2. —уть ≥ функц≥њ грошей
–озмањтт¤ формулюванн¤ сут≥ грошей св≥дчать про багатогранн≥сть
≥ невизначен≥сть цього економ≥чного засобу загальновизнаного сусп≥льством. Ћише
ц¤ сусп≥льна визначен≥сть робить грош≥ д≥йсним плат≥жним засобом.
√рош≥ - це товар товар≥в.
√рош≥ - це товар, ¤кий виконуЇ функц≥ю загального екв≥валенту.
√рош≥ - Їдиний товар, ц≥нн≥сть ¤кого про¤вл¤Їтьс¤ в той момент, коли
ми в≥д нього позбавл¤Їмось.
√рош≥ - це зас≥б сусп≥льного виразу економ≥чноњ ц≥нност≥ благ.
Ќайб≥льш повно суть грошей ви¤вл¤Їтьс¤ у тих функц≥¤х, ¤к≥ вони виконують.
“радиц≥йно визначають 5 функц≥й, виконуваних грошима:
1) м≥ра вартост≥;
2) зас≥б об≥гу;
3) зас≥б нагромадженн¤ та утворенн¤ скарб≥в;
4) зас≥б платежу;
5) св≥тов≥ грош≥.
ћ≥ра вартост≥. ¬арт≥сть ус≥х товар≥в вим≥рюЇтьс¤ грошима.
÷≥на - це варт≥сть товару, виражена в грошах. ÷ю функц≥ю грош≥ виконують ≥деально,
тобто в наш≥й умов≥ (достатньо назвати ц≥ну товару, щоб покупець або продавець
зрозум≥ли, про що йдетьс¤).
ѕоки в об≥гу було золото, грош≥ мали власну варт≥сть, ¤ка була еталоном дл¤
вим≥ру вс≥х ≥нших вартостей. « виникненн¤м паперових грошей (вперше так≥ грош≥
виникли в итањ в ’I ст. ¬ ™вроп≥ та јмериц≥ були запроваджен≥ наприк≥нц≥ XVII-
у XVII≤ ст.) крањни встановлювали золотий вм≥ст грошовоњ одиниц≥, що називавс¤
масштабом ц≥н. ” цей пер≥од паперов≥ (ном≥нальн≥) грош≥ були представниками
золотих (реальних) грошей в об≥гу. ¬ XVII≤-’≤’ ст. паперов≥ грош≥ в основному
в≥льно в банках можна було обм≥н¤ти на золот≥ монети, ≥ саме цей обм≥н називавс¤
тод≥ конвертован≥стю грошей. ” ход≥ першоњ св≥товоњ в≥йни нац≥ональн≥ грошов≥
системи б≥льшост≥ крањн св≥ту, що ірунтувалис¤ на в≥льному обм≥н≥ паперових
грошей на золото, зазнали краху, ≥ в≥дтод≥ повною м≥рою в≥дновити принцип обм≥нюваност≥
грошей на золото не вдавалос¤. јле крањни продовжували декларувати масштаб ц≥н
своњх валют ≥ п≥дтверджувати його золотовалютними запасами. ѕ≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ
в≥йни зг≥дно Ѕретон-¬удськоњ валютноњ угоди (1944 р.) золотий вм≥ст долара був
проголошений 35 дол. за 1 тр≥йську унц≥ю (31,103 г) тобто 0,888671 г. ” 1961
р. масштаб ц≥н рад¤нського карбованц¤ проголошуЇтьс¤ 0,987412 г. Ќа початку
70-х рр. —Ўј дв≥ч≥ проводить девальвац≥ю (зменшенн¤ золотого вм≥сту) долара.
ј на початку 1976 р. представники пров≥дних зах≥дних крањн п≥дписують на ямайц≥
угоду, зг≥дно ¤коњ в≥дмовл¤ютьс¤ надал≥ встановлювати золотий вм≥ст своњх валют.
¬≥дбулас¤ неминуча, але ще дос≥ мало усв≥домлена под≥¤ - грош≥ роз≥рвали зв'¤зок
≥з золотом, св≥това економ≥ка ув≥йшла в епоху "паперових грошей",
а золото знов стало звичайним товаром. ÷ю под≥ю можна повною м≥рою тлумачити
¤к завершенн¤ розвитку форм вартост≥: наприк≥нц≥ ’’ ст. людство розпрощалос¤
з "товарними грошима" ≥ ув≥йшло в пер≥од "знакових грошей".
–еал≥зац≥ю функц≥њ грошей м≥ра вартост≥ сьогодн≥ ускладнюЇ лише один фактор,
але дуже суттЇвий - ≥нфл¤ц≥¤.
ƒруга функц≥¤ грошей - зас≥б об≥гу - пов'¤зана з тим, що об≥г товар≥в
в умовах розвинутого товарного виробництва ≥ обм≥ну зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою
грошей за формулою “-√-“ (товар-грош≥-товар). ќск≥льки у ц≥й функц≥њ грош≥ пост≥йно
перебувають в рус≥, дл¤ њњ зд≥йсненн¤ не потр≥бн≥ повноц≥нн≥, реальн≥, тобто
золот≥ грош≥. ÷е одна з тих функц≥й, що спричинила по¤ву паперових грошей.
“рет¤ функц≥¤ грошей - зас≥б нагромадженн¤ або утворенн¤ скарб≥в - пов'¤зана
з випаданн¤м грошей з≥ сфери об≥гу.
” пер≥од ≥снуванн¤ реальних грошей будь-¤ка монета, не витрачена власником,
автоматично перетворювалас¤ на скарб, ¤кий до того ж був повн≥стю л≥кв≥дним,
тобто здатним у будь-¤кий момент повернутис¤ в об≥г, не втративши своЇњ ц≥нност≥.
“аким чином регулювалас¤ в т≥ часи грошова маса в об≥гу. ѕаперов≥ грош≥ не можуть
перетворюватис¤ в такий безумовний скарб ≥ в такий спос≥б регулювати грошовий
об≥г. ѕо¤ва в об≥гу зайвих грошових знак≥в веде до ≥нфл¤ц≥њ. “ому сьогодн≥ в
б≥льшост≥ крањн нагромаджують грош≥ не у вигл¤д≥ скарбу, а в форм≥ рахунк≥в
у банках, акц≥й тощо. “обто нагромаджуютьс¤ вже не грош≥, а кап≥тал. «д≥йсненн¤
ц≥Їњ функц≥њ грошима суттЇво обмежене.
„етверта функц≥¤ грошей - зас≥б платежу - пов'¤зана з кредитом. ¬ економ≥чн≥й
д≥¤льност≥ виникаЇ маса обставин, в ¤ких момент куп≥вл≥ не може зб≥гатис¤ з
моментом сплати. ¬ такому випадку продавець виступаЇ ¤к кредитор, а покупець
- ¤к боржник. —л≥д зазначити, що в≥дносини кредиту виникають не лише п≥д час
куп≥вл≥ товар≥в ≥ послуг, але й в процес≥ куп≥вл≥ робочоњ сили, при чому в даному
випадку саме роб≥тник кредитуЇ п≥дприЇмство або установу своЇю працею. —аме
зд≥йсненн¤ ц≥Їњ функц≥њ призвело до по¤ви кредитних грошей (вексел≥, банкноти,
плат≥жн≥ дорученн¤, чеки тощо). “обто це також одна з тих функц≥й, з ¤кою пов'¤зана
по¤ва паперових грошей.
ќстанн¤ функц≥¤ грошей - св≥тов≥ грош≥. ƒл¤ ’≤’ ст. твердженн¤ ћаркса
про те, що, виход¤чи на св≥товий ринок, грош≥ скидають з себе нац≥ональн≥ мундири
≥ предстають у своњй перв≥сн≥й форм≥ - у форм≥ золотих злитк≥в, було, безумовно,
в≥рним. ј в ’’ ст. цю роль все активн≥ше починають в≥д≥гравати нац≥ональн≥ валюти.
« час≥в ямайськоњ валютноњ угоди конвертован≥сть валюти - це в≥льний обм≥н по
плаваючому курсу нац≥ональноњ валюти на валюту ≥ншоњ держави.
[√оловна]~[—ловник]~[«м≥ст]~[ѕопередн¤]~[Ќаступна]
–озвиток форм вартост≥ та виникненн¤ грошей
—уть ≥ функц≥њ грошей
ќсновн≥ концепц≥њ грошей
√рошовий об≥г ≥ його закони
—учасн≥ зм≥ни в грошовому об≥гу
—уть, причини та насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ
онтрольн≥ запитанн¤ ≥ завданн¤