монета за час≥в, коли золото було грошовим металом, абсолютно л≥кв≥дна, а зараз њњ спочатку треба продати за грош≥, ≥ це не так просто та швидко зробити та ще й знайти купц¤, що дав би за нењ справжню ц≥ну);
* здатн≥сть активу збер≥гати "у час≥ ≥ простор≥" свою перв≥сну варт≥сть ("ступ≥нь анти≥нфл¤ц≥йноњ ст≥йкост≥").

Ћ≥кв≥дн≥сть актив≥в - важлива характеристика ринкового стану економ≥чного агента: чим б≥льш л≥кв≥дн≥ його активи, тим б≥льш≥ його економ≥чн≥ можливост≥.

јбсолютно л≥кв≥дна - гот≥вка, вона завжди ≥ з нульовими витратами на обм≥н пр¤мо обм≥нюЇтьс¤ на будь-¤кий ≥нший актив.

” 80-х роках в економ≥чн≥й теор≥њ формуЇтьс¤ пон¤тт¤ грошових агрегат≥в: актив≥в, що виконують певн≥ функц≥њ грошей ≥ под≥л¤ютьс¤ за ступ≥нню л≥кв≥дност≥.

√рошов≥ агрегати. Ќам добре в≥домий терм≥н "гот≥вка", що об'ЇднуЇ банкноти ≥ монети, але сьогодн≥ вони становл¤ть незначну частину засоб≥в об≥гу. —учасна теор≥¤ грошей визнаЇ грошима засоби, що знаход¤тьс¤ на переказних рахунках (трансакц≥йн≥ депозити) - рахунках "до запитанн¤", що створен≥ дл¤ безгот≥вкових розрахунк≥в.

” сучасн≥й економ≥ц≥ розр≥зн¤ють р¤д грошових агрегат≥в в≥дпов≥дно до њх використанн¤:
  ћо - гот≥вков≥ грош≥.
  ћ1 - гот≥вков≥ грош≥ та засоби переказних рахунк≥в. “обто в ц≥лому традиц≥йн≥ грош≥.
  ћ2 - включаЇ в себе ћ1 та ще 2 види банк≥вських внеск≥в -"звичайн≥" (внески, що принос¤ть проценти ≥ ¤к≥ можна в будь-¤кий момент зн¤ти з рахунку без штраф≥в, але ц≥ внески не дають права використовувати чеки дл¤ сплати) та "строков≥" (внески, що принос¤ть п≥двищен≥ в≥дсотки, але при достроковому зн¤тт≥ призвод¤ть до штраф≥в).
  ћ3 - включаЇ в себе ћ2, депозитн≥ сертиф≥кати та велик≥ строков≥ депозити;
  L - включаЇ ћ3 та вс≥ ≥нш≥ л≥кв≥дн≥ ц≥нност≥.

” сучасн≥й економ≥чн≥й теор≥њ пон¤тт¤ паперових грошей пов'¤зано з припиненн¤м њх розм≥ну на золото ≥ охоплюЇ не лише традиц≥йну гот≥вку, але й безгот≥вков≥ грош≥ (чеки, електронн≥ грош≥ тощо).

[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]

–озвиток форм вартост≥ та виникненн¤ грошей
—уть ≥ функц≥њ грошей
ќсновн≥ концепц≥њ грошей
√рошовий об≥г ≥ його закони
—учасн≥ зм≥ни в грошовому об≥гу
—уть, причини та насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ
 онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤