6. —уть, причини та насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ
≤нфл¤ц≥¤ - це специф≥чна хвороба паперово-грошового об≥гу,
¤ка посилювалас¤ в ход≥ ослабленн¤ ≥ розриву зв'¤зк≥в паперових грошей ≥з золотом.
” цих умовах особливого значенн¤ набуваЇ к≥льк≥сть паперових грошей, що перебувають
в об≥гу: ¤кщо вона перевищуЇ потреби товарного об≥гу, то виникаЇ ≥нфл¤ц≥¤ (в≥д
лат. "inflatio" - вздутт¤) ¤к насл≥док надм≥рноњ грошовоњ ем≥с≥њ.
≤нфл¤ц≥¤ про¤вл¤Їтьс¤ ¤к п≥двищенн¤ загального р≥вн¤ ц≥н, або знец≥ненн¤ грошей,
що, по сут≥, Ї Їдиним процесом.
«-пом≥ж причин ≥нфл¤ц≥њ найголовн≥шими вважаютьс¤ дв≥:
1) надм≥рний випуск паперових грошей (≥нфл¤ц≥¤ попиту);
2) скороченн¤ виробництва товар≥в (≥нфл¤ц≥¤ пропозиц≥њ).
≤нод≥ досл≥дники в≥дзначають ≥ де¤к≥ другор¤дн≥ причини ≥нфл¤ц≥њ:
* ≥мпортована ≥нфл¤ц≥¤ (внасл≥док ≥нфл¤ц≥њ в крањн≥-експортер≥, зростанн¤ ц≥н ≥мпортних сировинних товар≥в ≥ ¤к насл≥док товар≥в власного виробництва в крањн≥-≥мпортер≥);
* ≥нфл¤ц≥¤ оч≥куванн¤ (оч≥куванн¤ ≥нфл¤ц≥њ стимулюЇ аж≥отажний попит, що веде до п≥двищенн¤ ц≥н. ќдним з насл≥дк≥в цього ¤вища може бути скороченн¤ ≥нвестиц≥й, що спричинюЇ ≥нфл¤ц≥ю пропозиц≥њ в майбутньому);
* деф≥цит державного бюджету (зростанн¤ внутр≥шнього боргу зд≥йснюЇ певний ≥нфл¤ц≥йний тиск на курс грошовоњ одиниц≥).
—л≥д зазначити, що дан≥ другор¤дн≥ причини ≥нфл¤ц≥њ за даними
досл≥джень не можуть бути причиною знец≥ненн¤ грошей б≥льше, н≥ж на 5% за р≥к.
«а формами про¤ву розр≥зн¤ють в≥дкриту та затамовану (подавлену)
≥нфл¤ц≥ю. оли знец≥ненн¤ паперових грошей супроводжуЇтьс¤ пр¤мим зростанн¤м
ц≥н, тод≥ сусп≥льство маЇ справу з в≥дкритою ≥нфл¤ц≥Їю. ’оч в≥дкрита ≥нфл¤ц≥¤
≥ спотворюЇ ринков≥ процеси, все ж вона збер≥гаЇ за ц≥нами роль сигнал≥в, що
показують виробникам ≥ споживачам галуз≥ найприбутков≥шого вкладанн¤ кап≥тал≥в.
¬≥дпов≥дно, вона вказуЇ на найефективн≥ш≥ анти≥нфл¤ц≥йн≥ заходи.
ѕодавлена (затамована) ≥нфл¤ц≥¤ характерна дл¤ командноњ економ≥ки, коли в сусп≥льств≥
≥снуЇ жорсткий контроль за ц≥нами та доходами. ќск≥льки ц≥ни ф≥ксован≥ ≥ не
можуть зростати, ≥нфл¤ц≥¤ набуваЇ "п≥дп≥льного" характеру: надлишок
св≥домо перетворюЇтьс¤ у товарний деф≥цит. ¬ такому випадку т≥льки частина паперових
грошових знак≥в д≥йсно стаЇ грошима (та, що обм≥нюЇтьс¤ на товар), ≥нша ж перетворюЇтьс¤
в псевдогрош≥. ≤ н≥хто з економ≥чних агент≥в не знаЇ, що саме знаходитьс¤ в
його розпор¤дженн≥ - грош≥ чи псевдогрош≥. ƒане ¤вище породжуЇ так званий "чорний
ринок", ¤кий певною м≥рою показуЇ д≥йсн≥ ц≥ни товар≥в. ѕокупець у таких
умовах платить дв≥ч≥: оф≥ц≥йна економ≥чна стаб≥льн≥сть не зобов'¤зуЇ думати
про п≥двищенн¤ або ≥ндексац≥ю зароб≥тноњ плати, що зор≥Їнтована на оф≥ц≥йн≥
ц≥ни, а купувати товари за цю оф≥ц≥йну зарплату приходитьс¤ за ц≥нами чорного
ринку. ѕодавлена ≥нфл¤ц≥¤ не вил≥ковна, њњ можна лише або загнати ще глибше,
або перевести у стан в≥дкритоњ ≥нфл¤ц≥њ, в≥дпустивши ц≥ни. ¬≥дкрита ≥нфл¤ц≥¤
може бути подолана економ≥чними засобами.
“емпи ≥нфл¤ц≥њ
“радиц≥йно в економ≥чн≥й науц≥ розр≥зн¤ють три види темп≥в ≥нфл¤ц≥њ:
* повзуча ≥нфл¤ц≥¤ - середньор≥чне зростанн¤ ц≥н вим≥рюЇтьс¤ одн≥Їю цифрою (тобто в≥д 1% до 9%). “ака ≥нфл¤ц≥¤ п≥ддаЇтьс¤ контролю ≥ не веде до значних руйн≥вних насл≥дк≥в;
* галопуюча ≥нфл¤ц≥¤ - набираЇ розм≥ру двозначного числа прот¤гом року (в≥д 10% до 99%). ’арактеризуЇтьс¤ стр≥мким зростанн¤м ц≥н, охоплюЇ вс≥ сфери господарського житт¤ ≥ супроводжуЇтьс¤ негативними соц≥ально- економ≥чними насл≥дками;
* надвисока, г≥пер≥нфл¤ц≥¤ (1-2% в день), вкрай руйн≥вне п≥двищенн¤ ц≥н, що веде до повного безладд¤ економ≥чного житт¤, руйнуванн¤ господарських зв'¤зк≥в та процесу виробництва, бартеризац≥њ обм≥ну тощо.
” сучасних зах≥дних досл≥дженн¤х виокремлюють ще два темпи ≥нфл¤ц≥њ:
* нормальна ≥нфл¤ц≥¤ - зростанн¤ загального р≥вн¤ ц≥н до 5% р≥чних. “ака ≥нфл¤ц≥¤ здеб≥льшого виступаЇ не ¤к руйн≥вний чинник, а ¤к фактор економ≥чного розвитку. ƒосл≥дники вважають, що переваги такоњ ≥нфл¤ц≥њ перевищують недол≥ки. ѕевною м≥рою вона стимулюЇ економ≥чну активн≥сть п≥дприЇмств.
* висока ≥нфл¤ц≥¤ - зростанн¤ ц≥н на дек≥лька сотень процент≥в за р≥к. –уйн≥вний вплив ц≥Їњ ≥нфл¤ц≥њ може бути суттЇв≥шим, н≥ж г≥пер≥нфл¤ц≥њ. ¬ умовах г≥пер≥нфл¤ц≥њ вс≥ економ≥чн≥ агенти розум≥ють неминуч≥сть ≥ терм≥нов≥сть реформ ≥ спри¤ють њх проведенню. ¬ умовах високоњ ≥нфл¤ц≥њ крањни ≥нод≥ призвичаюютьс¤ жити роками, прот¤гом ¤ких руйнуЇтьс¤ через неможлив≥сть виробництва значна частина виробничого потенц≥алу крањни, розвиваЇтьс¤ лише спекул¤тивна економ≥ка
¬инуватцем ≥нфл¤ц≥њ Ї держава ≥ дл¤ њњ подоланн¤ необх≥дн≥ суттЇв≥
державн≥ анти≥нфл¤ц≥йн≥ заходи. ¬они бувають стаб≥л≥зац≥йними та компенсац≥йними.
—таб≥л≥зац≥йн≥ заходи:
* вилученн¤ частини "зайвих" грошей з об≥гу ("дефл¤ц≥¤");
* жорстке регулюванн¤ грошовоњ ем≥с≥њ;
* скороченн¤ державних витрат ≥ встановленн¤ р≥вноваги державного бюджету;
* нарощуванн¤ товарноњ маси, розвиток виробництва.
омпенсац≥йн≥ заходи потр≥бн≥, щоб населенн¤ витримало насл≥дки
≥нфл¤ц≥њ. Ќайголовн≥шим заходом цього напр¤мку Ї ≥ндексац≥¤ доход≥в.
—уто техн≥чним засобом упов≥льненн¤ ≥нфл¤ц≥њ виступаЇ дробленн¤ виплат. ѕрот¤гом
попередн≥х стол≥ть роб≥тникам платили пом≥с¤чно, ≥нод≥ нав≥ть раз на р≥к. ”
’’ ст. пануЇ ≥нфл¤ц≥¤ ≥ дл¤ упов≥льненн¤ темп≥в њњ зростанн¤ застосовуЇтьс¤
потижнева виплата зароб≥тноњ плати, ≥нод≥ зарплата виплачувалас¤ щоденно ≥ нав≥ть
(в Ќ≥меччин≥ п≥сл¤ 1 св≥товоњ в≥йни) дв≥ч≥ на день.
[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]
–озвиток форм вартост≥ та виникненн¤ грошей
—уть ≥ функц≥њ грошей
ќсновн≥ концепц≥њ грошей
√рошовий об≥г ≥ його закони
—учасн≥ зм≥ни в грошовому об≥гу
—уть, причини та насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ
онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤